Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами спільної наради за участю Антимонопольного комітету України, Державної фінансової інспекції України, Проекту гармонізації систем захисту конкуренції та систем державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, повідомляє.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VІІ (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити, зокрема, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим вимогам згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник або учасник попередньої кваліфікації) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Статтею 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Розділом VІІІ цього Закону серед видів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачено накладення штрафу.
Рішення про накладення штрафу відповідно до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статей 48 та 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» приймаються органами Антимонопольного комітету України.
Таким чином, у замовника виникають підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 17 Закону, починаючи з дати прийняття органами Антимонопольного комітету України рішення про накладення штрафу на суб’єкта господарювання та визнання вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за умови прийняття таких рішень після набрання чинності Законом, тобто з 20.04.2014 р.
Разом з тим форма документального підтвердження відповідності учасників вимозі, встановленій у пункті 3 частини першої статті 17 Закону, законодавством не визначена.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній вимозі, визначається замовником самостійно з дотриманням законодавства та принципів, установлених статтею 3 Закону.
Водночас інформуємо, що на офіційному веб-порталі Антимонопольного комiтету України (www.amc.gov.ua) у розділі «Діяльність у сфері державних закупівель» розмiщено Зведені відомості про рішення органів АМКУ щодо визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами Антимонопольного комітету України.
Заступник директора Департаменту державних
закупівель та державного замовлення
Л. Дудник
Коментар редакції
Як з’ясувати, чи притягувався учасник до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій
Перелік підстав, за наявності яких замовник зобов’язаний прийняти рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та відхилити його пропозицію, наведено в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон).
Так, однією з таких підстав є притягнення суб’єкта господарювання (учасника або учасника попередньої кваліфікації) протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III (далі — Закон № 2210), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Оскільки органом оскарження є Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ), який, зокрема, контролює питання щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, то цілком зрозуміло, що замовники направили відповідні запити саме до нього.
Спочатку АМКУ роз’яснив (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 20, с. 3), що чинним законодавством не передбачено ведення АМКУ реєстру суб’єктів господарювання (учасників або учасників попередньої кваліфікації), які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а також надання органами АМКУ інформації про непритягнення (притягнення) таких суб’єктів господарювання до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 2210 рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У результаті такою інформацією володіють безпосередньо самі суб’єкти господарювання (учасники або учасники попередньої кваліфікації), які були (не були) притягнуті до відповідальності.
З огляду на це АМКУ вважав, що замовники можуть отримувати таку інформацію безпосередньо від учасників торгів.
Але з часом фахівці АМКУ зрозуміли, що навряд чи замовники зможуть самостійно отримати таку інформацію від учасників торгів. Тому на своєму сайті (www.amc.gov.ua) цей Комітет повідомив про те, що з 05.06.2014 р. на його веб-порталі розміщена інформація про рішення його органів щодо визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів (тендерів), а також стосовно можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами. Про це ми розповідали вам у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 24, с. 3.
При цьому АМКУ звертав увагу на такий момент: законодавством не передбачено надання органами АМКУ замовникам або учасникам торгів (тендерів), учасникам попередньої кваліфікації довідок або інших документів про притягнення чи непритягнення до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Рішення про наявність підстав для застосування норми п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону приймає замовник.
У той же час розміщені на веб-порталі АМКУ відомості можуть бути враховані замовниками у процесі прийняття відповідних рішень та учасниками під час участі у процедурах державних закупівель.
Врешті-решт крапку у цьому питанні вирішив поставити Мінекономрозвитку у листі, що коментується.
Як зазначено у цьому листі, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній вимозі, замовник визначає самостійно з дотриманням вимог Закону.
Тобто це означає, що замовники мають вимагати таку інформацію безпосередньо від учасника торгів. Для цього замовник повинен передбачити таку вимогу в документації конкурсних торгів. Також доцільно зазначити, як саме учасник повинен підтвердити інформацію про те, що він протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій (наприклад, надати довідку в довільній формі).
Крім того, замовник повинен самостійно слідкувати за інформацією, яку розміщує АМКУ на своєму веб-сайті у розділі «Діяльність у сфері державних закупівель». До речі, перелік порушників законодавства про захист економічної конкуренції постійно оновлюється.
Тож будьте уважними! Як кажуть: довіряй, але перевіряй.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
