Оскільки проведенню будь-якої закупівлі передує її планування, то насамперед розберемося з тим, як правильно спланувати закупівлю робіт.
При цьому для правильного планування необхідно правильно визначити сам предмет закупівлі робіт, щоб не відбулося уникнення застосування процедур державних закупівель, передбачених чинним законодавством, шляхом поділу предмета закупівлі. І судячи з практики, на цьому етапі в замовника й починаються сумніви щодо правильності визначення предмета та процедури закупівлі, оскільки прийняті ним неправомірні рішення потім стануть підставою для встановлення контролерами правопорушення та складання адміністративного протоколу. Тож далі розберемося з усім по порядку.
Планування та визначення предмета закупівлі робіт
Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону № 1197, замовник здійснює закупівлі відповідно до річного плану.
Зауважимо, що повноваження з планування здійснення процедур держзакупівель належать комітету з конкурсних торгів замовника. Тобто конкурсний комітет наприкінці попереднього або на початку наступного року має визначитись з предметами закупівель робіт та, залежно від їх очікуваної вартості, зазначити інформацію про закупівлю або в річному плані, або ж у додатку до нього. Від правильності такого визначення залежатиме, чи потрібно замовнику проводити певну процедуру закупівлі, яка відтягне в часі укладання договору, чи можна укласти одразу договір без проведення торгів.
Довідка. Форму річного плану державних закупівель, за якою він має бути складений, затверджено наказом № 1106.
Отже, спершу розглянемо, яка ж нині, з урахуванням останніх змін, має бути очікувана вартість предмета закупівлі робіт для того, щоб він «потрапив» до річного плану закупівель.
Так, Інструкцією щодо заповнення форми річного плану закупівель / річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, затвердженою наказом № 1106, передбачено, що до річного плану замовники включають закупівлі, очікувана вартість яких:
— без урахування податку на додану вартість (далі — ПДВ) дорівнює або більше сум, що зазначені в ч. 1 ст. 2 Закону № 1197;
— з урахуванням ПДВ не перевищує суми, що вказана в ч. 1 ст. 35 цього ж Закону, — у разі планування процедури запиту цінових пропозицій;
— з урахуванням ПДВ дорівнює або більше сум, що зазначені в ч. 3 ст. 2 Закону № 4851.
Тобто замовники мають складати річний план закупівель щодо тих закупівель, на які поширюється дія зазначених законів.
Слід зазначити, що на сьогодні Мінекономрозвитку досі не внесло відповідні зміни до наказу № 1106, а тому в ньому ми бачимо посилання на застарілі вартісні межі Закону № 1197 та раніше діючий підхід щодо їх застосування.
Увага! Підзаконні нормативно-правові акти, яким є наказ № 1106, мають бути приведені у відповідність до оновленого Закону № 1197 у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 р. № 679 (тобто з 30.09.2015 р.) і застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1197.
Отже, на сьогодні з урахуванням вимог ч. 1 ст. 2 Закону № 1197 до річного плану закупівель замовник має включити закупівлі таких робіт, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн 500 тис. грн. (з урахуванням ПДВ).
Нагадаємо: очікувану вартість предмета закупівлі робіт зазначають на момент, що передує проведенню певної процедури закупівлі. При цьому така очікувана вартість не потребує коригування за результатами здійснення відповідної процедури закупівлі.
А якщо очікувана вартість предмета закупівлі робіт у замовника буде менша 1,5 млн грн., то такий предмет закупівлі відображають в додатку до річного плану.
Підсумуємо: щоб відповісти на запитання, чи варто проводити процедуру державних закупівель перед укладанням договору для закупівлі робіт, замовник має виходити з розміру очікуваної вартості предмета закупівлі робіт.
Водночас, що цікаво, учасники держзакупівельного процесу (часто-густо замовники, а іноді й контролери) плутаються з визначенням предмета закупівлі робіт. А це є важливим моментом, адже від правильності такого визначення залежить, чи дотримався замовник вимог законодавства, чи не уникнув проведення торгів шляхом поділу предмета закупівлі.
Щоб розібратися в цьому питанні, спочатку розглянемо визначення загального поняття «предмет закупівлі».
Так, предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Таке визначення законодавець передбачив у п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197.
Зауважимо, що кожен із зазначених нами вище предметів закупівель, тобто і «роботи» в тому числі, має ще й окреме визначення у Законі № 1197. І саме в розумінні терміна «роботи» бачимо неоднозначність при реалізації зазначеного Закону на практиці. Тож далі детально проаналізуємо, що ж має на увазі законодавець під таким поняттям, як «роботи».
Так, у п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 зазначено:
роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
З аналізу складових, які включив законодавець до терміна «роботи», бачимо, що роботами у розумінні Закону № 1197 є як безпосередньо проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація об’єктів і споруд, технічне переоснащення підприємств, так і послуги, які супроводжують роботи. При цьому зазначені послуги включаються до кошторисної вартості робіт, якщо їх вартість не перевищує вартості таких робіт.
При цьому зазначені роботи будуть окремими предметами закупівель, про що ми детально поговоримо далі.
Підсумуємо: виготовлення проектно-кошторисної документації, будівництво об’єкта, реконструкція об’єкта, капітальний ремонт будівлі, реставрація об’єкта, геологорозвідувальні роботи — це все є окремими роботами у розумінні Закону № 1197.
Як наслідок, відповідь на запитання щодо застосування Закону № 1197 залежить від очікуваної вартості кожної із зазначених окремих робіт, у закупівлі яких є потреба в замовника. Чому ж вищезазначені види робіт — це окремі предмети закупівель та як з урахуванням їх очікуваної вартості правильно визначити такий предмет закупівлі? Розглянемо далі відповіді на них.
За загальним правилом предмет закупівлі замовник визначає в порядку, який установив Уповноважений орган у сфері державних закупівель (Мінекономрозвитку).
Так, згідно з розд. III «Визначення предмета закупівлі робіт» Порядку № 921 визначення предмета закупівлі робіт замовник здійснює відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг від 10.04.2006 р. № 16.
Довідка. ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 установлює основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
Пам’ятайте: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 є обов’язковим при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Зауважимо, що ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не містить визначення терміна «об’єкт будівництва». Разом з тим у розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 передбачено, що в цьому Стандарті терміни використовуються відповідно до ДБН А.2.2-3.
Слід зазначити, що на заміну ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163 (набрав чинності 01.10.2014 р.) затверджено ДБН А.2.2-3-2014.
Як передбачено у п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014:
об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
При цьому частина будинку, будівлі, споруди — це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об’єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку.
Довідка. ДБН А.2.2-3-2014 розміщено на офіційному сайті Мінрегіонрозвитку за адресою: http://www.minregion.gov.ua/attachments/files/bydivnitstvo/texnichne-regulyuvannya/normuvannja/DBN/2014/A223-14 %20(1).pdf.
Підсумуємо: при визначенні предмета закупівлі робіт необхідно виходити з поняття «об’єкт будівництва» з урахуванням очікуваної вартості для всього обсягу робіт за кожним окремим видом робіт, перелік яких наведено в п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197.
При цьому послуги, супровідні роботам (якщо їх вартість не перевищує вартості робіт), теж вважаються роботами, і тому для них застосовується вартісна межа — 1 млн 500 тис. грн. (з урахуванням ПДВ).
Отже, при визначенні предмета закупівлі робіт діємо таким чином:
— роботи з капітального ремонту по одній будівлі сумуємо для визначення очікуваної вартості усього обсягу робіт. Такі роботи є одним предметом закупівлі;
— виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні роботи по одному об’єкту є окремими роботами та окремими предметами закупівель;
— витрати на проектні роботи, експертизу проектної документації, здійснення технічного нагляду по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель.
Далі розглянемо, як застосовувати зазначені положення на практиці.
Практичні ситуації щодо визначення предмета закупівлі робіт
Ситуація 1. Замовнику необхідно виготовити проектну документацію (очікувана вартість предмета закупівлі роботи — 225 тис. грн.) та провести капітальний ремонт будівлі, зокрема здійснити утеплення фасадів (очікувана вартість роботи — 420 тис. грн.) та їх оздоблення (очікувана вартість роботи — 580 тис. грн.), а також замінити в будівлі вікна (очікувана вартість роботи — 930 тис. грн.).
Як тут розібратися з визначенням поняття «роботи»?
Вирішення. Як ми зазначали вище, окремими роботами будуть як проектні роботи, так і капітальний ремонт. Тобто замовник розглядає очікувану вартість робіт з проектування (виготовлення проектно-кошторисної документації) і робіт з капітального ремонту будівлі (утеплення, оздоблення фасадів, заміна вікон) як окремі предмети закупівлі робіт, кожний з яких він визначає за об’єктом будівництва, тобто по його будівлі.
Отже, замовник виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі проектних робіт приймає рішення про застосування Закону № 1197. Оскільки в нашій ситуації очікувана вартість робіт з проектування нижча вартісного порога в 1 млн 500 тис. грн. (а саме 225 тис. грн.), то замовник включає цю закупівлю у додаток до річного плану закупівель та укладає «прямий» договір без проведення торгів.
Що стосується робіт з капітального ремонту, то такий ремонт передбачає заміну або відновлення конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням. Отже, зазначені вище роботи з капітального ремонту будівлі (утеплення та оздоблення фасадів, заміна вікон) включають до загальних обсягів робіт з капітального ремонту будівлі. При цьому питання застосування Закону № 1197 вирішують залежно від очікуваної вартості усіх робіт з капітального ремонту будівлі.
Тобто у нашій ситуації загальна очікувана вартість предмета закупівлі робіт з капітального ремонту становить 1 млн 930 тис. грн., а отже, перевищує вартісний поріг 1 млн 500 тис. грн. Таким чином, замовник включає закупівлю робіт з капітального ремонту до річного плану закупівель та обирає процедуру закупівлі відповідно до вимог Закону № 1197. Тож договір про закупівлю таких робіт має бути укладено замовником за результатами торгів.
Ситуація 2. До кошторису на реконструкцію об’єкта включено такі витрати (без ПДВ):
— будівельно-монтажні роботи — 900 тис. грн.;
— товари/матеріали — 300 тис. грн.;
— інші витрати (проектні роботи, експертиза проектної документації, здійснення технічного нагляду) — 50 тис. грн.
При цьому зведений кошторис на реконструкцію об’єкта становить 1 млн 250 тис. грн. (без ПДВ). Водночас з ПДВ такий зведений кошторис складає 1 млн 500 тис. грн.
Чи має замовник проводити торги на загальну вартість зведеного кошторису (тобто і за матеріалами для робіт, і за самими роботами)? По яких предметах закупівель та на яку вартість замовник має провести торги?
Вирішення. Як зазначено в умовах, зведений кошторис на реконструкцію об’єкта становить 1 млн 500 тис. грн. (з ПДВ). Здавалося б, замовник має застосувати Закон № 1197, вибрати для проведення одну з процедур державних закупівель, оскільки вартість закупівлі робіт дорівнює вартісній межі, установленій цим Законом. Однак це не так. Пояснимо наш висновок.
Як було зазначено вище, до робіт відносять як проектні роботи і реконструкцію (будівельно-монтажні роботи) об’єкта, так і послуги, як супроводжують такі роботи. Тож для вирішення цієї ситуації будемо виходити із загальної очікуваної вартості усього обсягу робіт за кожним окремим видом таких робіт, визначених за об’єктом будівництва.
У нашій ситуації очікувана вартість будівельно-монтажних робіт становить 900 тис. грн. (без ПДВ), а з ПДВ — 1 млн 80 тис. грн., тобто не перевищує вартісний поріг застосування Закону № 1197 до закупівлі робіт. Це означає, що замовник включає цю закупівлю у додаток до річного плану закупівель та укладає «прямий» договір без проведення торгів.
Тепер щодо інших витрат (проектні роботи, експертиза проектної документації, здійснення технічного нагляду), загальна вартість яких у кошторисі становить 50 тис. грн. (без ПДВ), а з ПДВ — 60 тис. грн.
Питання про застосування Закону № 1197 до таких робіт слід вирішувати, орієнтуючись на очікувану вартість кожного окремого виду таких робіт по об’єкту будівництва. Зрозуміло, що в нашій ситуації вартість кожного виду робіт (а саме: окремо проектних робіт, окремо експертизи проектної документації, окремо здійснення технічного нагляду) буде нижчою вартісних порогів застосування Закону № 1197 до закупівлі робіт. Отже, це буде закупівля трьох різних видів робіт, інформацію про які замовнику необхідно показати в додатку до річного плану закупівлі. При цьому для закупівлі проектних робіт, робіт з експертизи проектної документації, робіт із здійснення технічного нагляду замовник укладе три «прямих» договори.
Для обґрунтування такої позиції не зайвим буде також нагадати, що проектні роботи, роботи з експертизи проектної документації та роботи із здійснення технічного нагляду за виконанням робіт по об’єкту будівництва — це різні по своїй суті роботи, які виконуються в різних часових діапазонах та послідовності, для виконання яких залучаються різні установи (організації).
Щодо того, чи зобов’язаний замовник включати вартість матеріалів (360 тис. грн. з ПДВ) до вартості робіт з капітального ремонту і проводити торги на загальну суму цих закупівель, варто зазначити наступне.
Для здійснення робіт з капітального будівництва можуть укладатися договори підряду:
— на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду);
— на виконання проектних і досліджувальних робіт;
— на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва;
— інші договори.
Зазначене передбачено ч. 2 ст. 317 ГКУ.
Нагадаємо, що загальні умови договорів підряду визначають відповідно до положень ЦКУ про договір підряду, якщо інше не передбачено ГКУ.
Разом з тим в ч. 3 ст. 317 цього Кодексу визначено, що господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на підставі договорів поставки.
Згідно з ч. 3 ст. 318 ГКУ забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.
Із зазначеною нормою ГКУ кореспондує положення ч. 1 ст. 839 ЦКУ, де передбачено таке: підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Довідка. Згідно із ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, то підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
При цьому якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.
Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення, а також комплексів і видів робіт, пов’язаних із капітальним будівництвом об’єктів, визначено Загальними умовами.
Так, у п. 56 Загальних умов передбачено, що сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектною документацією. Договором підряду може передбачатися узгодження з іншою стороною питання щодо вибору продавців (постачальників) матеріальних ресурсів.
У разі коли зобов’язання щодо забезпечення робіт матеріальними ресурсами покладено на замовника, підрядник зобов’язаний прийняти та вжити заходів стосовно їх збереження (п. 56 зазначених Загальних умов).
Отже, як бачимо з аналізу кодифікованих норм ГКУ і ЦКУ та положень Загальних умов, у договорі підряду сторони визначають, на кого саме (підрядника чи замовника) покладається забезпечення будівництва матеріалами.
Таким чином, у нашій ситуації можливі два варіанти її вирішення:
1. Замовник може при закупівлі будівельно-монтажних робіт одночасно передбачити й закупівлю необхідних для виконання робіт матеріалів, тобто здійснити закупівлю на загальну суму вартості будівельно-монтажних робіт (1 млн 80 тис. грн. (з ПДВ)) і матеріалів (360 тис. грн. (з ПДВ)), а саме: 1 млн 440 тис. грн. Як бачимо, загальна очікувана вартість предмета закупівлі є нижчою вартісних порогів, за яких необхідно проводити процедуру закупівлі. Отже, замовник відображає такий предмет закупівлі в додатку до річного плану закупівель та укладає «прямий» договір.
2. Замовник може придбати окремо матеріали для виконання будівельно-монтажних робіт. Для прийняття рішення, чи варто у такому випадку проводити торги, слід виходити з розміру очікуваної вартості матеріалів, ураховуючи вартісну межу застосування Закону № 1197 для закупівлі товарів — 200 тис. грн. (з ПДВ).
Нагадаємо, що у нашому випадку вартість матеріалів становить 360 тис. грн. (з ПДВ). Отже, замовник відображає предмет закупівлі матеріалів у річному плані закупівель та проводить процедуру закупівлі відповідно до Закону № 1197.
Ситуація 3. Для реконструкції лікарні замовнику, окрім закупівлі робіт з виготовлення проектної документації (очікувана вартість — 130 тис. грн. з ПДВ), необхідно закупити послуги з виготовлення медичного завдання (очікувана вартість — 80 тис. грн. з ПДВ), яке є основою для розробки проектної документації. Чи необхідно додавати вартість виготовлення медичного завдання і вартість виготовлення проектної документації для визначення предмета закупівлі?
Вирішення. Одразу нагадаємо, що виготовлення проектної документації для реконструкції лікарні — це робота, а не послуга.
При цьому, щоб вирішити ситуацію, звернемось до визначення терміна «послуги». Так, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 послуги — це будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Отже, підготовка медичного завдання на розроблення проектно-кошторисної документації для реконструкції лікарні є послугою, а не роботою у розумінні Закону № 1197.
Тож зважаючи на те, що очікувана вартість закупівлі послуг з розробки медичного завдання становить 80 тис. грн., тобто не перевищує вартісні межі застосування Закону № 1197, замовник планує цю закупівлю у додатку до річного плану закупівель та укладає «прямий» договір.
Разом з тим очікувана вартість робіт з виготовлення проектної документації для реконструкції лікарні становить 130 тис. грн. (з ПДВ), тобто менше вартісного порога для застосування Закону № 1197 до закупівлі робіт, тож цю закупівлю замовник також планує у додатку до річного плану закупівель та укладає «прямий» договір.
Ситуація 4. Для проведення реконструкції будівлі школи (зміцнення фундаменту) з обласного бюджету виділено 980 тис. грн. На зазначену суму укладено «прямий» договір. Потім для проведення реконструкції будівлі школи (роботи з капітального ремонту покрівлі та приміщень школи) виділено 900 тис. грн. з іншого джерела фінансування. Чи необхідно проводити процедуру закупівлі на суму 900 тис. грн. або ж у цій ситуації можна укласти «прямий» договір?
Вирішення. Як передбачено ч. 5 ст. 2 Закону № 1197, забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Як бачимо, кошти для проведення робіт з капітального ремонту покрівлі та приміщень школи виділено замовнику після укладання договору на закупівлю робіт з укріплення фундаменту школи. Тобто можна вважати, що такі кошти є так званими «додатковими», а предмет закупівлі робіт з капітального ремонту покрівлі та приміщень школи буде новим предметом закупівлі. Тож запитання, чи необхідно проводити торги а бо ні, вирішується залежно від очікуваної вартості такого нового предмета закупівлі. У нашій ситуації очікувана вартість нового предмета закупівлі робіт становить 900 тис. грн., тобто є нижчою вартісних порогів застосування Закону № 1197 для закупівлі робіт. Як наслідок, замовник укладає «прямий» договір.
Одночасно зауважимо, що замовник планує здійснення закупівель залежно від потреби та очікуваної вартості предметів закупівель. Щоб не уникати застосування Закону № 1197, планування проведення таких закупівель замовнику варто здійснювати з дотриманням вимог чинного законодавства. Разом з тим радимо замовникам правильно визначати потребу в закупівлі різного виду робіт та їх очікувану вартість безпосередньо на етапі складання розрахунків до кошторису в разі існування такої потреби.
Адже при аналізі правомірності прийняття замовником відповідних рішень щодо застосування чи незастосування Закону № 1197 при закупівлі робіт контролер, швидше за все, буде аналізувати: чи міг замовник на момент здійснення закупівлі робіт з реконструкції будівлі школи (зміцнення фундаменту) на суму 980 тис. грн. передбачити існування потреби в закупівлі робіт з реконструкції будівлі школи (роботи з капітального ремонту покрівлі та приміщень школи) на суму 900 тис. грн. та можливість надходження коштів на таку закупівлю.
Тобто якщо замовник об’єктивно міг передбачити і запланувати одночасно закупівлю зазначених робіт у повному обсязі і це підтверджується документально, то в такому випадку не буде нового предмета закупівлі на суму 900 тис. грн.
А оскільки загальна очікувана вартість робіт з реконструкції по одному об’єкту будівництва (а саме по будівлі школи) становить 1 млн 880 тис. грн., що є більше вартісних меж, передбачених у ч. 1 ст. 2 Закону № 1197 для закупівлі робіт, то факт непроведення відповідної процедури закупівлі у такому випадку є ризикованим і може призвести до складання посадовою особою Держфінінспекції адміністративного протоколу.
Ситуація 5. На замовлення управління освіти виготовлено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт будівлі навчального закладу за такими конструктивними елементами:
— капітальний ремонт покрівлі даху з утепленням — 1 млн 90 тис. грн.;
— капітальний ремонт фасаду з утепленням — 1 млн 20 тис. грн.;
— капітальний ремонт будівлі із заміною віконних та дверних блоків на металопластикові — 600 тис. грн.;
— капітальний ремонт системи опалення та вентиляції — 800 тис. грн.
Чи вважається уникненням проведення процедури відкритих торгів, якщо такі роботи будуть виконувати різні підрядні організації за «прямими» договорами на кожен окремий конструктивний елемент проектно-кошторисної документації? Можливо, у цьому випадку необхідно проводити процедуру закупівлі?
Вирішення. Для вирішення зазначеної ситуації виходимо з того, що замовнику необхідно закупити певні роботи з капітального ремонту одного й того ж самого об’єкта будівництва (у цьому випадку — будівлі навчального закладу). Оскільки всі зазначені роботи є капітальним ремонтом одного об’єкта будівництва, то очікувана вартість таких робіт має розглядатися в цілому за цим об’єктом.
Тобто в цій ситуації предметом закупівлі будуть роботи з капітального ремонту будівлі навчального закладу, очікувана вартість якого складає 3 млн 540 тис. грн. (1 млн 90 тис. грн. + 1 млн 50 тис. грн. + + 600 тис. грн. + 800 тис. грн.). Як бачимо, очікувана вартість закупівлі перевищує вартісну межу для застосування Закону № 1197 при закупівлі робіт, отже, замовник повинен провести відповідну процедуру закупівлі.
При цьому звертаємо увагу на те, що предмет закупівлі замовник визначає на підставі вимог Порядку № 921 ср. .
Так, згідно з абз. 2 п. 2.1 цього Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — десятого знаків ДК 016:2010, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Довідка. Відповідно до п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 частина предмета закупівлі (лот) — це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів, або цінові пропозиції, або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на зазначене, якщо за результатами проведеного замовником моніторингу ринку виконання робіт з капітального ремонту, які він планує закупити, виявиться, що види такого ремонту можуть виконувати різні організації-підрядники, то з метою забезпечення найбільшої конкуренції замовник може визначити лоти до цієї закупівлі, наприклад:
— лот 1 (капітальний ремонт покрівлі даху з утепленням);
— лот 2 (капітальний ремонт фасаду з утепленням);
— лот 3 (капітальний ремонт — заміна віконних та дверних блоків на металопластикові);
— лот 4 (капітальний ремонт системи опалення та вентиляції).
Ситуація 6. Планом капітального ремонту об’єктів передбачено виконання в адміністративному будинку таких видів робіт:
— заміна віконних блоків на фасадах будинку (згідно з експертним звітом вартість — 780 тис. грн.);
— заміна пасажирського ліфта в будинку (згідно з експертним звітом вартість — 1 млн 110 тис. грн.).
Вказані роботи планується виконати в різний час. При цьому на роботи із заміни пасажирського ліфта в будинку розроблено робочий проект, а введення в експлуатацію нового пасажирського ліфта буде здійснюватися на підставі висновку експертизи. Разом з тим роботи із заміни віконних блоків на фасадах будинку виконуватимуться за дефектним актом та складеним на його основі кошторисом. На змонтовані віконні блоки буде оформлено та зареєстровано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації.
Чи є зазначені роботи двома окремими об’єктами будівництва?
Вирішення. Як ми зазначали вище, предмет закупівлі робіт визначається за об’єктом будівництва. Нагадаємо, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Як зазначено в ситуації, виконання робіт передбачено в адміністративному будинку.
При цьому, як бачимо з визначення поняття «об’єкт будівництва», таким об’єктом в тому числі є й частина будинку, будівлі, споруди. Нагадаємо, що частина будинку, будівлі, споруди — це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об’єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку.
Тобто, щоб предмет закупівлі визначати за частиною об’єкта будівництва, повинні виконуватися дві умови:
— предмет закупівлі має бути саме частиною існуючого об’єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку;
— на таку частину об’єкта має бути складена проектна документація.
Отже, об’єктом будівництва у цій ситуації буде адміністративний будинок. Таким чином, предмет закупівлі визначається сукупністю усіх видів робіт з капітального ремонту в адміністративному будинку. Тобто сумуємо очікувану вартість робіт із заміни віконних блоків на фасадах будинку (780 тис. грн.) та робіт із заміни пасажирського ліфта в будинку (1 млн 110 тис. грн.). Оскільки загальна очікувана вартість предмета закупівлі робіт становить 1 млн 890 тис. грн., що є вище вартісних меж застосування Закону № 1197 при закупівлі робіт, то проводиться процедура закупівлі. Такий предмет замовник відображає у річному плані закупівель.
Як бачимо, при визначенні предмета закупівлі робіт можуть існувати різні нюанси. Тож замовникам, щоб не помилитися, варто комплексно підходити до вирішення зазначеного питання й ураховувати не тільки положення держзакупівельного законодавства, а й норми, що регулюють укладання та виконання договорів підряду в будівництві.
Нормативні документи
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Закон № 1197— Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Закон № 4851 — Закон України «Про особливості закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.
Загальні умови — Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.
Порядок № 921 — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921.
ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, прийняті наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.
ДБН А.2.2-3-2014 — Склад та зміст проектної документації на будівництво, затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163.
Наказ № 1106 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.
ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457.
