За чий кошт будувати та ремонтувати газопроводи
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Чи може міська рада проводити капітальний ремонт газових будинкових мереж, які знаходяться на балансі ПАТ «Львівгаз»?
Чи може міська рада провести капітальне будівництво нового газопроводу за кошти місцевого бюджету, а потім передати його на баланс ПАТ «Львівгаз»?
(Львівська обл.)
Спочатку розглянемо запитання щодо будівництва нового газопроводу. Будівництво газопроводу може проводитись як за бюджетні кошти, так і за кошти населення, яке потребує газифікації, та за кошти інших фізичних чи юридичних осіб.
Зазвичай будівництво газопроводів здійснюється в рамках державних або регіональних програм газифікації певних регіонів.
У таких програмах чітко визначено, за які кошти проводиться будівництво і яких саме ділянок газомереж.
Питання будівництва газопроводу ми детально розглядали у консультації «Будівництво газопроводу» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 26, с. 14).
Після будівництва газопроводу його доцільно прийняти у комунальну власність.
З питаннями прийому збудованого газопроводу у комунальну власність ви маєте змогу ознайомитись, звернувшись до консультації «Щодо прийняття вуличних газопроводів у комунальну власність» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 39, с. 21).
Але деякі моменти, ми вважаємо, все ж таки слід розглянути більш детально.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) право комунальної власності — це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд та у своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом № 280 та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону № 280).
Відповідно до ст. 60 Закону № 280 територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Також звернемо увагу на п.п. 1 п. 9 ст. 60 Закону № 280, в якому визначено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад.
Таким чином, рішення про прийняття газопроводів у комунальну власність приймаються відповідною місцевою радою, в нашому випадку — міською радою.
Таке рішення може бути прийняте на підставі клопотання вуличних комітетів або за ініціативою самої місцевої ради.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06.11.2007 р. № 6420/14/17-07 (далі — лист) експлуатацію газопроводу можуть здійснювати спеціалізовані організації, які в установленому законом порядку отримали відповідні дозволи, сертифікати та ліцензії.
Враховуючи вищевикладене, власник газопроводу, якщо він самостійно з додержанням вимог законодавства не може здійснювати експлуатацію газопроводу, має право передати газопровід спеціалізованій організації у власність, користування, оренду тощо.
Отже, у вашому випадку буде доцільно передати збудований газопровід ПАТ «Львівгаз» як спеціалізованому підприємству, яке має право здійснювати експлуатацію газопроводу.
Щодо проведення ремонту газопроводу зазначимо наступне.
Газопостачальні організації розраховують тариф на постачання природного газу відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.09.2002 р. № 983.
Так, відповідно до п. 5.3 цієї Методики величина тарифу (послуг) на постачання 1000 куб. метрів природного газу розраховується таким чином, щоб забезпечити відшкодування обґрунтованих витрат при обслуговуванні споживачів газу, отримання прибутку, сплату податків, обов’язкових платежів та відрахувань залежно від обсягу поставленого газу споживачам протягом планового періоду.
При цьому плановий прибуток підприємств з газопостачання та газифікації встановлюється таким чином, щоб забезпечити, зокрема, фінансування економічно обґрунтованих і узгоджених з Національною комісією регулювання електроенергетики програм технічного переоснащення, капітального ремонту, заміни, модернізації, реконструкції, консервації і технічної ліквідації основних виробничих фондів, науково-дослідних, дослідно-конструкторських розробок у частині, що не покривається амортизаційними відрахуваннями.
Тобто, по суті, витрати на проведення капітального ремонту газопроводів передбачаються в тарифі на постачання газу. Отже, видатки на проведення капітального ремонту мають здійснюватись за рахунок плати споживачів за газ.
Це ж підтверджується і листом, в якому визначено: якщо газопровід знаходиться на балансі газорозподільного підприємства, то Національна комісія регулювання електроенергетики враховує в тарифі витрати на його технічне обслуговування та експлуатацію. Таким чином, витрати на експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт газопроводів включаються до складу тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та входять до складу роздрібних цін на природний газ для населення.
