Дитина прописана за місцем навчання: чи є у матері право на додаткову відпустку на дітей

Дитина прописана за місцем навчання: чи є у матері право на додаткову відпустку на дітей

Олена УСЕНКО, головний спеціаліст відділу умов та режимів праці, нормування і професійної класифікації Департаменту заробітної плати та умов праці

Працівниця є одинокою матір’ю (розлучена і виховує дитину сама). У 2013 році її дитина закінчила школу та вступила до вищого навчального закладу в іншому місті, де прописалася за місцем навчання з вересня 2013 року. У січні 2014 року дитині виповнилося 18 років.

Для оформлення відпустки за 2013 рік працівниця надала довідку зі школи, що протягом навчального року батько не брав участі у вихованні дитини, а також довідку з ЖЕКу, що дитина проживала з матір’ю по 31.08.2013 р. У 2014 році дитина також прописана і проживає за місцем навчання.

Чи має працівниця право на додаткову відпустку на дітей за 2013 і 2014 роки?

(Сумська обл.)

Право працівників, які мають дітей, на соціальну додаткову оплачувану відпустку закріплено у 
ст. 182¹, 186¹ КЗпП і ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Зокрема, право на таку відпустку має одинока мати, тобто жінка, яка виховує дитину без батька (ч. 13 п. 5 ст. 10 Закону про відпустки). До такої категорії осіб належить, зокрема, розлучена жінка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом із дитиною і відсутні докази його участі у вихо­ванні дитини (див. п. 9 постанови Пленуму Верхов­ного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9, а також лист Мінпраці від 26.07.2010 р. № 2650/0/10-10/13).

Для надання додаткової соціальної відпустки на дітей така працівниця повинна подати роботодавцю:

1) копію свідоцтва про народження дитини;

2) копію свідоцтва про розірвання шлюбу;

3) документи, які підтверджують, що батько дитини не бере участі в її вихованні. Це може бути будь-який офіційно складений, оформлений і посвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Зокрема, такими документами, наприклад, можуть бути:

— рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

— рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини;

— ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;

— акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, створеною в установі (організації), або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;

— довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Надання тільки копії свідоцтва про розірвання шлюбу і довідки з ЖЕКу про реєстрацію місця проживання не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Для цілей ст. 19 Закону про відпустки дитиною визнається особа віком до 18 років, якщо вона не набула права повноліття раніше. Оскільки додаткова відпустка на дітей належить до соціальних відпусток, вона може надаватися в будь-який час протягом року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після (див. лист Мінпраці від 22.02.2008 р. № 33/13/116-08). Тому працівниця має право на додаткову відпустку на дітей у році, в якому дитині виповнилося 18 років, і може використати її у зручний для себе час незалежно від дати народження дитини.

Тому у вашому випадку працівниця має право на додаткову відпустку на дітей як за 2013, так і за 2014 рік.