У будівництві застосовують дві примірні форми первинних документів з обліку — Акт приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (№ КБ-3), форми яких є додатками до Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293.
По будовах (об’єктах), ремонт (реконструкція, реставрація) яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності, взаєморозрахунки за виконані обсяги будівельних робіт здійснюються обов’язково на підставі цих форм.
Але підписання головним бухгалтером цих форм не передбачено. Тож він не відповідає за правильність складання зазначених вище форм, а відповідно, — і за правильність проведення ремонтних робіт, їх обсяги, розцінки тощо. Цим має займатись окремий підрозділ бюджетної установи або ж взагалі стороння особа з відповідною освітою і обов’язками.
Зазначимо: здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування є технічним наглядом.
Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначається Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903.
Зокрема, відповідно до п. 2 цього Порядку технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об’єкта. При цьому, як зазначено у листі Державної архітектурної інспекції від 29.09.2008 р. № 22/4-3181, технічний нагляд на підконтрольних об’єктах будівництва може здійснюватись двома способами:
1) власними силами (у разі наявності в структурі замовника відповідних кваліфікованих працівників, які відповідно до Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 554, отримали кваліфікаційний сертифікат);
2) на підставі договору з третіми особами, але за умови отримання ними відповідної ліцензії.
Головний бухгалтер не має кваліфікаційного сертифіката, тому здійснювати технічний нагляд не може, а отже, не може і відповідати за якість та правильність проведення ремонтних, будівельних чи реставраційних робіт.
Під час проведення ремонтних робіт головний бухгалтер підписує лише фінансові документи, за які і несе відповідальність.
Крім того, головний бухгалтер несе відповідальність за розмежування ремонтних робіт на капітальні та поточні, та відповідно, за правильність застосування КЕКВ при цьому.
Нагадаємо, що розмежування ремонтних робіт на капітальні та поточні наведено у Примірному переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 р. № 150.
Також зазначимо, що відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
Крім того, нагадаємо: якщо бухгалтер виконає незаконні вимоги керівника або ж навіть відмовиться від їх виконання, але буде знати про виконання таких вимог без його участі та не проінформує при цьому правоохоронні органи, то такий бухгалтер може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за приховування злочину за ст. 396 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
