Бюджетні установи — платники ПДВ протягом лютого — березня цього року мали можливість уважно ознайомитися з новою формою податкової накладної (далі — ПН). А ось уже з 1 квітня 2016 року повинні її застосовувати.
При цьому майте на увазі: застосовувати нову форму необхідно до усіх ПН, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Як передбачено в п. 3 Порядку № 1307, всі ПН підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації.
Таким чином, з 01.04.2016 р. ПН та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (далі — РК) підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою незалежно від дати їх складання: до 01.04.2016 р. чи після цієї дати (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).
Напевно, ви помітили, що в формі ПН є багато змін та нововведень. Тож зупинимося на основних змінах, які необхідно взяти до уваги бюджетним установам при заповненні цього документа.
Шапка ПН
Перше, що привертає увагу, — це змінена шапка ПН. Як її тепер заповнювати, зараз розберемося.
Реквізити | Відмітка | Особливості заповнення |
Зведена податкова накладна | Х | Така помітка робиться при складанні зведених ПН у разі: — нарахування податкових зобов’язань відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ ( п. 11 Порядку № 1307); — постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер ( п. 19 Порядку № 1307) |
Складена на операції, звільнені від оподаткування | Без ПДВ | Така помітка робиться при складанні ПН на операції, що звільнені від оподаткування згідно зі ст. 197 ПКУ ( п. 17 Порядку № 1307) |
Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини) | Х | Така помітка робиться при складанні ПН, яка не видається покупцю. У такому випадку не тільки проставляють помітку «Х», але й зазначають тип причини, з якої НН залишається у продавця. Типи причин, за якими ПН залишається у продавця, змінилися (наведено в п. 8 Порядку № 1307). Оскільки ПН, які складаються відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, також залишаються у продавця, то в них також необхідно зробити помітку «Х» та залежно від ситуації зазначити тип причини («08», «09») |
Також, мабуть, ви звернули увагу на те, що у новій формі ПН присутні лише обов’язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ПКУ. Натомість такі необов’язкові реквізити ПН, як місцезнаходження (адреса), номер телефону продавця та покупця; вид/дата/номер цивільно-правового договору; форма проведення розрахунків, тепер узагалі в ній відсутні.
Порядковий номер ПН
Трохи змінився вигляд порядкового номера ПН.
Тепер у ньому відсутнє місце для внесення номера філіалу чи іншого структурного підрозділу головної організації — платника ПДВ.
При складанні ПН філією (іншим структурним підрозділом), яка фактично від імені головної організації — платника ПДВ є стороною договору та має делеговані права на складання ПН, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
Але у разі коли ПН заповнює сама головна організація, номер філії чи структурного підрозділу вона не вказує. При цьому нулі, прочерки та інші знаки чи символи у такій ПН не проставляються.
Як і раніше, порядковий номер ПН містить лише цифрові значення (тобто не повинен містити літер чи інших символів). Але з’явилась нова вимога: порядковий номер ПН не може починатись на «0».
Інші правила заповнення ПН залишилися без змін — платники ПДВ ведуть нумерацію у довільній формі та порядку. При цьому головне правило: не допускається складати різні ПН за однією датою з однаковим порядковим номером. Разом з тим складання платником ПДВ різних ПН з однаковими порядковими номерами, але з різними датами складання не вважається помилкою (див. лист ДФСУ від 11.01.2016 р. № 130/Б/99-99-19-03-02-14).
З’явились нові ІПН
Певні зміни унесені до індивідуальних податкових номерів (ІПН), які платники використовують при заповненні ПН, що не видаються покупцям. Оскільки бюджетні установи часто-густо працюють з такими покупцями, наведемо в таблиці необхідну інформацію для заповнення таких ПН.
Вид поставки | Тип причини | Назва покупця | ІПН покупця | Підстава (пункт Порядку № 1307) |
Постачання неплатнику податку | 02 | Неплатник | 100000000000 | п. 12 |
Постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість | 08 | Назва продавця | 600000000000* 400000000000 | п. 12 |
Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість | 09 | Назва продавця | 600000000000* 400000000000 | п. 12 |
За щоденними підсумками операцій | 11 | Неплатник | 100000000000 | п. 12 |
Зведені ПН у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ | 08, 09 | Назва продавця | 600000000000 | п. 11 |
* Такий ІПН зазначають при оформленні зведених ПН за цими причинами. | ||||
Таблична частина ПН
Суттєво змінився вигляд табличної частини ПН. Тепер ця частина складається з таких двох розділів (див. схему).
Отже, якщо до 01.04.2016 р. бюджетна установа спочатку в ПН розписувала всю номенклатуру товарів (послуг), а потім підбивала підсумки, то зараз підсумкові показники приводить з самого початку, а вже потім їх розшифровує у нижній частині (тобто в розділі Б). Тому цілком логічним буде спочатку заповнити розділ Б ПН, а вже потім перейти до розділу А.
Згідно з вимогами Порядку № 1307 до розділу Б додано абсолютно нові реквізити (графи). Розглянемо, що це за графи та які особливості їх заповнення.
Код ставки податку (графа 8)
У цій графі установи зазначають код ставки ПДВ, за якою оподатковується та або інша операція з постачання товарів (послуг). Наведемо перелік таких кодів на підставі п. 16 Порядку № 1307.
Вид операції | Код ставки |
Постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою (20 %) | 20 |
Постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 % | 7 |
Вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою | 901 |
Постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 0 % | 902 |
Постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування | 903 |
Код пільги (графа 9)
З’явилась ще одна нова графа у ПН, яка заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від обкладення ПДВ. При цьому зазначимо, що бюджетні установи при наданні платних послуг часто-густо користуються ст. 197 ПКУ, у якій визначені операції, які звільнені від обкладення ПДВ, тому на особливостях заповнення графи 9 зупинимось більш детально.
Отже, графу 9 бюджетні установи заповнюють у разі, коли складають ПН на операції, що звільнені від оподаткування. Тобто для тих ПН, у полі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» шапки яких записано «Без ПДВ», рядки II — VIII розділу А залишаються не заповненими, а в графі 8 розділу Б зазначають код ставки «903». У всіх інших випадках графу 9 установи не заповнюють.
Як передбачено в п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307, в графі 9 проставляють код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДФСУ станом на дату складання ПН.
Нагадаємо, що перелік податкових пільг наведено в Довіднику податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, з яким можна ознайомитися на сайті ДФСУ (www.sts.gov.ua) у розділі «Довідники».
Для того щоб бюджетним установам було зручно зорієнтуватися, відносно яких операцій з постачання вони мають пільги з ПДВ, наведемо витяг із зазначеного Довідника податкових пільг.
Код пільги згідно з Довідником податкових пільг | Найменування податкової пільги |
1 | 2 |
Пільги з ПДВ | |
14010404 | Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках ( п.п. 197.1.2 ПКУ) |
14010409 | Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, вказаних у пп. «а» — «о» п.п. 197.1.5 ПКУ (п.п. 197.1.5 ПКУ) |
14010411 | Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з утримання дітей у дошкільних навчально-виховних закладах, школах-інтернатах ( п.п. «а» п.п. 197.1.7 ПКУ) |
14010412 | Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах, реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ( п.п. «б» п.п. 197.1.7 ПКУ) |
14010429 | Звільняються від оподаткування операції з постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності або у власності всеукраїнських громадських організацій інвалідів, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів), користування рідкісними, цінними довідниками, книгами (у тому числі нічним абонементом), тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок ( п.п. 197.1.20 ПКУ) |
Також візьміть до уваги наступне: якщо на дату складання ПН відсутній код пільги у Довіднику податкових пільг (наприклад, у зв’язку із введенням нової податкової пільги ще не унесено відповідні зміни до Довідника), то у графі 9 проставляють умовний код ПДВ-пільги «99999999», а під табличною частиною у спеціально відведеному для цього полі пояснюють, що це за пільга. Для цього зазначають відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.
Увага! Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складають окремі ПН ( п. 17 Порядку № 1307).
Інші уточнення
Що стосується графи 1 «№ з/п», то тепер кількість найменувань поставлених товарів/послуг в одній ПН не може перевищувати 9999 позицій. У разі, якщо позицій буде більше, на інші платник повинен виписати наступну ПН з новим номером.
Також уточнено порядок заповнення граф 4 та 5 «Одиниця виміру товару/послуги». Як і раніше, графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8 (ср. ). Але якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у згаданому Класифікаторі, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а гр. 5 не заповнюється.
Важливо! У порожніх клітинках табличної частини ПН (що не підлягають заповненню) нулі, прочерки, інші знаки і символи не проставляють (їх залишають незаповненими).
У зведених «компенсуючих» ПН (для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ, з відміткою «Х» у полі «Зведена податкова накладна» верхньої лівої частини та типами причини «08» і «09») графи 3, 5 — 9 розділу Б табличної частини не заповнюються ( п.п. 8 п. 16 Порядку № 1307).
Що нового у РК до ПН
З 01.04.2014 р. коригувати ПН, причому складені як до зазначеної дати, так і після неї, бюджетним установам необхідно вже за оновленою формою РК, яка наведена в додатку 2 до ПН.
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 оновлений РК доведеться складати у таких випадках:
1) виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг;
2) перерахунку при поверненні товарів/послуг;
3) перерахунку при поверненні передоплати за товари/послуги;
4) будь-якої зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін. Причому цей випадок складання РК фіскали розглядають ширше і відносять до нього ситуації, пов’язані із:
— заміною номенклатури товару. Виняток — заміна номенклатури передоплачених, але не поставлених товарів неплатнику ПДВ. Податківці дозволяють РК у такому разі не складати;
— заміною коду УКТ ЗЕД при ввезенні товару;
— нестачею товарів при їх прийманні (коли постачальник визнав надіслану покупцем претензію і прийняв рішення не допоставляти товар, якого бракує).
Крім того, не слід забувати ще про один законний випадок, прописаний у п. 198.5 ПКУ: при зміні призначення використання товарів/послуг/необоротних активів з неоподатковуваних операцій в оподатковувані. У Порядку № 1307 про цей випадок ані слова (там прописано лише випадки, наведені в ст. 192 ПКУ). Проте використовуючи пряму норму, коригувати «компенсуючі» податкові зобов’язання зведеної ПН треба саме за допомогою РК.
Взагалі порядок складання РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН. Тому не будемо повторювати ті загальні моменти, які стосуються як ПН, так і РК, а лише акцентуємо увагу на особливостях складання оновленого РК.
По-перше, в шапці РК додано нові поля для відміток про те, хто саме (постачальник чи продавець) реєструє такі РК в ЄРПН.
Поля для відміток | Особливості заповнення |
Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) | Проставляється відмітка «Х», якщо РК підлягає реєстрації продавцем. Нагадаємо, що продавець реєструє РК у таких випадках ( п. 192.1 ПКУ, п. 22 Порядку № 1307): — якщо передбачається збільшення суми компенсації; — якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; — якщо РК не були видані покупцеві (складені до ПН, що не видавались покупцю, причому не важливо, який це РК — такий, що збільшує, чи такий, що зменшує) |
Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) | Проставляється відмітка «Х», якщо РК підлягає реєстрації покупцем ( п. 22 Порядку № 1307). Покупець реєструє «зменшуючі» РК (тобто за якими сума компенсації продавцю зменшується), в тому числі і до ПН, складених до 01.07.2015 р. Виняток — «зменшуючі» РК до ПН, які не видаються покупцеві. Їх реєструє продавець |
До зведеної податкової накладної | Проставляється відмітка «Х», якщо РК складається до зведених ПН: 1) на ритмічні постачання за п. 201.4 ПКУ. До речі, якщо зміни сталися до дати складання зведеної ПН, то коригування можна врахувати в такій зведеній ПН, не складаючи окремий РК; 2) на «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ |
До податкової накладної, складеної на операції, звільнені від оподаткування | Проставляється відмітка «Без ПДВ», якщо РК складається до ПН, складених за операціями, які звільнені від ПДВ ( п. 17 Порядку № 1307) |
Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини) | Проставляється відмітка «Х», якщо РК складається до ПН з типами причин, зазначеними у п. 8 Порядку № 1307, які бюджетна установа —постачальник залишила собі |
По-друге, таблична частина РК також складається з двох розділів: А та Б. Як і в ПН, розділ А табличної частини підсумковий, хоча і розташований попереду розрахункової частини — табличного розділу Б.
Так, у розділі А наводяться узагальнюючі дані, тобто підсумки коригування: сума коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту зі знаком «+/-», усього сума коригування обсягу постачання без ПДВ — «+/-».
У оновленому РК у розділі Б з’явилась нова графа — графа 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується». З огляду на її назву, в цій графі потрібно зазначати порядковий номер рядка ПН (!), що коригується.
Пояснимо, як це розуміти. Припустимо, ПН, що коригується, заповнена у три рядки, тобто ПН була складена на постачання трьох видів товару (А, Б, В). Кожен товар було записано в ПН під своїм порядковим номером (у ПН за графою 1). Далі податкові зобов’язання та податковий кредит за цією ПН коригуються: згідно з додатковою угодою змінюється ціна поставленого товару Б. Оскільки в ПН коригований товар записано за рядком з № з/п — 2, відповідно до графи 1 РК вписуємо саме цей № з/п з ПН — 2.
Зазначимо, що у іншому порядок складання РК залишився тим самим. Що стосується нових реквізитів РК (графа 11 — код ставки, графа 12 — код пільги), вони заповняються аналогічно ПН. Тож якщо РК установа буде складати до ПН на операції, що звільнені від оподаткування, то в графі 12 необхідно зазначати код пільги згідно з Довідником податкових пільг.
Наразі це основні зміни щодо порядку заповнення ПН, з якими бюджетним установам — платникам ПДВ необхідно працювати вже з 1 квітня 2016 року. Розуміємо, що новий Порядок № 1307 «залишив поза кадром» багато спірних питань, які вже в робочому порядку буде роз’яснювати фіскальна служба.
Нормативні документи
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
