Міністерство соціальної політики України
Щодо надання щорічної відпустки
Лист від 04.11.2013 р. № 515/13/133-13
У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення <…> та повідомляється.
Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43, зареєстрованим в Мін’юсті 30.06.1993 р. за № 76.
Відповідно до пункту 11 додатка до Положення про умови роботи за сумісниц-твом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43, інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного посадового окладу (ставки) за основним місцем роботи, така робота не вважається роботою за сумісництвом.
Пунктом 14 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників розділу 1 «Професії керівників, фахівців та технічних службовців», Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336, у разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад, трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визначено основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами.
Отже, враховуючи вищезазначене, працівнику, який одночасно займає дві посади і при цьому така робота не є роботою за сумісництвом, щорічна основна відпустка має надаватись за посадою, яка визначена роботодавцем основною.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Працівник обіймає дві посади без сумісництва: надаємо щорічну відпустку правильно
Працівник може виконувати роботи за однією або двома посадами одночасно. Як правило, ідеться про сумісництво. Але є і винятки, коли додаткову роботу, що виконується разом з основною, сумісництвом не вважають. Наприклад, якщо на обох роботах працівник зайнятий неповний робочий день (отримує неповний оклад), а оплата праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи (п. 11 Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43, далі — Перелік № 43).
Але як у такому разі надавати працівнику щорічну основну відпустку? У центрі уваги ситуація, коли за основною та додатковою роботою законодавством установлена різна тривалість такої відпустки. Відповідь на це запитання ви знайдете в листі, що коментується. Далі розглянемо його детальніше. І оскільки редакція нашої газети ставила Мінсоцполітики конкретні запитання, відштовхуватися будемо саме від них.
Заступник директора + вчитель-реабілітолог
Запитання. «Заступник директора із загальних питань дитячого будинку-інтернату працює на 0,5 ставки. Крім того, він працює в цій же установі на 0,5 ставки вчителем-реабілітологом. Як заступник директора він має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні та додаткову щорічну відпустку за ненормований робочий день тривалістю 7 календарних днів, а тривалість щорічної відпустки вчителя-реабілітолога становить 56 календарних днів. Яким є порядок надання щорічної відпустки такому працівнику?»
Насамперед укажемо на те, що керівники бюджетних установ та їх заступники не можуть працювати за сумісництвом. Таку вимогу містить п. 4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).
Але, як було зазначено вище, не є сумісництвом додаткова робота, якщо на обох роботах працівник зайнятий неповний робочий день (отримує неповний оклад), а оплата праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи. Підстава — п. 11 Переліку № 43. Якщо така умова:
— виконується, то заступник директора дитячого будинку-інтернату може виконувати роботу за посадою вчителя-реабілітолога, яка не вважатиметься сумісництвом;
— не виконується (тобто оплата праці за основною та іншою роботою перевищує повний оклад за основним місцем роботи), тоді додаткова робота вважається сумісництвом і заступник директора виконувати її не може.
Оскільки у запитанні не зазначений конкретний розмір зарплати, то виходитимемо з того, що така умова виконується і робота за посадою вчителя-реабілітолога не є сумісництвом.
Про особливості оформлення трудових відносин у такому разі можна дізнатися з Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336 (далі — Довідник № 336).
Так, якщо працівник виконує роботи за різними посадами, трудовий договір укладають за угодою сторін за посадою, яка визнана основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (п. 14 розд. 1 Довідника № 336).
У разі виконання робіт з однаковим обсягом основну посаду встановлюють за угодою сторін. На це звертав увагу фахівець Мінсоцполітики в газеті «Праця і зарплата», 2012, № 33, с. 15.
Таким чином, виконання додаткової роботи не потребує укладення окремого трудового договору. Її оформляють наказом (розпорядженням) керівника. До трудового договору за основною роботою вносять умову про те, що працівник бере на себе обов’язки виконувати разом з роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу (зазначають яку, в якому обсязі та якими є умови її оплати).
Із загальними моментами визначилися, тепер перейдемо до питання надання щорічної відпустки.
Важливо! Якщо працівник обіймає дві посади, при цьому одна з них — не сумісництво, щорічну відпустку йому надають за основною посадою.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору.
У нашому випадку, вочевидь, основною для працівника є посада заступника директора дитячого будинку-інтернату і трудовий договір з ним укладено за цією посадою. Отже, він має право на щорічну основну відпустку тієї тривалості, яка встановлена за основною посадою, тобто 24 календарні дні. Як учителю-реабілітологу щорічну основну відпустку працівнику не надають і не виплачують за неї компенсацію.
Тепер стосовно відпустки за ненормований робочий день.
Ненормований робочий день установлюють із дотриманням Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7).
Так, для працівників, яким установлено неповний робочий тиждень, застосувати його можна, а для працівників, зайнятих неповний робочий день, — ні (п. 2 Рекомендацій № 7).
Отже, заступник директора дитячого будинку-інтернату, який працює на умовах неповного робочого дня (0,5 ставки), права на встановлення ненормованого робочого дня і, відповідно, надання відпустки за такий режим роботи не має. Підтверджують це і фахівці Мінсоцполітики (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 21, с. 42).
Окремо зупинимося на розрахунку відпускних. Середню зарплату для оплати часу відпусток розраховують згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). При визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період виплати, наведені в п. 3 Порядку № 100, включають до розрахунку, а перелічені в п. 4 цього Порядку — ні. Проте в цьому документі немає чіткої відповіді на запитання: враховувати чи ні при розрахунку відпускних за основною посадою оплату праці за додаткову роботу, яка не є сумісництвом? Тому його ми адресуємо Мінсоцполітики.
Зауважимо, що в цьому випадку можна розмірковувати і по-іншому. Дійсно, керівники бюджетних установ та їх заступники не можуть працювати за сумісництвом. Проте винятком є провадження ними викладацької діяльності (п. 4 Положення № 43). Інакше кажучи, вони можуть працювати педагогами за сумісництвом.
Хоча законодавство не містить визначення терміна «викладацька діяльність», правозастосовна практика виходить з того, що в цьому випадку можуть бути застосовані відповідні положення про педагогічну діяльність*.
* Про це сказано в Методичних рекомендаціях Мін’юсту «Запобігання і протидія корупції в державних органах і органах місцевого самоврядування» від 16.10.2013 р. (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 43, с. 10). Хоча вони і присвячені діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, але можуть бути використані для трактування терміна «викладацька діяльність» і відносно інших працівників.
Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963, вчителі усіх спеціальностей (у тому числі вчитель-реабілітолог) є педагогічними працівниками. Тому заступник директора дитячого будинку-інтернату може обіймати посаду вчителя-реабілітолога за сумісництвом.
Нагадаємо, що загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу (для педагогічних працівників — педагогічного навантаження в розмірі 0,5 ставки). Крім того, сумісництво має такі ознаки:
— роботу за сумісництвом працівник виконує у вільний від основної роботи час;
— робота за сумісництвом є постійною (тобто регулярною);
— на виконання роботи за сумісництвом укладають окремий трудовий договір.
У цьому випадку працівник матиме право на щорічну відпустку:
— за основним місцем роботи (заступник директора) тривалістю 24 календарні дні;
— за сумісництвом (учитель-реабілітолог) тривалістю 56 календарних днів.
Відпускні в такому разі розраховують та оплачують за кожною посадою окремо.
Інженер з ремонту + інструктор з трудової терапії
Запитання. «Працівник дитячого будинку-інтернату працює на 0,5 ставки інженера з ремонту і 0,5 ставки інструктора з трудової терапії. За основним місцем роботи (інженер з ремонту) тривалість його основної щорічної відпустки становить 24 календарні дні, а як інструктор з трудової терапії він має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні та щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови праці тривалістю 25 календарних днів. Яким є порядок надання щорічної відпустки такому працівнику?»
Тут маємо ситуацію, аналогічну розглянутій вище. Оскільки основним місцем роботи для працівника є робота на посаді інженера з ремонту і трудовий договір з ним укладено за цією посадою, то він матиме право на щорічну відпустку тієї тривалості, яка встановлена за основною посадою, тобто 24 календарні дні. Як інструктору з трудової терапії щорічну основну відпустку працівнику не надають і не виплачують за неї компенсацію.
Зовсім інша ситуація, якби основною була визначена посада інструктора з трудової терапії (медичний працівник). Тоді працівник мав би право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні та щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови праці тривалістю 25 календарних днів. Крім того, при розрахунку відпускних ураховували б і додаткову оплату за роботу, яка не є сумісництвом (абз. 4 п. 10 Положення № 43).
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
