Для того щоб з’ясувати, які платні послуги територіального центру соціального обслуговування звільнені від обкладення податком на додану вартість (далі — ПДВ), звернемося до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Так, перелік операцій, які звільнені від обкладення ПДВ, визначені в ст. 197 ПКУ. Зокрема, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах, реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Терцентри утворюються для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.
Під соціальним обслуговуванням необхідно розуміти систему соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності. До соціальних послуг відносять комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем.
Соціальні послуги можуть надаватися користувачам як за плату, так і безоплатно. Це визначено у ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 р. № 966-IV (далі — Закон № 966).
Також у цій статті Закону № 966 визначено, що суб’єкти, які надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, в яких визначено перелік соціальних послуг, категорії осіб, яким вони надаються, за наявності відповідної підготовки їх працівників, з дотриманням державних стандартів соціальних послуг, етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг.
У зв’язку з цим нагадаємо, що питання надання платних послуг терцентрами визначені постановою КМУ «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 29.12.2009 р. № 1417 (далі — постанова № 1417) та постановою КМУ «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» від 14.01.2004 р. № 12 (далі — постанова № 12).
Терцентри здійснюють соціальне обслуговування за такими напрямами:
— соціально-побутові послуги — забезпечення продуктами харчування, м’яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, ремонт одягу та взуття, перукарські послуги тощо;
— психологічні послуги — надання консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення відносин з оточуючим соціальним середовищем, психологічної корекції, методичних порад;
— соціально-педагогічні послуги — виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб громадян, яких обслуговує територіальний центр, організація їх дозвілля;
— соціально-медичні послуги — консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів, збереження, підтримка здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;
— соціально-економічні послуги — надання натуральної чи грошової допомоги;
— юридичні послуги — надання консультацій з питань чинного законодавства, захист прав та інтересів громадян, яких обслуговує територіальний центр;
— інформаційні послуги — надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації, у тому числі надання інформації про можливість отримання безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 р. № 3460-VI (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких і культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги), поширення об’єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг;
— інші соціальні послуги, перелік, умови та порядок надання яких визначають у разі потреби місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, що утворили територіальний центр.
Отже, саме такі платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей), визначені постановою № 12 та Переліком № 1417, має право надавати терцентр.
Як бачимо, платні послуги з соціального обслуговування, які дозволено надавати терцентрам, у вищезазначених документах викладені більш детально, аніж у п.п. 197.1.7 ПКУ. Але вважаємо, що у цьому немає ніяких суперечностей між цими документами.
Тому платні соціальні послуги, які дозволено надавати терцентрам, звільняються від обкладення ПДВ.
Тепер щодо необхідності реєстрації терцентру платником ПДВ.
Відповідно до п. 181.1 ПКУ особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).
Таким чином, одним із критеріїв обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ є перевищення нею за останні 12 календарних місяців обсягу оподатковуваних постачань товарів/послуг (у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі) 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).
Про достовірність досягнення суб’єктом господарювання 300-тисячного рівня, на думку ДПСУ, викладену в листі від 12.09.2012 р. № 3208/0/71-12/18-3117, повинні свідчити будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).
Увага! До оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать не лише операції, що обкладаються ПДВ за основною ставкою 20 %, ставкою 7 % та нульовою ставкою, але й звільнені (умовно звільнені) від оподаткування.
Отже, до розрахунку 300-тисячної межі для цілей реєстрації особи платником ПДВ не включаються тільки ті операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ (ст. 196 ПКУ) та не відповідають критеріям постачання товарів/послуг, наведеним у пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ.
Тому як тільки обсяг доходів, звільнених від оподаткування на підставі п.п. 197.1.7 ПКУ, перевищить 300 тис. грн., така бюджетна установа повинна зареєструватися платником ПДВ у загальному порядку. Для цього установі необхідно подати до контролюючого органу реєстраційну заяву не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вперше досягнуто такий 300-тисячний обсяг. Порядок реєстрації здійснюється на підставі Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. № 26.
