(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
15/15
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Січень , 2015/№ 3

Погляд на запаси під новим кутом

У цій статті ми порівняємо порядок обліку запасів до і після 1 січня 2015 року. Як змінилися термінологія та склад запасів? Як із цього року слід визначати первісну вартість запасів, проводити їх оцінку на дату балансу та як оцінювати вибуття запасів? Про це та чимало іншого, не менш цікавого, розповімо далі.

Починаючи з 1 січня 2015 року втратило свою чинність Положення № 947. Чітку вказівку на це містить п. 2 наказу № 1163. На зміну цьому Положенню прийшов новий нормативний документ — НП(С)БО 123 «Запаси». Тож відтепер основним дороговказом у питаннях формування інформації про запаси в бухгалтерському обліку та розкриття її у фінансовій звітності для нас буде зазначений Стандарт. Його новизна полягає не тільки і не стільки у змісті, як у підході до викладу методології бухгалтерського обліку запасів. Адже у НП(С)БО 123 визначено лише основні засади відображення в обліку цих активів. Конкретизації, пояснення з приводу обліку тих чи інших видів запасів ви тут не знайдете. Однак це в жодному разі не привід для хвилювання, адже Мінфін розробив Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору (далі — Методрекомендації з обліку запасів). Цей документ покликаний зорієнтувати вас у масі нових понять та вимог стосовно обліку запасів.

Яких же конкретно змін зазнав порядок обліку запасів? Давайте розбиратися.

 

Як змінилася термінологія

Насамперед зазначимо, що трактування поняття «запаси» залишилося незмінним. Натомість визначення первісної вартості Мінфін дещо підкоригував, уточнивши важливий момент. І тепер із самого вже визначення зрозуміло, що первісна вартість запасів встановлюється виходячи з суми грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (витрачених) на придбання (створення) цих самих запасів.

Проте основні зміни у термінології полягають у введенні нових термінів. Зокрема, з’явилося таке поняття, як відновна вартість, під якою слід розуміти сучасну собівартість придбання запасів.

Також новим є термін «чиста вартість реалізації запасів». Це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Нове поняття прийшло на зміну переоціненій вартості запасів. Пояснюється це тим, що нові правила не передбачають проведення переоцінки запасів, а значить, і визначення їх переоціненої вартості. Натомість у разі потреби буде визначатися чиста вартість реалізації запасів. Але про це розповімо трохи згодом.

Власне на цьому нововведення у термінології та тлумаченні понять закінчуються.

 

Визнання запасів активом

НП(С)БО 123 диктує новий підхід до обліку запасів у бюджетних установах. І насамперед новизна полягає у визнанні запасів активом за умови їх відповідності певним вимогам. Так, запаси визнаються активом, якщо можна достовірно визначити їх вартість, існує ймовірність отримання майбутньої економічної вигоди від їх використання та/або вони є потенційно корисними (п. 1 НП(С)БО 123). Отже, щоб ті чи інші запаси були зараховані до складу активів, вони повинні відповідати хоча б двом з вище перелічених вимог. Причому можливість достовірної оцінки таких запасів є обов’язковою умовою. Як це розуміти? Все просто. Уявіть, що після ліквідації необоротного активу (скажімо, спецодягу) залишилися певні матеріали (ганчір’я). Достовірно визначити вартість останніх досить складно. Через стан цих матеріалів реалізувати їх (отримати економічну вигоду) фактично неможливо, а для подальшого використання вони непридатні (не мають потенціалу корисності). Відтак оприбутковувати на баланс установи такі запаси немає сенсу, вони не визнаються активом.

Важливо! Запаси, що надійшли від постачальника і не відповідають критеріям визнання активу у зв’язку з невідповідністю стандартам, умовам договорів, технічним умовам тощо, слід відображати на позабалансових рахунках до узгодження ціни з постачальником за справедливою вартістю (п. 12 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку запасів).

А от на яких конкретно позабалансових рахунках слід вести облік таких запасів, чинним законодавством не визначено. Вважаємо, що найбільш прийнятним для цього є позабалансовий рахунок 04 «Непередбачені активи і зобов’язання».

Змінився також склад запасів, тобто їх класифікація для цілей бухгалтерського обліку. З’явилися абсолютно нові види запасів. Щоб наочно відобразити зміни у складі запасів, порівняємо нову і стару класифікацію запасів у таблиці:

 

Положення № 947

НП(С)БО 123 «Запаси»

1

2

Для цілей бухгалтерського обліку запаси установи включають:

— виробничі запаси, зокрема сировину і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт, будівельні матеріали, інші виробничі запаси;

— тварин на вирощуванні і відгодівлі, зокрема молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, кролів, сім’ї бджіл, дорослу худобу, вибракувану з основного стада, худобу, прийняту від населення для реалізації;

— малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації, малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення;

— матеріали і продукти харчування, зокрема матеріали для навчальних, наукових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев’язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тару, матеріали в дорозі, запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання, інші матеріали;

— готову продукцію, до якої включаються вироби виробничих (навчальних) майстерень;

— продукцію сільськогосподарського виробництва, до якої включається продукція підсобних (навчальних) сільських господарств

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

— сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для забезпечення звичайної діяльності і досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору;

— готову продукцію або незавершене виробництво. Незавершене виробництво суб’єктів державного сектору, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких ще не визнано доходу;

— матеріальні цінності, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються суб’єктом державного сектору з метою подальшого розподілу, передачі, продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо;

— активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо);

— малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року;

— поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за НП(С)БО 123, а також сільськогосподарську продукцію і продукцію лісового господарства науково-дослідних закладів після її первісного визнання

 

 

Як бачимо, зі складу запасів зникли тварини на вирощуванні та відгодівлі. Натомість у новій класифікації з’явилися поточні біологічні активи. На перший погляд, ці поняття є тотожними за своїм змістом. Однак є одне «але». Власне у НП(С)БО 123 відсутнє визначення поточних біологічних активів. Тоді як під поточними біологічними активами згідно з П(С)БО 30 «Біологічні активи» слід розуміти біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців. У свою чергу, біологічний актив — це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Із цього випливає, що поточні біологічні активи — це не лише тварини на вирощуванні і відгодівлі, а ще й рослини (безпосередньо посіви зернових, технічних, овочевих, кормових культур). Разом з тим норми П(С)БО 30 «Біологічні активи» не поширюються на бюджетні установи. Тому питання, чи повинні установи, які мають дослідні поля, обліковувати у складі запасів посіви сільськогосподарських культур, залишається поки ще відкритим.

Ще один цікавий момент — це поява у складі запасів незавершеного виробництва. Так, з урахуванням змін, внесених п. 2 п.п. 17.2.1 наказу № 1163 до Плану рахунків, для накопичення таких витрат призначений рахунок 82 «Виробничі витрати».

А тепер про «новачків». Мінфін додав до складу запасів два нових види запасів, а саме: запаси для розподілу, передачі, продажу та державні матеріальні резерви і запаси. У зв’язку з цим План рахунків було доповнено новим рахунком 26 «Запаси для розподілу, передачі, продажу». Відповідно, останній має у своєму складі два субрахунки: 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» і 262 «Державні матеріальні резерви та запаси» (п. 2 п.п. 17.1 наказу № 1163).

 

Визначаємо первісну вартість запасів по-новому

Не новина, що придбані (отримані) або вироблені запаси слід зараховувати на баланс за первісною вартістю. Проте варто мати на увазі, що відтепер до первісної вартості запасів необхідно включати витрати на придбання, обмін, переробку та інші витрати, які виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Ця норма зафіксована в п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 123.

НП(С)БО 123 передбачено такий порядок визначення первісної вартості запасів залежно від шляхів їх надходження:

 

Господарська операція

Вимоги до визначення первісної вартості

1

2

Придбання запасів за плату

Первісна вартість запасів, придбаних за плату, визначається виходячи з фактичних витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням та доведенням до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (з урахуванням норм п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123)

Виготовлення запасів власними силами

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами, є їх виробнича собівартість, яка визначається за відповідними НП(С)БО в державному секторі. Запаси, на створення та випуск яких держава має виключне право, зокрема поштові марки, бланки цінних паперів тощо, відображають за первісною вартістю (вартістю їх виготовлення, друкування, чеканення тощо)

Отримання запасів у результаті обміну на інші запаси

Первісна вартість таких запасів дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів суттєво* відрізняється від їх справедливої вартості, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість на дату оприбуткування

Безоплатне отримання запасів від фізичних та юридичних осіб

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123

Безоплатне отримання запасів від суб’єктів державного сектору

Первісна вартість запасів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює балансовій вартості запасів суб’єкта державного сектору, що їх передав (з урахуванням норм п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123)

* Порогом суттєвості для переданих запасів є величина, що дорівнює 20-відсотковому відхиленню балансової вартості запасів від їх справедливої вартості (п. 23 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку запасів).

 

Нагадаємо також: якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх вартість, такі запаси можуть оцінюватися за справедливою вартістю з подальшим коригуванням до первісної вартості.

З урахуванням вищезазначеного може скластися думка, що порядок визначення первісної вартості запасів залишився незмінним. Але зміни все ж таки відбулися і досить суттєві. Щоб розібратися, що саме змінилося, порівняємо перелік витрат, які включалися до первісної вартості запасів раніше і які слід включати зараз згідно з п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123 (див. схему, наведену на с. 58). Для наочності знаком «+» відмічено витрати, що включаються до первісної вартості запасів, а позначкою «-» — ті витрати, які не збільшують їх вартості. Останні слід відносити на витрати того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

 

 

 

Проведене порівняння дає змогу говорити про кардинальність змін у складі витрат, які зараховуються до первісної вартості запасів. Дійсно, раніше суми податків та зборів, витрати на наймання транспорту для перевезення запасів та інші видатки, сплачені при придбанні запасів, не збільшували їх вартості. Тоді як з набранням чинності НП(С)БО 123, навпаки, саме ці витрати підлягають включенню до первісної вартості запасів.

Таким чином, ви повинні збільшити первісну вартість придбаних запасів на суму сплаченого ПДВ, якщо ваша установа придбала матеріальні цінності за рахунок коштів загального фонду або за рахунок коштів спецфонду, але коли ці витрати не відносяться до податкового кредиту.

Тепер про транспортно-заготівельні витрати (далі — ТЗВ). Передусім зазначимо, що до таких витрат належать затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів (п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123). Ці витрати включають до первісної вартості конкретних най­менувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні. Проте такий підхід доцільно застосовувати у випадку, коли є змога точно визначити витрати, безпосередньо пов’язані з транспортуванням тих чи інших одиниць запасів. Як же бути з витратами, пов’язаними з доставкою відразу кількох найменувань (груп, видів) запасів? У цьому разі варто протягом місяця узагальнювати суму ТЗВ на окремому субрахунку або аналітичному рахунку в розрізі окремих груп запасів. У кінці місяця загальну суму ТЗВ необхідно розподілити між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Суму ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості цих запасів. Середній відсоток ТЗВ розраховують шляхом ділення суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ, які виникли за місяць, на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за цей період. Такий порядок обчислення передбачений п. 9 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку запасів. Це можна відобразити у вигляді такої формули:

 

де Сер. % ТЗВ  середній відсоток ТЗВ;

ТЗВпоч — сума залишку ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВміс — сума ТЗВ, які виникли за місяць;

ВЗпоч — вартість залишку запасів на початок місяця;

ВЗміс — вартість запасів, які надійшли протягом звітного місяця.

Майте на увазі, що розподілену частку ТЗВ, яку відносять на вартість запасів, що вибули, списують на фактичні витати за дебетом тих рахунків, на які списано вартість цих запасів.

 

Як оцінити запаси на дату балансу

На дату балансу згідно з п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 123
запаси відображають в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Зауважимо, що ця вимога обумовлена необхідністю дотримання принципу обачності — запобігання заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів. Цей принцип задекларований у ст. 2 Закону № 996.

Запаси слід відображати за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чисту вартість реалізації визначають окремо за кожною одиницею запасів.

Суму, на яку первісна вартість запасів перевищує їх чисту вартість реалізації, а також вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списують на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до встановлення конкретних винуватців за загальним правилом відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб суму, що підлягає відшкодуванню, зараховують до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Дооцінка запасів не проводиться, за винятком випадків, коли чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів продовжує збільшуватися. Однак таке зростання не повинно перевищувати суми попереднього зменшення вартості матеріальних цінностей. Суттєво, що в такому разі збільшення вартості запасів визнається доходом установи.

Слід зазначити, що в цілому визначення чистої вартості реалізації запасів значною мірою перекликається з їх переоцінкою. Проте вимога щодо віднесення зміни (збільшення) вартості запасів до доходів установи є полярно протилежною до норми, зафіксованої у п. 2 розд. IV Положення № 947. Зверніть увагу на цей момент.

 

Нові методи оцінки вибуття запасів

Загалом порядок відображення в бухгалтерському обліку вибуття запасів не змінився. Пропонуємо вам пригадати основні його аспекти:

 

Господарська операція

Вимоги до відображення в бухгалтерському обліку списання

Продаж (передача, розподілення) запасів (крім придбаних (виготовлених) у минулих роках)

Якщо запаси (крім придбаних (виготовлених) у минулих роках) продані (розподілені, передані), їх балансову вартість слід визнавати витратами того періоду, в якому визнається пов’язаний з ними дохід

Продаж (передача, розподілення) запасів, придбаних (виготовлених) у минулих роках

У разі продажу запасів, придбаних (виготовлених) у минулих роках, їх балансову вартість необхідно відносити до накопиченого фінансового результату виконання кошторису

Вибуття запасів, не пов’язане з отриманням доходу (розподілення, передача)

Якщо вибуття запасів (розподілення, передача, за винятком внутрівідомчої безоплатної передачі) не пов’язано з отриманням доходу, їх балансову вартість у періоді їх вибуття слід відносити на витрати

Внутрівідомча безоплатна передача запасів (крім МШП)

У разі якщо запаси (крім МШП) безоплатно передано (отримано) в межах уповноваженого органу, то їх балансову вартість до початку їх використання відображають у бухгалтерському обліку як збільшення дебіторської заборгованості (зобов’язань) за розрахунками з внутрівідомчої безоплатної передачі запасів

Списання використаних запасів (крім МШП), отриманих безоплатно за операціями з внутрівідомчої передачі

При списанні використаних запасів (крім МШП), отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, слід зменшувати балансову вартість цих запасів та зобов’язань за розрахунками з внутрівідомчої безоплатної передачі. У бухгалтерському обліку установи, що передала ці запаси, таке списання мають відображати як збільшення витрат та зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрівідомчої безоплатної передачі запасів на підставі акта списання. Останній надає установа, що їх використала

Використання запасів для створення інших активів власними силами

Запаси, використані для створення інших активів власними силами, визнаються витратами на створення відповідних активів

Передача в експлуатацію МШП

Вартість МШП, переданих в експлуатацію, списується з балансу. Водночас організовують їх оперативний кількісний облік за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку фактичного використання

 

Утім, нововведення не оминули порядок оцінки вибуття запасів. Зокрема, тепер ви маєте в своєму розпорядженні замість одного методу оцінки вибуття запасів цілих три. А конкретно: п. 4 розд. IV НП(С)БО 123 передбачено такі методи оцінювання запасів при їх вибутті:

— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Особливості застосування кожного з цих методів пропонуємо переглянути у таблиці на с. 60.

 

Назва методу

Суть методу

Призначення методу

Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Передбачає ведення окремого обліку за кожним видом запасів і списання їх за фактичною собівартістю, яка склалася на момент придбання

За цим методом оцінюються запаси, які відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного

Середньозваженої собівартості

Оцінка проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця й вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Тобто середньозважену собівартість одиниці запасів, що вибули, можна визначити за такою формулою:

 

де Сс — середньозважена собівартість одиниці запасів, що вибули;

ВЗпоч — вартість залишку запасів на початок місяця;

ВЗміс — вартість запасів, отриманих протягом звітного місяця;

КЗпоч — кількість запасів на початок місяця;

КЗміс — кількість запасів, одержаних протягом звітного місяця

Застосовується при значному коливанні цін на одні й ті ж види запасів протягом місяця, у результаті чого виникає потреба у визначенні середньої ціни для подальшого списання матеріальних цінностей

Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до установи (відображені у бухгалтерському обліку). Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів

Найчастіше використовується суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з використанням запасів, які швидко псуються чи втрачають свої властивості

 

Зверніть увагу, що для всіх одиниць обліку запасів, які мають однакове призначення та однакові умови використання, слід застосовувати тільки один із наведених методів. Метод, який ви оберете для оцінки вибуття запасів як найбільш зручний і точний, необхідно зафіксувати в наказі про обліку політику вашої установи.

 

Облік і контроль наявності та руху запасів — щось змінилося?

Що стосується обліку і контролю наявності та руху запасів, то в цьому плані все залишилося без змін. Так, облік запасів ведуть за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерській службі. Приймає, забезпечує збереження, відпускає та обліковує запаси в місцях їх зберігання матеріально відповідальна особа. Посадових осіб, які відповідають за збереження запасів, призначає керівник установи своїм наказом. З такими особами обов’язково укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Факт отримання запасів матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом на документі постачальника або на акті про приймання матеріалів.

Облік руху запасів веде матеріально відповідальна особа за місцем їх зберігання в книзі складського обліку запасів за одиницями обліку та кількістю. З метою співставлення фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку бухгалтер періодично проводить звірку. Для цього матеріально відповідальні особи передають до бухгалтерії установи прибуткові та видаткові документи.

У бухгалтерії запаси обліковують у кількісному і сумарному вимірах за одиницями обліку запасів та в розрізі матеріально відповідальних осіб в оборотних відомостях. Додатково облік запасів установи можуть здійснювати за номенклатурними номерами. Однак це, як і раніше, не обов’язкова вимога, а лише право установи.

Господарські операції з надходження, обліку та руху запасів, як і раніше, слід оформляти первинними документами, затвердженими наказом Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130 та наказом Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.96 р. № 193. Якщо ж типові форми для оформлення окремих господарських операцій із запасами не затверджені, установа має право самостійно розроб­ляти і затверджувати відповідні форми первинних документів. Головною умовою застосування таких форм документів є наявність у них всіх обов’язкових реквізитів, передбачених законодавством.

Якщо ваша установа застосовує автоматизовані системи складського обліку, то слід використовувати первинні документи та регістри в електронній формі, що застосовуються у бухгалтерському обліку. В цьому разі обов’язковим є дотримання всіх вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг та інших нормативно-правових актів. Такі вимоги до документального оформлення операцій з руху запасів передбачені пп. 3 та 6 Методрекомендацій з обліку запасів.

Облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку запасів складають тільки після перевірки первинних документів на відповідність вимогам законодавства.

Аналітичний облік запасів доцільно вести у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів. Синтетичний облік наявності та руху запасів ведеться в грошовій одиниці України на рахунках обліку запасів, визначених Планом рахунків.

 

Новий порядок обліку запасів — нова кореспонденція субрахунків

Закономірно, модифікація підходів до обліку запасів тягне за собою зміни у порядку відображення операцій із запасами на рахунках бухгалтерського обліку. Тому відповідно до п. 18 наказу № 1163 Типова кореспонденція була викладена в новій редакції. Щоб з’ясувати, як саме змінилася кореспонденція з обліку запасів, проведемо її повіряння до нововведень і після. Тобто поглянемо, які проводки формували в облікових регістрах бухгалтери до 2015 року і які слід робити починаючи з 1 січня 2015 року.

 

Кореспонденція субрахунків з обліку запасів

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

з 2015 року

до 2015 року

дебет

кредит

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

1

Оприбуткування придбаних виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування, тварин для відгодівлі тощо (вартість без ПДВ):

у разі попередньої оплати

201 — 218,

231 — 239

362, 364

201 — 218,

231 — 239

362, 364

у разі сплати після їх отримання

201 — 218,

231 — 239

675

201 — 218,

231 — 239

675

Сума ПДВ з виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування:

придбаних за рахунок коштів загального фонду

201 — 218,

231 — 239

362, 364, 675

801, 802

362, 364, 675

придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:

якщо ПДВ не включено до податкового кредиту

201 — 218,

231 — 239

362, 364, 675

811 — 813

362, 364, 675

1

якщо ПДВ включено до податкового кредиту

641

362, 364, 675

641

362, 364, 675

2

Зарахування до складу первісної вартості запасів фактичних витрат з їх придбання за плату, передбачених НП(С)БО 123

201 — 218,

231 — 239

362, 364, 675

3

Безоплатне отримання виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів за операціями з внутрівідомчої передачі запасів

261,

201 — 218, 231 — 239

683, 684

201 — 218,

231 — 239

683, 684

4

Вибуття виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування у випадках, передбачених законодавством, крім отриманих за операціями з внутрівідомчої передачі запасів

801, 802,

811 — 813

261,

201 — 218, 231 — 236, 238, 239

801, 802,

811 — 813

201 — 218,

231 — 236, 238, 239

5

Списання за розрахунком розподіленої величини транспортно-заготівельних витрат (у разі їх узагальнення на окремому субрахунку обліку запасів) згідно з вимогами НП(С)БО 123

801, 802,

811 — 813

201 — 218,

231 — 239

6

За операціями з внутрівідомчої передачі запасів відображено суми безоплатно переданих виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів (установою, що передала) та списання використаних запасів (установою, що отримала)

683, 684

261,

201 — 218,

231 — 239

683, 684

201 — 218,

231 — 239

7

За операціями з внутрівідомчої передачі запасів відображено суми використаних виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів (установою, що передала)

801, 802, 813

683, 684

801, 802, 813

683, 684

8

Отримання матеріалів і продуктів харчування як гуманітарної допомоги

231 — 236, 238, 239

364

231 — 236, 238, 239

364

9

Оприбуткування лишків матеріалів і продуктів харчування, виявлених при інвентаризації

231 — 236, 238, 239

711

231 — 236, 238, 239

711

10

Списано суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації

831

201 — 218,

231 — 239

11

Відображено вартість сум переоцінки виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчування:

дооцінка

201 — 218,

231 — 236, 238, 239

441

уцінка

441

201 — 218,

231 — 236, 238, 239

12

Списання виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування внаслідок нестачі, у тому числі в межах установлених норм, а також нестач і втрат від псування матеріальних цінностей, віднесених на рахунок установи, придбаних у поточному році, у минулих роках за розрахунками з внутрівідомчої передачі запасів

801, 802,

811 — 813, 431, 432, 683, 684

261, 201, 204, 205, 231 — 236, 238, 239

801, 802,

811 — 813, 431, 432, 683, 684

201, 204, 205,

231 — 236, 238, 239

12

Якщо встановлено винних осіб, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині:

 

 

363

711

витрат на відновлення (придбання)

363

711

перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету

363

642

Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 07 здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей

07

07

13

Оприбуткування придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів (вартість без ПДВ):

у разі попередньої оплати

221 — 222

362, 364

221 — 222

362, 364

у разі оплати після їх отримання

221 — 222

675

221 — 222

675

Водночас проводиться другий запис (сума без ПДВ)

801, 802,

811 — 813

411

801, 802,

811 — 813

411

Сума ПДВ з малоцінних та швидкозношуваних предметів:

придбаних за рахунок коштів загального фонду

221 — 222

362, 364, 675

801, 802

362, 364, 675

придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:

якщо ПДВ не включено до податкового кредиту

221 — 222

362, 364, 675

811 — 813

362, 364, 675

якщо ПДВ включено до податкового кредиту

641

362, 364, 675

641

362, 364, 675

14

Безоплатне отримання малоцінних та швидкозношуваних предметів за операціями з внутрівідомчої передачі запасів

221 — 222

411

221 — 222

411

15

Оприбуткування малоцінних і швидкозношуваних предметів, отриманих як гуманітарна допомога

221 — 222

364

221 — 222

364

Водночас проводиться другий запис

812

411

812

411

16

Видача зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів

411

221

411

221

17

Оприбуткування лишків малоцінних та швидкозношуваних предметів, виявлених при інвентаризації

221 — 222,

811

711,

411

221 — 222,

811

711

411

18

Реалізація лишків малоцінних та швидкозношуваних предметів, що не передані в експлуатацію та не використовуються установою

411

221, 222

411

221, 222

На суму коштів від реалізації проводиться запис

364, 675

711

364, 675

711

19

Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, не введених в експлуатацію, які стали непридатними

411

221, 222

411

221, 222

20

Списання запасів, придбаних у попередні звітні роки, які відчужуються шляхом реалізації згідно із законодавством

431, 432

201 — 205,

211 — 218, 231, 234, 235, 238, 239

431, 432

201 — 205,

211 — 218, 231, 234, 235, 238, 239

21

Оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, які залишені для ремонту та інших потреб установи

231, 234, 235, 238, 239

711

231, 234, 235, 238, 239

711

22

Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, установлених при інвентаризації нестач і втрат

411

221

411

221

Якщо встановлено винних осіб, водночас проводяться записи на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб у частині:

 

 

363

711

витрат на відновлення (придбання)

363

711

перевищення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету

363

642

Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 07 здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей

07

07

23

Придбання тварин для відгодівлі:

у разі попередньої оплати

212

313, 323, 364

у разі оплати після їх отримання

212

313, 323, 675

24

Оприбуткування приросту і приплоду молодняку за плановою собівартістю

211

822

211

822

25

Списання за рахунок установи загиблого молодняку і тварин на відгодівлі

822

211, 212

822

211, 212

26

Оприбуткування м’ясних продуктів при забої тварин за плановими цінами

251

211 — 218

251

211 — 218

 

Звісно, це ще не всі нововведення, які чекають на вас. Ми розповіли лише про ключові моменти обліку запасів. Окремі нюанси будемо розбирати детально і на прикладах. Тому не прощаємося. Залишайтеся з нами!

 

Нормативні документи

Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Положення № 947 — Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2013 р. № 947.

Наказ № 1163 — наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 25.11.2014 р. № 1163.

НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2012 р. № 1202.

П(С)БО 30 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.11.2005 р. № 790.

План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2013 р. № 611.

Типова кореспонденція — Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, затверджена наказом Мінфіну від 02.06.2013 р. № 611.

запаси додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті