Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП у 2015 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

12 квітня — Пасха (Великдень);

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День Перемоги;

31 травня — Трійця;

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України.

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2015 році вихідний день у неділю 8 березня має бути перенесений на понеділок 9 березня, вихідний день у неділю 12 квітня має бути перенесений на понеділок 13 квітня, вихідний день у суботу 2 травня має бути перенесений на понеділок 4 травня, вихідний день у суботу 9 травня має бути перенесений на понеділок 11 травня, вихідний день у неділю 31 травня має бути перенесений на понеділок 1 червня, вихідний день у неділю 28 червня має бути перенесений на понеділок 29 червня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 — 53, 67 і 73 КЗпП.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2015 рік (додається), розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2015 рік становитиме:

при 40-годинному робочому тижні — 2004,0 години;

при 39-годинному робочому тижні — 1957,8 години;

при 38,5-годинному робочому тижні — 1932,7 години;

при 36-годинному робочому тижні — 1807,2 години;

при 33-годинному робочому тижні — 1656,6 години;

при 30-годинному робочому тижні — 1506,0 години;

при 25-годинному робочому тижні — 1255,0 години;

при 24-годинному робочому тижні — 1204,8 години;

при 20-годинному робочому тижні — 1004,0 години;

при 18-годинному робочому тижні — 903,6 години.

Додаток
до листа 09.09.2014 р.
№ 10196/0/14-14/13

Коментар редакції

Під час розрахунку норм тривалості робочого часу, складанні графіка роботи установи, розрахунку відпускних, лікарняних, допомоги по вагітності та пологах тощо зручно користуватися рекомендаціями Мінсоцполітики, які щорічно надаються в письмовому роз’ясненні.

Перед вами черговий лист Мінсоцполітики, що стане незамінним помічником при проведенні таких розрахунків у наступному році. У ньому наведено приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2015 рік, виконаного за календарем п’ятиденного робочого тижня із двома вихідними днями в суботу і неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня і відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

Як і раніше, слід звернути увагу на перенесення вихідних днів. Нагадаємо: якщо святковий або неробочий день (вони перелічені у ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, то вихідний день переносять на наступний після святкового або неробочого день.

За графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу і неділю у 2015 році має бути перенесено вихідний день у:

— неділю 8 березня — на понеділок 9 березня;

— неділю 12 квітня — на понеділок 13 квітня;

— суботу 2 травня — на понеділок 4 травня;

— суботу 9 травня — на понеділок 11 травня;

— неділю 31 травня — на понеділок 1 червня;

— неділю 28 червня — на понеділок 29 червня.

Додатково перенесення робочих днів може встановити КМУ. Якщо відповідно до рекомендацій Кабміну за наказом керівника в установі будуть перенесені робочі дні, то необхідно переглянути графік роботи установи та врахувати таке перенесення при розрахунку лікарняних та відпускних працівникам.

Річ у тім, що законодавством не встановлена єдина норма тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень передбачено в установі (п’ятиденний чи шестиденний), якою є тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, тому норму тривалості робочого часу на рік визначають самостійно з дотриманням вимог ст. 50 — 53, 67 і 73 КЗпП. Далі нагадаємо основні положення правового регулювання робочого часу, передбачені зазначеними вище статтями КЗпП.

Робочий час — це час, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої обов’язки, визначені трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Робочий час відрізняється за тривалістю і буває трьох видів:

— нормальна тривалість робочого часу;

— скорочена тривалість робочого часу;

— неповний робочий час.

Основною мірою тривалості робочого часу є робочий тиждень. Установлення тижневої норми тривалості робочого часу пов’язане з тим, що у трудовому законодавстві передбачено два види робочого тижня: п’ятиденний та шестиденний. Нормальна тривалість робочого часу як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 40 год. на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП).

Якщо працівник одночасно працює за основним місцем роботи та за сумісництвом, узагалі-то тривалість його робочого часу може перевищувати це обмеження. При цьому слід мати на увазі: за сумісництвом він може працювати не більше чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а протягом місяця — не більше половини місячної норми робочого часу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 КЗпП для працівників установлюють п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. У цьому випадку тривалість щоденної роботи (зміни) визначають правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджуються роботодавцем за погодженням із профспілкою (ст. 50 і 51 КЗпП).

Якщо запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюють шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. У такому разі тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 год при тижневій нормі 40 год, 6 год — при тижневій нормі 36 год і 4 год — при тижневій нормі 24 год (ч. 2 ст. 52 КЗпП). Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 год (ст. 53 КЗпП).

Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, проте він має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Згідно з ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочений робочий час установлюють працівникам:

1) віком від 16 до 18 років — 36 год на тиждень, віком від 15 до 16 років (учням віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год на тиждень;

2) зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163, — не більше 36 год на тиждень;

3) окремих категорій (учителі, лікарі та ін.). Так, норми робочого часу для працівників:

— закладів охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 р. № 319;

— закладів та установ соціального захисту населення затверджено наказом Мінпраці «Про встановлення тривалості роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення» від 12.02.2007 р. № 44.

Регулювання робочого часу педагогічних працівників має свою суттєву специфіку. Оскільки законодавством для них не встановлено чітких меж робочого часу, тривалість робочого дня та робочого тижня визначає адміністрація навчального закладу самостійно. Так, робочий час педагога визначають виходячи з обсягу його навчальних, методичних та організаційних обов’язків, відображених в індивідуальному робочому плані. При цьому, як підкреслило Мінсоцполітики в листі від 30.06.2011 р. № 212/13/116-11, установлення для педагогів, які згідно із законодавством мають право на скорочену тривалість робочого часу, 40-годинного робочого тижня, є неправомірним. Детальніше про облік робочого часу педагогів загальноосвітніх навчальних закладів ви можете дізнатися з консультації фахівця Держфінінспекції, наведеної в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 39, с. 12.

Регулювання робочого часу медичних працівників також має свої особливості, які були розглянуті фахівцем Держфінінспекції (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 4, с. 16).

Про робочий час тренерів-викладачів розповість консультація фахівця Держінспекції з питань праці, наведена в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 45, с. 23.

Згідно зі ст. 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень) установлюють за угодою між працівником та роботодавцем. Оплачують роботу в такому разі пропорційно відпрацьованому часу.

На умовах неповного робочого часу працюють також і сумісники.

При вирішенні питання про тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів керуються ст. 53 КЗпП. У ній зазначено: напередодні святкових та неробочих днів тривалість роботи працівників скорочують на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

На працівників, яким установлена скорочена тривалість робочого часу (перелічених у ст. 51 КЗпП), це правило не поширюється. Крім того, тривалість роботи напередодні святкових та неробочих днів не скорочують для сумісників.

Згідно зі ст. 54 КЗпП при роботі в нічний час установлену тривалість роботи (зміни) скорочують на одну годину Проте це правило не поширюється на працівників, для яких вже передбачено скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнюють із денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами роботи, зокрема, на безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем (п. 2 ст. 54 КЗпП).

Трудовим законодавством не встановлена конкретна тривалість робочих днів при шестиденному робочому тижні — тільки їх максимальна тривалість. На практиці найпоширенішим є такий режим: 7 год (понеділок) + 7 год (вівторок) + 7 год (середа) + 7 год (четвер) + 7 год (п’ятниця) + 5 год (субота) = 40 год на тиждень.

Далі наведемо розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік, визначеної за календарем шестиденного робочого тижня з одним вихідним днем у неділю при зазначеному вище режимі робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

Розглянемо порядок розрахунку на прикладі травня.

2, 9 травня — святкові дні. Вони збіглися з суботами, але при шестиденному робочому тижні субота є робочим днем, і в цьому випадку перенесення не буде. Аналогічно не переноситься 1 травня, яке припало на п’ятницю. Для працівників 1, 2, 9 травня — неробочі дні.

31 травня — святковий день. При цьому він припадає на неділю. Оскільки святковий день 31 травня збігся з неділею, 1 червня стане вихідним днем.

Таким чином, у травні буде 4 святкові, 4 вихідні та 23 робочі дні. При цьому із 23 робочих днів:

— 19 тривалістю 7 год;

— 2 тривалістю 5 год;

— 1 тривалістю 6 год (8 травня (п’ятниця) тривалість робочого дня скорочують на 1 годину);

— 1 тривалістю 4 год (30 травня (субота) тривалість робочого дня скорочують на 1 годину).

Усього норма тривалості робочого часу у травні 2015 року становить 153 год (19 роб. дн. х 7 год + 2 роб. дн. х 5 год + 1 роб. дн. х 6 год + 1 роб. дн. х 4 год).

Розрахувавши так само норму тривалості робочого часу на весь наступний рік, результат покажемо в таблиці.

Усього норма тривалості робочого часу при шестиденному робочому тижні на 2015 рік становить — 2014,0 год.