(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 12/1
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8/1
  • № 8
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Квітень , 2015/№ 13

Облік запасів на позабалансових рахунках

У яких випадках слід обліковувати запаси на позабалансових рахунках?

Як ми вже всі знаємо, з 2015 року вимоги щодо обліку запасів установлено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202. Крім того, для відображення у бухгалтерському обліку інформації про запаси слід керуватися Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затвердженими наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації). Саме в цих Методрекомендаціях і міститься інформація щодо того, в яких випадках потрібно обліковувати запаси на позабалансових рахунках.

До речі, номери та назви позабалансових рахунків не змінилися.

Отже, п. 13 Методрекомендацій визначено, що бухгалтерський облік на позабалансових рахунках здійснюється у разі:

— надходження і використання (повернення) давальницької сировини;

— надходження та руху запасів, які отримані від постачальника і в оплаті яких відмовлено внаслідок порушення договірних зобов’язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів, технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів;

— одержання запасів, які згідно з договором заборонено використовувати до оплати їх вартості;

— якщо оплачені та прийняті покупцем у підприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останнього тимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням) покупця у зв’язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасів покупцеві;

— перевищення кількості фактично одержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документах постачальника;

— якщо право власності на запаси, що надійшли суб’єкту державного сектору, не переходить до суб’єкта державного сектору з інших причин;

— прийняття запасів на відповідальне зберігання;

— одержання від замовника підрядними організаціями устаткування і будівельних матеріалів для монтажу і виконання будівельних робіт;

— виключення з активів запасів, які зіпсовані або наявність яких інвентаризацією не підтверджена та їх відсутність або псування не обґрунтовані нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято.

Розглянемо зазначені випадки докладніше.

Що стосується надходження та руху запасів, отриманих від постачальника, і в оплаті яких відмовлено внаслідок порушення договірних зобов’язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів, технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів, то тут все досить зрозуміло. Такі запаси, як правило, повертаються постачальнику, і на час до їх повернення брати їх на балансовий облік немає сенсу. У зв’язку з цим такі запаси тимчасово мають обліковуватись на позабалансовому рахунку. Вважаємо, що цим рахунком має бути рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Щодо одержання запасів, які згідно з договором заборонено використовувати до оплати їх вартості, зазначимо таке.

Оприбуткування запасів на балансові рахунки лише після їх оплати має вирішити проблему, яка досить часто виникала через несплату рахунків Держказначейством (особливо наприкінці бюджетного року).

Також це, врешті-решт, унеможливлює ситуації щодо прийняття на облік товарно-матеріальних цінностей за «липовими» накладними. Адже не секрет, що багато хто з бухгалтерів бюджетних установ потрапляв у халепу, коли оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відбувалось лише на підставі накладних при фактичній відсутності самих цінностей. А потім все це ще й ускладнювалось тим, що Держказначейство «не пропускало» оплату за такими накладними.

Нагадаємо: згідно з п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Держказначейства, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.

Також відзначимо, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (ср. 025069200) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом для отримання запасів є накладна, яка має бути складена саме під час фактичного здійснення господарської операції, тобто надходження запасів.

Отже, якщо запаси фактично надійшли, але ще не оплачені, то їх необхідно за накладною зарахувати на позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні», а вже після оплати — на балансові субрахунки класу 2 «Запаси».

Але тут слід зазначити, що це все має сенс лише тоді, коли умови щодо невикористання запасів до оплати їх вартості передбачені договором.

Зі свого боку, зауважимо, що такий підхід є дійсно логічним, адже поки товарно-матеріальні цінності не оплачені, вважати їх своїми та розпоряджатися ними не можна.

Наведемо приклад.

 

Приклад 1. Установа отримала будівельні матеріали (шпалери, фарбу, лак тощо) для проведення поточного ремонту господарським способом на суму 2300 грн. Через тиждень за ці матеріали установа заплатила постачальнику, а згодом використала їх для ремонту приміщення.

Умовами договору передбачено, що отримувач будівельних матеріалів не має права використовувати їх до оплати вартості таких матеріалів постачальнику.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Отримано будівельні матеріали

02

2300

2

Перераховано постачальнику за будівельні матеріалі

675

321

2300

3

Оприбутковано будівельні матеріали

234

675

2300

4

Списано будівельні матеріали з позабалансового рахунку

02

2300

5

Списано будівельні матеріали на підставі акта виконаних робіт

802

234

2300

 

Ідемо далі. Як свідчить п. 13 Методрекомендацій, запаси слід обліковувати на позабалансових рахунках, якщо оплачені та прийняті покупцем у підприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останнього тимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням) покупця у зв’язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасів покупцеві. У цій ситуації також все досить зрозуміло. Але слід пам’ятати, що тимчасове зберігання придбаних установою запасів на території постачальника повинно бути оформлене договором зберігання. Такі запаси до дати їх фактичного надходження до установи слід обліковувати на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Тепер розглянемо ситуацію щодо обліку запасів на позабалансовому рахунку у зв’язку з перевищенням кількості фактично одержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документах постачальника.

Розглянемо це на прикладі.

 

Приклад 2. До лікарні фактично надійшли від постачальника медикаменти на загальну суму 32000 грн. Але в той же час у видатковій накладній постачальника, оформленій на передані лікарні медикаменти, зазначено іншу суму — 29000 грн. Відобразити такі операції в обліку необхідно так:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Оприбутковано медикаменти за накладною

233

675

29000

2

Віднесено на позабалансовий рахунок медикаменти, на які відсутні видаткові документи постачальника

02

3000

3

Оплачено постачальнику за медикаменти

675

321

32000

 

У подальшому необхідно узгодити з постачальником питання щодо надання правильної документації, отримати накладну, яка відповідає фактично отриманій кількості та вартості медикаментів, і оприбуткувати решту медикаментів на балансовий субрахунок 233.

 

Також, як ми вже зазначали, запаси слід обліковувати на позабалансовому рахунку, якщо право власності на запаси, що надійшли суб’єкту державного сектору, не переходить до суб’єкта державного сектору з інших причин.

Для кожної бюджетної організації такі випадки можуть бути різними, і всі законодавець передбачити не може.

Ми, зі свого боку, можемо припустити, що до таких запасів відносяться, зокрема, перехідні призи, прапори, кубки, які необхідні для нагороди переможців всіляких конкурсів та змагань. Такі активи слід зараховувати на позабалансовий рахунок 04 «Непередбачені активи і зобов’язання».

Якщо запаси приймаються установою на відповідальне зберігання (речі хворих, працівників тощо), то їх облік має здійснюватись на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Щодо одержання від замовника підрядними організаціями устаткування і будівельних матеріалів для монтажу і виконання будівельних робіт, то зовсім не зрозуміло, яким чином це стосується бюджетних установ.

Тут ідеться про те, що підрядні організації не мають обліковувати будівельні матеріали та устаткування, які вони отримують від замовника, на балансі, а мають зараховувати їх на позабалансові рахунки та списувати з них після проведення ремонтних чи будівельних робіт. Але ж бюджетні установи не можуть виконувати підрядні роботи для сторонніх замовників. Вони мають право лише проводити ремонти для своїх потреб. Якщо ремонт проводиться господарським способом, то в такому випадку сама бюджетна установа є і виконавцем, і замовником робіт. Причому матеріали, які вона придбаває для ремонту, оприбутковуються на балансові рахунки.

Слід зазначити, що ця норма повністю перекочувала до Методрекомендацій з п. 5.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 (далі — Методрекомендації № 2), які застосовуються госпрозрахунковими суб’єктами господарювання. Можливо, фахівці Мінфіну під час розробки Методрекомендацій не врахували, що до бюджетних організацій цю норму застосувати не вдасться.

Аналогічна ситуація складається з обліком на позабалансових рахунках надходження і використання (повернення) давальницької сировини. Ця норма також «переїхала» до Методрекомендацій у незмінному вигляді з п. 5.13 Методрекомендацій № 2.

Згідно з п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI давальницька сировина — це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Тут теж досить складно уявити собі ситуацію, в якій бюджетна організація має право виробляти продукцію стороннім особам, та ще й із сировини замовника.

Більш того, виробництво з давальницької сировини найчастіше застосовується у вигляді бартерних операцій по типу «ми вам сировину — ви нам послугу з виробництва». Тобто розрахунок з виконавцем за виконані роботи (послуги) з переробки давальницької сировини (матеріалів) повністю або частково здійснюється матеріалами замовника (взаємозалік).

При цьому, як ви знаєте, згідно з п. 6 ст. 45 БКУ забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Держбюджет.

Останній випадок, який зазначений у  п. 13 Методрекомендацій, коли необхідно запаси обліковувати на позабалансових рахунках, це виключення з активів запасів, які зіпсовано або наявність яких інвентаризацією не підтверджено та їх відсутність або псування не обґрунтовано нормами природного убутку, а рішення щодо відшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято.

Інакше кажучи, це запаси, які виявлені як нестача. Поки винну особу не встановлено, така нестача має обліковуватись на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

запаси, позабалансовий рахунок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті