Застосування КЕКВ при придбанні взуття установами соцзахисту
Держказначейська служба у листі від 09.07.2014 р. № 17-08/668-15846 роз’яснила порядок застосування КЕКВ при придбанні взуття установами (закладами) системи органів праці та соціального захисту населення, де особи перебувають на повному державному утриманні.
Як визначено у Порядку перерахування Пенсійним фондом України або органами праці та соціального захисту населення коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та їх використання, затвердженому постановою КМУ від 04.03.2004 р. № 269, перелік товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких спрямовуються зазначені кошти, затверджує Мінсоцполітики. Нині діє Перелік товарів, робіт та послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню Пенсійним фондом України та органами праці та соціального захисту населення установам, де особи перебувають на повному державному утриманні, затверджений наказом Мінсоцполітики від 20.03.2012 р. № 150.
Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, придбання та виготовлення білизни (у тому числі постільної білизни), рушників, незалежно від вартості: спецодягу, усіх видів обмундирування, спортивної форми (у тому числі спортивного взуття), захисного одягу, захисного та спеціального взуття тощо, одягу та м’якого інвентарю дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування; виплата компенсацій за одяг, взуття, обмундирування тощо відповідно до законодавства проводиться за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
Отже, якщо законодавством передбачено придбання взуття, то такі видатки необхідно проводити за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
Про формування мережі розпорядників бюджетних коштів
Держказначейська служба у листі від 31.07.2014 р. № 17-05/723-17682 роз’яснила, який статус мають одержувачі бюджетних коштів.
Так, одержувач бюджетних коштів — це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Як визначено у Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженому наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938, головні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, які згідно з проектом рішення про відповідний місцевий бюджет уповноважені на виконання програм та заходів, що проводяться за рахунок коштів бюджету, із обов’язковим зазначенням їх статусу (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів) та органу Казначейства, в якому вони обслуговуються.
При цьому до мережі включають розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, внесених до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, виконавці робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), не включаються до мережі.
Щодо обчислення середнього заробітку мобілізованим працівникам
Мінсоцполітики у листі від 11.08.2014 р. № 1146/13/84-14 надало роз’яснення щодо обчислення середньої заробітної плати, яку зберігають за мобілізованим працівником, якщо він пропрацював в установі менше двох календарних місяців.
Середній заробіток обчислюють відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок), виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю мобілізації.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку працівникам, які пропрацювали в установі менше двох календарних місяців, середню зарплату обчислюють виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
При цьому якщо працівник не мав заробітку у розрахунковому періоді не зі своєї вини, розрахунки проводять виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки чи посадового окладу (останній абзац п. 4 Порядку).
Середню зарплату за останні два місяці роботи обчислюють шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (п. 8 Порядку).
Середньоденну зарплату визначають діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.
Отже, середньоденна зарплата, яку зберігають за працівником, який був мобілізований у перший день своєї роботи, обчислюють шляхом ділення посадового окладу, встановленого йому в штатному розписі, на число робочих днів місяця, в якому він мав приступити до роботи та в якому його було мобілізовано.
Якщо працівником відпрацьовано два робочих дні, після чого його було мобілізовано, середню зарплату обчислюють виходячи з нарахованої зарплати за ці два робочі дні.
