В умовах обмеженого фонду оплати праці порадити вихід з ситуації складно, адже ви розумієте, що всі методи заохочення працівників, які працюють більше норми робочого часу, є матеріальними (грошовими). Але спробуємо.
З запитання випливає, що раніше за переробіток робочого часу ви заохочували працівників встановленням виплат стимулюючого характеру (у вигляді надбавок за складність та напруженість у роботі, премій). Проте законодавство передбачає в таких випадках можливість установлення працівникам ненормованого робочого часу. Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці затверджено наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7).
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). Так сказано у п. 1 Рекомендацій № 7.
Іншими словами, працівників з ненормованим робочим днем можна залучати до праці понад нормальну тривалість робочого часу. При цьому години, відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого часу, не відображають у табелі обліку використання робочого часу та додатково не оплачують.
Зазначимо основні моменти, пов’язані зі встановленням ненормованого робочого дня:
1. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7).
2. На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений в установі режим робочого часу. У зв’язку з цим роботодавець не має права систематично залучати працівників до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій № 7).
Згідно із ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу працівникам надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Крім того, керівники установ за погодженням з профспілковими комітетами можуть встановлювати ненормований робочий день для водіїв легкових автомобілів з доплатою 25 % тарифної ставки за відпрацьований час (п.п. 3.4.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519).
Як бачимо, встановлення ненормованого робочого дня також передбачає додаткові витрати коштів фонду оплати праці. Отже, вам слід-таки звернутися до вищої за рівнем організації з проханням збільшити асигнування на оплату праці.
