Чи можна виплатити зарплату працівникам підсобного господарства за кошти загального фонду
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У геріатричному пансіонаті на повному державному утриманні знаходяться 150 інвалідів і громадян похилого віку. До штатного розпису пансіонату включений структурний підрозділ, до якого входять працівники підсобного господарства, які отримують заробітну плату з обласного бюджету. Пансіонат реалізує надлишкову продукцію підсобного господарства (свиней та великої рогатої худоби). Кошти від реалізації продукції підсобного господарства надходять на спеціальний рахунок пансіонату і спрямовуються на розвиток установи та покращення умов проживання підопічних.
Під час проведення ревізії фахівці Держфінінспекції виявили порушення щодо некоригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов’язань із спеціального фонду кошторису. Тобто при реалізації надлишкової продукції підсобного господарства за рахунок коштів спецфонду не були відшкодовані витрати за загальним фондом на виплату заробітної плати з нарахуванням ЄСВ працівникам підсобного господарства. Чи мають рацію фахівці Держфінінспекції?
(Рівненська обл.)
У своїй діяльності геріатричний пансіонат керується Типовим положенням про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, затвердженим наказом Мінпраці від 29.12.2001 р. № 549 (далі — Типове положення № 549).
Будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
Зауважимо, що відповідно до п. 4.3 Типового положення № 549 у будинку-інтернаті можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові і переробні міні-виробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці з необхідним інвентарем, устаткуванням і обладнанням, технікою, транспортом та іншими знаряддями сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та положення про ці структури.
Такі підсобні господарства керуються Положенням про підсобне господарство та промислові виробництва стаціонарних установ соціального обслуговування населення, затвердженим наказом Мінсоцзахисту населення від 01.04.97 р. № 42 (далі — Положення № 42).
Підсобне господарство та промислові виробництва є структурним підрозділом стаціонарної установи соціального обслуговування населення (п. 1.1 Положення № 42).
Відповідно до плану забезпечення підопічних, які проживають у стаціонарній установі, основними продуктами харчування власного виробництва господарство:
— організовує лікувально-трудову терапію;
— здійснює виробничо-господарську діяльність відповідно до перспективних планів;
— виробляє і переробляє сільськогосподарську продукцію для забезпечення харчування підопічних, які проживають у стаціонарній установі соціального обслуговування населення;
— здійснює виробництво продукції тваринництва з використанням харчових відходів їдальні в стаціонарній установі, кормів власного виробництва, придбаних та фондових кормів;
— забезпечує ефективне використання землі за цільовим призначенням, підвищення її родючості, підтримання належного екологічного стану, використання природоохоронних технологій, поліпшення умов виробництва і якості продукції, розширення її асортименту, підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва, ефективного використання трудових ресурсів;
— забезпечує ефективне використання обладнання, транспорту, робочої худоби, будівель та іншого реманенту;
— може виробляти для потреб стаціонарної установи будівельні матеріали, гончарні вироби, меблі і тару, товари культурно-побутового призначення, мистецькі вироби, сувеніри;
— може шити робочий та інший одяг;
— забезпечує облік виробленої продукції, її зберігання;
— безкоштовно забезпечує працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджуючими засобами за встановленими нормативами.
Господарство має забезпечувати виконання покладених на нього виробничих завдань з мінімальними витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, дотримуючись єдиного кошторису доходів і видатків будинку-інтернату, суворо додержуватися режиму економії та підвищення прибутків від виробництва (п. 2.1 Положення № 42).
Як визначено у п. 4.5 Типового положення № 549, планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах будинку-інтернату, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
При цьому згідно з п. 2.3 Положення № 42 облік, калькуляція собівартості продукції здійснюються відповідно до порядку, встановленого для державних сільськогосподарських підприємств.
На сьогодні діють Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132.
Відповідно до п. 2.7 цих Методичних рекомендацій до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
— прямі матеріальні витрати;
— прямі витрати на оплату праці;
— інші прямі витрати;
— загальновиробничі витрати.
Прямі витрати на оплату праці включають суми основної і додаткової оплати, які нараховані згідно з прийнятою підприємством системою оплати праці і відносяться на конкретний об’єкт обліку витрат.
Таким чином, оплата праці працівників, які входять до підсобного господарства, має бути включена до розрахунку собівартості продукції, що буде в подальшому реалізована.
Враховуючи те, що частина продукції підсобного господарства використовується для харчування підопічних і лише надлишкова продукція реалізовується, вважаємо, що заробітна плата зазначеним працівникам має виплачуватись і із загального, і із спеціального фонду кошторису пропорційно реалізованій продукції.
Пояснимо: кошти від реалізації продукції підсобного господарства зараховуються до спеціального фонду кошторису і відповідно до п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) належать до другої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.
Як вже було зазначено вище, у вартість продукції включається заробітна плата працівників підсобного господарства. Тому частина отриманих коштів за реалізацію продукції, яка була врахована в калькуляції, має бути направлена на оплату праці працівників підсобного господарства.
Це підтверджується і напрямами використання коштів другої підгрупи першої групи власних надходжень, які визначені у п. 4 ст. 13 БКУ.
Так, кошти цієї підгрупи можуть використовуватись на:
— організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ*;
— господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.
* У тому числі і на заробітну плату працівників підсобного господарства.
Отже, робимо висновок: працівники Держфінінспекції мають рацію — частина коштів на оплату праці (з нарахуваннями) працівників підсобного господарства (яка передбачена в калькуляції вартості продукції) має відшкодовуватись за рахунок коштів спеціального фонду кошторису. При цьому має бути проведено коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису.
