Виконання програми з благоустрою міста
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Наша установа — управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради — виконавчий орган, бюджетна установа зі статусом юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.
Одержувачем бюджетних коштів є комунальне підприємство, яке створене міською радою з метою задоволення громадської необхідності в роботах та послугах житлово-комунального господарства. Майно цього комунального підприємства є комунальною власністю. Підприємство є балансоутримувачем об’єктів благоустрою (доріг, мереж зовнішнього освітлення, пам’ятників, кладовищ).
Міською радою затверджена Програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою міста з планом заходів із благоустрою міста (санітарна очистка вулиць, утримання мереж зовнішнього освітлення, озеленення, утримання та поточний ремонт тощо). На виконання заходів, передбачених Програмою, комунальному підприємству виділяються та перераховуються бюджетні кошти відповідно до наданих ним калькуляцій вартості робіт, пов’язаних з виконанням Програми.
Чи може міська рада виділяти кошти на утримання та ремонт об’єктів благоустрою балансоутримувачу? Які видатки може включати підприємство до калькуляції вартості робіт? Чи можна включати до калькуляції загальновиробничі, адміністративні видатки, рентабельність?
(Вінницька обл.)
Нагадаємо, що під бюджетною програмою згідно з Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) слід розуміти сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
Згідно з п.п. 22 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць і цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.
Види видатків, які можуть здійснюватись з місцевих бюджетів, визначені БКУ.
Так, згідно з п.п. 5 п. 1 ст. 91 БКУ до видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів.
Отже, міська рада може виділяти кошти на утримання та ремонт об’єктів благоустрою в рамках виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів.
У цьому випадку управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів, а комунальне підприємство — одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, якщо розпорядник бюджетних коштів є безпосереднім виконавцем програм та заходів, то видатки здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від виду витрат та суті платежу.
У цьому випадку міська рада не є виконавцем програми, тому видатки мають здійснюватись за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку».
Підприємство до калькуляції вартості робіт може включати всі видатки, пов’язані з виконанням програми.
Так, базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов’язаних із безпосереднім наданням послуги. Як зазначено у п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
— прямих матеріальних витрат;
— прямих витрат на оплату праці;
— амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
За кожним видом робіт (ремонт доріг, освітлення, озеленення тощо) вартість визначається окремо за певними нормативними документами, які розроблені для відповідного виду робіт.
Так, наприклад, при розрахунку вартості робіт з утримання вулично-дорожньої мережі керуються Методичними рекомендаціями з визначення вартості робіт з утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства з питань ЖКГ від 21.08.2008 р. № 254 (далі — Методичні рекомендації № 254).
Згідно з п.п. 5.1 цих Методичних рекомендацій адміністративні витрати визначаються відповідно до п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.
Відповідно до п. 7 Методичних рекомендацій № 254 до вартості робіт з утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів рекомендується включати прибуток, граничний розмір якого узгоджується.
Рекомендований розмір прибутку становить не менше 12 % повної планованої собівартості робіт з утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів.
Також нагадаємо, що у випадку, коли ремонтні чи будівельні роботи виконуються за бюджетні кошти, при визначенні їх вартості з 01.01.2014 р. обов’язково застосовуються Правила визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293, які прийшли на зміну раніше діючим Правилам визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженим наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174.
Ці будівельні норми установлюють основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування. Вони носять обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
