Теми статей
Обрати теми

Гуманітарна допомога для терцентру: обліковуємо правильно

Редакція ББ
Відповідь на запитання

Гуманітарна допомога для терцентру: обліковуємо правильно

 

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Як правильно відображати в обліку одяг і взуття, отримані територіальним центром від організацій-донорів як гуманітарна допомога? В якому виразі (поштучному чи ваговому) слід обліковувати речі, які надійшли як гуманітарна допомога в кілограмах?

(Житомирська обл.)

 

Досить часто саме гуманітарна допомога дає змогу «залатати діри» у фінансуванні. Інакше кажучи, це можливість задовольнити ті потреби, кошти на які з бюджету не виділені або виділені недостатньо. Найчастіше допомога надходить у вигляді навчальної літератури для школярів, ліків та перев’язувальних матеріалів для хворих, продуктів харчування, одягу та взуття для підопічних інтернатів, дитбудинків тощо. Як обліковувати такі матеріальні цінності? Давайте розберемося.

Для початку з’ясуємо суть поняття «гуманітарна допомога». Що ж це таке і з чим її їдять? Для цього звернемося до основного нормативного документа, який регулює відносини щодо отримання та надання гуманітарної допомоги в Україні — Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р. № 1192-XIV (далі — Закон № 1192). Так, із цього приводу в ст. 1 цього Закону зазначено, що гуманітарна допомога — це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій чи натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, виконання робіт або надання послуг. Надавати таку допомогу із гуманних мотивів можуть як вітчизняні, так й іноземні донори отримувачам в Україні або за кордоном. Передумовою надання гуманітарної допомоги є соціальна незахищеність, матеріальна незабезпеченість, надзвичайний стан, який виник унаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій, екологічних, техногенних та інших катастроф. Фактично гуманітарна допомога є різновидом благодійництва. Напрямки її використання визначають відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI.

Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, зареєстровані відповідно до Порядку реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 р. № 39, в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Тож бюджетна установа може отримувати гуманітарну допомогу тільки після реєстрації в Єдиному реєстрі отримувачів такої допомоги.

Про отримувачів поговоримо дещо детальніше. Зокрема, у цьому випадку отримувачем гуманітарної допомоги є територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — терцентр). З метою раціональної організації процесу надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих ситуаціях та потребують сторонньої допомоги, у складі терцентрів створюють структурні підрозділи. Перелік підрозділів, які можуть бути утворені у терцентрі, наведено у п. 9 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417.

Зауважимо, що з-поміж усіх можливих відділень терцентру лише два забезпечують громадян*, визначених нормами Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — Перелік № 1417), одягом та взуттям. А конкретно, це такі підрозділи, як стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання і відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.

* Терцентр забезпечує здійснення своїми структурними підрозділами соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ; громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї (п. 2 Переліку № 1417).

При цьому громадяни у стаціонарному відділенні перебувають на повному державному утриманні і забезпечуються одягом і взуттям відповідно до встановлених норм (п. 39 Переліку № 1417). Тоді як відділення адресної допомоги відповідно до п. 54 Порядку № 1417 безоплатно забезпечують підопічних одягом та взуттям виходячи з можливостей. Тому задля задоволення потреб малозабезпечених громадян відділення адресної допомоги мають право організовувати пункти прийому продуктів харчування, одягу, взуття тощо.

Отже, з зазначеного вище випливає, що видатки на забезпечення громадян одягом та взуттям у стаціонарних відділеннях обов’язково планують в кошторисах терцентрів. Натомість відділення адресної допомоги задовольняють ці потреби здебільшого за рахунок благодійних внесків громадян, підприємств, установ та організацій.

Проте незалежно від того, для якого саме підрозділу терцентру призначена гуманітарна допомога, отримані від донорів матеріальні цінності обов’язково слід оприбуткувати на баланс установи. Адже у разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги остання вважається використаною не за цільовим призначенням. Це чітко вказано у ч. 4 ст. 11 Закону № 1192.

Далі торкнемося безпосередньо питання обліку предметів гардеробу, які надійшли до терцентру як гуманітарна допомога. І розпочнемо з того, що такі матеріальні цінності слід відображати в бухгалтерському обліку відповідно до норм Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі — Положення № 611). Оскільки одяг та взуття відповідно до п. 2.1 Положення № 611 належать до необоротних активів.

Варто зазначити, що порядку бухгалтерського обліку необоротних активів, отриманих як гуманітарна допомога, дарунок та безповоротна допомога, присвячений окремий розділ VI Положення № 611.

Так, необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, згідно з п. 6.2 цього Положення приймає комісія, створена наказом керівника установи. До складу такої комісії обов’язково входить працівник бухгалтерської служби, а для нижчих за рівнем розпорядників бюджетних коштів — представники установи вищого рівня.

Комісія складає акт, в якому вказується найменування, кількість та вартість отриманих матеріальних цінностей. Одночасно цим об’єктам присвоюють інвентарні (номенклатурні) номери, про що роблять запис в акті їх прийняття.

Первісну вартість необоротних активів, які надійшли як гуманітарна допомога, визначають на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства (п. 6.3 Положення № 611).

Важливо: бухгалтерський облік надходження, переміщення та вибуття гуманітарної допомоги ведуть в облікових регістрах окремо від матеріальних цінностей, придбаних за рахунок інших джерел.

Трішки підсумуємо: гуманітарну допомогу у вигляді одягу та взуття слід приймати на підставі Акта прий­няття-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет). Щоб оформити оприбуткування декількох однотипних об’єктів однакової вартості, доцільно складати загальний акт приймання. Причому для організації обліку та забезпечення контролю предметам одного найменування (куртки, светри, штани, сорочки, чоботи тощо) під час їх прийняття слід присвоїти номенклатурні номери. Крім того, для обліку одягу та взуття застосовують Інвентарні картки групового обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-9 (бюджет). У цих картках матеріальні цінності обліковують в розрізі матеріально відповідальних осіб, за предметами одного найменування, якості матеріалу та ціни, з зазначенням номенклатурного номера.

Майте на увазі! Предмети одягу та взуття, які надійшли як гуманітарна допомога в кілограмах, доцільно оприбутковувати у штучному виразі в розрізі окремих видів одягу та взуття. Це, у свою чергу, значно спростить їх оцінку, облік та подальшу видачу підопічним терцентру.

Наступний момент, на якому слід зупинитися, це нарахування зносу на одяг та взуття, отримані від донорів. Так-от, жодних винятків для об’єктів, отриманих як гуманітарна допомога, щодо нарахування зносу немає. Тобто знос на такі предмети одягу та взуття нараховують у першому місяці передачі у використання у розмірі 50 % їх первісної вартості та решта 50 % — у місяці ліквідації (списання з балансу).

До речі, на практиці досить часто 50 % зносу на такі об’єкти нараховують у накладних (вимогах), які виписують при їх видачі зі складу. Таким чином, накладні є одночасно підставою і для видачі матеріальних цінностей для користування, і для відображення господарської операції з нарахування зносу в меморіальному ордері № 274.

Також зазначимо, що видача одягу та взуття громадянам, яких обслуговує відділення адресної допомоги терцентру, проводять за роздатковими відомостями під підпис кожного з отримувачів. Такі роздаткові відомості є підставою для списання з балансу терцентру фактично розданого одягу та взуття.

Тепер розповімо про відображення одягу та взуття, отриманих як гуманітарна допомога, на рахунках бухгалтерського обліку. Зокрема, такі об’єкти відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, обліковують у закладах соціального забезпечення на субрахунку 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття». При цьому в межах субрахунку виділяють окремі групи:

1) білизна (сорочки, халати);

2) постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, підковдри, наволочки, покривала, мішки спальні тощо);

3) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани тощо);

4) взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки тощо);

5) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо).

Окрім того, вартість гуманітарної допомоги, отриманої як у грошовій, так і в натуральні формі, відображають на субрахунку 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень».

Як відобразити на рахунках бухгалтерського обліку операції з надходження та використання одягу і взуття, отриманого терцентром як гуманітарна допомога, розглянемо на умовному прикладі.

 

Приклад. До терцентру надійшла гуманітарна допомога — одяг та взуття для підопічних, які утримуються у стаціонарному відділенні.

У разі прийняття гуманітарної допомоги комісія перелічила та оцінила матеріальні цінності за справедливою вартістю. За результатами роботи комісії складено акт, відповідно до якого як гуманітарну допомогу отримано:

— куртки демісезонні чоловічі — 10 шт. по 600 грн. кожна (на суму 6000 грн.);

— костюми спортивні чоловічі — 10 шт. по 300 грн. (на суму 3000 грн.);

— футболки бавовняні чоловічі — 20 шт. по 30 грн. (на суму 600 грн.);

— взуття кросове чоловіче — 10 пар по 200 грн. (на суму 2000 грн.).

Отримані предмети одягу та взуття оприбутковано на підставі актів приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет).

Одяг та взуття передано в користування підо­пічним на підставі накладної. Одночасно з видачею матеріальних цінностей здійснено нарахування зносу у розмірі 50 % від їх первісної вартості.

У бухгалтерському обліку ці операції відображено так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

Оприбутковано одяг та взуття, отримані як гуманітарна допомога*

324

712

11600

364

324

11600

114

364

11600

812

401

11600

2

Нараховано 50 % зносу на одяг та взуття при передачі у користування

401

132

5800

* До органу Держказначейської служби не пізніше останнього робочого дня звітного місяця подається Довідка про надходження в натуральній формі.

 

Звичайно, розпорядники бюджетних коштів рідко планують у кошторисі надходження гуманітарної допомоги. Отже, у разі фактичного її отримання потрібно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду. Підставою для внесення таких змін є довідка Держказначейської служби про підтвердження надходжень та довідка про зміни до кошторису. Такі вимоги встановлені пп. 47 та 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Нагадаємо, що установи, які отримали гуманітарну допомогу, зобов’язані складати та подавати «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ» (форма № 4-2д, № 4-2м). Це передбачено п.п. 3.5.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 24.01.2012 р. № 44.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі