(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 14
  • № 13
  • № 12/1
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/20
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Квітень , 2016/№ 15

Закон про держслужбу: знайомимося з new-версією

Про перетворення державної служби говорять уже давно. І ось нарешті відбулося! Новий Закон про держслужбу, прийнятий «під завісу» 2015 року, почне працювати з 1 травня 2016 року. При цьому під нього мають бути розроблені повний віз і маленький візок нормативки. Як впоратися з таким обсягом інформації? Зараз головна мета — ознайомитися з основними положеннями Закону про держслужбу та наявної нової нормативної бази про держслужбу, ну а далі поповнюватимемо свій багаж знань «по ходу п’єси».

Сфера поширення нового Закону про держслужбу

Ще раз зауважимо: старт для застосування Закону № 889 01.05.2016 р. Кого він стосується? Про це зазначено у ст. 3 Закону № 889. Так, дія зазначеного Закону поширюється на держслужбовців: Секретаріату КМУ, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, органів прокуратури, органів військового управління, іноземних дипломатичних установ України, держорганів, особливості проходження держслужби в яких визначені ст. 91 Закону № 889, та інших державних органів.

Одночасно скажемо, на кого його дія не поширюється. Так, Закон № 889 не стосується, зокрема: суддів; прокурорів; працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих держорганами, посадових осіб місцевого самоврядування. Крім того, під дію Закону № 889 не підпадають працівники держорганів, які виконують функції з обслуговування. Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджені постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 271 (ср. 025069200). Тоді як перелік таких посад уповноважена затвердити Нацдержслужба за поданням керівника держслужби у відповідному органі.

Держслужбовець: головні параметри

Розпочнемо з того, що з 01.05.2016 р. посади держслужби буде поділено на 3 категорії: «А», «Б» і «В» (ст. 6 Закону № 889). Від категорії, до якої віднесена посада держслужби, залежить і ранг, який може бути присвоєний держслужбовцю (ст. 39 Закону № 889). З 01.05.2016 р. згідно з новим Законом про держслужбу буде введено 9 рангів (замість 15 рангів, як це передбачалося ст. 26 Закону № 3723). Узагальнимо інформацію про категорії та ранги в таблиці нижче.

Категорія

Посади держслужби

Ранг

«А»

Державний секретар КМУ та його заступники, державні секретарі міністерств; керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами КМУ, та їх заступники; керівники апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступники; голови місцевих держадміністрацій; керівники держслужби в інших держорганах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України

1, 2, 3

«Б»

Керівники структурних підрозділів Секретаріату КМУ та їх заступники; керівники структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших держорганів, їх заступники, керівники територіальних органів цих держорганів і їх структурних підрозділів, їх заступники; заступники голів місцевих держадміністрацій; керівники апаратів апеляційних і місцевих судів, керівники структурних підрозділів апаратів судів, їх заступники; заступники керівників держслужби в інших держорганах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України

3, 4, 5, 6

«В»

Інші посади держслужби, не віднесені до категорій «А» і «Б»

6, 7, 8, 9

Увага! Кількість посад держслужби категорій «А» і «Б» в держоргані має становити не більше третини його штатної чисельності.

Прийняття на роботу

Вимоги до особи, яка претендує на посаду держслужбовця, містяться у ст. 19 і 20 Закону № 889. Крім того, існують і спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду держслужби (див ч. 3 і 4 ст. 20 Закону № 889).

А тепер про основні етапи прийняття особи на посади держслужби. Вступ на держслужбу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду держслужби за результатами конкурсу. Забороняється приймати громадян України на посади держслужби без проведення конкурсу, крім випадків, передбачених ст. 21 Закону № 889.

Про проведення конкурсу зазначено у гл. 2 Закону № 889, а також у Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженому постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 246.

Як зазначено у ст. 31 Закону № 889, на посаду держслужби призначається переможець конкурсу. Рішення про призначення приймає:

— на посаду держслужби категорії «А» — суб’єкт призначення;

— на посаду держслужби категорій «Б» і «В» — керівник держслужби.

Призначення на посаду держслужби оформляють відповідним актом. Про його реквізити можна довідатися зі ст. 33 Закону № 889. В акті про призначення на посаду може бути зазначена умова щодо випробування. Зауважимо, що встановлення випробування є обов’язковим, якщо особу вперше призначають на посаду держслужби. Випробування встановлюють строком до 6 місяців (ст. 35 Закону № 889).

Також зауважимо: особа, призначена на посаду держслужби уперше, публічно складає Присягу держслужбовця (ст. 36 Закону № 889).

Ще один важливий кадровий момент: ведення особистої справи держслужбовця починають одночасно з його вступом на держслужбу. При цьому порядок ведення та зберігання особистих справ держслужбовців має визначити Нацдержслужба (ст. 37 Закону № 889).

Стаж держслужби: як визначити

Для чого важливо визначати стаж держслужби? Насамперед це необхідно для визначення права на встановлення держслужбовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

З 01.05.2016 р. стаж держслужби розраховуватимемо, спираючись на ст. 46 Закону № 889. Під цю норму вже розроблений спеціальний Порядок № 229, який прийде на зміну Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283.

Увага! Стаж держслужби за період роботи до 01.05.2016 р. обчислюється в порядку та на умовах, передбачених законодавством на той момент.

Так зазначено в п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889.

До речі, обов’язки з обчислення стажу держслужби покладено на плечі служби управління персоналом держоргану (п. 2 Порядку № 229).

Оплата праці в органах держслужби: новий підхід

Мабуть, ця частина Закону № 889 викликає найбільший інтерес. Відразу зауважимо, що нова нормативна база про держслужбу передбачає встановлення зарплати окремо для держслужбовців і окремо — для працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування.

На що розраховувати держслужбовцям з 01.05.2016 р.? Про оплату їх праці сказано у ст. 50 — 52 Закону № 889. Також у 2016 році у цьому питанні слід керуватися розробленою під указані норми постановою № 292. До її положень ми повернемося в наступному номері нашої газети. А зараз ознайомимося з оплатними нюансами для держслужбовців, прописаними у ст. 50 — 52 Закону № 889. Так, з 01.05.2016 р. зарплата держслужбовців складається з наведених далі елементів.

Посадовий оклад. Установлення розмірів посадових окладів для держслужбовців супроводжується відразу двома критеріями:

— поділ посад держслужби на 9 груп оплати праці;

— поділ держорганів за юрисдикціями.

Розглянемо, в чому полягають такі підходи.

Критерій 1. Як зазначено в ч. 1 ст. 51 Закону № 889, для цілей встановлення розмірів посадових окладів посади держслужби поділяються на групи оплати праці. Таку градацію ми навели в таблиці нижче. Однак доповнимо, що конкретні рекомендації з прирівнювання посад держслужби до відповідної групи оплати праці для 2016 року представлені в додатку 3 до постанови № 292.

Групи оплати праці

Посади держслужбовців

Група 1

Керівники держорганів і прирівняні до них посади

Група 2

Перші заступники керівників держорганів і прирівняні до них посади

Група 3

Заступники керівників держорганів і прирівняні до них посади

Група 4

Керівники самостійних структурних підрозділів держорганів і прирівняні до них посади

Група 5

Заступники керівників самостійних структурних підрозділів держорганів і прирівняні до них посади

Група 6

Керівники підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів держорганів, їх заступники і прирівняні до них посади

Група 7

Головні спеціалісти держорганів і прирівняні до них посади

Група 8

Провідні спеціалісти держорганів і прирівняні до них посади

Група 9

Спеціалісти держорганів і прирівняні до них посади

Критерій 2. У ч. 2 ст. 51 Закону № 889 зазначено, що для цілей установлення розмірів посадових окладів держоргани поділяються за юрисдикцією, яка поширюється:

— на усю територію України;

— на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя;

— на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Ці два наведені критерії одночасно враховані КМУ у додатку 1 до постанови № 292, в якому представлена схема посадових окладів для держслужбовців.

Розкриємо законодавчі приписи з приводу розмірів посадових окладів, які мають бути взяті до уваги в урядовій постанові. Так, згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 889 мінімальний розмір посадового окладу групи 1 в держорганах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше 7 мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 в держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

У свою чергу, мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше 2 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом. Однак повною мірою така гарантія запрацює лише з 2019 року (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889). Також читаємо п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889. У ньому зазначено: мінімальний розмір посадового окладу групи 9 в держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, становить:

з 01.01.2017 р. — 1,25 розміру мінзарплати;

з 01.01.2018 р. — 1,5 розміру мінзарплати;

з 01.07.2018 р. — 1,75 розміру мінзарплати.

З приводу 2016 року нічого не зазначено. Однак як видно із додатка 1 до постанови № 292, Уряд установив фіксований розмір такого окладу групи 9, не прив’язуючись до гарантії з ч. 3 ст. 51 Закону № 889.

Надбавка за вислугу років. З 01.05.2016 р. надбавка за вислугу років на держслужбі встановлюється на рівні 3 % посадового окладу держслужбовця за кожний календарний рік стажу держслужби, але не більше 50 % посадового окладу (ч. 1 ст. 52 Закону № 889). Вважаємо, що при визначенні стажу держслужби слід керуватися ч. 2 ст. 46 Закону № 889 і Порядком № 229 (ч. 1 ст. 46 Закону № 889).

Нас непокоїть практичне виконання цього положення в частині встановлення надбавки за вислугу років за наявності стажу держслужби у 17 років. Дивіться: за кожний рік держслужби надається надбавка за вислугу років у розмірі 3 %. Тоді за наявності 16-річного стажу держслужби держслужбовцю належить нараховувати таку надбавку в розмірі 48 %. Далі додаємо до зазначених 48 % ще 3 % і отримуємо 51 %, тобто більше максимально допустимого процентного розміру надбавки за вислугу років. Ось і маємо запитання: що робити за наявності стажу держслужби в 17 років — встановити надбавку в розмірі 50 % або залишити на рівні 48 %? На нашу думку, за наявності стажу держслужби в 17 років надбавка за вислугу років має становити 50 % (тобто ми збільшили надбавку на 3 %, але повинні при цьому виконати обмеження — не більше 50 %). Сподіваємося, що роз’яснення уповноважених органів поставить остаточну крапку в цьому питанні.

Надбавка за ранг. Розмір надбавки за ранг прописує КМУ під час затвердження схеми посадових окладів на посадах держслужби (ч. 2 ст. 52 Закону № 889). Для 2016 року розмір такої надбавки наведений у додатку 2 до постанови № 292.

Виплата за виконання обов’язків колеги. Виплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця встановлює керівник держслужби за поданням безпосереднього керівника держслужбовця. Таку виплату здійснюють у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього держслужбовця (ч. 3 ст. 52 Закону № 889).

Виплата за додаткове навантаження. Виплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою держслужби встановлює керівник держслужби за поданням безпосереднього керівника держслужбовця. Цю виплату здійснюють держслужбовцям, між якими поділено обов’язки за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок коштів економії фонду посадового окладу за відповідною посадою (ч. 4 ст. 52 Закону № 889).

Премії. У ч. 3 ст. 50 Закону № 889 наведені такі види премій, які можуть бути виплачені держслужбовцям:

— премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

— місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску держслужбовця в загальний результат роботи держоргану.

З 01.01.2019 р. загальний розмір місячної та квартальної премій, які може отримати держслужбовець за рік, не має перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік.

Типове положення про преміювання має бути затверджене Мінсоцполітики за погодженням з Нацдержслужбою. На його базі потрібно буде розробити Положення про преміювання у відповідному держоргані, яке затверджує керівник держслужби за погодженням із профспілкою (ч. 5 ст. 52 Закону № 889).

Також зауважимо: рішення про встановлення премії держслужбовцям приймає керівник держслужби (ч. 5 ст. 52 Закону № 889). А ось аналогічне рішення для держслужбовців, які обіймають посади держслужби категорії «А», встановлює суб’єкт призначення (ч. 7 ст. 52 Закону № 889).

Увага! З 01.01.2019 р. фонд преміювання держоргану встановлюється в розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці (ч. 6 ст. 52 Закону № 889).

Такі «круті» зміни в оплаті праці держслужбовців припускають наявність деяких перехідних положень. І вони є! Зверніть увагу на п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889. У цій нормі зазначено: керівники держслужби мають право у разі зменшення у зв’язку із встановленням нових умов оплати праці розміру зарплати (без премії) в окремих держслужбовців на час роботи на займаній посаді виплачувати у межах витрат, передбачених на оплату праці, різницю між зарплатою, визначеною згідно з попередніми умовами оплати праці (без премії), і розміром зарплати, встановленим згідно з новими умовами оплати праці. Також керівники держслужби протягом двох років з дня набрання чинності Законом № 889 (тобто починаючи з 01.05.2016 р.) у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати держслужбовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 289.

«Закругляємося» з держслужбовцями. Далі декілька слів скажемо про оплату праці для працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування. Судити про структуру їх зарплати можна з норм постанови КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, у 2016 році» від 06.04.2016 р. № 268.

Згідно із зазначеною постановою зарплата таких працівників держорганів складається з: посадового окладу, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, доплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника, премій, надбавки за стаж роботи в держорганах. Цією постановою передбачена можливість виплати матдопомоги для вирішення соціально-побутових питань, матдопомоги для оздоровлення.

Заохочення для держслужбовців: на що розраховувати

Як зазначено в ч. 1 ст. 53 Закону № 889, за бездоганно-ефективну держслужбу та за особливі заслуги держслужбовцю належать такі види заохочень:

— оголошення подяки;

— нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками держоргану;

— дострокове присвоєння рангу;

— представлення до нагородження урядовими відзнаками та урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

— представлення до відзначення державними нагородами.

Тут також зауважимо, що держслужбовцю може бути виплачена матдопомога для вирішення соціально-побутових питань (ч. 2 ст. 54 Закону № 889). У яких розмірах і за яких обставин? Усе це повинен прописати Уряд у відповідному Порядку. На момент підготовки матеріалу в номер такого документа ще немає.

Час роботи та відпочинку

З 01.05.2016 р. про робочий час і час відпочинку для держслужбовців ідеться у спеціальному для них законодавстві — Законі № 889. В епоху Закону № 3723 у цьому питанні слід було спиратися на вимоги КЗпП.

Так, ст. 56 Закону № 889 визначено, що тривалість робочого часу держслужбовця становить 40 годин на тиждень. У цій статті зазначено, що держслужбовці працюють за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями. Водночас у п. 2 розд. III Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Нацагентства з питань держслужби від 03.03.2016 р. № 50, уточнюється, що в держоргані, як правило, встановлюється п’ятиденка.

Також ч. 3 ст. 56 Закону № 889 передбачено запровадження неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Крім того, у ст. 56 Закону № 889 вказано, що в загальному випадку держслужбовець за наказом керівника держслужби, про який повідомлена профспілка, зобов’язаний з’явитися на службу та відпрацювати понад тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, в нічний час. За роботу у зазначені дні (години) держслужбовцю надають грошову компенсацію згідно з КЗпП або протягом місяця надають відповідні дні відпочинку за заявою держслужбовця. При цьому загальна тривалість роботи у зазначений «позаплановий» час не може перевищувати 4 годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Відпустки: види, тривалість, особливості

Щорічна основна відпустка. Тривалість щорічної основної відпустки для держслужбовців, як і раніше, становить 30 календарних днів (ст. 57 Закону № 889).

Присутній і матеріальний супровід такої відпустки. Так, при наданні щорічної основної відпустки держслужбовцю належить грошова допомога в розмірі середньомісячної зарплати.

Нагадаємо: згідно зі ст. 35 Закону № 3723 ця виплата іменувалася допомогою на оздоровлення, що надається в розмірі посадового окладу. Водночас у п.п. 3 п. 2 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 також ішлося про допомогу на оздоровлення, але вже в розмірі не більше середньомісячної зарплати працівника. Із цього приводу відомства роз’яснювали (зокрема, див. лист Мінсоцполітики від 11.09.2013 р. № 10212/0/14-13/13), що йдеться про одну й ту саму виплату. При цьому допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу надавали обов’язково. Тоді як у розмірі середньомісячної зарплати її виплачували тільки за наявності для цього коштів або економії фонду оплата праці.

Щорічна додаткова відпустка. Підхід до визначення тривалості такої відпустки змінився. Розпочнемо з новинок. Дивіться: у ч. 1 ст. 58 Закону № 889 зазначено: «За кожний рік державної служби після досягнення 5-річного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як 15 календарних днів.» Отже, за наявності 5-річного стажу держслужби щорічна додаткова відпустка держслужбовця становить 1 календарний день. Далі за кожний рік держслужби йому додається ще по одному дню, доки тривалість щорічної додаткової відпустки досягне максимуму — 15 календарних днів. Зауважимо, що Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток затверджений постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270.

Тепер же згадаємо попередній механізм визначення тривалості цієї відпустки. Про нього можна довідатися з ч. 2 ст. 35 Закону № 3723, але більше інформації із цього приводу містить розроблена під зазначену норму постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.

Згідно з цією постановою держслужбовцям, які мають стаж держслужби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарні дні за кожний наступний рік. При цьому тривалість такої відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Таким чином, раніше у держслужбовця виникало право на щорічну додаткову відпустку за наявності стажу держслужби понад 10 років, але її тривалість становила відразу 5 календарних днів. Далі тривалість такої відпустки збільшувалася на 2 календарні дні за кожний рік держслужби до досягнення максимальної тривалості такої відпустки — 15 календарних днів.

Нижче в таблиці наведемо старий і новий підходи щодо визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за стаж держслужби.

Стаж держслужби

Тривалість щорічної додаткової відпустки

до 01.05.2016 р.

з 01.05.2016 р.

Понад 5 років

1 календарний день

Понад 6 років

2 календарні дні

Понад 7 років

3 календарні дні

Понад 8 років

4 календарні дні

Понад 9 років

5 календарних днів

Понад 10 років

5 календарних днів

6 календарних днів

Понад 11 років

7 календарних днів

7 календарних днів

Понад 12 років

9 календарних днів

8 календарних днів

Понад 13 років

11 календарних днів

9 календарних днів

Понад 14 років

13 календарних днів

10 календарних днів

Понад 15 років

15 календарних днів

11 календарних днів

Понад 16 років

15 календарних днів

12 календарних днів

Понад 17 років

15 календарних днів

13 календарних днів

Понад 18 років

15 календарних днів

14 календарних днів

Понад 19 років і далі

15 календарних днів

15 календарних днів

Увага! За держслужбовцями, які відповідно до ст. 35 Закону № 3723 набули право на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено ст. 58 Закону № 889, така тривалість додаткових відпусток зберігається після набрання чинності Законом № 889 (п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889).

Підкреслимо: стаж держслужби для надання щорічної додаткової відпустки обчислюється згідно з правилами Порядку № 229 (ч. 1 ст. 46 Закону № 889).

Відкликання з щорічної відпустки. Як і раніше, держслужбовця можуть відкликати з щорічної (основної або додаткової за стаж держслужби) відпустки (ч. 3 ст. 20 Закону № 3723, ст. 60 Закону № 889). На таке відкликання згода держслужбовця не потрібна.

Проте, на відміну від попередньої версії законодавства про держслужбу, з 01.05.2016 р. при оформленні відкликання держслужбовця з щорічної відпустки слід керуватися спеціальним нормативним документом — Порядком відкликання державного службовця з щорічної відпустки, затвердженим постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 230.

У п. 3 цього Порядку вказано, що підставою для відкликання держслужбовця з щорічної відпустки є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути повідомлено при наданні щорічної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою.

Справжньою новацією в питанні відкликання держслужбовців з щорічної відпустки став припис про відшкодування держслужбовцю непередбачених витрат, пов’язаних з його відкликанням із щорічної відпустки (ч. 3 ст. 60 Закону № 889). Зазначену норму вже підкріплено відповідним Порядком, затвердженим постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 231.

Інші відпустки. У ч. 2 ст. 58 Закону № 889 вказано: «Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються державним службовцям відповідно до закону». Закон № 889 не містить інших уточнень. Це означає: усі зазначені відпустки надаються держслужбовцям за загальними правилами, які прописані в Законі України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Припинення держслужби: вивчаємо підстави

З 01.05.2016 р. при припиненні держслужби слід спиратися на підстави, наведені в розд. IX Закону № 889. При цьому у ст. 83 цього Закону зібрані усі можливі випадки для припинення держслужби, а в наступних статтях наведені вже конкретні підстави (див. таблицю нижче).

Держслужба припиняється у випадку:

Норма Закону № 889, в якій представлені підстави для припинення держслужби:

втрати права на держслужбу або його обмеження

ст. 84

закінчення строку призначення на посаду держслужби

ст. 85

ініціативи держслужбовця або за угодою сторін

ст. 86

ініціативи суб’єкта призначення

ст. 87

настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін

ст. 88

незгоди держслужбовця на проходження держслужби у зв’язку зі зміною її істотних умов

п. 6 ч. 1 ст. 83

досягнення держслужбовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачене законом

п. 7 ч. 1 ст. 83

застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 16.09.2014 р. № 1682-VII

п. 8 ч. 1 ст. 83

На цьому закінчуємо розгляд основних нововведень для держслужбовців. Але тема ця не є закритою. У наступних номерах ми ще не раз до неї повернемося. Реформа держслужби тільки-но починається…

Нормативні документи

Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.

Порядок № 229 — Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 229.

Постанова № 292 — постанова КМУ «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06.04.2016 р. № 292.

державна служба додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті