Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ), відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Правові відносини про найм (оренду) визначено гл. 58 ЦКУ, згідно зі ст. 759 якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Разом з тим нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу / надати послугу, а інша сторона (замовник) — оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема актами виконаних робіт (актами прийому-передачі).
Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України об’єктом обкладення військовим збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Оскільки під об’єктом обкладення військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу, нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом обкладення військовим збором.
