Теми статей
Обрати теми

Щодо застосування переговорної процедури закупівлі, використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками, оприлюднення звіту про укладені договори

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Лист від 15.07.2016 р. № 3302-06/21890-07

Мінекономрозвитку України у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон) повідомляє.

Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 1 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року — для всіх замовників.

Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер

Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

При цьому згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) — здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Ураховуючи викладене та вимоги частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 35 Закону, якщо ним було двічі відмінено тендер у розумінні цього Закону через відсутність достатньої кількості учасників.

Щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону

Цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю — договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону, закупівлі товарів, робіт або послуг здійснюють виключно суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону.

Водночас наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35 затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (далі — Порядок), згідно з яким, зокрема, замовниками допорогових закупівель є замовники у розумінні Закону, а також державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об’єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків.

Так, відповідно до пунктів 1.2 та 1.9 Порядку державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об’єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35.

Щодо оприлюднення звіту про укладені договори

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» затверджено форму звіту про укладені договори (далі — Звіт). Відповідно до пункту 15 Звіту замовники зазначають ціну договору.

Таким чином, замовники оприлюднюють Звіт про кожний укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини.

Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, маютьносять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Заступник директора Департаменту регулювання державних закупівель Л. Лахтіонова

Коментар редакції

Мінекономрозвитку роз’яснює особливості застосування Закону про публічні закупівлі

З 01.08.2016 р. уведений в дію Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922). Про особливості його застосування бюджетними установами редакція нашої газети почала розповідати ще на початку цього року, тож майже в кожному номері газети «Бюджетна бухгалтерія» наші читачі знаходять відповіді на свої запитання.

Цього разу Мінекономрозвитку як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель роз’яснює деякі актуальні питання щодо застосування Закону № 922.

1. Щодо застосування переговорної процедури закупівлі

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо ним було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Ця підстава для застосування переговорної процедури замовниками і раніше була передбачена в Законі України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197). Так, п. 4 ч. 2 ст. 39 цього Закону зазначено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, зокрема, якщо ним було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.

Як бачимо, така підстава для застосування переговорної процедури в розумінні законів № 922 та № 1197 має багато спільного, але є й певні відмінності. Тож з’ясуємо, за яких умов замовники можуть застосувати таку підставу для переговорної процедури після 01.08.2016 р.:

1) замовник двічі відмінив торги.

При цьому документами для підтвердження наявності зазначеної підстави є два рішення тендерного комітету про відміну торгів у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників та два оприлюднені повідомлення про відміну таких торгів.

Але майте на увазі: такі дві процедури замовник повинен був провести та відмінити відповідно до вимог, визначених Законом № 922, а не Законом № 1197. Тому, якщо замовником були проведені та відмінені процедури закупівель за правилами, передбаченими Законом № 1197, ці факти не можуть бути підставою для застосування переговорної процедури торгів у розумінні Закону № 922;

2) такі торги (тобто два тендери, оголошені за Законом № 922) замовник відмінив через відсутність достатньої кількості учасників, тобто було отримано одну тендерну пропозицію або не подано жодної. При цьому такі торги було відмінено саме з цієї причини, а не з будь-якої іншої підстави для відміни торгів, передбаченої ч. 1 ст. 31 Закону № 922;

3) предмет закупівлі, визначений для проведення переговорної процедури, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником попередньо в тендерній документації.

2. Щодо використання електронних закупівель суб’єктами, які не є замовниками

Певна категорія юридичних осіб та /або суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, не є замовниками в розумінні Закону № 922.

Зокрема, у разі якщо юридичні особи та/або суб’єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, установлених п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, але не відповідають жодній з ознак, визначених п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону, такі суб’єкти не є замовниками у розумінні зазначеного Закону. Це питання Мінекономрозвитку детально розглядало в листі від 12.05.2016 р. № 3302-06/13747-07 (ср. ).

Тому автори листа, що коментується, ще раз звернули увагу на це питання та підкреслили: ті юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які не є замовниками у розумінні Закону № 922, можуть використовувати електронну систему закупівель (далі — ЕСЗ) з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт незалежно від суми закупівлі. Порядок функціонування такої системи та здійснення закупівель визначено у Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 20).

3. Щодо оприлюднення звіту про укладені договори

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 922, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання ЕСЗ за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та не перевищує 200 тис. грн. для товарів та послуг (1,5 млн грн. — для робіт), замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори. Такий звіт оприлюднюється на веб-порталі через електронний майданчик протягом одного дня з дня укладення договору за формою, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490.

Необхідність оприлюднення такого звіту в ЕСЗ викликала певні запитання у замовників. Тому, проаналізувавши форму такого звіту, Мінекономрозвитку дійшло наступного висновку: замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір без використання ЕСЗ за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, тобто не перевищує 200 тис. грн. для товарів та послуг (1,5 млн грн. — для робіт). Принаймні такий висновок базується на тому, що саме в п. 15 Звіту про укладені договори замовники зазначають ціну договору.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі