«Грай, музико, грай…», або Як оформити ремонт музичних інструментів

«Грай, музико, грай…», або Як оформити ремонт музичних інструментів

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Штатним розписом музичної школи не передбачена посада ремонтника-настроювача музичних інструментів. Однак щороку, а іноді навіть частіше, виникає необхідність у послугах такого фахівця.

Чи можливо запланувати видатки на ремонт музичних інструментів у кошторисі музичної школи?

Як правильно оформляти оплату таких послуг?

(Харківська обл.)

Справний і добре настроєний музичний інструмент може не просто зазвучати, а заспівати в руках вмілого музиканта. Тому забезпечення справності музичних інструментів має визначальне значення в організації навчально-виховного процесу в музичній школі. Проте як бути, якщо типовими штатними нормативами позашкільних навчальних закладів посада настроювача музичних інструментів не передбачена, а до посадових обов’язків інших працівників настроювання та ремонт музичних інструментів не входить? Звичайно, можна звернутися до стороннього фахівця, але як розрахуватися з ним, якщо такі видатки не передбачено кошторисом? Відразу відмітимо, що це не привід для хвилювання. Вихід є, і ми залюбки вам його підкажемо.

Оплатити послуги з ремонту музичних інструментів можна за рахунок коштів спеціального фонду, а конкретно — за рахунок власних надходжень, отриманих як плата за послуги з навчання дітей грі на музичних інструментах. Адже покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, є основним напрямком використання таких коштів (ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI). Більше того, витрати на проведення поточного ремонту, технічний огляд та технічне обслуговування основних засобів, що використовуються для надання послуг, обов’язково слід враховувати при визначенні розміру плати за відповідні послуги. Тож видатки на організацію навчально-виховного процесу не лише можна, а обов’язково потрібно запланувати у кошторисі. За якими КЕКВ планувати та проводити такі видатки, розповімо дещо пізніше.

Спершу з’ясуємо, як слід оформити ремонт та настроювання музичних інструментів. Порядок оформлення та проведення оплати зазначених робіт залежить від того, хто буде їх виконувати. Тому насамперед ви маєте обрати один з двох можливих варіантів:

— або звернутися до спеціалізованої організації — суб’єкта підприємницької діяльності,

— або звернутися до фахівця — фізичної особи. Зазвичай для разового виконання робіт на практиці частіше звертаються до конкретного фахівця, однак в такому разі слід заздалегідь перевірити репутацію такого майстра.

Зауважимо, що обидва варіанти виконання робіт передбачають укладення договору. І якщо у першому випадку — це стандартний договір підряду, то другий варіант передбачає оформлення так званого цивільно-правового договору (далі — ЦПД). Через популярність останнього зупинимося на ньому більш детально.

Що ж власне слід розуміти під ЦПД? Так, ЦПД — це угода між громадянином та установою щодо виконання першим конкретної роботи, надання певного результату праці. При цьому сторони договору не вступають у трудові відносити, а відтак на них не поширюється трудове законодавство. На цьому наголосило Мінпраці у листі від 23.12.2003 р. № 06/1-4/200.

Досить часто керівники цікавляться: чи можна укласти ЦПД з працівником своєї установи? Відповідаємо — можна, оскільки законодавством жодних обмежень щодо укладання таких угод між бюджетними установами та їх працівниками не встановлено. Тому, якщо виконання певної роботи не передбачено трудовим договором з відповідним працівником, ви можете укласти з ним ЦПД. При цьому сума винагороди визначається за згодою сторін. Мінімальний або максимальний її розмір законодавством не передбачений.

Як же правильно оформити ЦПД? Зазначимо, що типової форми такого виду договору не встановлено. Тож під час його складання слід насамперед враховувати вимоги Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Отже, у ЦПД обов’язково мають бути визначені такі умови:

— предмет договору (виконання конкретної роботи);

— права та обов’язки сторін;

— строки виконання робіт;

— порядок і строки оплати;

— відповідальність сторін.

Такий договір укладають в письмовій формі у двох примірниках.

Майте на увазі, що за ЦПД оплачують не процес праці, а його результат. Аби визначити результат роботи після її завершення, оформляють акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Цей документ одночасно є підставою для оплати виконаних робіт.

Тепер зупинимось на питанні щодо застосування КЕКВ. Зокрема, винагороди та інші виплати, нараховані працівникам за умовами ЦПД (за винятком суб’єктів господарювання), планують та проводять за КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Натомість оплату інших послуг сторонніх організацій (суб’єктів господарювання) слід планувати та здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Такі вимоги встановлені Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Порядок оподаткування — ще один момент, на який слід звернути увагу. Адже сума винагороди за ЦПД, на відміну від виплат за договором підряду із суб’єктом господарювання, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). І хоча винагорода, виплачена за ЦПД, не є заробітною платою для цілей розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), проте такі суми належать до загального місячного оподатковуваного доходу (п.п. 164.2.2 ПКУ). Таким чином, із суми винагороди за ЦПД слід утримувати ПДФО за ставкою 15 %. Саме такий розмір ставки податку встановлений п. 167.1 ПКУ.

Важливо: податкова соціальна пільга до суми такої винагороди не застосовується (п.п. 164.6 ПКУ). Тобто базою оподаткування ПДФО є сума нарахованої винагороди за ЦПД за мінусом єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ).

До речі про ЄСВ. Так, серед роботодавців платниками ЄСВ є установи та організації, які використовують працю фізичних осіб за ЦПД. Крім того, до платників ЄСВ належать фізичні особи, які виконують роботи в установах за ЦПД (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI). Виняток становлять випадки, коли фізична особа — підприємець виконує роботу, що належить до сфери її підприємницької діяльності. У такому разі підприємець сплачує ЄСВ за себе самостійно.

Отже, якщо для настроювання музичних інструментів ви уклали ЦПД з фізичною особою, вам доведеться нарахувати ЄСВ у розмірі 34,7 % від суми винагороди, а також утримати ЄСВ у розмірі 2,6 %.

Що ж стосується відображення ремонту музичних інструментів стороннім фахівцем на рахунках бухгалтерського обліку, то для наочності наведемо умовний приклад.

Приклад. У музичній школі вийшло з ладу піаніно. Для усунення неполадок керівництво школи прийняло рішення про залучення стороннього фахівця.

Варіант А. Зі спеціалізованою організацією укладено договір підряду на ремонт піаніно. Вартість послуг згідно з актом виконаних робіт становить 720 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.). Оплату проведено за рахунок коштів спеціального фонду.

Варіант Б. Із фізичною особою укладено договір підряду на ремонт піаніно. Факт проведення ремонту підтверджено актом виконаних робіт, підписаним керівником навчального закладу та виконавцем. Винагорода згідно з умовами договору становить 650 грн.

Із суми винагороди утримано: ЄСВ в сумі 16,90 грн. (650 грн. х 2,6 %) та ПДФО в сумі 94,97 грн. ((650 грн. - 16,90 грн.) х 15 %). Крім того, на суму винагороди нараховано ЄСВ в розмірі 221 грн. (650 грн. х 34 %).

У результаті розрахунків сума винагороди за ремонт піаніно «до виплати» склала 538,13 грн. (650 грн. - 16,90 грн. - 94,97 грн.).

У бухгалтерському обліку ці операції слід відображати так: