Шпаргалка по РРО для початківців. 7. КОРО і РК: як зареєструвати і правильно застосовувати

Форма цих КОРО дещо відрізняється, однак і та, і інша потребує реєстрації в ДФС та уважного заповнення кожної графи за підсумками розрахункових операцій.

Крім того, КОРО нерозлучна з РК — підшивкою розрахункових квитанцій, які у разі поломки РРО чи інших форс-мажорних обставин замінюють чеки РРО.

Як повинні виглядати КОРО і РК? Які документи потрібні для їх реєстрації і де її здійснювати? Де і як зберігати КОРО? Як часто і в якому порядку її заповнювати? Що робити з КОРО, списаною від краю до краю? Далі відповімо на ці та інші запитання.

КОРО на РРО

Суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, повинні забезпечити зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів). Крім того, у ній відображають інформацію про суми розрахункових операцій, що проводяться через РРО.

Якщо РРО вийшов з ладу чи було відключено електроенергію, в КОРО здійснюють записи з обліку розрахункових квитанцій.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку № 417-2. Вона включає 4 розділи для:

1) підклеювання чеків;

2) обліку готівки;

3) обліку розрахункових квитанцій — при відключенні електроенергії або ремонті РРО;

4) обліку ремонтів та техобслуговування РРО.

Такі КОРО реєструють у ДФС на кожен РРО. При цьому фіскальний номер КОРО складається з фіскального номера РРО і літери «р».

КОРО на господарську одиницю

КОРО на господарську одиницю згідно з п. 5 ст. 3 Закону про РРО ведуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки з використанням КОРО і РК, як приписує Перелік № 1336. При реєстрації їй присвоюють фіскальний номер, що містить літеру «г».

Визначення господарської одиниці наведено в п. 3 розд. I Порядку № 417-2. Так, господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари або надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Причому за бажанням суб’єкт господарювання може зареєструвати декілька перших КОРО на одну господарську одиницю — для використання в окремих місцях проведення розрахунків (п. 12 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2).

Форму КОРО на господарську одиницю наведено в додатку 2 до Порядку № 417-2. Вона включає тільки один розділ — для обліку розрахункових квитанцій та готівки і містить 10 граф. Затверджена наказом № 417-2 форма КОРО є універсальною — єдиною для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від сфери діяльності.

Тепер перейдемо безпосередньо до порядку реєстрації КОРО.

7.1. Як зареєструвати КОРО

За загальним правилом обидва види КОРО реєструють тільки в органах ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання (п. 2 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2).

Реєстрацію КОРО здійснюють безоплатно. Не пізніше 2 робочих днів з моменту подання заяви вносять дані до інформаційної системи ДФС . При цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 3 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2).

Перед реєстрацією КОРО потрібно:

— прошнурувати;

— послідовно пронумерувати сторінки;

— установити засоби контролю* так, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення сторінок без порушення цілісності засобу контролю;

* Форму засобу контролю для опломбування КОРО встановлено наказом № 485.

— здійснити на титульній сторінці книги записи, що містять дані про суб’єкта господарювання (бюджетну установу), кількість аркушів, номер установленого засобу контролю, а також дані про РРО (модифікація, заводський та фіскальний номери, версія програмного забезпечення), якщо реєструється КОРО на РРО.

Реєструємо КОРО на РРО

Реєстрацію першої КОРО на РРО проводять одночасно з реєстрацією самого РРО. При цьому в заяві на реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) зазначають і дані про КОРО. Подавати окрему заяву за формою № 1-КОРО («Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки») при реєстрації першої КОРО не потрібно.

Датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2). А ось другу та наступні КОРО на РРО зареєструють тільки на підставі поданої суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО.

Зверніть увагу: у формі реєстраційної заяви, як, утім, і в самій КОРО (на титульній сторінці), зазначають модель і заводський номер зовнішнього модему РРО, що підключається до зовнішнього порту РРО. Таку вимогу наведено в п. 1.2 Вимог № 1057 (якщо, звичайно, РРО таким обладнаний). Для порівняння зазначимо, що в РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, використовується тільки вбудований модем (п. 3.3 Вимог № 1057). Інформацію про такий модем у реєстраційній заяві наводити не потрібно.

Заява має бути підписана керівником бюджетної установи із зазначенням дати подання. Така заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді за наявності електронного цифрового підпису (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2). Подавати разом із заявою інші документи не потрібно.

Реєструємо КОРО на господарську одиницю

При реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю установі потрібно подати:

— заяву про реєстрацію КОРО (за формою № 1-КОРО);

— копію документа про право власності або іншого документа (наприклад, договору оренди), що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО. При цьому установа пред’являє фіскалам і оригінал такого документа;

— саму КОРО на господарську одиницю.

Коли можуть відмовити в реєстрації КОРО

Радимо детально вивчити п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2. У ньому визначено перелік причин (вичерпний список підстав), коли органи ДФС мають право не зареєструвати КОРО — відмовити в її реєстрації.

Отже, орган ДФС відмовляє в реєстрації КОРО, якщо:

— відсутня реєстрація РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);

— документи подано не в повному обсязі;

— в органі ДФС є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— в органі ДФС є відомості про скасування реєстрації РРО (у випадку реєстрації КОРО на РРО);

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДФС, до якого подано документи;

— припинено або скасовано документ на право власності чи інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де повинна використовуватися КОРО;

— суб’єкт господарювання не включено до ЄДР;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в ДПІ за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО.

Відмову в реєстрації КОРО орган ДФС передає або надсилає (у поштовому відправленні або повідомленням на електронну пошту) суб’єкту господарювання протягом 2 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви. При цьому обов’язково мають бути зазначені причини відмови.

До речі, про зареєстрованих/розреєстрованих КОРО ДФС зобов’язаний подекадно інформувати суб’єктів господарювання на своєму веб-порталі (п. 13 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2). Проте поки що цю норму не реалізовано на практиці.

7.2. Як заповнювати КОРО

Правильно вести КОРО дуже важливо. Адже готівкові кошти мають бути оприбутковані в день надходження, у тому числі відображені в КОРО (п. 1.2 Положення № 637). За неоприбутковування (несвоєчасне або неповне оприбутковування) у касах готівки бюджетним установам загрожує штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абз. 3 ст. 1 Указу № 436). Щоб уникнути неприємних наслідків, розглянемо, як потрібно заповнювати КОРО.

Почнемо із загальних правил. Установа повинна забезпечити використання КОРО в тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги, або з тим РРО, до якого таку книгу зареєстровано (п. 1 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2).

До того як зробити перший запис у КОРО, зазначте на її титульній сторінці дату початку використання. Записи у книзі здійснюють кульковою ручкою.

Отже, КОРО має бути на кожному місці проведення розрахунків.

КОРО на РРО

Основні вимоги до ведення КОРО полягають у такому:

— підклеювати фіскальні звітні чеки (розділ 1 КОРО);

— вносити щоденні записи про рух готівки та суму розрахунків (окремо за сумами, отриманими від покупців, і сумами, виданими покупцям при поверненні, — розділ 2 КОРО);

— здійснювати записи з обліку розрахункових квитанцій — у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії (розділ 3 КОРО);

— вести облік ремонтів, техобслуговування, а також перевірку конструкції та програмного забезпечення РРО (розділ 4 КОРО).

Якщо при проведенні розрахунків немає жодних позаштатних ситуацій, заповнювати КОРО неважко. У такому разі записи вносять тільки до розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків». Цей розділ заповнюють виключно на підставі Z-звітів. Але при цьому запам’ятайте такі правила:

1. Записи до КОРО вносять щодоби. Але якщо на якомусь із ваших РРО в один із днів не було проведено жодної розрахункової операції, то роздруковувати «нульовий» Z-звіт не потрібно (п. 9 ст. 3 Закону про РРО), а отже, не буде й записів до КОРО.

2. Дані про суми, отримані від покупців (виручка), і суми, видані покупцям (при поверненні товару), мають бути записані окремо.

Це означає, що сума виручки за день не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцям за повернений товар. Таким чином, до графи 5 потрапляє вся сума виручки за день, а не та сума, що фактично перебуває у скриньці РРО на кінець дня.

3. Установа має право вводити до КОРО додаткові графи (у межах граф 5 — 8) для фіксації сум розрахунків, сум ПДВ і виданих при поверненні товару грошових коштів, які отримані або видані, якщо покупець (клієнт) розплачувався платіжною карткою (чеком, жетоном). Таку можливість передбачає п. 8 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2. Це саме підтверджують фіскали в роз’ясненні з категорії 109.09 Бази знань ДФС.

4. Якщо протягом одного дня роздруковувалося декілька Z-звітів, то записи за кожним із них вносять до КОРО окремим рядком.

5. У розділі 2 КОРО можна виводити підсумкові записи за день або за місяць.

6. Якщо Z-звіт містить дані про операції «службове внесення» і «службова видача», графи 3 і 4 КОРО можна не заповнювати. Зауважимо: на практиці касири вважають за краще заповнювати ці графи в будь-якій ситуації. Так, до графи 3 записують кошти, проведені через РРО з використанням операції «службове внесення». Нагадаємо, що таким чином проводять:

— суми, які зберігалися на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції після виконання останнього Z-звіту (на підставі даних, наведених у такому Z-звіті);

— розмінну монету, яку видають із каси установи.

До графи 4 заносять дані, проведені через РРО з використанням операції «службова видача». Так проводять суму виручки, вилучену зі скриньки РРО для інкасації. Крім того, за допомогою операції «службова видача» можуть бути проведені суми грошових коштів, повернені покупцям (клієнтам), або скасування помилкової суми, якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків (п. 7 Порядку № 417-1).

Наведемо приклад заповнення розділу 2 КОРО.

Приклад. 28 квітня 2015 року сума виручки в буфеті навчального закладу склала 9600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1600,00 грн.).

Крім того, при поверненні продукції було видано готівкою 600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 100,00 грн.).

Сума розмінної монети, видана з каси установи на початку робочого дня, склала 100,00 грн. Наприкінці дня всю готівку в сумі 9100,00 грн. (100,00 грн. + 9600,00 грн. - - 600,00 грн.) вилучено зі скриньки РРО операцією «службова видача» та здано до каси установи.

Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунку

(грн., коп.)

КОРО на господарську одиницю

При заповненні КОРО враховуйте такі вимоги:

1) до КОРО заносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК і безпосередньо після закінчення її використання протягом робочого дня або зміни. Ці дані відображають у графах 3 і 4 КОРО;

2) до КОРО щодня вносять записи про рух готівки (графи 5 і 6 КОРО) і суми розрахунків (графи 7 і 8 КОРО). При цьому дані про суми, отримані від покупців, і суми, видані покупцям (графа 10 КОРО), наводять окремо;

3) якщо в окремій господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, то на всіх місцях проведення розрахунків може використовуватися одна КОРО;

4) якщо у суб’єкта господарювання декілька місць здійснення розрахунків і при цьому використовується одна КОРО, то в ній дані про реквізити розрахункових квитанцій і рух готівки записують окремо за кожним місцем розрахунків;

5) якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувалося декілька РК з квитанціями, то до КОРО заносять дані за кожною такою книжкою окремо;

6) якщо установа має декілька місць проведення розрахунків і для кожного зареєстрована КОРО, на кожному місці проведення розрахунків має використовуватися своя РК з КОРО.

Далі пояснимо порядок відображення операцій у КОРО на господарську одиницю.

Таблиця 8

Заповнення КОРО на господарську одиницю

Порядком № 417-2 не передбачено можливості вводити до КОРО на господарську одиницю додаткові графи. Для контролю сум розрахунків операцій з продажу товарів за ставкою ПДВ 20 % і операцій, звільнених від обкладення ПДВ, доведеться вести аналітичний облік.

Наведемо приклад заповнення КОРО на господарську одиницю.

Приклад. Бібліотека надає платні послуги і розрахункові операції проводить за допомогою РК. На місці проведення розрахунків має зареєстровані РК і КОРО.

За 29.05.2015 р. загальна сума готівкової виручки за надані платні послуги склала 2880 грн. (у тому числі ПДВ — 480 грн.). Сума внесеної на місце розрахунків розмінної монети — 150,00 грн. Наприкінці дня всю готівку в сумі 3030,00 грн. (150,00 грн. + + 2880,00 грн.) вилучено зі скриньки РРО операцією «службова видача» і здано до каси установи.

Облік розрахункових квитанцій та руху готівки

(грн., коп.)

Як виправити помилки в КОРО

Порядок № 417-2 дає можливість виправити помилки, які було допущено при заповненні книги. При цьому враховуйте такі правила:

— записи в КОРО виправляють тільки ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, які виконують їх обов’язки;

— виправлення засвідчується підписом відповідальної особи установи;

— зіпсовані аркуші КОРО і такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, перекреслюють по діагоналі з обох боків, роблять на них напис «Анульований», ставлять дату анулювання і всі ці дії засвідчують підписом відповідальної особи установи. Усі дані з анульованого аркуша переносять на новий аркуш КОРО, номер якого проставляють на анульованому аркуші.

Як довго зберігати КОРО

Пройшов деякий час, і КОРО заповнена від початку й до кінця. Що робити з нею далі? На титульній сторінці КОРО зазначають дату її закінчення.

У п. 6 ст. 3 Закону про РРО визначено: суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити зберігання використаних КОРО протягом 3 років після їх закінчення. Відлічувати ці 3 роки слід з дати закінчення використання, що зазначена на титульній сторінці.

Зверніть увагу: згідно з п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2 остання належним чином закінчена КОРО повинна зберігатися в господарській одиниці.

7.3. Як зареєструвати РК

Спершу варто зазначити, що являє собою розрахункова книжка. Це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах ДФС, що містить номерні розрахункові квитанції. РК знадобиться як тим, хто працює з КОРО на господарську одиницю, які зазначені в Переліку № 1336, так і тим, хто використовує РРО. Останнім не обійтися без РК з розрахунковими квитанціями в разі виходу РРО з ладу.

Перш ніж зареєструвати РК, потрібно визначитися з формою розрахункових квитанцій, які вона повинна містити. Найчастіше використовують звичайні РК за формою № РК-1 (додаток 3 до Положення № 614).

В окремих випадках, установлених п. 12.1 цього Положення , дозволено застосовувати спрощені розрахункові квитанції за формою № РК-2. Така квитанція містить менше обов’язкових реквізитів, ніж квитанція за формою № РК-1. На одній сторінці РК можна розмістити декілька спрощених квитанцій.

Проте бюджетні установи навряд чи зможуть їх використовувати, оскільки за допомогою спрощених розрахункових квитанцій можна оформляти розрахункові операції:

— реалізації товарів або послуг (за винятком алкогольних напоїв і тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн.;

— при продажу квитків тривалого користування (на декаду і триваліший період) на проїзд у міському чи приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

— при видачі коштів у разі приймання від населення вторсировини (крім металобрухту).

Після придбання РК саме час відправитися її реєструвати до органу ДФС за місцем реєстрації КОРО.

Перші РК зареєструють одночасно з реєстрацією КОРО на РРО або на господарську одиницю (на підставі відповідних заяв).

Датою реєстрації першої РК є дата КОРО-реєстрації.

Для реєстрації другої та наступних РК установа подає реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку № 417-2). При цьому кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежена.

При реєстрації РК присвоюється номер, що складається з фіскального номера першої КОРО, проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера розрахункової книжки додається літера «с».

Наприклад, для КОРО з номером ХХХХХХХХХХг номером другої РК, що складається зі звичайних розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2к, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером РК.

Далі розповімо про вимоги до РК, яку подають до ДФС для реєстрації:

1) РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій і реєстраційної сторінки (додаток 6 до Порядку № 417-2). Серії та номери квитанцій одного виду не повинні повторюватися в межах розрядності їх серій та номерів.

На реєстраційній сторінці РК заповнюють рядки з найменуванням і податковим номером бюджетної установи;

2) РК має бути скріплена виготівником (виробником) з використанням машинного способу, що виключає вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю. На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю* таким чином, щоб унеможливити її розкріплювання без порушення його цілісності.

* Голографічна наклейка зі спеціальними символами, форму якої встановлено наказом № 485.

РК реєструють не пізніше 2 робочих днів з дня отримання заяви.

Після реєстрації установа заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книги, дата реєстрації, найменування ДПІ, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю).

Відмовити в реєстрації фіскали можуть тільки за наявності підстав, перелічених у п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2.

Перереєстрація РК здійснюється в разі перереєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (у тому ж порядку). Скасування РК проводять одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або на РРО.

Запам’ятайте: у разі втрати РК установа повинна повідомити про це органи ДФС за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 днів з дня втрати. Ураховуючи, що за невикористання РК, використання незареєстрованої РК або незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку передбачено штраф, при поводженні з розрахунковими документами радимо не втрачати пильності.

7.4. Як вести РК і заповнювати розрахункові квитанції

Правила заповнення розрахункових квитанцій визначено у гл. 2 розд. III Порядку № 417-2. Виділимо основні моменти:

1) перш за все на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату початку її використання. Потім у всіх квитанціях за формою № РК-1 заповніть реквізити:

— «Найменування / прізвище ім’я та по батькові суб’єкта господарювання»;

— «Податковий номер / серія та номер паспорта» або «Податковий номер платника податку на додану вартість».

РК заповнюють друкованим способом або вручну (кульковою ручкою з пастою темного кольору);

2) розрахункові квитанції складаються з корінця та відривної частини. У кожній з цих частин розрахункової квитанції потрібно зазначати повну суму розрахунку.

Таким чином, зазначені в корінці та у відривній частині суми розрахунків мають бути ідентичними;

3) при проведенні розрахункової операції спочатку заповнюють корінець, потім відривну частину розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена заздалегідь шляхом проштамповування або друкованим способом);

4) відривну частину відділяють від корінця по лінії відриву і видають покупцю або особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше за завершення розрахункової операції;

5) при заповненні розрахункової квитанції врахуйте, що платники ПДВ у корінці розрахункової квитанції за формою № РК-1 повинні зазначити суму, що обкладається ПДВ за ставкою 20 %. Якщо сума розрахунку за ставкою ПДВ 20 % дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці квитанції можна зазначити тільки одну з цих сум;

6) на вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково зазначають усі або частину передбачених установленою формою реквізитів:

— найменування товару (послуги);

— вартість одиниці виміру;

— ставка ПДВ (для платників цього податку);

— вартість товарів (послуг) за кожним найменуванням;

— дата;

— підпис особи, яка здійснила розрахунок.

7) при видачі грошових коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги) у корінці та відривній частині розрахункової квитанції суму розрахунку зазначають зі знаком «-» (мінус).

Урахуйте: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа, яка проводить розрахунки, має скласти акт про видачу коштів. Якщо установа не використовує РРО, то замість номера, дати і часу, зазначених у чеку, в акті наводять номер розрахункової квитанції, що підтверджує купівлю товару (послуги);

8) у розрахункових квитанціях не дозволено виправляти записи, їх корінці не можна вилучати з РК, а також порушувати кріплення РК.

Якщо квитанція зіпсована, у корінці та відривній частині потрібно зробити запис «Анульовано», який скріплює своїм підписом особа, яка здійснює розрахунки;

9) готівкові кошти, які зберігаються на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уносять протягом робочого дня, а також кошти, які перебувають на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, записують у корінець з позначкою «Службове внесення». У цьому випадку відривна частина квитанції залишається в РК;

10) суму готівки, яку вилучають протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записують у корінець розрахункової квитанції з відміткою «Службова видача».

На кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку її зареєстровано.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами і до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковують розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2), то такої послідовності слід дотримуватися за кожним місцем проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК відзначають дату її закінчення і загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями. Як і у випадку з КОРО, п. 6 ст. 3 Закону про РРО вимагає, щоб установи зберігали використані РК протягом 3 років з дати їх закінчення.

7.5. Звітність з КОРО і РК

За всіма КОРО, зареєстрованими на господарську одиницю, які ведуть разом з РК, потрібно подавати спеціальну звітність. Звітувати органам ДФС про застосування РК установи повинні не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 2 Порядку № 614 таку звітність подають у складі:

— Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1;

— Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1 до Порядку № 614).

Форму № ЗВР-1 складають у розрізі КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які використовувалися протягом звітного місяця. Розглянемо особливості її заповнення (див. табл. 9 на с. 32).

Таблиця 9

Заповнення форми № ЗВР-1

У рядку «Разом за всіма РРО (розрахунковими книжками)» у графах 4 — 7 слід відобразити підсумки показників за відповідними графами.

Довідка про використані розрахункові книжки повинна містити інформацію про РК, за якими дата закінчення їх використання припадає на звітний місяць.

Звіти підписують керівник установи і головний бухгалтер і скріплюють печаткою.

Запам’ятайте: при поданні звітності подавати одночасно з нею КОРО або РК не потрібно!