Перинатальний центр закрито на ремонт: вирішуємо питання оплати праці працівників
Анжела КУПЛИВАНЧУК, заступник директора Департаменту — начальник відділу нормування і оплати праці та роботи з місцевими бюджетами Департаменту економіки та ресурсного забезпечення
Обласний клінічний перинатальний центр закрито на капремонт (закриті всі відділення) з 07.10.2013 р. по грудень 2014 року. Усім працівникам оформлено простій, за винятком головного лікаря, його заступника, начальника відділу кадрів та працівників бухгалтерії. Вони продовжують працювати. Просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Посадовий оклад головлікаря встановлюється не нижче окладу завідувача акушерсько-фізіологічного відділення. Але як сформувати оклад головлікаря, якщо завідувачу оформлено простій?
Крім того, чи можна підвищувати посадовий оклад головлікаря на 15 % за наявність поліклініки, яка закрита на ремонт?
2. З якого окладу оплачувати простій (2/3 посадового окладу) заступнику головлікаря з медчастини?
3. Чи правомірно виплачувати допомогу на оздоровлення медпрацівникам при виході в щорічну відпустку в 2014 році, якщо їм оформлено простій? Якою є схема визначення її розміру — 2/3 посадового окладу?
4. До простою працівники бухгалтерії працювали на 1,5 ставки (1 ставка за основним місцем роботи і 0,5 ставки — сумісництво). На період ремонту вони працюють тільки за основним місцем роботи. Чи потрібно оформляти й оплачувати їм простій за сумісництвом?
(м. Львів)
Недарма кажуть: ремонт рівнозначний двом повеням. Керівництву закладу охорони здоров’я, крім питань, пов’язаних безпосередньо з проведенням ремонту, потрібно вирішити низку питань, пов’язаних з оплатою праці працівників. Із «зарплатними» питаннями ми залюбки вам допоможемо.
Зауважимо: на період ремонту закладу трудові відносини з медичними працівниками можуть бути оформлені таким чином:
1) оформлення простою. Простій — це призупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
Згідно зі ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). При цьому доплати і надбавки (у тому числі за вислугу років) за період простою не нараховуються;
2) переведення на іншу роботу. Згідно зі ст. 34 КЗпП у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу в закладі, не обумовлену трудовим договором, строком до одного місяця. При цьому оплата праці здійснюватиметься за виконану роботу, але не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою — ст. 33 КЗпП (див. також лист Мінпраці від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09). Але оскільки в перинатальному центрі закриті всі відділення, то такий варіант у вашому випадку неприйнятний;
3) на період ремонту надається щорічна відпустка.
Як випливає з вашого запитання, на період проведення капітального ремонту працівникам перинатального центру оформлено простій (з оплатою 2/3 посадового окладу), за винятком головного лікаря його заступника, начальника відділу кадрів і працівників бухгалтерії.
1. Питання оплати праці працівників закладів охорони здоров’я врегульовано Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519).
Посадовий оклад головного лікаря визначається за тарифним розрядом ЄТС і встановлюється відповідно до групи оплати праці керівних працівників. При цьому згідно з п. 1.5 Умов № 308/519 посадові оклади керівників закладів охорони здоров’я, визначені за пп. 2.1, 2.2 Умов № 308/519 з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію, не можуть бути нижче посадових окладів керівників структурних підрозділів — лікарів (провізорів) відповідної або нижчої кваліфікації, визначених за пп. 2.1, 2.2 Умов № 308/519 з урахуванням підвищення за оперативне втручання. Цей порядок установлення посадових окладів не застосовується до керівників, які не мають кваліфікаційної категорії.
Як випливає з вашого запитання, посадовий оклад головлікаря перинатального центру порівнюється з посадовим окладом завідувача акушерсько-фізіологічного відділення.
Підкреслимо: те, що завідувачу відділення оформлено простій, на порядок установлення посадового окладу головлікарю не впливає. Для порівняння беруть оклад завідувача відділення згідно зі штатним розписом.
Як передбачено п. 4 п.п. 2.4.6 Умов № 308/519, керівним працівникам пологових будинків за наявності поліклінік (поліклінічних відділень) посадові оклади підвищуються на 15 %.
Підвищення посадового окладу головному лікарю за наявність поліклініки здійснюється за організацію лікувально-профілактичної, адміністративно-господарської та фінансової діяльності поліклінічного структурного підрозділу, що перебуває у структурі закладу охорони здоров’я зі стаціонаром. Якщо на капремонт закрито всі відділення перинатального центру, у тому числі й поліклініка, головний лікар не виконує таку роботу і відповідно не має права на підвищення окладу за наявність поліклініки.
2. Стаття 113 КЗпП приписує оплачувати простій у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). Розмір посадового окладу визначають згідно зі штатним розписом. При підвищенні посадового окладу відповідно до актів законодавства розмір оплати простою повинен переглядатися.
3. З 01.01.2012 р. на підставі абз. 3 п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524 медичним працівникам виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Така допомога є обов’язковою виплатою.
Медичні працівники перинатального центру можуть піти в щорічну відпустку під час простою, якщо графіком відпусток їх відпустка передбачена саме в цьому періоді. Їм в обов’язковому порядку виплачується допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу відповідно до штатного розпису.
Додамо: згідно з абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають із розрахункового періоду. Відповідно і час простою та суму його оплати потрібно виключити при обчисленні середньої зарплати для оплати періоду щорічної відпустки.
4. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від роботи час на тому ж (внутрішнє сумісництво) або іншому підприємстві, в установі, організації (зовнішнє сумісництво).
При роботі за сумісництвом із працівником укладається трудовий договір, у якому відображаються умови роботи за сумісництвом. Трудові договори про роботу за сумісництвом укладаються як за місцем основної роботи, так і в іншого роботодавця. В обох випадках трудові договори юридично не пов’язані між собою (див. лист Мінсоцполітики від 28.09.2011 р. № 697/18/155-11).
Слід ураховувати обсяг роботи, який виконують працівники, та необхідність у зв’язку з простоєм продовжувати їх трудові відносини за внутрішнім сумісництвом. Якщо її немає, оплата їх праці провадиться за фактично відпрацьований час виходячи з посадового окладу за основним місцем роботи.
Тому цілком можливою є ситуація, коли за сумісництвом працівнику оформлено й оплачується простій, а за основним місцем роботи він продовжує повноцінно працювати.
