Відповідаємо на запитання вебінару: оплата праці педагогів та інших працівників навчальних закладів

Розглянемо ці запитання по черзі.

Тарифний розряд. Тут проблема в тому, що підходи до оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників відрізняються.

Так, у вищих навчальних закладах III — IV рівнів акредитації вводять посади викладачів, для яких присвоєння кваліфікаційної категорії законодавством не передбачено. А от у школах установлюють кваліфікаційну категорію, і саме від неї залежить тарифний розряд (ставка зарплати) вчителя. Так, для вчителя з вищою категорією встановлюють
12-й тарифний розряд, з першою — 11-й, з другою — 10-й, без категорії — 8-й і 9-й.

При цьому тарифні розряди вчителям установлюють при тарифікації за результатами атестації (абз. 3 додатка 6 до наказу № 557, абз. 3 п. 4 Інструкції № 102), яка для педагогічних працівників є обов’язковою (п. 1.5 Типового положення № 930).

Пунктом 4.7 Типового положення № 930 встановлено, що кваліфікаційні категорії за результатами атестації присвоюють послідовно.

Згідно з п. 4.9 цього Типового положення науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестують на присвоєння кваліфікаційної категорії:

— «спеціаліст другої категорії» — за наявності не менше 2 років стажу науково-педагогічної діяльності;

— «спеціаліст першої категорії» — не менше 5 років;

— «спеціаліст вищої категорії» — не менше 8 років.

Однак при цьому не передбачено, що кваліфікаційні категорії в таких випадках можна присвоювати непослідовно. Водночас із цього правила є винятки.

Так, якщо педагогічний працівник має науковий ступінь, вчені або почесні звання і при цьому його діяльність за профілем збігається з наявним нау­ковим ступенем, ученим (почесним) званням, його атестують без додержання послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації на підставі п. 4.7 Типового положення № 930.

Таким чином, якщо у вашому випадку працівник раніше (протягом останніх п’яти років) не проходив атестацію як учитель, при прийнятті на посаду вчителя йому встановлюють 9-й тарифний розряд і присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст».

Оскільки його діяльність як учителя математики збігається з наявним науковим ступенем, а стаж науково-педагогічної діяльності перевищує 8 років, то при проходженні атестації на посаді вчителя вперше йому може бути встановлена кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» (пп. 4.7 і 4.9 Типового положення № 930).

Доплата за вчене звання (доцент). Згідно з п.п. «в» п.п. 3 п. 4 наказу № 557 за наявність ученого звання доцента встановлюють доплату в граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки зарплати). Здійснюється ця доплата працівникам за умови, що їхня діяльність за профілем збігається з наявним ученим званням.

Відповідність вченого звання профілю діяльності працівника на посаді визначає керівник навчального закладу. Документи, що посвідчують наявність вченого звання, повинні відповідати нормам і вимогам, передбаченим законодавством.

Що стосується самого звання, то його надають працівникам вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти (п. 13 Порядку № 1149). Таке звання передбачає заняття науковою діяльністю, оскільки доцент — це науково-педагогічна посада і передбачена вона тільки у вищих навчальних закладах III — IV рівнів акредитації. Що ж до педагогічних працівників шкіл, то для роботи на посаді вчителя вчене звання не потрібне.

Звідси випливає, що діяльність працівника як вчителя школи не збігається з вченим званням доцента. Такої ж думки дотримуються і фахівці Мін­освіти (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 38, с. 26). Тому підстав для встановлення працівнику доплати за вчене звання (доцент) немає.

Доплата за науковий ступінь (кандидат). Згідно з п.п. «г» п.п. 3 п. 4 наказу № 557 доплату за науковий ступінь кандидата наук установлюють працівникам у граничному розмірі 15 % посадового окладу (ставки зарплати), якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем.

Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на посаді визначає керівник навчального закладу. Крім того, він визначає конкретний розмір доплати за науковий ступінь.

У нашому випадку профіль діяльності працівника (вчитель математики) збігається з науковим ступенем (кандидат математичних наук). Тому вважаємо, що така доплата може бути встановлена працівнику.

Доплату за науковий ступінь установлюють на підставі:

— диплома кандидата наук;

— заяви працівника;

— наказу керівника.

Дійсно, раніше на підставі п. 24 Інструкції № 102 за спортивні звання працівникам підвищували оклад (ставку зарплати), унаслідок чого згідно з п. 34 цієї Інструкції змінювався посадовий оклад (ставка зарплати) на суму підвищення.

Однак з 01.09.2005 р. Інструкцію № 102 застосовують у частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом № 557. Про це зазначено в п. 7 цього наказу.

Згідно з п.п. «б» п.п. 2 п. 4 наказу № 557 за спортивне звання «Заслужений тренер» установлюють надбавку в розмірі 20 % посадового окладу (ставки зарплати), яка не впливає на посадовий оклад (ставку зарплати).

Насамперед розповімо про підвищення оплати праці працівникам, які працюють у населеному пункті з гірським статусом.

Згідно з п. 1 ст. 6 Закону № 56/95 умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, установлює Кабмін. І таким документом є постанова № 648.

Пунктом 1 цього документа установлено: в установах (організаціях), розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені КМУ, підвищують на 25 %.

Дія постанови № 648 поширюється на працівників, які постійно працюють в установах (організаціях), розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, незалежно від того, проживають вони в цьому населеному пункті чи ні. Поняття «постійно працюють» означає, що постійне робоче місце працівника знаходиться в населеному пункті, якому надано статус гірського. Зазначене стосується як працівників, у яких це місце роботи є основним, так і тих, хто працює за сумісництвом. На це Мінпраці звернуло увагу у своєму листі від 04.03.2010 р. № 218/13/84-10.

Але особа, яка працює в гірському населеному пункті, повинна підтвердити свій статус, надавши посвідчення (ст. 5 Закону № 56/95). Його видає виконавчий орган відповідної місцевої ради згідно з Положенням про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженим постановою КМУ від 19.03.96 р. № 345.

Підвищення посадового окладу за роботу в гірських населених пунктах утворює новий посадовий оклад цих працівників на підставі п. 34 Інструкції № 102, від розміру якого надалі розраховують доплати та надбавки, на які ці працівники мають право.

Виходячи з викладеного розрахуємо зарплату керівника гуртка.

Керівникам гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи за керівництво зразковими і народними учнівськими колективами ставки зар­плати підвищують на 10 % (примітка 8 до п. 10 Інструкції № 102, додаток 1 до постанови № 643).Таке підвищення утворює новий посадовий оклад цих працівників на підставі п. 34 Інструкції № 102, від розміру якого надалі розраховують доплати і надбавки, на які ці працівники мають право.

Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів (до яких належить і керівник гуртка) установлюють доплату за завідування навчальними кабінетами, лабораторіями, куточками живої природи, дендропарками, зимовим садом, навчально-дослідними ділянками, теплицями позашкільних навчальних закладів (абз. 3 п. 50 Інструкції № 102). Розмір доплати становить 10 — 15 % посадового окладу (ставки зарплати). Конкретний її розмір визначає керівник закладу за погодженням із профспілковим комітетом.

Так, можна. Обмежень із цього приводу законодавство не містить.

Водії автотранспортних засобів, як і інші працівники, мають право на встановлення надбавок за високі досягнення у праці, складність і напруженість у роботі, виконання особливо важливої роботи в розмірі до 50 % тарифної ставки. Підстава — п.п. «а» п.п. 2 п. 4 наказу № 557.

Граничний розмір зазначених надбавок для працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Наприклад, якщо працівнику встановлено надбавку за складність і напруженість у роботі в розмірі 50 %, то надбавку за високі досягнення у праці встановити вже не можна.

Що стосується надбавки за класність, то її виплачують на іншій підставі (п.п. 4 п. 3 наказу № 557) незалежно від того, встановлена водію якась інша надбавка (у тому числі за складність і напруженість у роботі) чи ні.

Пунктом 4 Положення № 43 встановлено: керівники установ, організацій не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, творчої діяльності або медичної практики). Таке саме обмеження встановлено ст. 7 Закону про корупцію.

Отже, керівник відділу освіти має право працювати вчителем, тобто займатися викладацькою діяльністю на умовах сумісництва.

Щоб робота вважалася сумісництвом, необхідне додержання двох умов:

— укладення трудового договору на виконання регулярної роботи за сумісництвом;

— виконання такої роботи у вільний від основної роботи час.

Тобто працівник не може виконувати в один і той самий час (наприклад, з 9:00 до 18:00) роботу як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Інакше кажучи, керівник відділу освіти може працювати за сумісництвом після закінчення основної роботи. При цьому тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 год на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, тобто в цьому випадку 9 год на тиждень.

Що стосується оплати праці, то згідно з п. 73 Інструкції № 102 погодинна оплата праці педагогічних працівників допускається тільки при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх учителів (не більше двох місяців), а також при оплаті працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються до педагогічної діяльності.

Також п. 5 Положення № 43 передбачено, що працю сумісників оплачують за фактично виконану роботу.

Отже, погодинно потрібно оплачувати педагогічну діяльність працівників, які за основним місцем роботи обіймають посади в інших організаціях і не тарифікуються в навчальному закладі.

Тому в цьому випадку педагогічну роботу керівника відділу освіти у вечірній школі за сумісництвом оплачують погодинно в порядку, установленому п. 73 Інструкції № 102.

Так, має. Як уже зазначалося вище, керівні працівники можуть займатися педагогічною роботою на умовах сумісництва (п. 4 Положення № 43). Проте при цьому мають бути дотримані такі умови:

— роботу за сумісництвом виконують строго після закінчення роботи за основною посадою;

— загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Центр позашкільної роботи — позашкільний навчальний заклад, а для керівників гуртків (секцій, студій, клубів, творчих об’єднань) такого закладу педагогічне навантаження становить 18 навчальних годин на тиждень. Отже, у вашому випадку педнавантаження має становити не більше 9 год на тиждень.

Додатково зазначимо: відповідно до ст. 54 Закону № 1060 разомз іншими вимогами право на обіймання педагогічної посади надано особам, які мають відповідну освіту та професійно-практичну підготовку. Тому з редакції базового закону випливає, що для виконання педагогічної роботи необхідно обов’язково мати відповідну педагогічну освіту.

Згідно з п. 3 Переліку, наведеного в додатку до Положення № 43,, усі працівники (крім основної роботи і роботи за сумісництвом) мають право виконувати також роботу, яка не є сумісництвом, зокрема педроботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 год на рік. Виконання такої роботи допускається в робочий час з дозволу керівника установи (організації) за основним місцем роботи без утримання зарплати.

Усі працівники, крім основної роботи і роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які не є сумісництвом, згідно з Переліком, наведеним у додатку до Положення № 43.

Так, п. 8 цього Переліку встановлено: педагогічна робота керівних працівників та інших працівників навчальних закладів без заняття штатної посади в цьому ж закладі не є сумісництвом.Залежно від характеру робіт вона виконується як в основний робочий час, так і за його межами і не вимагає укладення окремого трудового договору (див. лист Мінпраці від 08.04.2010 р. № 347/13/84-10).

Умови виконання такої роботи визначені п. 91 Інструкції № 102.. Зокрема, обсяг такої роботи обмежено 2 год на день (12 год на тиждень, 480 год на рік), якщо вони за основною роботою отримують повний посадовий оклад (ставку). У випадках, коли зазначені вище працівники отримують за основ­ною посадою 0,5 посадового окладу (ставки), їм дозволяється вести викладацьку роботу в середньому не більше 3 год на день (18 год на тиждень, 720 год на рік).

Оплата за години викладацької роботи здійснюється понад основний посадовий оклад (ставку) в порядку, передбаченому для педагогічних працівників за тарифікацією (п. 91 Інструкції № 102).

Але ще раз підкреслимо: для виконання педагогічної роботи необхідно обов’язково мати відповідну педагогічну освіту.

Насамперед нагадаємо: основною вважають посаду, за якою з працівником укладено трудовий договір. Але у вашому конкретному випадку вважаємо, що основною має бути посада заступника директора. Пояснимо.

Якщо основна посада — заступник директора. У такому разі працівник може працювати вчителем у цьому ж навчальному закладі на підставі п. 91 Інструкції № 102. Обсяг такої роботи не повинен перевищувати в середньому 3 год на день (18 год на тиждень), а при виконанні цієї роботи в 1 — 4 класах — до 20 год на тиждень.

При цьому педагогічна робота керівних працівників навчальних закладів без зайняття штатної посади в цьому ж закладі не є сумісництвом і не вимагає укладення окремого трудового договору.

Додамо також, що надання викладацької роботи керівним працівникам навчального закладу здійснюється з урахуванням думки виборного профспілкового органу (п. 63 Інструкції № 102) і рекомендується використовувати лише в тих ситуаціях, коли всі педагогічні працівники навчального закладу забезпечені повним навчальним навантаженням із цього предмета.

Якщо основна посада — вчитель. У такому разі виконувати роботу за посадою заступника директора вчителю доведеться за сумісництвом. Річ у тім, що згідно з п. 8 Переліку, наведеного в додатку до Положення № 43, сумісництвом не є тільки педагогічна робота без зайняття штатної посади в цьому ж закладі. У цьому випадку посада заступника директора є педагогічною, але педагогічною роботою (тобто веденням уроків) він не займається. У свою чергу, обіймати керівну посаду на умовах сумісництва працівники бюджетних установ не можуть (див. лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 964/13-84-13). /p>

Таким чином, у вашому випадку основною має бути посада заступника директора школи.

Ні, кваліфікаційну категорію не зберігають. Пояснимо чому.

Річ у тім, що відповідно до п. 3.27 Типового положення № 930 зберігають присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) і педагогічні звання до наступної атестації за педагогами, які:

— переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого (у цьому випадку на таку ж посаду);

— переходять на роботу на інші педагогічні посади в цьому ж закладі.

У випадку, що розглядається, педагогічний працівник перейшов до іншого навчального закладу на іншу посаду. Відповідно підстав для збереження кваліфікаційної категорії немає.

Але з цього правила є винятки. Так, якщо вчитель переходить до ДНЗ на посаду вихователя-методиста, то відповідно до абз. 2 п. 3.27 Типового положення № 930 кваліфікаційну категорію за ним зберігають.

Мінсоцполітики та Міносвіти у спільному листі від 15.08.2014 р. № 9209/0/14-14/21, № 1/12-5698 рекомендували центрам зайнятості інформувати претендентів, які не мають документів, про можливість підтвердження страхового стажу й отримання індивідуальних відомостей про застраховану особу в органах ПФУ.

Місцеві органи управління освіти повинні безперешкодно приймати на роботу таких осіб на заявлені вакансії за направленням центру зайнятості на підставі:

— індивідуальних відомостей про застраховану особу;

— документів, які підтверджують фактичне місце проживання;

— документів, що підтверджують проходження особою повного медичного обстеження.

Після зарахування особи на відповідну посаду місцеві органи управління освіти звертаються:

— до навчальних закладів — за підтвердженням документів про освіту відповідно до наданої такою особою інформації;

— до інститутів післядипломної педагогічної освіти — за наданням підтвердження присвоєної такій особі кваліфікаційної категорії, підвищення кваліфікації тощо.

За загальним правилом при прийнятті особи, яка працює за основним місцем роботи на іншому підприємстві (в установі), укладають трудовий договір на умовах сумісництва.

Трудову книжку ведуть тільки за місцем основної роботи (п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін’юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58). Тому, якщо працівник працевлаштовується до іншого роботодавця, він не повинен надавати йому трудову книжку. Такого працівника приймають на роботу за сумісництвом.

Оскільки у працівника відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи, а двох основних місць роботи бути не може, то прийняти вчителя можна виключно як сумісника.

Оскільки вчителя прийнято на умовах сумісництва, то його роботу оплачують погодинно. Але ситуація дійсно нестандартна, адже фактично він більше ніде не працює, а тільки значиться ос­новним працівником у навчальному закладі, розташованому в зоні АТО. Та й з оплатою листків непрацездатності такому працівнику може виникнути проблема. Адже підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непраце­здатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Сподіваємося, що невдовзі це питання вирішать на законодавчому рівні. До речі, Мінфін дав відповідні вказівки Мінсоцполітики в листі від 01.09.2014 р. № 31-08040-06-3/22381 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 34).

До того ж у листі від 12.09.2014 р. № 1/9-464
Міносвіти з метою захисту трудових прав педагогічних працівників та з урахування ситуації, що склалася у деяких містах і районах Донецької та Луганської областей, рекомендувало вжити всіх можливих заходів для отримання належним чином завірених копій атестаційних документів із навчальних закладів або місцевих органів управління освіти за місцем попереднього проживання переселенців.

У разі неможливості отримання копій атестаційних листів необхідно провести атестацію таких працівників у поточному навчальному році в порядку, установленому Типовим положенням № 930.

Завідувач господарства і секретар. Для цих посад ані наказом № 557, ані Довідником № 336 не встановлено кваліфікаційні категорії. Тому конкретний тарифний розряд працівникам, які їх обіймають, установлює керівник навчального закладу (п. 2 наказу № 557).

Технік, бухгалтер. Такі посади передбачають наявність кваліфікаційних категорій. При цьому їх кваліфікаційні категорії залежать не від посади за штатним розписом, а від освітнього рівня і стажу роботи. Категорія є невід’ємною частиною їх посади. Кваліфікаційні вимоги до обіймання тієї чи іншої посади визначені Довідником № 336.

Так, відповідно до п. 10 Загальних положень цього Довідника кваліфікаційні категорії підвищують насамперед тим працівникам, які успішно виконують посадові завдання та обов’язки, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень та вимог посадових інструкцій.

Осіб, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, установлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід і успішно виконують в повному обсязі покладені на них завдання та обов’язки, може бути як виняток залишено на посаді або призначено на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії (якщо інше не передбачено актами, які мають вищу юридичну силу) (п. 11 Загальних положень Довідника № 336).

Присвоєння та підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації (п. 10 Загальних положень Довідника № 336). Це узгоджується й зі ст. 96 КЗпП, де зазначено: роботодавець має право змінювати посадові оклади в межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді за результатами атестації.

Порядок проведення кваліфікаційної атестації може регламентуватися положенням, яке прий­мається як додаток до колективного договору або затверджується керівником за погодженням з профспілковим комітетом, відповідно до якого можливе створення комісії для вирішення зазначених вище питань. На це зверталася увага в листі Мінсоцполітики від 27.03.2013 р. № 132/13/116-13, яке хоча й стосується атестації соціальних працівників, але може застосовуватися і в нашому випадку.

Зазначене вище положення може передбачати такі моменти, як:

— періодичність проведення кваліфікаційної атестації;

— перелік посад закладу, робота на яких дає можливість претендувати на присвоєння (підвищення) категорії;

— склад комісії;

— строки проведення атестації тощо.

Аналогічні вимоги також передбачені і ст. 96 КЗпП, згідно з якою посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації керівник може змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Дійсно, п. 12 Заходів щодо економії заборонено встановлювати працівникам установ, які утримуються за рахунок коштів держбюджету, доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (за винятком деяких категорій працівників).

Пунктом 13 постанови № 65, якою затверджено ці Заходи, рекомендовано органам місцевого самоврядування затвердити свої заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів.

Проте підкреслимо: заборону встановлено виключно на призначення доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — виплати, яку встановлюють при виконанні додаткових обов’язків в основний робочий час.

Якщо ж, наприклад, у зв’язку із хворобою змінника охороннику довелося вийти на роботу в свій вихідний день згідно з графіком, то вважається, що він працював у вихідний день. Обмежень щодо оплати роботи у вихідний день чинне законодавство не містить.

Так,така виплата є обов’язковою. Перелік святкових та неробочих днів наведено у ст. 73 КЗпП. Роботу в такі дні оплачують у подвійному розмірі в порядку, установленому ст. 107 цього Кодексу, а саме працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

— одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

— подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий та неробочий день.

За бажанням працівника йому додатково може бути надано інший день відпочинку (за умови, що робота виконувалася понад установлену місячну норму робочого часу). Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). А от замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна.

Приклад 1. Сторожу встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює місяцю. Норма робочого часу в березні 2014 року становить 159 год. У цьому місяці сторож відпрацював усі години, передбачені графіком роботи в межах норм. Із них:

Приклад 2. У зв’язку із хворобою змінника сторож відпрацював у березні 2014 року поза графіком 12 год, у тому числі 8 березня — 8 год. Фактично за місяць ним відпрацьовано 171 год (із них уночі — 56 год).

Закон № 56/95 — Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР.

Закон № 1060 — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Закон про корупцію — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Інструкція № 102 — Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102.

Наказ № 557 — наказ Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Типове положення № 930 — Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міносвіти від 06.10.2010 р. № 930.

Порядок № 1149 — Порядок присвоєння вченого звання професора і доцента, затверджений постановою КМУ від 27.12.2008 р. № 1149.

Постанова № 648 — постанова КМУ «Про умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах» від 11.07.95 р. № 648.

Постанова № 643 — постанова КМУ «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» від 20.04.2007 р. № 643.

Постанова № 65 — постанова КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65.

Положення № 43 — Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43.

Положення № 461 — Положення про почесні звання «Народний художній колектив» і «Зразковий художній колектив», затверджене наказом Міносвіти від 14.08.2002 р. № 461.

Заходи щодо економії — Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджені постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65.

Довідник № 336 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1), затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.