Обліковуємо мантії та нагрудні знаки суддів

Правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в нашій державі визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI (далі — Закон № 2453).

Правосуддя має здійснювати суддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки останніх затверджуються Радою суддів України. Чітку вказівку на це містить ч. 2 ст. 16 Закону № 2453.

Порядок отримання, обліку, видачі, заміни, повернення та списання мантій і нагрудних знаків суддів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції установлено Положенням про порядок одержання, обліку, видачі, заміни, повернення та списання мантій і нагрудних знаків суддів місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, затвердженим наказом ДСА від 02.07.2012 р. № 72 (далі — Положення № 72). Дія цього Положення поширюється на всі місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції, структурні підрозділи та територіальні управління ДСА.

Слід зазначити, що судді забезпечуються мантіями та нагрудними знаками за рахунок коштів Державного бюджету України ( ч. 1 ст. 137 Закону № 2453). При цьому розподіл бюджетних коштів на придбання мантій і нагрудних знаків суддів та постійний контроль за їх використанням здійснює ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів. У свою чергу, розпорядники нижчого рівня своєчасно і в повному обсязі проводять закупівлю мантій та нагрудних знаків для суддів. Про використання коштів на придбання мантій та нагрудних знаків суддів протягом звітного року вони звітують перед органами ДСА шляхом подання щорічного Звіту за формою, наведеною у додатку 3 до Положення № 72 (ср. ). Такий звіт розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня повинні подати до 30 січня, що настає за звітним роком. Це передбачено п. 2.3 Положення № 72.

До речі, видатки на придбання нагрудних знаків та мантій для суддів слід планувати та проводити за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». На це вказує п.п. 2 та п.п. 14 п.п. 2.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Облік мантій і нагрудних знаків суддів здійснюють суди та територіальні управління ДСА. Для цього застосовують Журнал видачі мантій і нагрудних знаків судді (додаток 1 до Положення № 72). Окрім того, на кожного суддю заводять Облікову картку забезпечення судді мантією та нагрудним знаком судді (додаток 2 до Положення № 72) із зазначенням дати їх видачі.

Що стосується бухгалтерського обліку мантій та нагрудних знаків суддів, то їх слід розглядати як предмети службового обмундирування суддів. З огляду на це, облік таких матеріальних цінностей доцільно вести на субрахунку 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття» у складі третьої підгрупи.

Для організації обліку та забезпечення належного в установі контролю предметам постільної білизни, одягу, взуття, бібліотечним фондам та малоцінним необоротним матеріальним активам присвоюють номенклатурні номери. Причому на предмети одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюють один номенклатурний номер. Така вимога закріплена в п. 3 розд. ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11. Жодних винятків щодо присвоєння номенклатурних номерів однотипним активам у разі, якщо вони знаходяться у користуванні різних осіб, чинним законодавством не передбачено. Відтак для всіх мантій, придбаних за однією ціною, слід установлювати один номенклатурний номер, незважаючи навіть на те, що вони видані різним особам. Те ж саме стосується і нагрудних знаків суддів.

Тепер про порядок видачі мантій та нагрудних знаків. Ці предмети службового обмундирування видаються суддям згідно з нормами забезпечення, встановленими у додатку 4 до Положення № 72. Зокрема, для суддів загальної юрисдикції передбачена видача однієї мантії строком на три роки, а також одного нагрудного знака. Проте строк носіння останнього не визначений, тож слід розуміти, що він є необмеженим. Повторна видача мантії здійснюється після закінчення строків носіння раніше виданої мантії (п. 3.1 Положення № 72). Усі заходи щодо догляду за мантією (прання, хімчистка, ремонт тощо) згідно з п. 3.4 Положення № 72 суддя має здійснювати за власний рахунок.

З приводу необхідності укладення договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність із суддями при видачі їм мантій та нагрудних знаків зазначимо, що такий договір може були укладений не з кожним працівником установи. Так, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено установою з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Ця норма зафіксована у ст. 135¹ Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпустки), перевезення або застосування в процесі виробництва, наведено у додатку до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24 (далі — Перелік). Цей нормативний документ є чинним на території України згідно з постановою ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII.

До згаданого вище Переліку входять такі посади:

— завідувачі кас; комор цінностей; камер схову; складів та їхні заступники;

— старші контролери-касири та контролери-касири; старші контролери та контролери; старші касири та касири; а також інші працівники, які виконують обов’язки касирів;

— завідувачі (директора — за відсутності завідувачів відділів та секцій) магазинів та їхні заступники; завідувачі скупних пунктів; завідувачі товарних секцій (відділів), відділів замовлень магазинів та їхні заступники; начальники цехів і ділянок підприємств торгівлі та їхні заступники;

— начальники товарних і товарно-перевальних ділянок; старші товарознавці і товарознавці, які безпосередньо обслуговують матеріальні цінності;

— завідувачі підприємств громадського харчування та їхні заступники; завідувачі виробництв, начальники цехів (ділянок) та їхні заступники, старші адміністратори і адміністратори залів (метрдотелі) підприємств громадського харчування;

— завідувачі заготівельних пунктів; завідувачі сепараторних відділень;

— завідувачі аптечних установ та їхні заступники; завідувачі відділів аптечних закладів та їхні заступники; завідувачі аптечних пунктів першої групи; провізори-технологи (рецептарі-контролери), фармацевти; старші медичні сестри структурних підрозділів установ охорони здоров’я;

— завідувачі господарств і коменданти будинків, які здійснюють зберігання матеріальних цінностей;

— агенти з постачання; експедитор з перевезення вантажів; інкасатори.

Роботи, виконання яких передбачає укладення договору про повну матеріальну відповідальність:

— з приймання від населення всіх видів платежів та виплати грошей через касу;

— з обслуговування торговельних і грошових автоматів;

— з приймання на зберігання, обробки, зберігання, видавання матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, холодильниках, харчоблоках, сховищах, заготівельних приймальних пунктах, товарних і товарно-перевальних ділянках, камерах схову, коморах і гардеробах;

— з видавання (приймання) матеріальних цінностей особам, які перебувають у лікувально-профілактичних і санаторно-курортних закладах, пансіонатах, кемпінгах, будинках відпочинку, готелях, гуртожитках, кімнатах відпочинку, на транспорті, у дитячих установах, спортивно-оздоровчих і туристських організаціях, піонерських таборах, а також пасажирам усіх видів транспорту; з екіпіровки пасажирських суден, вагонів і літаків;

— з приймання від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на зберігання, ремонт і для виконання інших операцій, пов’язаних з виготовленням, відновленням або поліпшенням якості цих предметів;

— з продажу (видавання) товарів (продукції), їх підготовки до продажу незалежно від форм торгівлі і профілю підприємства (організації);

— з приймання та обробки для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, їх доставки (супроводу), видаванні (здаванні).

Увага! Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов:

1) наявність посади, яку працівник займає, або роботи, що він виконує, у загальному Переліку;

2) виконання обов’язків згідно з посадою, виконання роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

На цей момент неодноразово звертало увагу Мінпраці у своїх роз’ясненнях (див. листи від 27.05.2008 р. № 146/06/186-88 і від 12.10.2010 р. № 312/13/116-10).

Як бачимо, посада судді та його обов’язки відсутні у Переліку. Отже, укласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність із суддею, якому видано мантію та нагрудний знак, не можна. Більше того, і потреби у цьому немає. Адже у п. 4.2 Положення № 72 чітко визначено: якщо мантія чи нагрудний знак стали непридатними для використання з вини судді, то він повинен здійснити їх заміну власним коштом. У разі ж якщо мантія та нагрудний знак були втрачені або стали непридатними для користування до закінчення встановленого строку носіння з незалежних від судді причин, організувати їх заміну зобов’язаний суд (територіальне управління ДСА). Для цього суддя подає до суду (територіального управління ДСУ) заяву із зазначенням причин, що перешкоджають подальшому використанню мантії чи нагрудного знака, або обставин їх втрати. Рішення щодо заміни мантії чи нагрудного знака судді приймається тимчасовою комісією. Остання складає акт, який є підставою для їх заміни.

У разі переведення судді до іншого суду його мантія та нагрудний знак залишаються у нього. Переміщення цих матеріальних цінностей має знайти своє відображення в обліковій картці та журналі видачі мантій і нагрудних знаків суддів.

Якщо суддя звільняється з посади, він має повернути мантію та нагрудний знак. Цей факт повинен бути зафіксований в обліковій картці та журналі видачі мантій і нагрудних знаків суддів.

Після закінчення строку носіння мантія підлягає списанню в установленому законодавством порядку. Про списання мантії та нагрудного знака обов’язково роблять відмітку в обліковій картці та журналі видачі мантій і нагрудних знаків суддів. Вважаємо за доцільне при списанні мантій та нагрудних знаків суддів також оформляти Акт про списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет), затвердженою наказом Головного управління Держказначейства від 02.12.97 р. № 125/70.

Порядок відображення операцій з надходження та передачі у користування мантій і нагрудних знаків суддів на рахунках бухгалтерського обліку розглянемо на умовному прикладі.

Приклад. Суд загальної юрисдикції закупив мантій для суддів у кількості 2 шт. вартістю 540 грн. (у тому числі ПДВ — 90 грн.) кожна та 2 нагрудні знаки судді за ціною 180 грн. (у тому числі ПДВ — 30 грн.). Для прийняття предметів службового обмундирування суддів наказом керівника апарату суду була створена комісія, яка склала Акт приймання-передачі основних засобів за типовою формою № ОЗ-1 (бюджет). При передачі мантій та нагрудних знаків у користування було оформлено Акт введення в експлуатацію. Про факт видачі мантій і нагрудних знаків суддям також зроблено записи до Журналу видачі мантій та нагрудних знаків судді, а також зроблені відмітки у відповідних Облікових картках забезпечення судді мантією та нагрудним знаком.

У бухгалтерському обліку ці операції слід відображати так: