Щоб дати вірну відповідь на поставлене запитання, передусім звернемося до Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796. Так, відповідно до п. 18 розд. 1 цього Переліку державні та комунальні дошкільні навчальні заклади (далі — ДНЗ) дійсно мають право надавати на платній основі послуги із забезпечення харчуванням дітей з частковою оплатою відповідно до законодавства.
Безпосередньо питання встановлення та справляння плати з батьків за перебування їх чад у комунальних та державних ДНЗ визначено Законом України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ (далі — Закон № 2628) та Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженим наказом Міносвіти від 21.11.2002 р. № 667 (далі — Порядок № 667).
До речі, з 1 січня 2015 року батьки або особи, які їх замінюють, згідно з ч. 5 ст. 35 Закону № 2628 повинні вносити плату за харчування дітей у ДНЗ у розмірі не менше 60 % (у міській місцевості) та не менше 40 % (у сільській місцевості) від денної вартості харчування.
Зверніть увагу: в Порядку № 667 досі фігурують «старі» розміри батьківської плати за харчування дітей у ДНЗ. Зокрема, до нововведень розмір плати за ці послуги не перевищував 50 % та 30 % від вартості харчування дитини на день для міської і сільської місцевості відповідно. Причому якщо раніше батьківська плата мала не перевищувати встановлених розмірів, то тепер 60 % та 40 % від денної вартості харчування є нижньою межею плати.
Керуватися в цьому разі слід все ж таки нормами Закону № 2628, оскільки останній має вищу юридичну силу порівняно з Порядком № 667.
Але, як і раніше, батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною ДНЗ. За ті дні, коли дитина не відвідувала заклад (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), батьки сплачувати не повинні (п. 2.9 Порядку № 667). При цьому плату за харчування дітей слід вносити щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який проводиться оплата, до банківських установ (їх філій). Така вимога передбачена п. 2.7 Порядку № 667.
Таким чином, фактично відбувається передоплата. І це все нічого, якщо дитина продовжує відвідувати дитсадок. Навіть якщо у поточному місяці дитина хворіла чи з інших причин не ходила до садка, передоплату можна зарахувати на наступний місяць. Але як бути, якщо дитину переводять до іншого ДНЗ або сім’я переїздить до іншого населеного пункту? У такому разі кошти, внесені батьками, доведеться їм повернути. Іноді батьки не квапляться приходити за грошима. Тоді виникає кредиторська заборгованість ДНЗ перед батьками. Списати з балансу установи таку заборгованість можна тільки після закінчення строку позовної давності. Звісно, до цього моменту ДНЗ має провести всі можливі заходи для її погашення.
Механізм списання кредиторської заборгованості з балансу бюджетних установ визначений Порядком бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372 (далі — Порядок № 372). Зокрема, кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув, слід списувати щоквартально (п. 4.2 Порядку № 372). З метою виявлення такої заборгованості на балансі установи комісія має проводити інвентаризацію розрахунків з кредиторами також кожного кварталу. Комісія призначається розпорядчим документом керівника установи. Причому такі перевірки може здійснювати як окремо створена комісія, так і інвентаризаційна комісія при проведенні інвентаризації.
За результатами своєї роботи комісія складає акт інвентаризації кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання. Цей документ обов’язково затверджує керівник установи.
Безпосередньо порядок списання кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності залежить від того, чи така заборгованість утворилася за загальним, спеціальним фондом чи за власними надходженнями установи.
Плата батьків за перебування дітей у ДНЗ належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. На це вказує ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Відтак для списання кредиторської заборгованості за батьківською платою достатньо рішення керівника ДНЗ. Останнє оформляється наказом керівника. Поряд із цим інформацію про списання з обліку такої заборгованості необхідно довести до відома установи вищого рівня.
Отже, підставою для списання кредиторської заборгованості за батьківської платою, строк позовної давності якої минув, є акт інвентаризації розрахунків та наказ керівника установи.
У бухгалтерському обліку операцію зі списання такої заборгованості буде відображено за кредитом субрахунку 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом». Тобто суми такої кредиторської заборгованості відносять на збільшення результату виконання кошторису доходів та видатків за минулий рік.
Докладніше про порядок списання кредиторської заборгованості після сплину строку позовної давності дізнавайтеся зі статті «Списуємо прострочену заборгованість правильно» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 45).
Як слід відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції зі списання кредиторської заборгованості за платою батьків, строк позовної давності якої минув, покажемо на умовному прикладі.
Приклад. 5 жовтня 2011 року батьки одного з вихованців ДНЗ «Малятко» внесли плату за утримання дитини за жовтень в сумі 378 грн. (18 грн. х 21 день). Однак з 10 жовтня 2011 року дитина не відвідувала дитсадок у зв’язку з переїздом сім’ї до іншого міста. Зв’язатися з батьками, аби повернути передоплату, не вдалося. Утворилася прострочена кредиторська заборгованість за платою батьків у сумі 288 грн. (18 грн. х 16 днів).
Під час інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності у 2014 році було виявлено суму кредиторської заборгованості з батьківської плати, строк позовної давності якої минув, в сумі 288 грн. Керівник ДНЗ видав наказ про її списання з балансу установи.
На рахунках бухгалтерського обліку ці операції слід відобразити так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 2011 рік | ||||
| 1 | Нараховано плату за утримання дитини в ДНЗ за жовтень | 674 | 714 | 378 |
| 2 | Внесено плату за утримання дитини в ДНЗ на спеціальний реєстраційний рахунок | 323 | 674 | 378 |
| 3 | Зроблено перерахунок плати за утримання дитини в ДНЗ у зв’язку з тим, що фактично частину жовтня вона не відвідувала дитсадок (сторно). Виникла кредиторська заборгованість перед батьками дитини | 674 | 714 | 288 |
| 4 | Віднесено на результат виконання кошторису доходи, отримані від батьків за утримання дитини в ДНЗ (наприкінці 2011 року) | 714 | 432 | 90 |
| 2014 рік | ||||
| 5 | Списано суму кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі наказу керівника установи | 674 | 432 | 288 |
Пам’ятайте, що інформацію про списання кредиторської заборгованості необхідно відображати у фінансовій та бюджетній звітності. Зокрема, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів повинні щомісячно відображати суму кредиторської заборгованості у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами». Водночас про списану кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої скінчився, необхідно згадати в пояснювальній записці до річного та квартального фінансових звітів.
