Позачергова атестація педагога: коли її можна провести
Світлана МЕРЕНКОВА, заступник начальника відділу — державний інспектор праці відділу контролю за дотриманням трудового законодавства Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області
03.09.2012 р. до професійного ліцею на посаду викладача спецдисциплін прийнято колишнього військовослужбовця, який закінчив академію прикордонних військ за спеціальністю «Інженер-механік». У зв’язку з тим, що раніше цей працівник на педагогічних посадах не працював і атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії не проходив, йому було встановлено 9-й тарифний розряд. У вересні 2013 року він пройшов курси підвищення кваліфікації, а в жовтні 2013 року подав заяву до атестаційної комісії на присвоєння йому ІІ кваліфікаційної категорії. У березні 2014 року атестаційна комісія присвоїла йому ІІ кваліфікаційну категорію. Чи вважається ця атестація позачерговою? Чи правомірне її проведення через 1,5 року?
Головним нормативним документом, яким потрібно керуватися під час атестації педагогів, є Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міносвіти від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення № 930).
Дійсно, атестація педагогів буває двох видів: чергова (проводиться один раз на п’ять років) і позачергова (п. 1.7 Типового положення № 930).
Випадки проведення позачергової атестації наведено в п. 1.9 Типового положення № 930. Зокрема, таку атестацію проводять:
— за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду);
— за поданням керівника, педради навчального закладу або відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та в разі зниження ним рівня професійної діяльності.
Важливо! Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніше ніж через два роки після присвоєння попередньої (абз. 2 п. 1.9 Типового положення № 930).
Оскільки раніше працівник, про якого йдеться у запитанні, атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії не проходив, то атестація через 1,5 року після прийняття його на роботу не буде позачерговою.
Що ж до правомірності проведення чергової атестації викладача, зазначимо таке.
По-перше , списки педагогів, які підлягають черговій атестації (із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації), подають керівники навчальних закладів, працівники яких атестуються, до відповідних атестаційних комісій щороку до
10 жовтня (п. 3.1 Типового положення № 930).
Тобто рішення про те, підлягає педагог черговій атестації чи ні, приймає керівник навчального закладу. Педагогічні працівники, включені до списку на чергову атестацію, можуть лише подавати заяви до атестаційної комісії про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).
По-друге , особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніше як після двох років роботи на посаді (п. 3.18 Типового положення № 930).
У цьому випадку після закінчення вищого навчального закладу працівник не обіймав педагогічні посади, відповідно проходити чергову атестацію він зможе не раніше ніж через два роки роботи на посаді.
Таким чином, вважаємо, що в березні 2014 року зазначений працівник не міг проходити атестацію (як чергову, так і позачергову).
Атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії він зможе пройти в наступному році.
Атестуватися на відповідність посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій можуть викладачі професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, які мають повну вищу педагогічну освіту або іншу повну вищу освіту (що має місце у вашому випадку) та пройшли спеціальну педагогічну підготовку (п. 4.1 Типового положення № 930).
При цьому кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії» присвоюють педагогам, які (п. 4.4 Типового положення № 930):
— відповідають вимогам, установленим для працівників із кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та постійно вдосконалюють свій професійний рівень;
— використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів;
— володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням;
— застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі;
— знають основні нормативно-правові акти у сфері освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.
