Погашення заборгованості загального фонду коштами спеціального фонду

Погашення заборгованості загального фонду коштами спеціального фонду

Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Про це йдеться у п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

Пунктом 46 Порядку № 228 визначено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов’язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством.

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до такого фонду (з дотриманням вимог ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ)), якщо інше не передбачено законодавством.

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом бюджетного періоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями у поточному році.

Порядком № 228 також визначені умови планування і фактичного використання коштів спеціального фонду.

Під час планування видатків спеціального фонду кошторису слід керуватись п. 23 Порядку № 228, в якому визначено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності:

1) за встановленими напрямами використання;

2) на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;

3) на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Згідно з п. 49 Порядку № 228 видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у послідовності, передбаченій п. 23 Порядку № 228 для їх планування.

Таким чином, погашення заборгованості за загальним фондом може проводитись лише у другу чергу, тобто після використання коштів спеціального фонду за встановленими напрямами використання. Нагадаємо, що напрями використання власних надходжень бюджетних установ визначені п. 4 ст. 13 БКУ.

У п. 9 ст. 51 БКУ зазначено: якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 % коштів — на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями із спеціального фонду бюджету.

При цьому суми кредиторської заборгованості з форми № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» за загальним фондом відповідно до бухгалтерських проводок сторнуються і відображаються у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» за спеціальним фондом.

Сума кредиторської заборгованості, яка обліковується на відповідному субрахунку обліку цієї заборгованості за загальним фондом, відображається бухгалтерською проводкою за дебетом відповідного рахунка з обліку розрахунків та за кредитом субрахунку 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом».

Коли заборгованість була погашена, дебетується відповідний субрахунок рахунка 81 «Видатки спеціального фонду» та кредитується відповідний субрахунок з обліку розрахунків.

Касові видатки за спеціальним фондом, що були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості загального фонду, та відповідні фактичні видатки за спеціальним фондом згідно з Порядком складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженим наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44, відображаються у формі № 4-1д, № 4-1м «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги», у графі 10 «Касові за звітний період (рік), усього» та одночасно у графі 11 «Касові за звітній період (рік), у тому числі спрямовано на погашення заборгованості загального фонду», а також у графі 12 «Фактичні за звітний період (рік), усього», з одночасним відображенням у графі 13 «Фактичні за звітний період (рік), у тому числі проведені за видатками загального фонду».

Бухгалтерські проводки, які мають бути здійснені при погашенні кредиторської заборгованості загального фонду коштами спеціального фонду, розглянемо на прикладі.

Приклад. Установою охорони здоров’я наприкінці 2013 року за рахунок коштів загального фонду в межах кошторисних призначень за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» були придбані медикаменти на загальну суму 7500 грн., але асигнування не надійшли. У 2014 році у зв’язку з недостатніми кошторисними призначеннями по загальному фонду за КЕКВ 2220 керівником установи прий­нято рішення погасити заборгованість коштами спеціального фонду.

У бухгалтерському обліку ці операції слід відобразити так: