Про податок на додану вартість

У зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі — Кодекс) Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 07 жовтня 2014 року № 1690-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності» (далі — Закон № 1621), відповідно до яких з 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — ПДВ), Державна фіскальна служба України інформує про основні правила роботи цієї системи.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200¹ розділу V Кодексу. Пунктом 200¹.1 статті 200¹ розділу V Кодексу передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування ПДВ. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі — Порядок № 569).

Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.

Водночас підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, визначених пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, але з 01.01.2015 р. скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, ср. ).

Крім того, Законом № 1621 внесено зміни до визначення бази оподаткування ПДВ в окремих випадках: з 01.01.2015 р. база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, за винятком контрольованих операцій, але не може бути нижчою ціни придбання товарів (для самостійно виготовлених — не нижче їх собівартості) або балансової вартості необоротних активів.

Одночасно із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року для платників ПДВ збільшується граничний рівень обсягу операцій з постачання товарів/послуг для обов’язкової реєстрації платників ПДВ до 1 млн грн. (без ПДВ) за рік. Тобто з 01.01.2015 р. суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

Правила, встановлені розділом V Кодексу, для добровільної реєстрації особи як платника ПДВ не змінилися.

Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 р. обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі — електронний рахунок) — рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Для кожного платника податку відкривається один електронний рахунок.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам ПДВ автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.

Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника ПДВ не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття, а ДФС після надходження такого повідомлення інформує кожного платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку № 569).

Враховуючи викладене, відкриття електронних рахунків здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка.

Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надаватиметься ДФС за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунка є 01.01.2015 р. для суб’єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ в будь-який період після 01.01.2015 р., — дата їх реєстрації платниками податку.

На такі електронні рахунки в системі електрон­ного адміністрування ПДВ платники податку самостійно зараховують кошти з власного поточного рахунка платника, відкритого в банківських установах, у сумах:

необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування;

недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.

Кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами — суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі — спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі — спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, які автоматично формуються ДФС та надсилаються Казначейству.

Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, I квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі — посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі — АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно), або в будь-якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.

Платники ПДВ, які на сьогодні подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).

Що стосується подання податкових декларацій з ПДВ у паперовій формі, то останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015 р.) / IV квартал 2014 року (граничний термін подання 09.02.2015 р.).

Відповідні зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення і подання розроблені, розміщені на офіційному веб-сайті ДФС України та на цей час погоджуються зацікавленими міністерствами і відомствами. Після прийняття Міністерством фінансів України відповідного наказу та його реєстрації в Міністерстві юстиції України у загальновстановленому порядку його буде доведено до відома платників та регіональних структурних підрозділів ДФС.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у редакції Закону № 1621) з 01.01.2015 р. податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, у тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку — отримувачами послуг, які постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).

Після реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН постачальник та покупець отримуватимуть в автоматичному режимі від ДФС повідомлення про таку реєстрацію.

Запровадження електронної форми податкової накладної вирішує всі питання, які пов’язані із дотриманням формальних умов щодо її заповнення (вирівнювання полів, формат дати, адреси, розміщення знаків дробу, ком та інших розділових знаків тощо). Крім того, під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, та пункту 19 Порядку заповнен­ня податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1129), податкові накладні / розрахунки коригування, складені в електронній формі, скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку.

Таким чином, для забезпечення безперешкодної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також достовірності податкових накладних / розрахунків коригування, які надсилаються отримувачу товарів/послуг, платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати для накладання електронного цифрового підпису посадовими або уповноваженими особами на складені податкові накладні.

Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно), або в будь-якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.

Платники ПДВ, які на сьогодні здійснюють реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).

Терміни реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з 01.01.2015 р. не змінюються. Така реєстрація здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 розділу V Кодексу).

Водночас для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН визначається розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН складені ним такі податкові накладні / розрахунки коригування.

Так, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну / розрахунок коригування, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі — реєстраційна сума), а саме:

∑ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод - ∑ Перевищ,

де ∑ НаклОтр — загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Цей показник формується на підставі даних, що містяться в отриманих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, що були складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

∑ Митн — загальна сума податку, сплаченого платником безпосередньо або за допомогою фінансового посередника (особи, відповідальної за фінансове врегулювання) при ввезенні товарів на митну територію України, на підставі даних митних декларацій, у тому числі з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України.

Цей показник формується на підставі сум податку, сплачених починаючи з 1 січня 2015 року, при ввезенні товарів на митну територію України;

∑ ПопРах — загальна сума поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з власного поточного рахунка платника.

Зазначений показник обраховується на підставі даних, отриманих згідно з угодою про інформаційний обмін між Державною фіскальною службою та Казначейством щодо сум коштів, перерахованих платником зі свого поточного рахунка на його рахунок в системі електронного адміністрування податку, відкритому йому в Казначействі, починаючи з 1 січня 2015 року;

∑ НаклВид — загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Цей показник формується на підставі даних, що містяться у виданих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, що були складені на операції, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

∑ Відшкод — загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування.

Цей показник формується на підставі даних податкових декларацій з податку, поданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності:

за січень 2015 року — для платників податків, що застосовують місячний звітний період;

за I квартал 2015 року — для платників податків, що застосовують квартальний звітний період.

Цей показник формується на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника сум від’ємного значення податку, розрахованих по операціях, здійснених після 1 січня 2015 року згідно з прийнятими контролюючим органом податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до таких декларацій;

∑ Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з податку, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН.

Цей показник розраховується як різниця між сумами податку:

задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до таких декларацій по операціях з постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, після 1 січня 2015 року та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу,

та зазначеними платником податку у податкових накладних, що були складені за операціями з постачання товарів/послуг після 1 січня 2015 року, зареєстрованих в ЄРПН, та розрахунків коригування до таких накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Цей показник формується на підставі даних:

податкових накладних, складених не раніше 1 січня 2015 року та зареєстрованих в ЄРПН, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

податкових декларацій з ПДВ, наданих до конт­ролюючого органу, починаючи з податкової звітності: за січень 2015 року — для платників податків, що застосовують місячний звітний період; за I квартал 2015 року — для платників податків, що застосовують квартальний звітний період, та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.

Реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули.

Кожен з показників реєстраційної суми обчислюватиметься наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2015 р., протягом всього періоду діяльності платника ПДВ до моменту анулювання його реєстрації.

Алгоритм обрахунку показників реєстраційної суми та джерела їх формування підлягають оприлюдненню на офіційному веб-порталі ДФС України (пункт 10 Порядку № 569).

Для обчислення такої реєстраційної суми враховуються лише податкові накладні, складені за операціями, по яких дата виникнення податкових зобов’язань припадає на податкові періоди з 01.01.2015 р., розрахунки коригування до таких податкових накладних, а також митні декларації, по яких суми податку сплачені до бюджету починаючи з 01.01.2015 р., суми поповнення електрон­них рахунків з 01.01.2015 р., суми заявленого бюджетного відшкодування та сума податкових зобов’язань (для формування показника ∑ Перевищ), задекларовані у складі податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди з 01.01.2015 р.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200¹.3 статті 2001 розділу V Кодексу (реєстраційна сума), буде меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник повинен перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунка на свій електронний рахунок (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу; пункт 12 Порядку № 569).

Збільшення реєстраційної суми може бути забезпечене також за рахунок отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та сум ПДВ, сплачених під час ввезення товарів на митну територію України.

При обчисленні реєстраційної суми слід також враховувати, що для операцій з отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, Законом № 1621 змінюється порядок формування податкового кредиту.

На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015 р. отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 та пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).

У зв’язку з цим необхідно враховувати, що у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ за січень (I квартал) 2015 року має бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені у грудні (IV квартал 2014 року) та січні (I квартал) 2015 року.

У межах системи електронного адміністрування ПДВ передбачено, що складання та реєстрація в ЄРПН податкових накладних здійснюється постачальником товарів/послуг та отримувачем послуг від нерезидентів, місцем постачання яких є митна територія України. При цьому запроваджується окремий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування постачальник може тільки після реєстрації цього розрахунку в ЄРПН його отримувачем. Зменшити суму свого податкового кредиту за таким розрахунком коригування отримувач (покупець) товарів (послуг) зобов’язаний незалежно від факту реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.

Розрахунки коригування, що складаються постачальником товарів/послуг до податкових накладних, які не видаються отримувачу таких товарів/послуг, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником.

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг.

Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 01.01.2015 р., та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН (якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді), але не були зареєстровані у ЄРПН до 01.01.2015 р. (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 р.до 15.01.2015 р.), підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.

Розрахунки коригування, які складені до 01.01.2015 р. та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН, але не були зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2015 р. (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 р. до 15.01.2015 р.), а також розрахунки коригування, складені після 01.01.2015 р. до податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 01.01.2015 р., підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.

Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 01.01.2015 р. (незалежно від факту реєстрації їх в ЄРПН та періоду, в якому вони були включені до податкового кредиту, а також незалежно від того, чи були вони включені до складу податкового кредиту), та розрахунки коригування до таких податкових накладних (незалежно від дати їх складання та факту реєстрації їх в ЄРПН) не беруть участі в обчисленні реєстраційної суми.

Податкова накладна, складена отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, за операціями з постачання таких послуг, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на грудень / IV квартал 2014 року, сума ПДВ якої була включена до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період грудень / IV квартал 2014 року, включається до складу податкового кредиту за звітний (податковий) період січень / I квартал 2015 року та не бере участі в обчисленні реєстраційної суми.

Суму податкових зобов’язань, належних до сплати в бюджет, платники податку, як і встановлено Кодексом, визначають самостійно, виходячи з результатів діяльності за відповідний звітний період. Така сума декларується в податковій декларації платника ПДВ.

Якщо за результатами звітного податкового періоду платником податку задекларовано в податковій декларації з ПДВ суму податку до сплати в бюджет, то така сума підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку.

Таке перерахування здійснюється відповідно до реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству.

Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку № 569).

У випадку недостатності коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок платник повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, перерахувати з власного поточного рахунка на свій електронний рахунок кошти в недостатніх сумах.

Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов’язань / перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) по такому реєстру залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету / спеціального рахунка коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунка на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку № 569).

Пунктом 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунка, а з власного поточного рахунка.

Тобто з електронного рахунка погашаються суми податкових зобов’язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.01.2015 р., а суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунка платника, а з його поточного рахунка.

Пунктами 26 та 27 Порядку № 569 встановлено правила повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету коштів з електронного рахунка платника на його поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 розділу II Кодексу, в тому числі й у разі анулювання реєстрації платника податку.

Таке повернення здійснюється за умови подання платником податків заяви у довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, в якій має бути вказано поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно повернути такі суми з бюджету. Повернення таких сум здійснюється без використання електронного рахунка.

<…>