Міністерство соціальної політики України
Щодо виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників
Лист від 30.05.2014 р. № 853/13/84-14
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув листа і повідомляє.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» працівникам за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт встановлюються доплати у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.
Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.
Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відрядженням тощо, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада).
У випадку, якщо працівник виконує в тій же установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, то за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника йому провадиться відповідна доплата.
Ці види робіт допускаються в одній установі, закладі за згодою працівника протягом установленої тривалості робочого часу, якщо це економічно виправдано та не призводить до погіршення роботи за основною посадою.
Рішення про конкретний розмір доплати приймається керівником установи, закладу залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат основного робочого часу.
Доплати можуть установлюватись декільком працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу за основною посадою в межах економії за посадовим окладом (ставкою заробітної плати) відсутнього працівника.
Слід зазначити, що відповідно до положень, які затверджуються наказом установи чи організації, на структурний підрозділ покладається виконання функцій, які, як правило, не поширюються на інші структурні підрозділи. Так, і повноваження відповідно до посадових обов’язків у кожного працівника певного структурного підрозділу свої.
Тому, з огляду на зазначене, покладання виконання обов’язків тимчасово відсутнього юрисконсульта на фахівця відділу кадрів є неможливим.
Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер.
Водночас пунктом 12 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65, передбачено тимчасове припинення встановлення доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників (крім лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою та наукових працівників, що допущені до медичної діяльності, вихователів, помічників вихователів, учителів, майстрів виробничого навчання, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів).
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Інспектор з кадрів тимчасово виконує обов’язки юрисконсульта: чи можливо це
У листі, що коментується, надана відповідь на таке запитання нашого читача: «Чи правомірно покласти обов’язки тимчасово відсутнього юрисконсульта (на час його хвороби, відпустки тощо), з установленням доплати, на фахівця відділу кадрів, який не має юридичної освіти?».
Запитання здається нескладним тільки на перший погляд. Але якщо копнути глибше, побачимо: норми, яка б давала на нього чітку відповідь, у законодавстві немає. Як же бути? У таких випадках останнє слово за Мінсоцполітики, до якого і звернулася редакція нашої газети.
Думка головного «зарплатного» відомства наведена в листі, що коментується. Але перш ніж предметно її розглянути, звісно, потрібно пригадати про п. 12 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65.
Цією нормою з 12.03.2014 р. припинена виплата доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в установах, що фінансуються з держбюджету. Щоправда, віднедавна для окремих категорій працівників зроблено виняток, але інспектор з кадрів до них не належить. Тому на сьогодні встановити такому працівникові доплату за виконання додаткових обов’язків не можна.
Але дуже сподіваємося, що важкі часи невдовзі минуть, і тоді лист, який коментується, стане в нагоді. Крім того, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника могла бути збережена місцевими органами влади для працівників комунальних установ. Тому далі обговоримо порядок її встановлення детальніше.
Отже, згідно зі ст. 105 КЗпП працівникам, які виконують у цій же установі разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткові обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата.
Такий припис знайшов відображення насамперед у п.п. «а» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — постанова № 1298). Згідно з цією нормою працівникам за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюють доплату в розмірі до 50 % посадового окладу.
Важливо! Доплату не встановлюють керівникам установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ та їх заступникам.
Норми аналогічного змісту передбачені галузевими документами з оплати праці працівників бюджетної сфери (охорона здоров’я, освіта тощо), розробленими на виконання постанови № 1298.
Але, власне кажучи, це все, що в них зазначено про встановлення цієї доплати. На сьогодні в українському законодавстві немає навіть визначення цієї форми побудови трудових відносин.
Заповнюють цю прогалину письмові роз’яснення Мінсоцполітики. Зокрема, практично всі пояснення, які надавалися ним раніше, зібрані в листі, що коментується. Наведемо їх.
1. Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи — це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігають робоче місце (посаду).
Тобто виконання таких обов’язків не відбувається щодо вакантних посад і здійснюється в межах тривалості робочого дня (зміни). Від основної роботи працівника, який виконує обов’язки тимчасового відсутнього працівника, не звільняють.
2. Такий вид робіт допускається в одній установі за згодою працівника протягом установленої тривалості робочого часу, якщо це економічно виправдано та не призводить до погіршення якості роботи, яку працівник виконує за основною посадою.
3. Конкретний розмір доплати визначає керівник залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат основного робочого часу.
4. Доплату встановлюють у розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою. Її можна встановити декільком працівникам, якщо вони разом виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника. Щоправда, при цьому Мінсоцполітики стверджує, що доплату встановлюють у межах економії за посадовим окладом (ставкою зарплати) відсутнього працівника. Але за фактом істотної економії не буде, адже якщо працівник відсутній із причин, коли за ним зберігають робоче місце (посаду), то йому за цей період виплачують середню зарплату.
Як бачимо, будь-яких вимог до освіти працівника для виконання ним обов’язків тимчасово відсутнього працівника ані КЗпП, ані галузеві документи з оплати праці не висувають.
Кваліфікаційні вимоги, передбачені законодавством для обіймання тієї чи іншої посади, теж не стануть на заваді. Адже інспектор з кадрів не обіймає посаду юрисконсульта, а тільки тимчасово виконує його обов’язки.
Проте, на думку Мінсоцполітики, яку наведено в листі, що коментується, покласти обов’язки юрисконсульта на інспектора з кадрів усе ж не можна. Аргументи такі: функції одного структурного підрозділу (у нашому випадку — відділу кадрів) не можуть поширюватися на інші структурні підрозділи (у нашому випадку — адміністративно-господарський апарат). Унаслідок цього посадові обов’язки у кожного працівника певного структурного підрозділу свої.
Виходить, що виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника можливе в межах одного структурного підрозділу та за схожих посадових обов’язків.
Підтвердити чи спростувати це твердження законодавчою нормою не можна. Такої, як ми вже зазначали на початку коментаря, просто немає. Але оскільки Мінсоцполітики — орган, уповноважений роз’яснювати норми трудового законодавства, то останнє слово за ним. Тому радимо до нього дослухатися і, по можливості, виконання посадових обов’язків відсутнього працівника доручати працівнику аналогічної категорії або одного структурного підрозділу.
Щоправда, як правило, у штатних розписах бюджетних установ затверджено не більше однієї одиниці посади юрисконсульта, тому підшукати йому заміну буде непросто.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
