Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) є роботодавці — підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Платниками ЄСВ є працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених, зокрема, в абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (п. 2 ч. 1ст. 4 цього Закону).
Згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Для платників, зазначених, зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, ЄСВ встановлюється у розмірі 3,6 % визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ ( абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464).
ЄСВ у розмірі 6,1 % визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ встановлюється для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, із змінами і доповненнями, особа, яка займає посаду в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержує заробітну плату за рахунок державних коштів, є державним службовцем.
Після звільнення зазначена особа втрачає статус державного службовця.
Враховуючи викладене, державні установи утримують ЄСВ у розмірі 3,6 % із сум премій, нарахованих звільненим працівникам, які мали статус державних службовців.
За матеріалами, розміщеними на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі
Державної фіскальної служби України zir.minrd.gov.ua)
