Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула лист <…> щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка нарахована у 2016 році за періоди 2015 року, та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують таку допомогу.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Відповідно до п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435), таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.
Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
Внесення від’ємних значень сум нарахованої заробітної плати (доходу) допускається лише:
при відображенні сум перерахунків заробітку (доходу), що пов’язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нарахованих у попередніх періодах;
при відображенні сторнованих сум відпускних, допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування єдиного внеску та розміри ставок єдиного внеску, згідно із Законом № 2464 (додаток 2), а також якщо нарахування здійснювалися, зокрема, за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність) періоди.
Частиною четвертою ст. 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Отже, у зв’язку з отриманням в січні 2016 року лікарняного листа за періоди 2015 року підприємство в поточному місяці 2016 року здійснює перерахунок заробітної плати за періоди 2015 року і відображає таку сторновану суму у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 з від’ємним значенням, відповідно зменшуючи суми нарахованого та утриманого єдиного внеску за ставками єдиного внеску, що діяли у 2015 році.
При цьому єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка нарахована працівнику в 2016 році за періоди 2015 року, обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску 22 відсотки, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) такої допомоги.
Водночас повернення коштів єдиного внеску у випадках надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. № 6.
Голова Р. Насіров
Коментар редакції
Сторнуємо надміру нараховану зарплату 2015 року за період хвороби: правила обкладення ЄСВ від фіскалів
Ось уже три місяці, як ми працюємо за новими правилами обкладення ЄСВ. Так, з 01.01.2016 р. набрали чинності зміни, внесені до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, зокрема, щодо справляння ЄСВ. А саме, зрівняли ставку ЄСВ у частині нарахувань на всі виплати і для усіх платників. Ставка ЄСВ у частині нарахувань для всіх роботодавців стала єдиною — 22 % (за винятком пільгових ставок для працівників-інвалідів 8,41 %; 5,5 %; 5,3 %). Причому така єдина ставка (22 %) застосовується як до зарплати, так і до лікарняних/декретних та винагороди за цивільно-правовим договором. Також скасували ставку ЄСВ у частині утримань, тобто з жодних доходів, нарахованих фізособі, ЄСВ не утримують.
Нові правила обкладення ЄСВ застосовують до доходів, нарахованих з 01.01.2016 р. і пізніше.
Проте відлуння подій минулого року досі не дають бухгалтерам спокою. Усі ми пам’ятаємо, що найбільший резонанс викликало запитання про те, яку ставку застосовувати при сторнуванні зарплати за минулий період, пов’язаний з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Бухгалтери сушили собі мозок: як правильно справляти ЄСВ, якщо працівнику в грудні 2015 року було нараховано зарплату як за повністю відпрацьований місяць, а в січні 2016 року її довелося сторнувати через хворобу працівника? Застосовувати до сторнованої зарплати нову ставку ЄСВ 22 % чи ту, що діяла до 01.01.2016 р.? Чи потрібно було коригувати ЄСВ, утриманий з надміру нарахованої зарплати? Як відображати таке сторнування зарплати в ЄСВ-звітності? Запитань було багато, а з офіційними роз’ясненнями якось не густо.
І ось нарешті з’явився лист, який підтвердив нашу позицію, викладену ще на початку цього року (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 3, с. 24).
У листі, що коментується, фіскали пояснили: у разі сторнування надміру нарахованої зарплати за минулий рік у зв’язку з перебуванням працівника на лікарняному, слід діяти так.
По-перше, на сторновані суми зарплати потрібно було зменшити ЄСВ, нарахований і утриманий раніше за ставками, що діяли у 2015 році. Тобто на відкориговані суми зарплати за 2015 рік, що припадають на період хвороби, слід було відкоригувати і суму нарахованого ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань. При такому коригуванні застосовують ставки ЄСВ, що діяли минулого року (для бюджетників 36,3 % у частині нарахувань та 3,6 % (6,1 %) у частині утримань).
По-друге, на суму лікарняних, нарахованих у 2016 році за періоди 2015 року, ЄСВ нараховують за ставкою 22 %, що діє на день нарахування такої виплати.
По-третє, у таблиці 6 ЄСВ-звіту за січень 2016 року відсторновані суми перерахованої зарплати за минулий 2015 рік (графи 17 та 18) потрібно було відображати в окремому рядку від зарплати поточного місяця, в якому здійснюють таке коригування, зі знаком «мінус». Також зі знаком «мінус» мали бути відображені суми утриманого (графа 20) та нарахованого (графа 21) ЄСВ на ці відкориговані суми зарплати.
По-четверте, у таблиці 1 ЄСВ-звіту за січень 2016 року сума відсторнованої зарплати за 2015 рік повинна була зменшити загальну суму нарахованої зарплати поточного місяця, в якому проводилося таке коригування (рядки 1, 1.1, 2, 2.1, 2.1.2). Отже, сума нарахованого ЄСВ на сторновану зарплату зменшила б загальну суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць (рядки 3, 3.1, 3.1.2). А от суму відсторнованої зарплати, з якої було утримано ЄСВ, слід було показати зі знаком «мінус» у рядку 4, а сам ЄСВ, утриманий з такої відсторнованої суми, — у рядку 5 також зі знаком «мінус».
Що ж, таке роз’яснення податківців поставило остаточну крапку в розбіжностях з приводу застосування ставки ЄСВ на сторновану зарплату за період 2015 року у зв’язку з перебуванням працівника на лікарняному. І хоча цей лист трохи спізнився (адже в основному усі перерахунки зарплати у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу через перебування працівника на лікарняному було здійснено на самому початку 2016 року), він і надалі не втратить своєї актуальності.
Коли ще можна скористатися цими рекомендаціями? Наприклад, якщо доведеться:
— проводити перерахунок надміру нарахованих сум відпускних, лікарняних, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у минулих роках через виявлену помилку;
— коригувати (сторнувати) суми відпускних за дні відпустки, наданої раніше у 2015 році в рахунок невідпрацьованого часу у разі звільнення працівника у 2016 році.
У цих випадках коригування нарахованого та утриманого ЄСВ зі сторнованих сум за минулий період (за період 2015 року) здійснюватиметься за ставками 2015 року.
Тетяна ГУЛЬ, експерт з питань оплати праці
