Особливості трудових відносин з працівниками терцентру, який надає платні послуги
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Територіальний центр надає платні соціальні послуги. У зв’язку з цим виниклі такі запитання:
1. Чи є сумісництвом надання платних послуг працівниками терцентру після 8 годин роботи, яка оплачується за рахунок коштів загального фонду? Чи є суміщенням надання платних послуг одночасно з роботою, яка оплачується коштами загального фонду кошторису (у межах 8 годин)?
2. Чи має право соціальний робітник терцентру, який оформлений за трудовим договором за загальним фондом, одночасно надавати платні послуги за спеціальним фондом, не оформлюючи трудові відносини за спеціальним фондом?
3. Якщо, наприклад, норма обслуговування для одного соціального робітника складає 10 осіб, то можуть до цієї норми входити одночасно як особи, які обслуговуються на платній основі, так і особи, що обслуговуються безкоштовно?
4. Чи зменшиться заробітна плата працівника за загальним фондом кошторису, якщо частину осіб за нормою обслуговування він обслужить за плату, яку буде зараховано до доходів спецфонду кошторису? Чи не буде це порушенням ст. 32 КЗпП?
5. Чи можливе прийняття нових працівників лише для надання ними платних послуг? Чи можливе укладення цивільно-правових договорів із соціальними робітниками для надання платних послуг?
6. Чи можна збільшувати штатну чисельність працівників для обслуговування платного контингенту?
(м. Київ)
Соціальне обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, здійснюють територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — терцентр).
Терцентри здійснюють як безоплатне, так і платне обслуговування.
Так, відповідно до п. 7 Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1417, терцентр може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей), визначені постановою КМУ «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» від 14.01.2004 р. № 12 (далі — Порядок № 12) та цим Переліком:
— громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу;
— громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей вищий за прожитковий мінімум для сім’ї.
Види платних послуг, які можуть надавати терцентри, визначені Порядком № 12.
Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються терцентром відповідно до Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ від 09.04.2005 р. № 268.
Згідно з п. 3 цього Порядку тариф на платну соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.
До собівартості платної соціальної послуги включаються:
— прямі матеріальні витрати;
— загальновиробничі витрати;
— прямі витрати на оплату праці;
— інші прямі витрати.
Перелік статей калькулювання собівартості платної соціальної послуги визначається державними та комунальними підприємствами, установами і закладами соціального обслуговування, юридичними особами, фізичними особами, які надають платні соціальні послуги.
До прямих витрат на оплату праці належать витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, що обчислюються згідно із законодавчо прийнятими системами оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) працівників, які були безпосередньо зайняті у наданні послуг, а також відповідно до схем організації і надання кожного виду послуг, премій та заохочень, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсаційних виплат, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
Кількість годин роботи, ставок та посадових окладів працівників визначаються виходячи з тривалості виконання робіт з надання платних соціальних послуг та норм навантаження (або часу для їх виконання). Примірний перелік соціальних послуг, які можуть надаватися терцентром, та середні витрати часу на їх виконання наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо розрахунку тарифів на платні соціальні послуги, що надаються територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджених наказом Мінпраці від 24.02.2010 р. № 32 (далі — Методичні рекомендації № 32).
Кошти, що надходять від надання платних послуг, повинні використовуватися відповідно до п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
Так, плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, відноситься до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.
Витрачати кошти цієї підгрупи слід на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.
Тобто вся сума заробітної плати, яка врахована у калькуляції, має бути витрачена на оплату праці тих працівників, які безпосередньо надають платні послуги. У зв’язку з цим необхідно правильно врахувати суму заробітної плати в калькуляції.
Далі відповімо по черзі на запитання, поставлені нашим дописувачем.
1. Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації за згодою працівника, якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов’язків.
Надання платних послуг соціальним робітником за своєю сутністю є виконанням обов’язків за тією ж самою посадою, але оплата праці за таке виконання обов’язків проводиться з іншого джерела — за рахунок коштів спецфонду.
Крім того, згідно з п.п. «а» п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 за суміщення професій (посад) передбачена доплата у розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки).
Але при наданні платних послуг у калькуляції враховується заробітна плата, а не доплата. Тому надання соціальним робітником платних послуг в межах основної норми робочого часу не може бути суміщенням професій.
У випадку якщо соціальний робітник працює 8 годин за загальним фондом кошторису, а потім ще надає платні послуги, то таку роботу, що перевищує 8 годин, можна розцінювати як сумісництво.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
2. Платні послуги соціальними робітниками можуть надаватись як в основний робочий час, так і за його межами.
У випадку надання платних послуг в межах основного робочого часу заробітна плата соціальному робітнику виплачується пропорційно виконаній роботі із загального та спеціального фондів.
У такому випадку укладається один трудовий договір на виконання роботи.
У випадку якщо соціальний робітник надає платні послуги за межами свого основного робочого часу, то з ним укладається окремий трудовий договір. Це пов’язано з тим, що така робота є внутрішнім сумісництвом. Як зазначало Мінсоцполітики у листі від 28.09.2011 р. № 697/18/155-11, при роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір.
3. Громадяни, які обслуговуються на платній основі, входять до загальної кількості громадян, які обслуговуються в терцентрі.
Наказом Мінпраці від 10.06.2010 р. № 134 затверджено Типові штатні нормативи чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — Типові штатні нормативи), згідно з якими, зокрема, один соціальний робітник відділення соціальної допомоги вдома обслуговує 6 осіб у сільській (приміській) місцевості, інших місцевостях, що не мають транспортного сполучення, приватному або державному секторі без комунальних зручностей і 10 осіб у містах з комунальними зручностями.
Крім того, один соціальний робітник обслуговує двох непрацездатних громадян з V групою рухової активності.
Так, наприклад, один соціальний робітник для виконання норми в сільській місцевості може обслуговувати 5 осіб безоплатно і одну особу на платній основі.
Але слід зазначити, що ці норми відповідають одній ставці. Тобто якщо соціальний робітник працює на 1 ставку за загальним фондом та на 0,5 ставки за спеціальним фондом, то у містах з комунальними зручностями він має обслужити 15 осіб.
4. Якщо соціальний робітник із норми 10 осіб буде обслуговувати 7 осіб на безоплатній основі та 3 особи за плату, то його заробітна плата із загального фонду кошторису відповідно зменшиться. Але в загальній сумі він отримає ту ж саму заробітну плату за 10 осіб, адже за обслуговування 3 осіб платного контингенту він отримає заробітну плату із спеціального фонду кошторису.
У цьому випадку зазначене не є порушенням ст. 32 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р., адже переведення на іншу роботу не відбувається та жодні істотні умови праці не змінюються.
5. Зазначимо, що найзручнішим способом розділення заробітної плати за загальним та спеціальним фондами є відокремлення працівників за цими фондами, тобто зручно виділити окремих працівників, які надаватимуть послуги безоплатному контингенту і отримуватимуть заробітну плату за загальним фондом кошторису, і працівників, які будуть обслуговувати платний контингент і отримувати заробітну плату за спеціальним фондом кошторису.
У зв’язку з цим приймати соціальних робітників для надання платних послуг не тільки можна, але й доцільно.
При цьому нагадаємо, що для штатного розпису за спеціальним фондом кошторису застосовуються ті ж самі штатні нормативи, що і для загального фонду кошторису.
Наприклад, якщо за штатними нормативами передбачено 6 посад робітників, то вводити сьомого за спеціальним фондом не можна, а слід розподілити ці 6 посад за загальним та спеціальним фондами кошторису.
Прийняття соціальних робітників за цивільно-правовими договорами можливе лише для виконання разових робіт, а прийняття їх для надання послуг на постійній основі неможливе, адже у цьому випадку будуть мати місце понадштатні о
6. Штатну чисельність можна збільшувати в межах норм, визначених у Типових штатних нормативах. Норми для введення штатних посад соціальних робітників ми вже зазначили у відповіді на третє запитання. Отже, при збільшенні контингенту на обслуговуванні в терцентрі відповідно збільшується і норма посад соціальних робітників.
