Спочатку зазначимо, що згідно з Конвенцією «Про дорожній рух» від 08.11.68 р. термін «дорога» означає всю смугу відведення будь-якої дороги або вулиці, відкритої для руху.
При цьому розрізняють автошлях, залізничний, трамвайний, водний, морський, повітряний, річковий шлях тощо.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. № 2862-IV (далі — Закон № 2862) автомобільна дорога — це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; вулиця — це автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.
Також відмітимо, що дорожнє покриття — це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.
Дороги з земельним покриттям теж є автомобільною дорогою, оскільки відповідно до Закону № 2862 земляне полотно — це ґрунтова конструкція автомобільної дороги.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 18.09.91 р. № 1562-XII (ср. ) автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якими встановлюється Кабміном.
Але ж у описаному в запитанні випадку керуватись цим Порядком не можна, адже дороги не перебувають на балансі в жодної організації чи підприємства.
Як зазначено у ст. 16 Закону № 2862, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів перебувають у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Більш того, відповідно до п. 2 ст. 19 Закону № 2862 основними обов’язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема, є організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.
Отже, сільська дорога є комунальною власністю, перебуває у віданні сільської ради, яка і має здійснювати будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання сільських доріг.
Тож вважати дороги в селі безхазяйними неправильно.
Це підтверджується і роз’ясненням Мін’юсту «Деякі аспекти набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна» від 13.10.2011 р.
Так, у цьому роз’ясненні Мін’юст зазначив: при розгляді проблематики набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна виникає потреба у визначенні самого поняття «безхазяйна річ».
Зі змісту ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV випливає, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий, може вважатися безхазяйним.
У вашому ж випадку сільські дороги відповідно до чинного законодавства перебувають у комунальній власності. Тобто ці дороги мають власника, але їх жодна установа на балансі не обліковує.
Для того щоб здійснити вказані функції, дороги мають бути взяті на баланс сільської ради та закріплені за відповідним підприємством на праві господарського відання. Це підтверджується листом Держказначейства від 11.01.2007 р. № 3.4-06/35-257, в якому зазначено, що орган місцевого самоврядування повинен закріпити своїм рішенням об’єкти за відповідним підприємством на праві повного господарського відання.
Також звернемо увагу на те, що згідно з п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198, ремонт і утримання дорожніх об’єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які відносяться до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, — відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.
Для взяття доріг на баланс сільської ради необхідно провести їх оцінку відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі — Закон № 2658).
Сільські дороги беруться на облік за субрахунком 103 «Будинки та споруди», а майном, яке може оцінюватися, відповідно до Закону № 2658 вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Таким чином, дія Закону № 2658 поширюється і на проведення оцінки доріг.
Оцінка майна, майнових прав відповідно до Закону № 2658 — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
Суб’єктами оціночної діяльності згідно із ст. 5 Закону № 2658 є:
— суб’єкти господарювання — зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
— органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Тож якщо сільська рада має вказані повноваження на здійснення оціночної діяльності і в складі сільської ради працює оцінювач, то він має право провести оцінку доріг.
Якщо ж таких повноважень сільська рада не має та у неї немає у складі оцінювача, то для оцінки доріг слід звернутись до відповідного суб’єкта господарювання — оцінювача, який має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності.
Після оцінки доріг їх можна буде взяти на баланс за тією вартістю, яку визначить оцінювач. Також до органу Держказначейства сільська рада має подати довідку про надходження в натуральній формі.
Щодо проведення видатків на ремонт дороги за рахунок коштів за КПКВ 100203 «Благоустрій міст, сіл та селищ», то вважаємо, що такі видатки провести можна. Адже згідно зі ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV до об’єктів благоустрою населених пунктів, зокрема, належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Таким чином, дороги є об’єктом благоустрою.
Також нагадаємо, що при проведенні ремонту доріг слід керуватись Порядком проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 р. № 154.
Так, згідно з п. 1.7 цього Порядку до поточного ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд належать такі роботи:
а) середній ремонт: роботи, пов’язані з періодичним відновленням шару зносу дорожнього покриття, забезпеченням достатньої його жорсткості та рівності, поліпшенням експлуатаційних якостей елементів вулично-дорожньої мережі та штучних споруд, а також роботи з відновлення елементів та конструкцій штучних споруд, які безпосередньо зазнають льодових та хвилевих впливів.
При необхідності середній ремонт може полягати в ліквідації всіх дрібних пошкоджень проїзної частини вулично-дорожньої мережі та штучних споруд;
б) дрібний ремонт: роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і пошкодженням вулично-дорожньої мережі та штучних споруд і на негайну їх ліквідацію.
Видатки з поточного ремонту доріг згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, слід проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».
