Державна фінансова інспекція України
Щодо окремих питань перевірки достовірності кредиторської заборгованості
Лист від 24.03.2014 р. № 02-18/313
За результатами селекторної наради, що відбулась 20.03.2014 р., Держфінінспекція України роз’яснює окремі питання, що виникають при організації та проведенні перевірок достовірності обсягів кредиторської заборгованості на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» (далі — постанова № 65) та наказу Держфінінспекції України від 13.03.2014 р. № 78.
1. Щодо об’єктів, які повинні бути охоплені контрольними заходами.
Держфінінспекція України повторно звертає увагу на вимоги листа від 19.03.2014 р. № 02-18/291, яким, зокрема, визначено наступне.
Враховуючи специфіку операцій, що підлягають перевірці (зокрема, незалежно від суми кредиторської заборгованості станом на 1 березня 2014 року; незалежно від того, чи зареєстрована така кредиторська заборгованість в органах Державної казначейської служби; незалежно від того, чи проведено обов’язкові процедури закупівлі при здійсненні таких операцій), визначити об’єкти для проведення контрольних заходів за наявними даними (зокрема, даними Державної казначейської служби, даними, що містяться у «Віснику державних закупівель», тощо) практично неможливо.
У зв’язку з цим для виконання вимог постанови № 65 та наказу Держфінінспекції України від 13.03.2014 р. № 78 необхідним є вихід на всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до їх реєстру, отриманого від органів Державної казначейської служби України, з урахуванням інформації щодо кількості установ та організацій, включених до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (додаток 2 до Рекомендацій з проведення перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів бюджетних коштів).
Звертаємо увагу, що контрольні заходи проводяться держфінінспекціями в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі у всіх розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в органі Державної казначейської служби відповідного регіону.
Для прикладу: якщо об’єкт контролю включено до мережі Держфінінспекції України, але він обслуговується в Головному управлінні Державного казначейства у м. Києві, то такий об’єкт перевіряється Держфінінспекцією в м. Києві.
При цьому слід враховувати вимоги щодо пріоритетності проведення контрольних заходів, визначені пунктом 3 наказу Держфінінспекції України від 13.03.2014 р. № 78, та необхідність завершення до кінця травня поточного року контрольних заходів у всіх розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.
Повторно звертаємо увагу, що у випадку встановлення перевіркою державних закупівель відсутності кредиторської заборгованості станом на 1 березня 2014 р. з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», та/або встановлення кредиторської заборгованості за видатками, яка виникла за операціями, на які не поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», за результатами такої перевірки складається акт, у якому фіксується відповідна інформація, та перевірка питань програми не здійснюється.
Водночас у разі встановлення кредиторської заборгованості за капітальними видатками, яка виникла за операціями, на які не поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», на такому об’єкті організовується проведення ревізії відповідно до Рекомендацій з проведення перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
Також наголошуємо, що перевірці підлягає і та кредиторська заборгованість станом на 1 березня 2014 року, яка на момент проведення контрольного заходу вже погашена.
У випадку, якщо до виходу на об’єкт контролю є достовірна інформація щодо наявності в обліку об’єкта контролю кредиторської заборгованості за капітальними видатками за операціями, на які не поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», на такому об’єкті доцільно організовувати проведення ревізії, а не перевірки державних закупівель, з метою уникнення повторних виходів на об’єкт контролю. В ході такої ревізії досліджуватимуться питання як кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» (п. 12.1 постанови № 65), так і кредиторської заборгованості за капітальними видатками, у тому числі, що виникла за операціями, на які не поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» (п. 11.2 постанови № 65).
2. Щодо організації зустрічних звірок на підприємствах, в установах та організаціях, які знаходяться в інших регіонах.
Звернення щодо проведення зустрічної звірки на об’єкті, що розташований в іншому регіоні, направляється однією Інспекцією до іншої Інспекції (на території якої розташований такий об’єкт) самостійно, окрім об’єктів зустрічних звірок, що розташовані у м. Києві.
Звернення щодо проведення зустрічної звірки на об’єкті, що розташований у м. Києві, направляється регіональною Інспекцією до Держфінінспекції України (Департамент організаційної роботи).
В подальшому Держфінінспекцією України проведення таких зустрічних звірок розподілятиметься між підрозділами Держфінінспекції України, Держфінінспекціями в Київській області та м. Києві з урахуванням їх поточної завантаженості.
Звертаємо увагу, що такий порядок звернення щодо проведення зустрічних звірок на об’єктах, що розташовані у м. Києві, стосується лише контрольних заходів, що проводяться на виконання постанови № 65.
Водночас звертаємо увагу начальників держфінінспекцій на їх відповідальність за якість та оперативність проведення зустрічних звірок за зверненнями держфінінспекцій в інших регіонах в рамках виконання вимог постанови № 65.
3. Щодо порядку реалізації матеріалів контрольних заходів.
Реалізація матеріалів контрольних заходів (ревізій та перевірок державних закупівель), проведених в рамках виконання постанови № 65 (зокрема, направлення вимог про усунення порушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення, застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, передача матеріалів / інформування правоохоронних органів про результати контрольних заходів та інші заходи з реалізації матеріалів), здійснюється органами Держфінінспекції на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, про результати такого контрольного заходу в обов’язковому порядку інформується відповідний орган Державної казначейської служби України, який здійснює обслуговування такого розпорядника (одержувача).
Інформування органу Державної казначейської служби здійснюється за результатами усіх контрольних заходів, що проводились в рамках виконання постанови № 65, незалежно від того, підтверджено кредиторську заборгованість розпорядника (одержувача) бюджетних коштів чи не підтверджено.
При цьому звертаємо увагу, що інформування здійснюється і за результатами контрольних заходів на об’єктах контролю, в яких станом на 1 березня 2014 року кредиторська заборгованість відсутня.
Таке інформування здійснюється в одноденний термін після підписання об’єктом контролю акта ревізії (перевірки державних закупівель), а у разі надходження заперечень (зауважень) — в одноденний термін після направлення висновку на них.
При інформуванні органу Державної казначейської служби слід посилатись на підпункт 1 пункту 12 та/або підпункт 2 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».
В інформації обов’язково мають бути зазначені: суми кредиторської заборгованості розпорядника (одержувача) бюджетних коштів станом на 1 березня 2014 року, які були перевірені; сума кредиторської заборгованості, яка підтверджена за результатами контрольного заходу та/або яка не підтверджена за результатами контрольного заходу; причини не підтвердження обсягів кредиторської заборгованості; сума кредиторської заборгованості, яку неможливо підтвердити (наприклад, з причини відсутності контрагента за місцем реєстрації і т. п.), тощо. Також обов’язково слід зазначити суму кредиторської заборгованості, яка рахувалась станом на 1 березня 2014 року, але на момент проведення контрольного заходу вже погашена. Інформація має бути деталізована за коштами державного бюджету та коштами місцевого бюджету із розбивкою за капітальними та поточними видатками (із зазначенням КФК, КПКВ, КЕКВ і т. п.).
У разі недопуску до проведення контрольного заходу, ненадання необхідних для перевірки документів, недопуску до проведення зустрічної звірки і т. п. також здійснюється інформування органу Державної казначейської служби України, що здійснює обслуговування розпорядника (одержувача), із зазначенням про неможливість підтвердження кредиторської заборгованості такого розпорядника (одержувача) бюджетних коштів з відповідних причин.
4. Щодо кредиторської заборгованості за операціями, які в порушення законодавства здійснено без проведення процедури закупівлі.
У випадку, якщо об’єктом контролю в порушення законодавства здійснено оплату за державні кошти вартості товарів, робіт та послуг без проведення процедури закупівлі (тобто договір укладено без процедур закупівлі, але вартість предмета закупівлі підпадає під визначені статтею 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» вимоги щодо обов’язкового застосування процедур закупівлі), кредиторська заборгованість за такими операціями також підлягає перевірці.
Для встановлення реального обсягу такої кредиторської заборгованості здійснюється увесь необхідний комплекс ревізійних дій.
Водночас, враховуючи, що така кредиторська заборгованість виникла за операціями, які проведені з порушенням чинного законодавства, в акті ревізії (перевірки) робиться відповідний висновок, що така кредиторська заборгованість не підтверджується, оскільки виникла за операціями, проведеними в порушення вимог законодавства про здійснення державних закупівель в частині непроведення обов’язкових процедур закупівель.
Звертаємо увагу, що у звітності про результати контрольно-ревізійної роботи відповідне порушення відображається на загальних підставах (за кодом 30503 «Оплата за державні кошти вартості товарів, робіт та послуг без проведення процедури закупівлі», а не за кодами групи кодів 302 «Операції, що призводять до завищення кредиторської заборгованості»).
При цьому у випадку, якщо за результатами контрольного заходу встановлено, що за такими операціями (оплата за державні кошти вартості товарів, робіт та послуг без проведення процедури закупівлі в порушення вимог законодавства) встановлено також і факти відображення в обліку кредиторської заборгованості за такими операціями в розмірах, більших за фактичну (наприклад, за результатами інвентаризації встановлено, що фактично товари не поставлено та/або поставлено не в повному обсязі, встановлено завищення вартості виконаних за такими договорами робіт і т. п.), в акті ревізії (перевірки) та в інформації до органу Державної казначейської служби обов’язково зазначається загальна сума кредиторської заборгованості, яка не підтверджується у зв’язку з укладенням договору з порушенням вимог законодавства про здійснення державних закупівель в частині непроведення обов’язкових процедур закупівель, та в тому числі виокремлюється сума кредиторської заборгованості, яка не підтверджена за результатами фактичної перевірки постачання товарів, виконання робіт або надання послуг.
Аналогічно, у випадках, наприклад, коли поставлений товар не відповідає специфікації до договору, така кредиторська заборгованість також не підтверджується із зазначенням відповідних причин.
5. Щодо відображення результатів контрольних заходів у звітності про контрольно-ревізійну роботу.
Відображення результатів контрольних заходів (ревізій та перевірок державних закупівель), проведених в рамках виконання постанови № 65 у звітності про результати контрольно-ревізійної роботи (зокрема, складання інформаційних карт, включення даних до Звіту форми № 1-кр, направлення термінових донесень), здійснюється органами Держфінінспекції на загальних підставах відповідно до вимог нормативних документів Держфінінспекції України.
Довідково: при здійсненні аналізу результатів роботи регіональних інспекцій, зокрема на предмет проведення безрезультативних та малорезультативних контрольних заходів і т. п., Держфінінспекцією України не будуть враховуватись мало(без)результативні контрольні заходи, проведені в рамках виконання постанови № 65.
Крім того, враховуючи незначну кількість розпочатих перевірок державних закупівель в рамках виконання постанови № 65 по більшості регіональних Інспекцій, Держфінінспекція України наголошує на необхідності суттєвої активізації відповідної роботи.
Також Держфінінспекція України зобов’язує начальників держфінінспекцій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити доведення до відома всіх підпорядкованих підрозділів та ознайомлення (під підпис) працівників із наказами Держфінінспекції України від 13.03.2014 р. № 78, від 19.03.2014 р. № 81, від 24.03.2014 р. № 88, цим листом та листом Держфінінспекції України від 19.03.2014 р. № 02-18/291.
В. о. Голови В. Костюшко
Консультують фахівці Держфінінспекції
Як фінінспектори перевіряють достовірність обсягів кредиторської заборгованості
Спочатку розглянемо роз’яснення, яке надав Мінфін у листі від 23.04.2014 р. № 31-05/60-10-10/9401 (див. с. 4 цього номера) щодо порядку проведення платежів та реєстрації зобов’язань.
Так, Мінфін зазначив: органи Держказначейства мають право не реєструвати бюджетні зобов’язання лише за підстав, які визначені у п. 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.
Також п. 10.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938, передбачені вичерпні умови, за яких органи Держказначейства не приймають до виконання платіжні доручення.
Майте на увазі, що до органів Держказначейства можуть застосовуватись заходи впливу в разі необґрунтованої відмови в реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань та безпідставної відмови у проведенні платежу.
За наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендії, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не мають права брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі за іншими заходами, пов’язаними з діяльністю установи.
Також важливо знати, що погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками доручено здійснювати виключно після підтвердження обсягів такої заборгованості.
Саме на органи Держфінінспекції покладено функцію щодо підтвердження обсягів кредиторської заборгованості.
У зв’язку з цим на сьогодні фахівці Держфінінспекції особливу увагу приділяють перевірці вимог постанови КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65 (далі — постанова № 65).
Так, п.п. 1 п. 12 цієї постанови Кабмін доручив Держфінінспекції провести протягом березня — травня 2014 року контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197), станом на 1 березня 2014 року.
При цьому п.п. 2 п. 11 постанови № 65 Держказначейській службі доручено здійснювати операції з погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками станом на 1 березня 2014 року виключно в обсягах, що відповідають обсягам, установленим за результатами контрольних заходів Держфінінспекції.
Перевірку достовірності обсягів кредиторської заборгованості фахівці Держфінінспекції здійснюють відповідно до вимог наказу Держфінінспекції «Про перевірку достовірності обсягів кредиторської заборгованості» від 13.03.2014 р. № 78 (далі — наказ № 78; див. с. 5 цього номера).
Відповідно до наказу № 78 органи Держфінінспекції мають забезпечити під час проведення ревізій та державних аудитів перевірку достовірності обсягів кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону № 1197, та кредиторської заборгованості за капітальними видатками, а також провести перевірку цього питання у всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, ревізії в яких не заплановані.
При цьому перевірки слід провести за всіма операціями, за якими виникла кредиторська заборгованість за капітальними видатками, незалежно від того, поширюється на такі операції дія Закону № 1197 чи ні.
Наказом № 78 затверджені Рекомендації з проведення перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
У цих Рекомендаціях зазначено, що перевірку достовірності кредиторської заборгованості основної частини розпорядників та одержувачів бюджетних коштів необхідно провести у вигляді перевірок державних закупівель.
І тут слід звернути увагу на таке.
У розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету перевірка проводиться щодо кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону № 1197.
У розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів перевірка проводиться щодо кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону № 1197, але яка виникла лише за капітальними видатками.
Якщо ж розпорядник або одержувач коштів державного бюджету є одночасно і розпорядником або одержувачем коштів місцевого бюджету, то перевірці підлягають також питання достовірності обсягів кредиторської заборгованості за капітальними видатками, що виникла за операціями з коштами місцевого бюджету, які підпадають під дію Закону № 1197.
При цьому, враховуючи, що відповідно до п.п. 2 п. 11 постанови № 65 необхідно перевірити достовірність кредиторської заборгованості за капітальними видатками, яка виникла і за операціями, на які не поширюється дія Закону № 1197, контрольні заходи на таких об’єктах слід здійснювати у формі ревізій. Причому ініціювати проведення такої ревізії повинні самі підконтрольні установи.
Також, як зазначено у листі Держфінінспекції від 24.03.2014 р. № 02-18/313 (див. с. 11 цього номера), в обов’язковому порядку слід перевірити й погашену заборгованість.
Контрольні заходи фахівці Держфінінспекції проводять відповідно до Примірної програми перевірки державних закупівель (див. с. 9 цього номера).
Перевірки достовірності кредиторської заборгованості мають бути проведені у всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до реєстру, отриманого від органів Держказначейської служби, з урахуванням інформації щодо кількості установ та організацій, включених до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
Перевірки проводяться відповідно до територіальної належності об’єктів контролю виходячи з обслуговування органами Держказначейства.
Після проведення перевірки органи Держфінінспекції в обов’язковому порядку інформують відповідний орган Держказначейства про результати контрольного заходу. При цьому таке інформування проводиться незалежно від результатів перевірки та наявності кредиторської заборгованості на об’єкті контролю.
Зауважимо, що орган Держказначейства має дізнатися про результати перевірки в одноденний термін після підписання акта ревізії. У випадку наявності заперечень до акта ревізії — в одноденний термін після направлення висновку на заперечення.
У листі Держфінінспекції від 24.03.2014 р. № 02-18/313 (див. с. 11 цього номера) зазначено, які саме дані мають бути подані до органу Держказначейства.
Крім того, якщо працівників Держфінінспекції не допустять до об’єкта контролю, що унеможливить підтвердження кредиторської заборгованості, то відповідний орган Держказначейства повинен бути про це проінформований.
Нагадаємо, що одним із методів підтвердження заборгованості є проведення зустрічних звірок.
Зустрічна звірка — це метод документального та фактичного підтвердження у підприємств, установ та організацій виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об’єкта контролю.
Також в ході контрольного заходу забезпечується проведення інвентаризацій отриманих матеріальних цінностей, проводяться контрольні обміри виконаних робіт, залучаються відповідні експерти, досліджуються договори про відповідальне зберігання придбаних товарів, отримання інформації від інших органів тощо.
Наведемо примірний перелік контрольних дій.
У першу чергу для перевірки державних закупівель фахівці Держфінінспекції мають отримати в об’єкта контролю такі документи:
— кошторис бюджетної установи на відповідний рік (залежно від періоду, який ревізується);
— «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» (форма № 2д, № 2м) на відповідний рік (залежно від періоду, який ревізується);
— «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги» (форма № 4-1д, № 4-1м) на відповідний рік (залежно від періоду, який ревізується);
— «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» (форма № 7д, № 7м) на відповідний рік (залежно від періоду, який ревізується);
— річний план державних закупівель та додатки до нього на відповідний рік (залежно від періоду, який ревізується);
— в разі відсутності у періоді, що ревізується, процедур державних закупівель, необхідно вимагати план закупівель, який складається у довільній формі та направляється на адресу органів Держказначейства.
Зазначені вище документи та фінансова звітність дадуть змогу вже на початку контрольного заходу встановити наявність чи відсутність процедур закупівель, які підлягають контролю.
Якщо фахівцями Держфінінспекції буде встановлена відсутність кредиторської заборгованості станом на 1 березня 2014 року, то вони складуть акт, в якому зазначать цей факт, і перевірку питань програми не здійснюватимуть.
Звернемо увагу на такий цікавий момент: кредиторська заборгованість за операціями, які проведені з порушенням законодавства про здійснення державних закупівель в частині непроведення обов’язкових процедур закупівлі, не підтверджується.
При цьому таке порушення працівниками Держфінінспекції трактується як оплата за державні кошти вартості товарів, робіт та послуг без проведення процедури закупівлі, а не як операції, що призводять до завищення кредиторської заборгованості.
Також не підтверджується кредиторська заборгованість за товари, які не відповідають специфікації до договору.
Окремо зазначаються суми кредиторської заборгованості, яка не підтверджується за результатами фактичної перевірки постачання товарів, виконання робіт або надання послуг.
Досить цікавим моментом є ситуація, коли за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість обліковується, а товарів (робіт, послуг) у наявності немає*.
Як трактувати це порушення, Держфінінспекція розповіла в листі від 26.03.2014 р. № 02-18/325 (див. с. 10 цього номера).
Так, залежно від того, надходили фактично товари (роботи, послуги) до установи чи ні, така ситуація може бути розцінена фахівцями Держфінінспекції як завищення в обліку кредиторської заборгованості або як нестача товарно-матеріальних цінностей.
Для зручності покажемо це на схемі.
* Найчастіше у договорі купівлі-продажу передбачено, що бюджетні установи спочатку отримують матеріальні цінності, а потім перераховують за них кошти. Але деякі постачальники, для того щоб мати які-небудь гарантії, спочатку передають установам лише первинні документи — накладні на матеріальні цінності, а самі цінності передають тільки після отримання оплати за них. Ось вам і недостача!
Щоб не потрапити у неприємність за таких обставин, радимо вам ознайомитися з консультацією «Накладні отримали, а товару нема: чи є вихід із ситуації» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 12, с. 23). — Прим. ред.
** Факт поставки може бути підтверджений зустрічною звіркою.
На завершення бажаємо вам вдалих розрахунків з порядними контрагентами та зменшення заборгованості!
Ірина НЕСТРУГІНА,
начальник Харківської об’єднаної
державної фінансової інспекції
