Теми статей
Обрати теми

Кого і як перевіряє Рахункова палата

Оксана СІВАЧЕНКО, заступник начальника територіального управління Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях
До редакції газети «Бюджетна бухгалтерія» надійшли запитання щодо того, які організації перевіряє Рахункова палата України. Які права та обов’язки у фахівців Рахункової палати та посадових осіб об’єктів контролю? Який порядок проведення перевірок ними? Які види перевірок можуть здійснюватися? Ці та інші питання докладно розглянемо у статті.

Основні засади здійснення контролю Рахунковою палатою

Статтею 98 Конституції України визначено, що контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до держбюджету та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

БКУ передбачає, що в Україні фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів здійснюються на всіх стадіях бюджетного процесу.

Рахункова палата є одним з органів, який має повноваження по контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Так, згідно із ст. 110 БКУ до повноважень Рахункової палати належить здійснення контролю за надходженням та використанням коштів держбюджету; утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу; ефективністю управління коштами Держбюджету; використанням коштів місцевих бюджетів у частині трансфертів, що надаються з державного бюджету.

Рахункова палата за підсумками кожного кварталу подає Верховній Раді України висновки про стан надходження коштів до державного бюджету та їх використання, а також пропозиції щодо усунення порушень, виявлених у звітному бюджетному періоді.

Основний нормативний документ, яким на сьогодні керується Рахункова палата у своїй діяльності, є прийнятий нещодавно Закон № 576. Він набув чинності 09.08.2015 р. З цієї ж дати Закон № 315, яким керувалась Рахункова палата раніше, втратив чинність.

Стандарт № 28-6, яким Рахункова палата керувалася за часів дії Закону № 315 під час проведення перевірок, поки ще чинний, але найближчим часом буде прийнятий новий нормативний документ, який визначить порядок проведення перевірок Рахунковою палатою відповідно до вимог нового Закону № 576.

У цій статті приділимо увагу діяльності Рахункової палати, враховуючи вимоги саме нового Закону № 576.

Згідно із ст. 1 цього Закону Рахункова палата є державним колегіальним органом, який підзвітний Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї діяльності.

Також відмітимо, що Рахункова палата є організаційно, функціонально та фінансово незалежною, самостійно планує свою діяльність. Тож діяльність Рахункової палати не залежить від діяльності інших контролюючих органів.

Слід зазначити, що в новому Законі № 576 з’явилось таке поняття, як зовнішній фінансовий контроль (аудит). Так, згідно зі ст. 4 цього Закону повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

При цьому фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами.

Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.

Оцінка продуктивності використання бюджетних коштів передбачає встановлення співвідношення між результатами діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів і використаними для досягнення таких результатів коштами бюджету.

Оцінка результативності використання бюджетних коштів передбачає встановлення ступеня відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника та одержувача бюджетних коштів запланованим результатам.

Оцінка економності використання бюджетних коштів передбачає встановлення стану досягнення розпорядником та одержувачем таких коштів запланованих результатів за рахунок використання мінімального обсягу бюджетних коштів або досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Повноваження Рахункової палати

Тепер розглянемо повноваження Рахункової палати, які визначені ст. 7 Закону № 576.

Так, Рахункова палата:

1) здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо:

— надходжень до держбюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень;

— проведення витрат держбюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, КМУ, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради юстиції, Генеральної прокуратури України та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів держбюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків держбюджету;

— управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для держбюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до держбюджету коштів, отриманих державою як власником таких об’єктів, та використання коштів держбюджету, спрямованих на відповідні об’єкти;

— надання кредитів з держбюджету та повернення таких коштів до держбюджету;

— операцій з державними внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу;

— використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду держбюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансових наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків;

— здійснення державних закупівель за рахунок коштів держбюджету;

— виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок коштів держбюджету;

— управління коштами держбюджету центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

— стану внутрішнього контролю розпорядників коштів держбюджету;

— інших операцій, пов’язаних із надходженням коштів до держбюджету та їх використанням;

— виконання кошторису доходів та витрат НБУ;

2) проводить експертизу поданого до Верховної Ради України проекту закону про держбюджет (включаючи матеріали, що додаються до цього проекту закону) та готує відповідні висновки;

3) аналізує виконання держбюджету та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;

4) аналізує річний звіт про виконання закону про держбюджет, поданий КМУ, та готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами держбюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства;

5) аналізує ефективність використання суб’єктами господарювання пільг із сплати до держбюджету податків, зборів, обов’язкових платежів, доцільність функціонування пільгових режимів оподаткування та їх вплив на загальний стан надходжень держбюджету;

6) здійснює попередній аналіз, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, звіту Антимонопольного комітету України та звіту Фонду держмайна в частині, що впливає на виконання держбюджету;

7) здійснює за зверненням органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, державних підприємств та інших суб’єктів господарювання державного сектору економіки заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо відповідних місцевих бюджетів та діяльності суб’єктів звернення;

8) направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов’язкові для розгляду рішення Рахункової палати;

9) аналізує реалізацію наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності;

10) звертається до суду у разі порушення об’єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, зокрема щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень;

11) у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи;

12) здійснює співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво, проводить з органами фінансового контролю інших держав спільні та паралельні аудити;

13) здійснює методичну та методологічну роботу з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

14) забезпечує проведення для посадових осіб апарату Рахункової палати навчання та підвищення кваліфікації;

15) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Об’єктами контролю Рахункової палати при виконанні зазначених повноважень є державні органи, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, слід розуміти, що Рахункова палата здійснює перевірку тих державних органів, бюджетних організацій, установ та підприємств, які фінансуються або отримують кошти з держбюджету; об’єктів державної форми власності; суб’єктів господарювання, яким надано пільги із сплати до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів.

Звернемо увагу на те, що з 01.01.2015 р. заклади середньої освіти та медичні заклади фінансуються за рахунок освітньої та медичної субвенції із держбюджету відповідно. Тож, таким закладам також слід чекати на перевірку фахівців Рахункової палати.

Виникає запитання — яким чином відбираються установи для перевірки?

Рахункова палата здійснює свою діяльність згідно з планами роботи, які затверджуються на засіданні Рахункової палати (ст. 27 Закону № 576). Рахункова палата з власної ініціативи або на підставі звернень суб’єктів, передбачених ч. 2 ст. 27 цього Закону, може здійснювати позапланові заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Рішення про здійснення таких заходів приймається на засіданні Рахункової палати. Затверджені плани роботи Рахункової палати оприлюднюються на офіційному сайті.

Зазвичай, планування заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) здійснюється за окремими напрямами щодо використання коштів державного бюджету (за бюджетними програмами або стосується виконання визначеної державної програми) чи надходження коштів до державного бюджету, використання майна тощо. У таких випадках конкретний перелік об’єктів контролю визначається на етапі планування та складання програми проведення заходу.

В обов’язковому порядку планується перевірка центральних органів виконавчої влади, органів місцевої влади і місцевого самоврядування, які є головними розпорядниками коштів або реалізовують державну політику у обраному для контролю напрямку.

Крім того, планується перевірка розпорядників нижчого рівня або виконавців, які обираються залежно від обсягів отриманих коштів чи виконаних робіт. Проте захід контролю може бути запланований і стосовно окремо взятої установи, організації або підприємства. У такому випадку це чітко фіксується в назві заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Нові функції Рахункової палати

Також зазначимо, що у Рахункової палати з’явились нові функції щодо здійснення контролю за коштами держбюджету.

Так, наприклад, у Рахункової палати тепер є така нова функція, як фінансовий контроль (аудит) у сфері казначейського обслуговування коштів держбюджету (ст. 9 Закону № 576).

При здійсненні державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері казначейського обслуговування коштів держбюджету Рахункова палата досліджує:

1) дотримання встановленого законодавством порядку казначейського обслуговування бюджетних коштів;

2) дотримання вимог законодавства щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до держбюджету, безспірного списання коштів держбюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

3) дотримання вимог законодавства щодо ведення обліку бюджетних асигнувань, реєстрації і обліку бюджетних зобов’язань розпорядників і одержувачів коштів держбюджету, здійснення платежів за цими зобов’язаннями, а також випадки відмови у реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань, випадки відмови у проведенні або несвоєчасного проведення платежів;

4) дотримання вимог щодо розміщення на депозитах і повернення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків держбюджету;

5) дотримання вимог щодо покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів і Пенсійного фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка та повернення таких коштів;

6) правильність ведення бухгалтерського обліку операцій щодо виконання держбюджету;

7) дотримання порядків і термінів зведення, складання і подання звітності про виконання держбюджету;

8) достовірність фінансової і бюджетної звітності про виконання держбюджету.

Крім того, Рахункова палата тепер здійснює державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) за надходженням коштів до держбюджету, за управлінням об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для держбюджету (ст. 10 Закону № 576).

При цьому Рахункова палата здійснює аудит ефективності та фінансовий аудит щодо законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування на єдиний казначейський рахунок податків, зборів, обов’язкових платежів, інших доходів держбюджету, щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надає оцінку ефективності адміністрування контролюючими органами надходжень до держбюджету та заходів, що вживаються органами стягнення до боржників держбюджету.

Зазначені заходи здійснюються Рахунковою палатою щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інших органів, що контролюють справляння надходжень до держбюджету.

Рахункова палата здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником об’єктів державної власності, а також аудит ефективності використання і розпорядження об’єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для держбюджету.

Фонд держмайна, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні надавати Рахунковій палаті за її запитами необхідну інформацію щодо об’єктів державної власності, що перебувають у їх управлінні (включаючи об’єкти, які знаходяться у користуванні інших осіб).

Права членів Рахункової палати

Відповідно до ст. 17 Закону № 576 Рахункова палата складається з дев’яти членів, якими є Голова, його заступник та інші члени Рахункової палати.

Для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень, які ми вже зазначали, діє апарат Рахункової палати, що складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати).

Права, обов’язки і повноваження членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати визначено у ст. 8 Закону № 576.

Так, члени Рахункової палати для виконання покладених на них повноважень мають право:

1) ознайомлюватися з оригіналами документів об’єктів контролю, отримувати безоплатно копії документів та інформацію у паперовому та електронному вигляді (включаючи інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування), необхідні для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

2) отримувати інформацію про стан та рух коштів держбюджету від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

3) отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення Рахунковою палатою своїх повноважень;

4) отримувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Фонду держмайна, НБУ та інших фінансових установ необхідні відомості про здійснювані ними операції і стан рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування щодо операцій з коштами державного бюджету, у тому числі міжбюджетних трансфертів, а також про надходження до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів;

5) брати в установленому порядку участь у засіданнях Верховної Ради України, КМУ, колегій міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань надходження коштів до державного бюджету та їх використання;

6) залучати в установленому порядку для забезпечення виконання повноважень Рахункової палати працівників державних контролюючих і правоохоронних органів, а також спеціалістів, аудиторів, фахівців-експертів з інших установ та організацій, у тому числі на договірних засадах;

7) отримувати доступ до баз даних, реєстрів, автоматизованих систем, створених за рахунок коштів державного бюджету.

Процедура організації роботи Рахункової палати, територіальних та інших структурних підрозділів її апарату, питання взаємовідносин між структурними підрозділами, членами Рахункової палати та посадовими особами апарату Рахункової палати, інші питання внутрішньої організації діяльності визначаються Законом № 576 та Регламентом Рахункової палати.

Регламент Рахункової палати та зміни до нього затверджуються на засіданні Рахункової палати не менш як двома третинами голосів від її складу та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати (ст. 28 Закону № 576).

Права та обов’язки фахівців Рахункової палати та посадових осіб об’єктів контролю

А тепер розглянемо порядок діяльності Рахункової палати, права та обов’язки посадових осіб об’єктів контролю.

Так, підставами для здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є План роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення.

У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.

Права осіб, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) визначені ст. 32 Закону № 576, а саме:

1) безперешкодно входити до будь-яких приміщень і сховищ об’єкта контролю;

2) запитувати і вивчати оригінали документів та інші матеріали, дані на електронних носіях, одержувати у визначений керівником контрольної групи термін копії, витяги з документів (у тому числі електронних);

3) ознайомлюватися в установленому законом порядку з документами та матеріалами, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) вимагати від посадових осіб об’єкта контролю невідкладного усунення виявлених порушень і надання у визначений строк письмової інформації про це;

5) отримувати усні та письмові пояснення від посадових осіб об’єкта контролю;

6) за рішенням суду опечатувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви та інші приміщення об’єкта контролю, вилучати документи із складанням відповідного акта та опису вилучених документів.

Особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) зобов’язані:

1) невідкладно доповідати члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), про виявлені факти заподіяння шкоди державі, вживати заходів із запобігання таким фактам у подальшому;

2) дотримуватися принципів незалежності, законності, повноти, об’єктивності, достовірності та обґрунтованості;

3) приймати від посадових осіб об’єкта контролю подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення і проводити перевірку порушених у зверненнях питань;

4) не розголошувати інформацію про об’єкт контролю до розгляду матеріалів на засіданні Рахункової палати, крім випадків, передбачених пунктом 1 цього переліку зобов’язань;

5) невідкладно повідомляти керівнику контрольної групи про всі випадки перешкоджання або неправомірного втручання посадових осіб об’єкта контролю або інших осіб у здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), фіксувати такі випадки і вживати передбачених законом заходів для притягнення до відповідальності винних у вчиненні таких правопорушень;

6) заявляти про самовідвід від участі у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за наявності обставин, що вказують на потенційний конфлікт інтересів.

Стаття 33 Закону № 576 визначає також права та обов’язки посадових осіб об’єкта контролю під час проведення Рахунковою палатою заходів державного фінансового контролю (аудиту).

Так, посадові особи об’єкта контролю мають право:

1) вимагати від посадових осіб апарату Рахункової палати доручення, підписане відповідним членом Рахункової палати, на здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

2) бути присутніми під час здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та надавати пояснення з питань, що виникають під час його здійснення, ознайомлюватися та отримувати за результатами аудиту ефективності, фінансового аудиту акт до його підписання;

3) порушувати питання про відвід посадових осіб апарату Рахункової палати від участі у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) перед членом Рахункової палати або про відвід члена Рахункової палати — перед Рахунковою палатою (із аргументацією причин відводу). Питання про відвід вирішується у п’ятиденний строк з дня надходження звернення: щодо члена Рахункової палати — на засіданні Рахункової палати, щодо посадових осіб апарату Рахункової палати — членом Рахункової палати. Розгляд питання про відвід не перешкоджає здійсненню заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення, дії або бездіяльність членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати.

Таким чином, Законом № 576 передбачено нове поняття «відвід члена або осіб апарату Рахункової палати», яке дозволить уникнути можливих конфліктів інтересів під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Посадові особи об’єкта контролю зобов’язані:

1) сприяти у здійсненні заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), у тому числі виділити контрольній групі для проведення такого заходу окреме приміщення, що опечатується, обладнане засобами зв’язку і комп’ютерною технікою;

2) не перешкоджати законній діяльності осіб, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час виконання ними заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та виконувати законні вимоги таких посадових осіб, у тому числі надавати у визначений керівником контрольної групи строк для ознайомлення оригінали документів та інші матеріали, дані на електронних носіях, копії, витяги з документів (у тому числі електронних), підписати акт за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту;

3) вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування в установленому порядку заподіяної державі шкоди;

4) надавати відповіді на запити членів Рахункової палати протягом 14 днів з дня отримання запиту, якщо у ньому не встановлено інший строк.

Майте на увазі, що невиконання законних вимог членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання визначених ними строків надання інформації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Оформлення результатів заходів державного фінансового контролю (аудиту)

Результати заходів державного фінансового контролю (аудиту) мають бути певним чином оформлені.

Так, за результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, у якому зазначаються: фактичний стан справ щодо предмета аудиту, а в разі виявлення фактів порушень законодавства або недоліків ці факти зазначаються з наведенням інформації про акти законодавства, що порушені, а також розмір заподіяних збитків, факти неефективного використання коштів державного бюджету. В акті наводиться перелік документів, інших матеріалів, які перевірялися, аналізувалися, оцінювалися під час здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту.

Акт підписується керівником контрольної групи, членами контрольної групи та керівником об’єкта контролю (а в разі його відсутності — посадовою особою об’єкта контролю, яка його заміщує). Примірник підписаного акта надається об’єкту контролю.

За наявності зауважень щодо змісту акта керівник об’єкта контролю (а в разі його відсутності — посадова особа об’єкта контролю, яка його заміщує) підписує такий акт із застереженнями та подає (надсилає) у строк, визначений Регламентом Рахункової палати, але не пізніше 5 робочих днів, члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту, аргументовані письмові зауваження стосовно положень акта, з якими не погоджується.

Такі зауваження додаються до акта і є його невід’ємною частиною, а також розглядаються членом Рахункової палати під час складання звіту за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) (ст. 34 Закону № 576).

За результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).

Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) (ст. 34 Закону № 576).

Не пізніш як за 7 робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об’єкта контролю.

У п’ятиденний строк об’єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід’ємними частинами. Після затвердження на засіданні Рахункової палати звіт надсилається об’єкту контролю.

За результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об’єкту контролю (ст. 36 Закону № 576).

Рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об’єктом контролю.

Об’єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв’язку з цим заходи.

Якщо об’єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об’єктом контролю у зв’язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.

Рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об’єктом контролю оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати (http://www.ac-rada.gov.ua), крім інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, з прийняттям Закону № 576 діяльність Рахункової палати стає повністю публічною і всі бажаючі зможуть ознайомлюватися з результатами її діяльності в частині проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також із вжитими об’єктами контролю у зв’язку з цим заходами.

Багатьох читачів турбує питання — чи може Рахункова палата накладати штрафи?

Відповідаючи на це запитання, зазначимо, що в разі виявлення порушень на об’єкті контролю, особи, які входять до складу контрольної групи, мають право вимагати від посадових осіб об’єкта контролю їх невідкладного усунення і надання у визначений строк письмової інформації про це.

Крім того, у разі виявлення на об’єкті контролю ознак кримінального або адміністративного правопорушення Рахункова палата інформує про них відповідні правоохоронні органи.

Тож накладання штрафів самою Рахунковою палатою на сьогодні не передбачено.

Більш детально процедура роботи Рахункової палати повинна бути визначена Регламентом Рахункової палати. Відповідно до п. 7 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 576 Рахункова палата зобов’язана у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 576 — Закон України «Про Рахункову палату» від 02.07.2015 р. № 576-VIII.

Закон № 315 — Закон України «Про Рахункову палату» від 11.07.96 р. № 315/96-ВР.

Стандарт № 28-6 — Стандарт Рахункової палати «Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів», затверджений постановою Колегії Рахункової палати від 27.12.2004 р. № 28-6.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі