Давайте спочатку розберемося взагалі, що таке студентське самоврядування та які права і обов’язки має студентська рада.
Засади діяльності студентського самоврядування визначає ст. 40 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (далі — Закон № 1556).
У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування вищих навчальних закладів.
Студентське самоврядування — це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом.
Абсолютно усі студенти (курсанти), які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.
Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).
Таке самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, вищого навчального закладу.
Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.
При цьому органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо).
Тож студентська рада є представницьким органом студентського самоврядування.
Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік.
Студенти (курсанти), обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені із своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш як 10 % студентів (курсантів) вищого навчального закладу.
Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки.
З припиненням особою навчання у вищому навчальному закладі припиняється її участь в органі студентського самоврядування у порядку, передбаченому положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
Тепер давайте розглянемо, які ж права та обов’язки мають органи студентського самоврядування.
Так, органи студентського самоврядування:
1) беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом у порядку, встановленому Законом № 1556 та Статутом вищого навчального закладу;
2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у вищому навчальному закладі;
6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;
7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;
9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування;
10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;
11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;
12) мають право оголошувати акції протесту;
13) виконують інші функції, передбачені Законом № 1556 та Положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
Також цікаво, які саме рішення не приймаються без участі органу студентського самоврядування.
Так, за погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
1) відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
2) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
3) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;
4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу;
5) поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;
6) затвердження правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються;
7) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
Звернемо увагу на те, що адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.
Цікаво, що орган студентської ради дуже схожий по структурі та функціям на органи місцевого самоврядування.
Керівник вищого навчального закладу забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода.
Порядок створення і функціонування студентського самоврядування у вищих навчальних закладах регламентує Примірне положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України, затверджене наказом Міносвіти від 15.11.2007 р. № 1010.
Тепер розглянемо, яку свободу дій мають органи студентської ради у фінансових питаннях, про що саме і йшлось у запитанні дописувача.
Так, відповідно до п. 10 ст. 40 Закону № 1556 фінансовою основою студентського самоврядування є:
1) кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 % власних надходжень, отриманих вищим навчальним закладом від основної діяльності.
Витрачання цих коштів на зазначені цілі має бути заплановано у кошторисі ВНЗ. На це звертало увагу Міносвіти у листі від 27.09.2011 р. № 1/9-733;
2) членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1 % прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів (п. 11 ст. 40 Закону № 1556).
Органи студентського самоврядування мають публічно звітувати про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.
Отже, при вирішенні питання щодо фінансового забезпечення діяльності студентської ради ВНЗ може піти двома шляхами:
1) зареєструвати студентську раду як громадську організацію та відповідно фінансувати її;
2) закуповувати необхідні товарно-матеріальні цінності для студентської ради та фінансувати заходи самостійно.
Обидва шляхи розглянемо по черзі.
Як визначено у п. 4 ст. 40 Закону № 1556, орган студентського самоврядування може бути зареєстрований як громадська організація відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У цьому випадку студентська рада може мати реєстраційний рахунок, штамп та інші реквізити. Вона повинна скласти та затвердити річний кошторис витрат органів студентського самоврядування, може вносити до нього зміни та доповнення. Також студентська рада має звітувати про виконання кошторису.
Також у самій раді може бути створена контрольно-ревізійна комісія, яка буде контролювати стан збереження майна та витрачання бюджетних коштів. У другому варіанті ВНЗ більше контролює фінансову діяльність студентської ради, адже фактичну закупівлю необхідних для ради товарно-матеріальних цінностей проводить сам ВНЗ. Необхідності у відкритті окремого рахунку для студентської ради у цьому випадку немає.
Для отримання необхідних раді товарно-матеріальних цінностей або для фінансування певних заходів студентська рада може подавати ВНЗ службові записки з зазначенням потреби та відповідними розрахунками. ВНЗ, у свою чергу, закуповує необхідні раді товарно-матеріальні цінності та сплачує за необхідні послуги.
Ми зі свого боку радимо ВНЗ піти все ж таки другим шляхом, аби мати змогу більш ефективно контролювати діяльність студентської ради.
