Лікарняні: «гаряча» сімка запитань

Лікарняні: «гаряча» сімка запитань

Так уже склалося, що зимово-весняний період є найбільш хворонебезпечним. Різкі перепади температур, вогкий вітер, ожеледь — це далеко не повний перелік факторів, які стають причиною захворювань. Тому саме в цей період до редакції газети «Бюджетна бухгалтерія» надходить найбільша кількість запитань щодо оплати працівникам періоду тимчасової непрацездатності.

Цю статтю ми присвятили відповідям на найпоширеніші з них.

Світлана ДИМИТРЕНКО, начальник відділу удосконалення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування

Оператор котельні працює позмінно: як оплачувати листок непрацездатності?

Оператор котельні надав листок непрацездатності, закритий 25 лютого, тобто приступити до роботи він повинен 26 лютого. Але він працює позмінно (підсумований облік робочого часу), і зміна має розпочатися 25 лютого о 22:00, а закінчитися 26 лютого о 8:00.

Як у цьому випадку оплатити листок непраце­здатності?

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку лікарняних застосовується середньогодинна зарплата (п. 15 Порядку № 1266).

При цьому оплаті підлягають робочі години відповідно до графіка змінності працівника, які припадають на період його тимчасової непрацездатності. Години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також відгули не оплачуються (див. лист Мінпраці від 04.09.2008 р. № 483/020/99-08).

Інакше кажучи, години згідно з графіком роботи, що припадають на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (з 00:00 першого дня хвороби по 24:00 п’ятого дня хвороби), оплачують за рахунок коштів роботодавця, решту годин згідно з графіком роботи, які припадають на подальші дні хвороби, — за рахунок ФССТВП.

У вашій ситуації згідно з листком непрацездатності працівник повинен приступити до роботи 26 лютого, але за графіком змінності його робоча зміна починається 25 лютого о 22:00 і продовжується до 8:00 26 лютого.

У такому разі лікарняні за години зміни, що припадають на наступну добу (26 лютого), коли працівник повинен приступити до роботи, не нараховують. Щоб лікарняні були нараховані за всі години зміни, що переходить на наступну добу, працівнику необхідно знати графік роботи і попередити лікуючого лікаря про необхідність оформити листок непрацездатності і на день закінчення робочої зміни (26 лютого).

Якщо останній день листка непрацездатності припав на робочу зміну за графіком роботи працівника, то він повинен приступити до роботи в наступну зміну, яка припадає за графіком роботи або за скоригованим графіком роботи у зв’язку з його хворобою. Це слід погоджувати між собою працівнику і роботодавцю (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12).

Працівник порушив режим лікування: що з оплатою листка непрацездатності?

Працівник надав листок непрацездатності на період з 18 по 26 лютого, наступний (продов­ження першого) — з 28 лютого по 5 березня. На продовженому листку непрацездатності лікар написав і завірив печаткою — «порушення режиму 27 лютого». Чи оплачувати цей день?

Насамперед нагадаємо: до обов’язків комісії (уповноваженого) із соцстрахування установи входить перевірка не лише підстав і правильності видачі, але й правильності заповнення листків непрацездатності. Це передбачено п. 2 розд. ІІ Положення № 25. Тому не зайвим буде зупинитися на порядку заповнення листка непрацездатності в разі порушення хворим призначеного режиму лікування.

У листку непрацездатності в графі «Режим:» обов’язково вказується режим, призначений хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо.

Згідно з п. 3.5 Інструкції № 532, якщо має місце порушення режиму, то у графі «Відмітки про порушення режиму:» зазначається дата порушення режиму і засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі «Примітка:». Такими причинами, наприклад, можуть бути несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров’я; виїзд на лікування до іншого закладу охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК тощо (п. 4.1 Інструкції № 532).

Відповідно до п. 10 Інструкції № 532, якщо при черговому відвідуванні хворим лікаря має місце порушення режиму у вигляді несвоєчасного прибуття хворого до лікаря, то в разі визнання хворого:

— непрацездатним — продовження листка непрацездатності здійснюється з дня відвідування лікаря;

— працездатним — у графі «Стати до роботи» пишуться літерами число і місяць та робиться запис «з’явився працездатним». Закриття листка непрацездатності здійснюється датою, установленою лікарем для прибуття хворого.

Як відомо, рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соцстрахування установи (ч. 3 ст. 50 Закону № 2240). Отже, дні тимчасової непрацездатності з відміткою про порушення режиму не підлягають оплаті за рахунок коштів ФССТВП. При цьому комісія (уповноважений) із соцстрахування установи має встановити наявність підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

А якщо дні хвороби з відміткою про порушення режиму припадають на перші п’ять днів непраце­здатності, що оплачуються за рахунок коштів установи? Нагадаємо, що оплата перших п’яти днів хвороби здійснюється згідно з Порядком № 439. Пункт 4 цього Порядку містить перелік підстав, за якими дні тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця не оплачують. Слід зауважити, що такої підстави, як порушення застрахованою особою режиму лікування, серед них немає. Але остаточне рішення щодо оплати таких днів приймає комісія (уповноважений) із соцстрахування установи.

Визначаємо розрахунковий період для оплати листка непрацездатності

Працівника прийнято на роботу 04.11.2013 р., а захворів він 17.02.2014 р. Яким буде розрахунковий період для оплати періоду тимчасової непрацездатності?

Відповідно до п. 4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом яких застрахована особа працювала та сплачувала або за неї сплачували страхові внески.

Якщо застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески:

— менше шести календарних місяців, середню зарплату розраховують за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), за які сплачені страхові внески (п. 5 Порядку № 1266);

— менше календарного місяця, середню зар­плату обчислюють за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 6 Порядку № 1266).

Оскільки в цьому випадку період роботи застрахованої особи в установі на момент хвороби становить менше шести календарних місяців, то середню зарплату розраховують за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), за які сплачені страхові внески. Це грудень 2013 року — січень 2014 року.

Як оплатити листок непрацездатності, якщо працівник захворів у перший день роботи?

Якщо працівник захворів у перший день роботи, він також має право на оплату листка непрацездатності (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2240).

У такому разі середню зарплату визначають виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленого працівнику на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).

Що стосується розрахункового періоду, то у цьому випадку його фактично немає. Тому середню зарплату визначають, як зазначено у прикладі до п. 10 Порядку № 1266, тобто шляхом ділення місячної тарифної ставки (або її частини) на кількість робочих днів (годин) за графіком роботи застрахованої особи в місяці, в якому настав страховий випадок (див. лист Мінсоцполітики від 23.12.2013 р. № 700/18/153-13).

Приклад. Працівника прийнято на роботу 03.02.2014 р. У цей же день він захворів. У лютому 2014 року за графіком його роботи 22 робочі дні. Посадовий оклад працівника — 1218 грн. Отже, середня зарплата становитиме 55,36 грн. (1218 грн. : 22 роб. дн.).

Обчислюємо страховий стаж для оплати листка непрацездатності

Чи включається до страхового стажу для виплати лікарняних період перебування на обліку в центрі зайнятості? Також цікавить ситуація, коли особа стояла на обліку в центрі зайнятості і в цей час працювала на громадських роботах (допомогу по безробіттю не отримувала).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який сплачувалися страхові внески (з 01.01.2011 р. — у розмірі не менше ніж мінімальний страховий внесок), крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 період відпустки для догляду за дитиною до 3 років, отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), уключають до страхового стажу як період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Тому період перебування працівника на обліку в центрі зайнятості з отриманням ним допомоги по безробіттю зараховують до страхового стажу.

Згідно з п. 5 ст. 31 Закону про зайнятість оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, який не може бути менше мінімального розміру зарплати. При цьому відомості про таку роботу заносять до трудової книжки.

Отже, період громадських робіт зараховують до страхового стажу повністю.

Визначаємо відсоток оплати листка непрацездатності

Працівник, який є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (2 категорія), надав листок непрацездатності по догляду за дитиною. Як оплачувати такий листок непраце­здатності: в розмірі 100 % як чорнобильцю чи в розмірі його фактичного страхового стажу (тобто — 80 %), адже хворів не він, а дитина?

Залежно від страхового стажу застрахованої особи допомогу по тимчасовій втраті працездатності виплачують у таких розмірах (ст. 37 Закону № 2240):

— 60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;

— 80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.

Для деяких застрахованих осіб допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу. Це, зокрема, особи, віднесені до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У розмірі 100 % середньої зарплати оплачують усі листки непрацездатності, надані особами, віднесеними до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ураховуємо матеріальну допомогу при розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності

Працівника прийнято на роботу 01.10.2013 р. У жовтні він відпрацював 72 години (облік робочого часу — підсумований). З 03.10.2013 р. по 16.10.2013 р. він перебував у відпустці без збереження зарплати. У жовтні йому виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. З 12.11.2013 р. працівник захворів.

Чи включати до розрахунку середньої зарплати для виплати лікарняних матеріальну допомогу?

Почнемо з розрахункового періоду. Період роботи застрахованої особи в установі на момент хвороби становить менше шести календарних місяців. Отже, середню зарплату для оплати лікарняних потрібно брати за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) перед місяцем хвороби (п. 5 Порядку № 1266). Таким чином, розрахунковим періодом буде жовтень 2013 року.

Згідно з п. 7 Порядку № 1266 при обчисленні середньої зарплати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховують усі види зарплати, нараховані в розрахунковому періоді, що обкладалися податком на доходи фізосіб та єдиним соціальним внеском. Отже, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань ураховують.

Абзацом 2 п. 9 Порядку № 1266 передбачено таке: якщо застрахована особа не працювала частину місяця в розрахунковому періоді з поважної причини, заохочувальні та компенсаційні виплати, які мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або здійснюються понад норми, установлені зазначеними актами, ураховуються пропорційно відпрацьованому в цьому місяці часу.

Перелік поважних причин наведено в абз. 3 п. 4 Порядку № 1266. Зокрема, такими є:

— тимчасова непрацездатність, підтверджена листком непрацездатності;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (за медичним висновком).

Цей перелік є вичерпним. Отже, якщо працівник у розрахунковому періоді не працював з інших причин, наприклад перебував у відпустці (щорічній, без збереження заробітної плати та в інших відпустках), то заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, ураховуються повністю.

Таким чином, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, виплачену в жовтні 2013 року, потрібно врахувати повністю.

Згідно з п. 15 Порядку № 1266, якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності й оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності застосовується середньогодинна заробітна плата.

Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих застрахованою особою годин у зазначений період.

Правила визначення середньогодинної зарплати застосовуються ті самі, що і для середньоденної, тільки замість робочих днів у розрахунковому періоді береться кількість робочих годин, а замість кількості робочих днів, що припадають на час хвороби, — кількість робочих годин за період хвороби.

Приклад. Зарплата за розрахунковий період (жовтень 2013 року) становила 1000 грн. Кількість фактично відпрацьованих годин у розрахунковому періоді — 72. Середньогодинна зарплата становить 13,89 грн. (1000,00 грн. : 72 год).

Нормативні документи

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон про зайнятість — Закон України «Про зай­нятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Положення № 25 — Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою ФССТВП від 23.06.2008 р. № 25.

Порядок № 439 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.

Інструкція № 532 — Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена спільним наказом ФССНВВ, МОЗ, Мінпраці та ФССТВП від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.