Дійсно, бюджетні організації не завжди мають достатньо приміщень для здійснення своєї діяльності. У таких випадках доводиться шукати приміщення для оренди. А якщо пощастить, то може вдасться знайти приміщення і на умовах позички, тобто на умовах безоплатного користування.
Як визначено у ст. 827 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом установленого строку.
Відповідно до п. 3 ст. 827 ЦКУ до договору позички застосовуються положення гл. 58 цього Кодексу, тобто положення, які стосуються договору оренди.
Згідно зі ст. 776 гл. 58 ЦКУ поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Тож у договорі позички може бути передбачено, що капітальний ремонт має провести користувач.
Але не лише умова договору позички є запорукою того, що спортивна школа може провести такі видатки.
Спортивна школа може провести капітальний ремонт, якщо у її кошторисі будуть затверджені відповідні асигнування на такі цілі.
Так, згідно з п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов’язань минулих періодів.
Звичайно, існує певний ризик того, що спортивна школа за бюджетні кошти здійснить капітальний ремонт приміщення, а суб’єкт господарської діяльності — власник майна побажає розірвати договір через невеликий проміжок часу після проведення ремонту. Такий ризик візьме на себе головний розпорядник коштів, який затвердить у кошторисі спортшколи видатки на проведення капітального ремонту.
У самому ж договорі доцільно зафіксувати умову щодо довгострокового користування майном без можливості розірвання договору в односторонньому порядку з боку власника майна.
Тож робимо висновок: якщо в договорі позички передбачено, що капітальний ремонт має провести користувач (у нашому випадку — спортивна школа), а в кошторисі головним розпорядником коштів затверджені асигнування на проведення капітального ремонту, то такий ремонт спортивна школа може провести.
При цьому також нагадаємо про необхідність дотримання вимог Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65.
Так, згідно з п. 1 цих Заходів передбачено припинення проведення ремонту приміщень (крім приміщень, що перебувають в аварійному стані, приміщень навчальних, оздоровчих, санаторно-курортних закладів та реабілітаційних установ, ремонт яких здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду з метою дотримання вимог санітарних норм та норм пожежної безпеки для забезпечення навчально-виховного процесу, оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування ветеранів війни, інвалідів та реабілітації дітей-інвалідів).
При цьому примітками до цього пункту визначено, що ремонт приміщень може проводитись за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих на вказану мету як гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески.
