Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період

Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» (далі — бюджетні кошти).

2. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі — структурні підрозділи соціального захисту населення);

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі — органи соціального захисту населення).

3. Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі — компенсація).

4. Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.

Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

5. Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

6. Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.

7. Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

8. Відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та операції, пов’язані з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

9. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про виконання бюджетної програми та використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Коментар редакції

17.03.2015 р. запрацював Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою, що коментується (далі — Порядок № 105). Цим документом нарешті прописано механізм компенсації роботодавцям витрат на виплату середнього заробітку, збереженого за мобілізованими працівниками.

Оскільки сам процес ще не відпрацьовано, то запитання щодо його застосування, безумовно, є. Тому сьогодні розглянемо як загальний порядок отримання компенсації, так і розберемося в деталях.

Компенсуватимуть середній заробіток з держбюджету. Головним розпорядником бюджетних коштів і виконавцем відповідної програми призначено Мінсоцполітики. У свою чергу, посередником між ним і роботодавцем будуть місцеві органи з питань соціального захисту населення. Схема, на перший погляд проста, а ось у процедурі слід розібратися. Однак спочатку з’ясуємо першочергові питання.

Точка відліку. Як відомо, законодавці ще на початку минулого року зобов’язали роботодавців зберігати середній заробіток за особами, які проходять військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період. При цьому було зроблено істотне застереження: середній заробіток компенсується за рахунок коштів держбюджету в порядку, визначеному Кабміном (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Минулого року відповідний порядок так і не з’явився, однак роботодавці, незважаючи на це, продовжували справно виплачувати мобілізованим працівникам середній заробіток з надією на те, що такий документ ось-ось з’явиться і, хоча й із запізненням, але виплачені кошти все ж компенсують.

А за фактом маємо таке: Порядок № 105 набув чинності 17.03.2015 р. і, як і будь-який нормативний документ, зворотної дії в часі не має. У самому документі про можливість застосування його заднім числом нічого не сказано. Звідси висновок: за 2014 рік сподіватися на отримання компенсації не доводиться, тим більше що кош­тів на такі витрати законодавці ні до торішнього бюджету, ні до поточного не заклали.

А яка ситуація з січнем — лютим 2015 року? З юридичної точки зору, підстав для компенсації витрат за ці місяці немає, адже Порядок № 105 почав діяти лише в березні. Проте оскільки в держбюджеті-2015 кошти на виплату компенсації заклали на весь рік, то на практиці управління соцзахисту почали приймати звіти про компенсацію за січень-березень 2015 року. Однак останнє слово, безумовно, за Мінсоцполітики. Сподіваємося, що цю ситуацію воно незабаром прояснить.

Що компенсують. Як випливає з п. 1 Порядку № 105, роботодавцям компенсуватимуть витрати в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Ви запитаєте: а як же єдиний соцвнесок, податок на доходи та військовий збір? Перейматися не слід, адже з прий­няттям документа, що коментується, середній заробіток з розряду виплат, пов’язаних з трудовими відносинами, перейшов до розряду компенсаційних виплат. Це означає, що ЄСВ, ПДФО та військового збору з таких виплат вже не буде (на цьому питанні ми предметно зупинимося далі).

Але існує ще одна проблема, пов’язана з набуттям чинності з 08.02.2015 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 15.01.2015 р. № 116-VIII. Цим документом ст. 119 КЗпП доповнили новим абз. 4 такого змісту: «За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період і підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більш ніж на один рік».

Тому, якщо ваш мобілізований працівник залишиться служити за контрактом, потрібно буде продов­жувати виплачувати йому середній заробіток протягом усього строку його контракту.

Однак ні в КЗпП, ні в Порядку № 105 про компенсацію таких виплат з бюджету не йдеться. Тому витрати по виплаті середнього заробітку працівнику-контрактнику несе установа. На сьогодні не зрозуміло, чи навмисне це зробив законодавець або все ж такі витрати компенсуватимуть, але за окремим порядком. Це за питання також адресуємо Мінсоцполітики.

Як і раніше, роботодавці розраховують середній заробіток згідно з  Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Нагадаємо: його зберігають за мобілізованим працівником як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом. З цим проблем немає, адже така норма закріплена безпосередньо в п. 5 Порядку № 105. Запитання в іншому: як роботодавцеві діяти далі? А варіантів тут два.

Перший: нарахувати та виплатити мобілізованому працівнику середній заробіток, а потім запитати компенсацію витрат. Такий висновок можна зробити з п. 3 Порядку № 105, де йдеться про компенсацію витрат на виплату середнього заробітку.

Другий: нарахувати середній заробіток, отримати компенсацію з бюджету, а потім виплатити його працівнику. Такий варіант напрошується після прочитання п. 6 Порядку № 105.

Який же з них є правильним? На жаль, чіткої відповіді на це запитання з норм Порядку № 105 не випливає, а Мінсоцполітики поки що відмовчується.

Ми підтримуємо перший варіант з двох причин. По-перше, ідеться все ж таки про компенсацію витрат на виплату середнього заробітку. Крім того, якщо нарахувати середній заробіток і чекати на його компенсацію з держбюджету, то за наявності затримок у цьому процесі дотриматись порядку виплати компенсації, наведеного в п. 6 Порядку № 105 (тобто двічі на місяць, як встановлено у ст. 115 КЗпП), буде важко.

У будь-якому разі після нарахування середнього заробітку потрібно зробити таке:

1. Заповнити Звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — Звіт) за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 105. Труднощі з цим етапом не повинні виникнути — роботодавець має всю інформацію для заповнення.

Між тим підкреслимо: якщо в установі працівник до мобілізації обіймав посади за основним місцем роботи та за сумісництвом, то на нього потрібно заповнити два рядки. Відповідну інформацію можна розшифрувати у графі «Примітка».

Звіт заповнюють щомісяця. Якщо працівники вашої установи були призвані одним військкоматом, то всіх їх потрібно вказати в одному Звіті. А ось якщо працівники установи призивалися на службу різними військкоматами, то доведеться скласти декілька Звітів, оскільки погоджувати їх доведеться в різних військкоматах.

2. Погодити Звіт(и) з військовим комісаріатом, який призвав працівника на службу в частині підтвердження призову та проходження військової служби (п. 4 Порядку № 105).

Ось тут може бути проблема, якщо військкомат, який призвав працівника, знаходиться в іншому місті. Врегулювати таку ситуацію у Порядку № 105 законодавець не спромігся, тому як чинити роботодавцю незрозуміло. Чекаємо пояснень від Мінсоцполітики.

3. Направити Звіт(и) до місцевого органу управління соцзахисту населення до 15-го числа місяця і чекати на компенсацію. Скільки часу доведеться чекати, у Порядку № 105, на жаль, не зазначено. До речі, це ще один аргумент, щоб нарахувати та виплатити працівнику середній заробіток, а потім вже чекати на компенсацію. Враховуючи таке обмеження за часом, радимо складати Звіт своєчасно. Для цього доцільно призначити відповідальних за його складання та включити Звіт до графіка документообігу.

У Порядку № 105 нічого не зазначено про способи подання Звіту до органу соцзахисту. Наприклад, про можливість його надсилання способами електронного зв’язку. Однак, на нашу думку, це питання в кожному випадку вирішуватиметься на місцях.

ЄСВ, ПДФО та військовий збір. Ураховуючи, що з прийняттям Порядку № 105 середній заробіток за час проходження військової служби набув статусу компенсаційної виплати, то нарешті запрацювали норми, спеціально розроблені для цього випадку. Ідеться про:

1) абз. «и» п.п. 165.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, згідно з яким не обкладають податком на доходи фіз­осіб компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Отже, тепер підстав для утримання ПДФО із середнього заробітку мобілізованих працівників немає. При цьому згідно з усними роз’ясненнями Держфіскальної служби в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ середню зарплату, нараховану мобілізованому працівнику, слід продов­жувати відображати з ознакою доходу «101». Сума нарахованого та виплаченого доходу відображається у графах 3а і 3 відповідно, графи 4а і 4 не заповнюються;

2) ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, згідно з якою не нараховують і не справляють ЄСВ з виплат, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому у Звіті з ЄСВ дані про мобілізованого працівника до таблиці 5 не вносять, оскільки трудові відносини з ним продовжуються. У таб­лиці 6 заповнюють усі графи як при нарахуванні зарплати, крім графи 18 «Сума нарахованої заробітної плати / доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» і графи 19 «Сума єдиного внес­ку за звітній місяць (із заробітної плати / доходу)» — у них проставляють нулі.

Що стосується військового збору, то з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 02.03.2015 р. № 211-VIII, яким звільнені від обкладання цим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб, його тут також не буде.

КЕКВ. Ми вказали вище: вважаємо, що працівнику потрібно нарахувати та виплатити середній заробіток, а потім чекати на компенсацію. Витрачання коштів на виплату середнього заробітку здійснюють за КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

Кошти, отримані від органу соцзахисту в рахунок відшкодування витрат установи на виплату середнього заробітку мобілізованому працівнику, слід спрямувати на відновлення касових витрат за цим кодом.

Бухоблік. Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування та виплати мобілізованому працівнику середнього заробітку та його компенсації з бюджету.

Приклад. За березень 2015 року мобілізованому працівнику нараховано середній заробіток у розмірі 1500,00 грн. Середній заробіток виплачено працівнику у квітні 2015 року.

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так: