На етапі планування процедури закупівлі перед замовниками виникає дилема: чи можна укласти так званий «прямий» договір, чи все ж таки необхідно провести процедуру закупівлі. Але при цьому замовник повинен діяти так, щоб його не можливо було звинуватити в поділі предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури торгів у випадку, коли вона є обов’язковою.
Тож давайте спочатку розглянемо, якими нормативно-правовими документами слід керуватися у тому чи іншому випадку, а потім наведемо практичні приклади вирішення можливих ситуацій.
Вартісні межі закупівлі для проведення торгів
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом № 1197. Зазначимо, які вартісні межі застосування держзакупівельного законодавства встановлені для замовників.
Так, Закон № 1197 застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування ПДВ), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн грн.
Якщо юридична особа є замовником у розумінні Закону № 4851, то в такому випадку застосовуються вартісні межі, передбачені цим Законом.
Так, при закупівлі послуг вартісні межі застосування Закону № 4851 такі:
— вартість закупівлі дорівнює або перевищує 100 тис. грн. (з ПДВ), якщо закупівля повністю або частково здійснюється за рахунок бюджетних коштів;
— вартість закупівлі дорівнює або перевищує 1 млн грн. (з ПДВ), якщо закупівля здійснюється за рахунок власних коштів.
А при закупівлі робіт вартісні межі застосування Закону № 4851 інші:
— вартість закупівлі дорівнює або перевищує 1 млн грн. (з ПДВ), якщо закупівля повністю або частково здійснюється за рахунок бюджетних коштів;
— вартість закупівлі дорівнює або перевищує 5 млн грн. (з ПДВ), якщо закупівля здійснюється за рахунок власних коштів.
Особливості визначення предмета закупівлі
Визначення терміна «предмет закупівлі» законодавець передбачив у п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197.
Довідка. Предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
При цьому послуги — це будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найом (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197).
До робіт відносять проектування, будівництво нових, розширення, реконструкцію, капітальний ремонт та реставрацію існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197).
Нагадаємо, що предмет закупівлі замовники визначають у порядку, встановленому Уповноваженим органом з питань державних закупівель — Мінекономрозвитку.
Згідно з п.п. 2.2 розд. ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за об’єктами будівництва на підставі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Водночас в розд. III Порядку передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт (а отже, і капітального ремонту) замовники здійснюють відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України від 10.04.2006 р. № 16.
Довідка. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 розроблено на заміну ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174.
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 набрав чинності з 01.01.2014 р. і встановлює основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
Увага: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Слід зазначити, що ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 не містить визначення такого терміна, як «об’єкт будівництва». Разом з тим у розд. 3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 зазначено, що у цьому стандарті використано терміни відповідно до ДБН А.2.2-3.
Так, визначення терміна «об’єкт будівництва» передбачено в п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3:2014, а саме:
об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Отже, як при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту, так і при визначенні закупівлі робіт (наприклад, капітального ремонту) варто виходити з поняття «об’єкт будівництва».
Довідка. ДБН А.2.2-3:2014 набрав чинності 01.10.2014 р. та затверджений на заміну ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
З текстом ДБН А.2.2-3:2014 можна ознайомитися на офіційному сайті Мінрегіонрозвитку за адресою: http://www.minregion.gov.ua/attachments/files/bydivnitstvo/texnichne-regulyuvannya/normuvannja/DBN/2014/A223-14 %20(1).pdf
Розглянемо декілька практичних ситуацій, що виникають у замовників.
Ситуація 1. Замовник отримав бюджетні кошти на поточний ремонт будівель. У свідоцтві про право власності на нерухоме майно зазначено: тип об’єкта — комплекс; опис об’єкта — навчальний корпус; спальний корпус; їдальня. Усі корпуси розташовані відокремлено, в кожного з них свій інвентарний номер. Вартість ремонту по кожному корпусу не перевищує межу, визначену Законом № 1197 для проведення торгів.
Як визначити предмет закупівлі в такому випадку: як будівлю чи як комплекс будівель? Чи варто розраховувати очікувану вартість, складаючи усі суми поточного ремонту по всіх будівлях, та чи необхідно проводити процедуру закупівлі? Як планувати такі закупівлі?
Вирішення. Дійсно, згідно з визначенням терміна «об’єкт будівництва» у ДБН А.2.2-3:2014, таким об’єктом є як будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, так і їх комплекси.
Так, будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
Різновидом будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей, є будинок.
При цьому, як зазначено у ДК 018-2000, до будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо. Із ДК 018-2000 можна ознайомитися в мережі Інтернет за адресою: http://www.dnaop.com/html/32977/doc-ДК_018-2000.
Водночас комплекс (будова) — це сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією (п. 3.8 ДБН А.2.2-3:2014).
Як бачимо, ключовим моментом під час віднесення сукупності будівель і споруд до комплексу є: чи об’єднані вони цільовим призначенням, а також факультативною ознакою: чи затверджено єдину проектну документацію для таких будівель, споруд.
Водночас поняття «цільове призначення будівлі» чинне законодавство не містить. Натомість ДК 018-2000 містить класифікацію будівель за їх функціональним призначенням.
Варто зазначити, що згідно з абз. 1 п. 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об’єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.
Таким чином, щоб вирішити ситуацію, замовнику насамперед необхідно розібратися: чи є будівлі, поточний ремонт у яких необхідно здійснити, комплексом у розумінні ДБН А.2.2-3:2014, чи все ж таки окремими будівлями. Якщо замовнику складно самостійно розібратися з цим питанням, то у цій ситуації можна порадити також звернутися за відповідним висновком до експертної організації, наприклад, ДП «Укрдержбудекспертиза».
З огляду на зазначене, якщо замовнику необхідно провести поточний ремонт будівель, які є окремими об’єктами будівництва, а не комплексом у розумінні ДБН А.2.2-3:2014, то очікувана вартість такого предмета закупівлі визначається окремо по кожному об’єкту будівництва (тобто окремо по кожній будівлі). І якщо вартість ремонту по кожному корпусу не перевищує межу застосування Закону № 1197, тобто 100 тис. грн. (без ПДВ), то замовник укладає «прямі» договори із закупівлі послуг з поточного ремонту окремо по кожному корпусу.
У разі якщо будівлі, в яких необхідно провести поточний ремонт, є комплексом у розумінні ДБН А.2.2-3:2014, то очікувана вартість такого предмета закупівлі визначається шляхом сумування вартості послуг з поточного ремонту по кожній будівлі. І якщо загальна вартість такого ремонту по всіх корпусах комплексу дорівнює або перевищує межу застосування Закону № 1197, то комітет з конкурсних торгів замовника спочатку має включити такий предмет закупівлі до річного плану закупівель, а потім провести процедуру закупівлі у відповідності до цього Закону. І отже, договір про закупівлю буде укладено замовником за результатами проведеної процедури закупівлі.
Ситуація 2. Установа має на балансі навчальний комплекс, до складу якого включено 5 об’єктів (корпусів). У цьому році заплановані видатки на ремонт системи опалення, системи каналізації та ремонт кабінетів.
Чи необхідно просумувати вартість усіх цих ремонтів? Якщо на кожний вид ремонтних робіт складати окремий кошторис, то чи можна ці ремонти розглядати окремо?
Вирішення. Для вирішення цієї ситуації варто виходити також із поняття «об’єкт будівництва».
Так, якщо зазначені 5 об’єктів є окремими об’єктами будівництва, то очікувану вартість предмета закупівлі необхідно визначати по кожному об’єкту окремо шляхом сумування вартості ремонту системи опалення, системи каналізації та ремонт кабінетів по цьому об’єкту. І якщо загальна вартість такого ремонту по певному корпусу буде дорівнювати або перевищувати межу застосування Закону № 1197, то замовнику необхідно буде проводити відповідну процедуру закупівлі. У разі якщо загальна вартість послуг з поточного ремонту системи опалення, системи каналізації та ремонту кабінетів по одному об’єкту менша 100 тис. грн., то замовник укладає «прямі» договори.
А якщо 5 об’єктів є комплексом у розумінні ДБН А.2.2-3:2014, то очікувану вартість закупівлі послуг з поточного ремонту замовник визначає шляхом додавання вартості усіх послуг з поточного ремонту системи опалення, системи каналізації та ремонту кабінетів по усіх об’єктах комплексу. І якщо загальна вартість такого ремонту дорівнює або перевищує межу застосування Закону № 1197, то замовник проводить відповідну процедуру закупівлі.
Як визначити вартість поточного ремонту існуючих об’єктів будівництва
Варто нагадати, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.01.2011 р. № 3038-VI, Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV, ДБН А.2.2-3:2014 визначено, що будівництво — це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва.
Тому проаналізувавши положення цих законодавчих та нормативних документів, зазначимо, що поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві. А отже, вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів і їх вартості, яка обчислена в поточному рівні цін.
Водночас зауважимо: Мінрегіонбуд у листі від 11.03.2014 р. № 7/15-2747 звертав увагу, що в окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або ж замовник (розпорядник коштів) може розпорядчим документом за наявності відповідного обґрунтування поширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 на поточний ремонт. При цьому в окремих обґрунтованих випадках вартість поточного ремонту може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, що враховані зазначеними нормами.
Таким чином, замовник може скласти як окремий кошторис на кожен із видів робіт, що відносяться до поточного ремонту (системи опалення, системи каналізації, кабінетів), так і загальний кошторис по об’єкту. Але оскільки предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за об’єктом, то при складанні окремих кошторисів на кожен вид ремонтних робіт замовник все одно повинен сумувати очікувану вартість такого ремонту пооб’єктно. І вже потім має вирішити питання щодо проведення торгів залежно від загальної вартості ремонтних робіт, визначених по кожному об’єкту.
Ситуація 3. Установі необхідно здійснити закупівлю робіт, пов’язаних з будівництвом нового об’єкта у складі вже існуючого. Як визначити предмет закупівлі робіт з будівництва?
Вирішення. Із визначення поняття «роботи», яке ми наводили вище, випливає, що роботами є в тому числі й будівництво нових об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення.
Отже, у цій ситуації замовник, по-перше, повинен визначити: чи буде новий об’єкт у складі старого об’єктом будівництва для ДБН А.2.2-3:2014. А по-друге, врахувати кошторисну вартість будівництва, що використовується для проведення процедури закупівлі.
З огляду на це, якщо новий об’єкт є об’єктом будівництва, а кошторисна вартість робіт з будівництва цього об’єкта дорівнює або перевищує вартісні межі для робіт, передбачені Законом № 1197, а саме: 1 млн грн., то замовник має провести відповідну процедуру закупівлі.
Ситуація 4. Для проведення капітального ремонту будівлі замовнику необхідно укласти договір на виготовлення проектно-кошторисної документації, а також оплатити здійснення експертизи. Чи повинен замовник здійснювати процедуру закупівлі на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення експертизи?
Вирішення. Для цього перш за все варто ще раз звернутися до поняття «роботи». Так, у розумінні Закону № 1197 роботами є як безпосередньо проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація об’єктів і споруд, технічне переоснащення підприємств, так і послуги, що супроводжують роботи, та включаються до кошторисної вартості робіт (за умови, якщо вартість їх не перевищує вартості самих робіт). Тобто виготовлення проектної документації, послуги з експертизи проекту, що включаються до кошторисної вартості робіт, так само як і капітальний ремонт будівлі, є для Закону № 1197 роботами.
Таким чином, замовник має визначати очікувану вартість робіт з капітального ремонту будівлі, робіт з виготовлення проектної документації і з експертизи проекту як окремі предмети закупівлі робіт. При цьому кожен із зазначених видів робіт має визначатися за об’єктом будівництва, але це будуть різні роботи та, як наслідок, різні предмети закупівель.
Тож якщо очікувана вартість кожного з таких предметів закупівель не дорівнює або не перевищує вартісні межі застосування Закону № 1197, то замовник не проводить торги, а інформацію про такі закупівлі зазначає у додатку до річного плану закупівель.
Звичайно, може бути так, що з цих трьох видів робіт вартість робіт з капітального ремонту об’єкта перевищить 1 млн грн., а вартість решти робіт — менше 1 млн грн. У такому разі замовник запланує таку закупівлю у річному плані закупівель, а роботи з виготовлення проектної документації і з експертизи проекту зазначить у додатку до річного плану закупівель.
Ситуація 5. У цьому році замовник уже здійснив поточний ремонт об’єкта на суму 90 тис. грн. (з ПДВ). Нині виникла необхідність у проведенні капітального ремонту цього ж об’єкта на суму 970 тис. грн. (з ПДВ).
Як визначити предмет закупівлі робіт з капітального ремонту? Яким чином обчислити очікувану вартість закупівлі: чи варто для цього додавати вартість поточного і капітального ремонтів? І де показати предмет закупівлі робіт з капітального ремонту: у річному плані закупівель чи додатку до нього?
Вирішення. Насамперед звернемо увагу: як у випадку закупівлі послуг з поточного ремонту, так і у випадку закупівлі робіт з капітального ремонту замовник має визначити предмет закупівлі за об’єктом будівництва.
При цьому роботи з капітального ремонту є новим предметом закупівлі. А отже, питання: чи варто застосовувати Закон № 1197 та проводити відповідну процедуру закупівлі, залежить від очікуваної вартості саме робіт з капітального ремонту (тобто не потрібно сумувати вартість робіт з капітального ремонту та вартість послуг з поточного ремонту).
З огляду на те, що очікувана вартість робіт по одному об’єкту становить 970 тис. грн. (з ПДВ), що є менше вартісної межі застосування Закону № 1197 (тобто менше 1 млн грн.), замовник не повинен проводити торги, а укладає «прямий» договір.
При цьому інформацію про такий предмет закупівлі замовник зазначає у додатку до річного плану закупівлі. Крім того, інформацію про закупівлю послуг з поточного ремонту замовник також буде показувати у додатку до річного плану, оскільки вартість такого ремонту менше 100 тис. грн.
Водночас не забуваймо: замовник має подати для оприлюднення (на веб-порталі Мінекономрозвитку) не тільки річний план закупівель, а й додаток до нього (на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів щокварталу). При цьому додаток до річного плану може бути складеним та оприлюдненим на початку року або оприлюднюватись у будь-який день кожного кварталу протягом року (як окремі зміни, так і як додаток до річного плану з урахуванням унесених змін). Про це Мінекономрозвитку роз’яснювало у листі від 16.12.2014 р. № 3302-05/43625-03.
Ситуація 6. Яким чином визначити предмет закупівлі, якщо необхідно здійснити реконструкцію покрівлі ЗОШ І — ІІІ ступенів? Чи необхідно визначати цю закупівлю як поточний ремонт покрівлі за кодом ДК 016:2010 — 41.00.4? Як відобразити такий предмет закупівлі у річному плані закупівель?
Вирішення. Як ми зазначали вище, законодавство відносить здійснення поточного ремонту до поняття «послуги», а капітального ремонту — до «робіт». Визначення цих понять наведено в ч. 1 ст. 1 Закону № 1197.
При цьому, як передбачено п. 2.1 розд. II Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пп. 20 і 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 та на підставі ДК 016:2010, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Разом з тим під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі замовник визначає за об’єктами будівництва на підставі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Про це йдеться в п.п. 2.2 розд. ІІ Порядку.
З огляду на це, при плануванні закупівлі послуг з поточного ремонту покрівлі ЗОШ відсутні вимоги для того, щоб замовник визначав предмет такої закупівлі на підставі ДК 016:2010. Принаймні ДК 016:2010 затверджено не для визначення предметів держзакупівель. А тому той факт, що цей Класифікатор містить відповідний код послуг у будівництві, ще не означає, що замовник має визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту за ДК 016:2010.
Довідка. ДК 016:2010 призначений вирішувати такі основні завдання:
— виконувати комплекс облікових функцій щодо продукції та послуг у межах робіт стосовно державної статистики;
— складати міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції та послуг відповідно до системи національних рахунків;
— забезпечувати функціювання системи оподаткування суб’єктів господарювання;
— провадити зіставлення національних статистичних даних з даними країн ЄС;
— використовувати коди продукції та послуг у нормативних документах і сертифікатах відповідності.
Таким чином, предмет закупівлі послуг з поточного ремонту покрівлі ЗОШ замовник буде визначати за об’єктом будівництва, тобто об’єктом поточного ремонту.
Тож у річному плані закупівель замовник може зазначити предмет закупівлі наступним чином:
«ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 — Поточний ремонт приміщення ЗОШ І — ІІІ ступенів (ремонт покрівлі)».
Наприклад, у п. 4 «Інформація про предмет закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів замовник може зазначити:
«— найменування предмета закупівлі: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 — Поточний ремонт приміщення ЗОШ І — ІІІ ступенів (ремонт покрівлі);
— кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг: ремонт покрівлі — ______ кв. м».
Також зверніть увагу: для здійснення поточного ремонту не передбачено затвердження проектної документації, на відміну від робіт з капітального ремонту. А отже, при закупівлі послуг з поточного ремонту замовник «не прив’язаний» до назви проекту та визначення назви предмета закупівлі робіт. Тому у замовника при укладанні та виконанні договору не повинно виникнути особливих проблем щодо визначення такого предмета закупівлі.
При цьому не забудьте: для проведення поточного ремонту необхідно скласти дефектний акт (документ, що складається після огляду пошкоджень, які наявні на об’єкті) та розраховувати кошторисну вартість запланованого ремонту.
На завершення розгляду питання здійснення ремонту приміщень не зайвим буде нагадати про постанову № 65.
Так, п. 1 постанови № 65 затверджено Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі — Заходи).
При цьому п. 1 Заходів передбачено, зокрема, припинення проведення ремонту приміщень. Зазначимо, що таке обмеження не стосується:
— приміщень, що перебувають в аварійному стані;
— приміщень міністерств, утворених починаючи з 2015 року;
— приміщень навчальних, оздоровчих, санаторно-курортних закладів та реабілітаційних установ, ремонт яких здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду з метою дотримання вимог санітарних норм та норм пожежної безпеки для забезпечення навчально-виховного процесу, оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування ветеранів війни, інвалідів та реабілітації дітей-інвалідів;
— робіт, пов’язаних з реалізацією Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання грантової допомоги для реалізації проекту «Оновлення освітлювального обладнання Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка»).
Також зверніть увагу на те, що у примітках до п. 1 Заходів визначено, що видатки на проведення ремонту приміщень дозволено здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих на вказану мету як гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески.
Отже, пам’ятайте: що планування видатків на ремонт приміщень необхідно здійснювати з урахуванням цих обмежень.
Звичайно, у замовників при закупівлі робіт, пов’язаних з ремонтом та будівництвом, може виникнути чимало різних ситуацій. Ми ж у цьому матеріалі проаналізували найбільш поширені ситуації та надали поради щодо їх вирішення. Якщо ж у вас виникло запитання, на яке ви не можете самостійно знайти відповідь, звертайтесь до редакції газети «Бюджетна бухгалтерія» за допомогою.
Нормативні документи
Закон № 1197— Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Закон № 4851 — Закон України «Про особливості закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.
Постанова № 65 — постанова КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65.
Порядок — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921.
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 — Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, прийняті наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.
ДБН А.2.2-3:2014 — Склад та зміст проектної документації та будівництво, затверджений наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163.
ДК 018-2000 — Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507.
ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457.
