Працевлаштування осіб молодше 18 років та студентів
Мінсоцполітики у листі від 04.09.2013 р. № 697/021/106-13 звернуло увагу на особливості організації обліку працівників молодше 18 років, перш за все нагадавши, що згідно зі ст. 188 КЗпП приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років, а за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Працівники, які не досягли 18 років, підлягають спеціальному обліку із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП). Для цього на підприємствах у довільній формі ведеться Журнал обліку працівників, які не досягли 18 років.
Крім цього, у згаданому листі фахівці Мінсоцполітики розповіли про внесення записів до трудової книжки працюючому студенту.
Так, основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, є його трудова книжка (ч. 1 ст. 48 КЗпП).
Питання щодо виготовлення трудових книжок, їх зберігання та внесення записів, зокрема про прийняття, переведення та звільнення працівника, регулюються КЗпП, постановою КМУ «Про трудові книжки працівників» від 27.04.93 р. № 301 та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція).
Відповідно до п. 1.1 Інструкції підприємство має право прийняти на роботу студента денної форми навчання і оформити йому трудову книжку.
Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів (далі — студенти), які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів (п. 2.16 Інструкції).
Для студентів, які раніше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати (п. 2.17 Інструкції).
Якщо в період навчання студент не мав трудової книжки, запис у трудову книжку про період навчання (після закінчення навчального закладу) здійснюється за місцем роботи працівника-студента. Згідно з пп. «б», «в» п. 2.18 Інструкції такий запис виконується окремим рядком з посиланням на дату та номер відповідних документів.
Також Мінсоцполітики зазначило, що ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено: студенти, учні, які вже здобули професію за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором.
Стажування проводиться у вільний від навчання час і обмежується періодом до 6 місяців.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки стажиста, яка у разі потреби оформляється згідно із законодавством.
На цей час Мінсоцполітики проводиться робота щодо визначення порядку внесення до трудових книжок студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів запису про проходження стажування на підприємствах, в установах, організаціях і внесення змін до Інструкції.
Боротьба з корупцією триває
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13.05.2014 р. № 1261-VII посилена відповідальність за корупційні порушення.
Законом передбачена відповідальність за представлення свідомо недостовірних відомостей у майновій декларації у вигляді штрафу від 2550 до 5100 грн.
Крім того, посилена відповідальність за підкуп посадовців. Зокрема, підкуп працівника підприємства, організації або установи карається штрафом від 1700 до 4250 грн. або виправними роботами на строк до 1 року або позбавленням волі на цей же термін із спеціальною конфіскацією. Також якщо неправомірна вигода не була отримана або її розмір неможливо визначити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, здійсненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:
— за злочин невеликої тяжкості — від 85 до 170000 грн.;
— за злочин середньої тяжкості — від 170 до 340000 грн.;
— за тяжкий злочин — від 340 до 850000 грн.;
— за особливо тяжкий злочин — від 850 до 1275000 грн.
Закон № 1261-VII набув чинності 04.06.2014 р., окрім положень, що вносять зміни до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI, які набувають чинності з 01.01.2015 р.
