Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв’язку з введенням в дію Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон) з 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників повідомляє.
Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій статті 10 Закону, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг — 133 тисячам євро; для робіт — 5150 тисячам євро.
Разом з тим Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації у залежності від очікуваної вартості закупівлі.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
Виходячи зі змісту частин третьої та п’ятої статті 25 Закону учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Зміни до тендерної пропозиції, які отримані після закінчення строку подання тендерних пропозицій, електронною системою закупівель не враховуються.
Відповідно до частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу другого частини п’ятої статті 28 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом. Після оприлюднення зазначеного протоколу електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендера та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з Законом.
При цьому згідно із частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Таким чином, оскільки у разі здійснення закупівлі, очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, до оцінки допускаються лише тендерні пропозиції учасників, які не було відхилено згідно з Законом, здійснення розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону.
Водночас підстави для відміни торгів визначені частиною першою статті 31 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону, рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою та оформлюються протоколом.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор Департаменту регулювання державних закупівель О. Стародубцев
Коментар фахівця
Проведення «міжнародних» торгів: розставляємо основні акценти
Слід зазначити, що алгоритм розгляду замовником тендерних пропозицій та їх оцінки електронною системою закупівель (далі — ЕСЗ) умовно можна поділити на два види залежно від того, яка очікувана вартість предмета закупівлі. Для зручності такі два алгоритми називають «українські» торги — якщо очікувана вартість товарів/послуг не перевищує 133 тис. євро, а робіт є меншою за 5150 тис. євро, та «міжнародні» торги — коли очікувана вартість дорівнює або перевищує зазначені суми.
І якщо з «українськими» торгами усе більш-менш зрозуміло: спочатку ЕСЗ автоматично оцінює тендерні пропозиції учасників шляхом проведення електронного аукціону та вибирає учасника з найнижчою ціною, а потім уже сам замовник розглядає всі тендерні пропозиції учасників на відповідність вимогам у тендерній документації, то механізм проведення «міжнародних» торгів постійно викликає запитання та сумніви у правильності їх проведення.
Так, одні вважають, що «міжнародні» торги необхідно проводити так, як і «українські», але з точністю до навпаки: спочатку розгляд тендерних пропозицій на відповідність усім вимогам тендерної документації, а потім аукціон.
Інші ж схильні вважати, що в «міжнародних» торгах спочатку йде передкваліфікація — це розгляд замовником тендерних пропозицій на відповідність кваліфікаційним і технічним вимогам тендерної документації, потім система проводить аукціон серед невідхилених пропозицій. А вже після цього йде посткваліфікація переможця на предмет відповідності його пропозиції іншим вимогам тендерної документації, в тому числі й ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922).
З огляду на зазначене, напевно, уся держзакупівельна спільнота чекала конкретної відповіді на запитання: який же з двох алгоритмів проведення «міжнародних» торгів буде правильним?
На жаль, Мінекономрозвитку в листі, що коментується, не надало чіткої відповіді на поставлене запитання, а лише послалося на норми Закону № 922 та, як завжди, нагадало, що такі листи не встановлюють норм права і носять виключно інформативний та рекомендаційний характер.
Тож, приймаючи для себе той чи інший алгоритм проведення «міжнародних» торгів, замовник має розуміти, що за таким алгоритмом варто проводити всі «міжнародні» торги. При цьому якщо в майбутньому позиції замовника й контролюючого органу не будуть співпадати, то замовнику необхідно буде або доводити свою позицію, або ж визнати правоту контролера й чекати адміністративного протоколу та відповідальності.
Зі свого боку ми радимо замовникам дотримуватися при проведенні «міжнародних» торгів тієї позиції, що спочатку замовник має розглянути всі тендерні пропозиції учасників на відповідність усім вимогам тендерної документації, а в разі наявності підстав для відхилення якихось пропозицій прийняти рішення про таке відхилення.
Нагадаємо, що за результатами розгляду пропозицій замовник складає протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, установленою наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490, та оприлюднює такий протокол на веб-порталі Уповноваженого органу протягом 1 календарного дня з дня його затвердження.
При цьому для проведення ЕСЗ оцінки пропозицій замовнику варто допустити ті пропозиції, що в повній мірі відповідають вимогам тендерної документації та щодо яких відсутні законні підстави прийняти рішення про їх відхилення.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону № 922 у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм ч. 4 ст. 10 цього Закону (тобто в разі проведення «міжнародних» торгів), замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
Разом з тим відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 922 у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм ч. 4 ст. 10 цього Закону (тобто в разі проведення «міжнародних» торгів), проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.
При цьому підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника законодавець передбачив у ст. 30 Закону № 922.
Так, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник:
— не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 Закону № 922;
— не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Також тендерна пропозиція учасника має бути відхилена, якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28 Закону № 922, та якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення має бути оприлюднена замовником в ЕСЗ та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через ЕСЗ.
Зауважте, що за Законом № 922 замовник відміняє торги в разі, якщо допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а також у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Якщо ж замовник допустив до оцінки пропозиції, що в повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, та відсутні підстави для їх відхилення згідно із Законом № 922, ЕСЗ проводить оцінку таких пропозицій шляхом проведення електронного аукціону за критеріями та методикою, зазначеними замовником у тендерній документації.
За результатами розгляду тендерних пропозицій та оцінки їх ЕСЗ замовник визначає переможця торгів. У день визначення переможця замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, на нашу думку, «міжнародні» торги мають проводитися так само, як і «українські», у два етапи, тільки навпаки:
при «українських»: аукціон — розгляд тендерної пропозиції переможця;
при «міжнародних»: розгляд тендерних пропозицій учасників — аукціон.
Зазначимо, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи з усіх процедурних питань щодо закупівель оформлюється протоколом. У рішенні мають бути відображені результати поіменного голосування членів тендерного комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.
Також не зайвим буде нагадати: за порушення вимог, установлених Законом № 922 у частині прийнятих рішень по процедурі закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Ярослава ДУБРОВА, консультант з питань публічних закупівель
