Порушення бюджетного законодавства та види заходів впливу
Порушенням бюджетного законодавства БКУ визнає порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.
Зокрема, ст. 116 БКУ визначено перелік порушень бюджетного законодавства, який налічує 40 їх видів та включає в себе можливість установлення інших випадків порушення бюджетного законодавства, крім перелічених.
За порушення бюджетного законодавства ст. 117 БКУ передбачені наступні заходи впливу:
— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;
— зупинення операцій з бюджетними коштами;
— призупинення бюджетних асигнувань;
— зменшення бюджетних асигнувань;
— повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету;
— зупинення дії рішення про місцевий бюджет;
— безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів;
— інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Держбюджет.
Розглянемо, за які саме порушення до учасників бюджетного процесу застосовуються наведені вище заходи впливу.
Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства
Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 117 БКУ попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства застосовується в усіх без виключення випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. При цьому виявлені порушення мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.
Такий захід впливу може застосовуватись учасниками бюджетного процесу, уповноваженими БКУ на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, якими, зокрема, є Мінфін, органи Держказначейської служби, Держфінінспекції, місцеві фіноргани, головні розпорядники бюджетних коштів (далі — уповноважені органи).
При цьому механізм застосування цього заходу впливу прописаний лише у Методичних рекомендаціях № 394 (ср. ), які регламентують порядок організації роботи органів Держказначейської служби в процесі виявлення та фіксування порушень бюджетного законодавства.
Держфінінспекцією окремий порядок застосування цього заходу впливу не затверджений.
Відповідно до вимог п.п. 2.2 п. 2 Методичних рекомендацій № 394 у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства посадова особа органу Держказначейства складає у довільній письмовій формі попередження, в якому обов’язково зазначаються:
— суть порушення бюджетного законодавства;
— посилання на норми нормативно-правових актів, які порушені та є підставою для складання попередження;
— термін усунення порушення бюджетного законодавства.
Слід звернути увагу на те, що на практиці механізм застосування працівниками Держфінінспекції зазначеного заходу впливу аналогічний механізму, який застосовує Держказначейська служба.
Зупинення операцій з бюджетними коштами
Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства.
Застосування такого заходу впливу здійснюється уповноваженими органами у межах наданих їм повноважень до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів відповідно до вимог Порядку № 21.
Зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, зокрема:
— включення недостовірних даних до бюджетних запитів, порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання;
— зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та у випадках, передбачених абз. 3 і 4 ч. 2 ст. 78 БКУ), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
— розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог БКУ;
— створення позабюджетних фондів, порушення вимог БКУ щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів;
— здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БКУ мають проводитися з іншого бюджету;
— визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;
— взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ чи законом про Держбюджет;
— порушення вимог БКУ при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;
— нецільове використання бюджетних коштів;
— включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів;
— порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;
— порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі;
— невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку;
— здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч БКУ чи закону про Держбюджет.
Факти порушень бюджетного законодавства фіксуються в акті ревізії контролюючого органу та/або в протоколі про порушення вимог бюджетного законодавства.
Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня надходження акта ревізії або протоколу видає розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
У разі видання уповноваженим органом розпорядження про зупинення операцій зупиненню підлягають операції з бюджетним коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів за бюджетною програмою (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), за якою виявлено бюджетне правопорушення.
Так, наприклад, під час ревізії управління освіти встановлено порушення щодо зарахування одним із дитячих садків батьківської плати на розрахунковий рахунок, відкритий в одній із приватних банківських установ.
У цьому випадку зупиненню підлягають операції на рахунку, відкритому для обслуговування за видатками усіх садків, що обслуговуються централізованою бухгалтерією цього управління освіти і фінансуються за кодом тимчасової класифікації видатків 070101 «Дошкільні заклади освіти».
Зупиненню підлягають будь-які операції, за винятком:
— сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і ЄСВ;
— виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів;
— здійснення захищених видатків.
Орган Держказначейської служби після надходження розпорядження про зупинення операцій зупиняє операції на відповідних рахунках.
Підставою для відновлення операцій на рахунках розпорядників та/або одержувачів є:
— видання уповноваженим органом розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами;
— закінчення строку, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій, або 30-денного строку з дня зупинення операцій.
Пам’ятайте: розпорядження про зупинення операцій може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 124 БКУ.
Призупинення бюджетних асигнувань
Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від 1 до 3 місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) відповідно до Порядку № 319.
Призупинення бюджетних асигнувань може застосовуватись у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, зокрема:
— взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БКУ чи законом про Держбюджет;
— порушення вимог БКУ при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;
— нецільове використання бюджетних коштів;
— надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог БКУ та/або встановлених умов кредитування бюджету;
— здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч БКУ.
Рішення про призупинення бюджетних асигнувань приймає Міністр фінансів України, Міністр фінансів АР Крим, керівник місцевого фінансового органу на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до нього документів.
Рішення оформляється наказом Міністерства фінансів України або розпорядженням про призупинення бюджетних асигнувань Міністерства фінансів АР Крим, місцевого фінансового органу.
Бюджетні асигнування призупиняються на термін від 1 до 3 місяців у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50 % асигнувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бюджетних коштів за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету та класифікацією кредитування бюджету на цей період, за винятком асигнувань, передбачених за захищеними видатками, визначеними БКУ.
Наприклад, лікарнею допущено нецільове використання бюджетних коштів унаслідок проведення оплати робіт з капітального ремонту покрівлі за рахунок коштів, виділених на проведення поточного ремонту.
У разі встановлення відповідного порушення в ході ревізії фінансово-господарської діяльності лікарні органом Держфінінспекції до місцевого фінансового органу направляється копія акта ревізії разом з вимогою про призупинення бюджетних асигнувань за тим кодом тимчасової класифікації видатків, з якого було проведено нецільове використання бюджетних коштів.
Слід зазначити, що у випадку встановлення такого порушення органом Держфінінспекції одночасно із призупиненням застосовуються інші заходи впливу, а саме зупинення операцій на відповідному рахунку та зменшення бюджетних асигнувань на суму, яка дорівнює сумі коштів, витрачених не за цільовим призначенням.
Рішення про призупинення бюджетних асигнувань є підставою для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду бюджету відповідного розпорядника бюджетних коштів) шляхом перенесення бюджетних асигнувань на наступні періоди.
Розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, якому призупинені бюджетні асигнування, в установлені у рішенні терміни подає інформацію відповідному органу про усунення порушення бюджетного законодавства та копії документів, що її підтверджують.
Пам’ятайте: у разі невжиття заходів щодо усунення порушення бюджетного законодавства розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів у терміни, встановлені у рішенні, керівник органу, що прийняв таке рішення, має право на повторне застосування призупинення бюджетних асигнувань до того ж розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.
Зменшення бюджетних асигнувань
Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення порушників бюджетного законодавства повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет).
Механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів передбачений Порядком № 255.
Зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів застосовується у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, а саме:
— нецільового використання бюджетних коштів;
— здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням усупереч БКУ чи закону про Держбюджет;
— здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч БКУ чи закону про Держбюджет.
Підставою для зменшення бюджетних асигнувань є протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії, складений уповноваженим органом, в якому зафіксовано факт вчинення розпорядником бюджетних коштів у поточному чи минулих роках одного з наведених вище порушень бюджетного законодавства.
Рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету — керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня — головний розпорядник коштів відповідного бюджету.
Незважаючи на той факт, буде прийнято рішення про зменшення бюджетних асигнувань чи ні, керівник контролюючого органу, яким були встановлені порушення бюджетного законодавства, приймає рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, який вчинив порушення бюджетного законодавства.
Рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймається за кодами економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету та відповідною бюджетною програмою (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), за якими встановлено порушення бюджетного законодавства, крім бюджетних асигнувань за захищеними видатками відповідного бюджету.
У разі встановлення фактів вчинення порушень бюджетного законодавства за захищеними видатками бюджету, а також якщо на момент прийняття рішення про зменшення бюджетних асигнувань обсяг невикористаних бюджетних асигнувань за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету та бюджетною програмою (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) недостатній для зменшення бюджетних асигнувань, рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймається за іншими кодами економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету за такою чи іншою бюджетною програмою (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів).
Так, у попередньому прикладі лікарнею допущено нецільове використання бюджетних коштів внаслідок проведення оплати робіт з капітального ремонту покрівлі за рахунок коштів, виділених на проведення поточного ремонту.
У разі встановлення відповідного порушення в ході ревізії фінансово-господарської діяльності лікарні орган Держфінінспекції направляє головному розпоряднику коштів відповідного бюджету вимогу щодо зменшення бюджетних асигнувань на суму, яка дорівнює сумі коштів, витрачених не за цільовим призначенням.
У разі встановлення факту порушення бюджетного законодавства за спеціальним фондом відповідного бюджету рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймається за загальним фондом цього бюджету.
При цьому, якщо розпорядник бюджетних коштів утримується виключно за рахунок коштів спеціального фонду відповідного бюджету, то рішення про зменшення бюджетних асигнувань у такому випадку приймається за бюджетними асигнуваннями спеціального фонду відповідного бюджету.
Пам’ятайте: недостатність невикористаних бюджетних асигнувань у поточному році за бюджетними програмами (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) у цілому для зменшення бюджетних асигнувань є підставою для перегляду Міністром фінансів (керівником місцевого фінансового органу, головним розпорядником коштів відповідного бюджету) обсягів бюджетних асигнувань відповідному розпоряднику бюджетних коштів на наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планових граничних обсягів видатків та надання кредитів.
Повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету
Повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенція, розпорядником бюджетних коштів та повернення коштів одержувачем бюджетних коштів у разі нецільового використання ними у поточному чи минулих роках бюджетних коштів, здійснюється відповідно до вимог Порядку № 1163.
Тобто такий захід впливу застосовується до порушників бюджетного законодавства за нецільове використання бюджетних коштів.
Підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений контролюючим органом, у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.
На підставі фактів, викладених в акті ревізії, контролюючий орган складає вимогу до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції або вимогу до одержувача бюджетних коштів про повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в сумі, що використана ним не за цільовим призначенням.
Розпорядник бюджетних коштів, який допустив нецільове використання субвенції, самостійно виконує вимогу протягом 10 робочих днів після її надходження. У разі коли таке порушення було встановлено протягом бюджетного періоду, в якому надавалася субвенція, розпорядник бюджетних коштів виконує вимогу за рахунок коштів, отриманих як субвенція.
При цьому якщо субвенція за бюджетними призначеннями поточного бюджетного періоду на момент складення акта ревізії повністю використана та якщо зазначене порушення було встановлено після закінчення бюджетного періоду, в якому надавалася субвенція, і в поточному бюджетному періоді субвенція не передбачається, розпорядник бюджетних коштів погоджує з головним розпорядником бюджетних коштів питання про визначення коштів, за рахунок яких буде виконуватися вимога.
Контроль за поверненням зазначених сум до відповідного бюджету здійснює контролюючий орган.
Пам’ятайте: у разі невиконання розпорядником бюджетних коштів вимоги у 10-денний строк контролюючий орган у межах своєї компетенції приймає або ініціює прийняття в установленому порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами або призупинення бюджетних асигнувань такому розпоряднику бюджетних коштів на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, на період до виконання вимоги чи до її скасування.
Що ж стосується одержувача бюджетних коштів, який допустив нецільове використання, то він протягом 10 робочих днів після надходження вимоги повинен:
— перерахувати зазначену в вимозі суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід загального фонду відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів «Інші надходження»;
— проінформувати протягом одного робочого дня про виконання вимоги контролюючий орган, який надіслав йому вимогу, та розпорядника бюджетних коштів, до мережі якого включений, а також надати копії документів, які підтверджують перерахування коштів.
Пам’ятайте: у разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з нього у дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.
Зупинення дії рішення про місцевий бюджет
Зупинення дії рішення про місцевий бюджет застосовується за прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог БКУ чи закону про Держбюджет (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів) у порядку, встановленому ст. 122 цього Кодексу.
Зокрема, у разі порушення вимог БКУ та закону про Держбюджет щодо складання відповідного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів надається право звернутися до суду з одночасним клопотанням про невідкладне зупинення дії рішення про відповідний місцевий бюджет до закінчення судового розгляду справи:
— КМУ протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про бюджет АР Крим, обласний бюджет, бюджети міст Києва та Севастополя;
— Голові Ради міністрів АР Крим, голові обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про районний, міський (міста республіканського АР Крим та обласного значення), районний у містах Києві та Севастополі бюджети;
— голові районної державної адміністрації, голові виконавчого органу міської (міста республіканського АР Крим та обласного значення) ради протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про міський (міст районного значення), сільський, селищний та районний у місті бюджети.
У разі зупинення рішення про місцевий бюджет витрати місцевого бюджету здійснюються лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період, схваленому Радою міністрів АР Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд Верховної Ради АР Крим або відповідної місцевої ради.
При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, установлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 16 та ч. 4 ст. 23 БКУ, а також з урахуванням необхідності проведення захищених видатків місцевого бюджету).
Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів
Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів застосовується за здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БКУ мають проводитися з іншого бюджету відповідно до Порядку № 386.
У разі виявлення посадовими особами уповноваженого органу факту здійснення таких видатків складається акт ревізії або протокол про порушення бюджетного законодавства.
Рішення щодо застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів приймає Мінфін шляхом:
— стягнення коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету;
— зменшення обсягу трансфертів (дотації вирівнювання) місцевим бюджетам на відповідну суму.
Прийняте рішення доводиться до органу Держказначейської служби, відповідного місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та відповідного фінансового органу, а також уповноваженого органу.
Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів здійснюється безпосередньо органами Держказначейської служби протягом 10 днів з дня отримання рішення про їх безспірне вилучення незалежно від того, у якому звітному періоді допущено та/або виявлено це порушення.
Також відмітимо, що БКУ передбачена ще і така категорія, як інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Держбюджет. Тобто у разі необхідності законодавець може визначити додаткові заходи впливу до порушників бюджетного законодавства, не передбачені БКУ, які будуть визначені в законі про Держбюджет на відповідний період.
Як зазначалось на початку цієї статті, керівники чи інші відповідальні посадові особи, з вини яких допущені порушення бюджетного законодавства, несуть адміністративну відповідальність згідно з законом.
Вичерпний перелік порушень бюджетного законодавства, за які передбачена адміністративна відповідальність, визначений у ст. 164 12 КУпАП.
Зауважимо: адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 12 цього Кодексу, розглядаються виключно судом.
Для зручності згрупуємо у таблиці інформацію щодо видів бюджетних правопорушень, заходів впливу та адміністративної відповідальності.
№ з/п | Вид порушення | Заходи впливу | Адміністративна відповідальність |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Включення недостовірних даних до бюджетних запитів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 30 до 50 нмдг (від 510 до 850 грн.); ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.) |
2 | Порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
3 | Визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
4 | Планування надходжень або витрат державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких БКУ чи законом про Держбюджет | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | |
5 | Порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Держбюджет (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради АР Крим, місцевої ради) | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | |
6 | Порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет) | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | |
7 | Прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог БКУ чи закону про Держбюджет (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів) | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення дії рішення про місцевий бюджет | |
8 | Порушення вимог БКУ щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | |
9 | Включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких БКУ чи законом про Держбюджет | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
10 | Зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, та у випадках, передбачених абз. 3 і 4 ч. 2 ст. 78 БКУ), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
11 | Зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено БКУ чи законом про Держбюджет, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
12 | Здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог БКУ | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
13 | Прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
14 | Розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог БКУ | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
15 | Створення позабюджетних фондів, порушення вимог БКУ щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
16 | Порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
17 | Порушення вимог БКУ щодо затвердження головними розпорядниками бюджетних коштів порядків використання бюджетних коштів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
18 | Порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
19 | Порушення встановлених термінів доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
20 | Порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Держказначейства | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
21 | Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БКУ чи законом про Держбюджет | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
22 | Порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов’язань | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
23 | Порушення вимог БКУ при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 30 до 50 нмдг (від 510 до 850 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.) |
24 | Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов’язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Держказначейства | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 30 до 50 нмдг (від 510 до 850 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.) |
25 | Нецільове використання бюджетних коштів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань; 4) зменшення бюджетних асигнувань; 5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг (від 1445 до 1700 грн.) |
26 | Порушення вимог БКУ при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Держбюджет (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет) | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 30 до 50 нмдг (від 510 до 850 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.) |
27 | Надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог БКУ та/або встановлених умов кредитування бюджету | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
28 | Здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч БКУ | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
29 | Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до БКУ мають проводитися з іншого бюджету | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань; 4) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг (від 1445 до 1700 грн.) |
30 | Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БКУ чи закону про Держбюджет | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань; 4) зменшення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг (від 1445 до 1700 грн.) |
31 | Порушення вимог БКУ щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 50 до 70 нмдг (від 850 до 1190 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.) |
32 | Порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | |
33 | Включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Держбюджет (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
34 | Порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
35 | Порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
36 | Невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
37 | Включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами | |
38 | Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.); ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг (від 1445 до 1700 грн.) |
39 | Здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч БКУ чи закону про Держбюджет | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань; 4) зменшення бюджетних асигнувань | Адміністративний штраф за ст. 16412 КУпАП від 70 до 85 нмдг (від 1190 до 1445 грн.); за ті ж дії, вчинені повторно, — від 85 до 100 нмдг (від 1445 до 1700 грн.) |
40 | Порушення вимог ст. 28 БКУ щодо оприлюднення та доступності інформації про бюджет | Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства | |
41 | Інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу | 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань |
Також зазначимо, що за деякі бюджетні правопорушення передбачена і кримінальна відповідальність.
Так, відповідно до ст. 210 ККУ нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БКУ чи закону про Держбюджет на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, караються штрафом від 100 до 300 нмдг (від 700 до 5100 грн.), або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також згідно із ст. 211 ККУ видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, карається штрафом від 100 до 400 нмдг (від 1700 до 6800 грн.), або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
При цьому великим розміром бюджетних коштів відповідно вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (609000 грн. і більше).
Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (1827000 грн. і більше).
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
Методичні рекомендації № 394 — Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, затверджені наказом Держказначейської служби України від 29.12.2012 р. № 394.
Порядок № 21 — Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами, затверджений постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21.
Порядок № 319 — Порядок призупинення бюджетних асигнувань, затверджений наказом Мінфіну від 15.05.2002 р. № 319.
Порядок № 255 — Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затверджений постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 255.
Порядок № 1163 — Порядок повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1163.
Порядок № 386 — Порядок безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів, витрачених на здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які мають проводитися з іншого бюджету, затверджений постановою КМУ від 26.03.2003 р. № 386.
