Збільшено розміри стипендій
Уряд постановою від 08.10.2015 р. № 797 вніс до постанови КМУ «Деякі питання стипендіального забезпечення» від 05.03.2008 р. № 165 зміни, відповідно до яких підвищено розміри усіх видів стипендій.
Зокрема, розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для учнів професійно-технічних навчальних закладів — 311 грн. на місяць; для студентів вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр», — 622 грн. на місяць; для студентів вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр», — 825 грн. на місяць.
Як і у випадку з заробітною платою, підвищити розміри стипендії доведеться за минулий період, а саме з 01.09.2015 р.
Детальніше — у наступному номері нашої газети.
Чергове послаблення від Кабміну щодо використання державних коштів
Кабмін постановою від 30.09.2015 р. № 794 уніс зміни до п. 1 додатка до постанови КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65.
Нагадаємо, що у зазначеному додатку передбачені заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Так, постановою № 794 дозволено придбавати меблі та побутову техніку для облаштування пунктів тимчасового розміщення біженців і пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Також дозволено проводити ремонт зазначених приміщень за рахунок державних коштів.
ПСП для особи, яка має статус учасника бойових дій за участь в АТО
ДФС у листі від 04.09.2015 р. № 8397/В/99-99-17-03-03-15 розглянула питання щодо права застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) платником податку, який має статус учасника бойових дій за участь в антитерористичній операції.
Перш за все ДФС нагадала, що порядок надання ПСП, її розмір, а також перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, визначено в ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Так, право на підвищений розмір ПСП мають платники податку, які є учасниками бойових дій:
— на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551), крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ, — у розмірі 150 % (у 2015 році — 913,50 грн.);
— під час Другої світової війни або особа, яка у той час працювала в тилу та є інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, — у розмірі 200 % (у 2015 році — 1218 грн.).
Оскільки особи, які мають статус учасників бойових дій, що брали участь у антитерористичній операції, не зазначені ПКУ як пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір ПСП, такі платники не мають права на підвищений розмір пільги.
Тобто зазначені особи мають право на застосування ПСП у загальному розмірі відповідно до п.п. 169.1.1 ПКУ як будь-який платник податку, за умови дотримання інших вимог ст. 169 цього Кодексу.
При наданні платних послуг плавального басейну необхідно застосовувати РРО
ДФС у Житомирській області у листі від 08.10.2015 р. № 757/06-30-22-05-12 розглянула наступне запитання: бюджетна установа, яка є неприбутковою організацією, має плавальний басейн і надає платні послуги населенню. Надання цих послуг підтверджено видачею абонементів на місяць, які виготовлені типографським способом з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, що відповідає вимогам п. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон).
Розглядаючи це запитання, ДФС зазначила наступне.
Так, п. 1 ст. 3 Закону передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Також у п. 2 ст. 3 Закону є вимога про те, що такі суб’єкти повинні видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції».
Поряд з цим у ст. 9 Закону визначено перелік, коли РРО та розрахункові книжки не застосовуються. Проте у зазначеній статті відсутня пільга щодо незастосування РРО при наданні послуг.
Також автори листа нагадали, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно- спортивних і видовищних закладів. Саме так виглядає п. 4 ст. 9 Закону.
З урахуванням вищенаведеного та вимог чинного законодавства висновок такий: при наданні таких послуг слід застосовувати РРО.
