Порядок нарахування та сплати ЄСВ визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Цим Законом для осіб, яким після звільнення нарахована зарплата (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середня зарплата за вимушений прогул, встановлений спеціальний порядок нарахування ЄСВ (див. ч. 2 ст. 7 Закону № 2464). По таким особам ЄСВ нараховують на суму, яка визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.
Увага! Зазначений вище порядок не поширюється на виплати за невідпрацьований час, нараховані працівникам після їх звільнення. З таких виплат ЄСВ справляти не потрібно.Для того щоб визначити, чи належить виплата, нарахована звільненому працівникові, до виплат за невідпрацьований час, слід звернутися до Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 р. № 5. У її п.п. 2.2.12 наведений вичерпний перелік виплат, які є виплатами за невідпрацьований час. В їх число входить оплата відпусток, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.
Отже, сума відпускних, нарахована колишньому працівнику після звільнення у зв’язку з виправленням раніше допущеної помилки, не включається до бази справляння ЄСВ. Адже ця виплата є виплатою за невідпрацьований час. Тож ЄСВ з неї ні в частині нарахувань, ні в частині утримань справляти не потрібно. Також не потрібно відображати «забуті» відпускні у звітності з ЄСВ.
