У 2015 році Україна вирішила позбутися свого комуністичного та соціалістичного минулого шляхом прийняття Закону № 317. Згодом на виконання цього Закону Верховною Радою та органами місцевого самоврядування (обласними, районними, сільськими, селищними, міськими радами) були прийняті рішення про перейменування міст, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
Тому якщо на виконання Закону № 317 Верховною радою чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про перейменування міста, вулиці чи інших топонімів (географічних назв), внаслідок чого змінилась адреса бюджетної установи, такій установі доведеться привести установчі документи та інші документи у відповідність до зазначеного Закону. Така вимога передбачена в п. 3 ст. 7 Закону № 317, а саме: юридичні особи, політичні партії, інші об’єднання громадян, зареєстровані на день набрання чинності цим Законом (тобто 21.05.2015 р.), зобов’язані привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність до вимог Закону.
Далі розглянемо, як необхідно діяти бюджетним установам при зміні назви міста чи вулиці.
Перш за все зазначимо, що зміна адреси юридичної особи, зокрема, бюджетної установи, на виконання Закону № 317 не є фактичною зміною місцезнаходження юридичної особи. Підтвердженням цього є визначення терміна «місцезнаходження», наведеного в ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Довідка. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно перебуває керівництво) та здійснення управління і обліку.
Разом з тим інформація про місцезнаходження юридичної особи міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР). Так, в ч. 2 ст. 9 Закону № 755 визначено перелік відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР. Зокрема, до зазначеного Реєстру заносять відомості про місцезнаходження юридичної особи.
З огляду на це, у випадку коли змінено назву населеного пункту чи вулиці, інших об’єктів топоніміки населених пунктів відповідно до Закону № 317, такі зміни підлягають відображенню в ЄДР.
Тож почати необхідно із змін до статутних документів бюджетної установи.
Крок 1. Зміни до уставних документів
Відповідно до п.п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 внесення змін до статутного документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Усі зміни до установчих документів (статуту, положення) бюджетної установи викладаються письмово, такий документ прошивається, нумерується і підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими особами ( ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Довідка. Справжність підписів на установчому документі засвідчується нотаріально, крім випадків, передбачених Законом № 755.
Зокрема, така вимога не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в ЄДР ( п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Як швидко необхідно внести такі зміни?
З цього питання доцільно ознайомитися з позицією Мін’юсту, викладеною у листі від 12.05.2016 р. № 16606/10776-0-33-16/8:
«Водночас Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» не визначено певного терміну для внесення змін щодо місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.
Враховуючи зазначене вище, суб’єкти господарювання можуть вносити зміни щодо назви вулиці у загальному порядку при внесенні змін до своїх установчих документів, пов’язаних зі зміною складу своїх учасників (засновників, власників), структури управління тощо».
Отже, оскільки Законом № 317 не встановлено терміну для внесення змін щодо місцезнаходження юридичної особи, Мін’юст вважає, що це можна зробити у будь-який час. Але не радимо внесення таких змін до установчих документів відкладати на потім.
Адже відомості про місцезнаходження юридичної особи перш за все повинні бути зазначені в ЄДР ( п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону № 755).
Крім того, податкова адреса бюджетної установи повинна співпадати з її місцезнаходженням, зазначеним в ЄДР.
Довідка. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців ( п. 45.2 ПКУ).
Тому після прийняття рішення про внесення змін до статутних документів необхідно повідомити про таке рішення держреєстратора. Так, зміни відомостей про місцезнаходження юридичної особи, що містяться в ЄДР, у тому числі зміни до установчих документів юридичної особи, вносять відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 755.
Крок 2. Державна реєстрація змін до статуту
Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням такої юридичної особи.
Документи, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, визначені ч. 4 ст. 17 Закону № 755 (ср. ). Так, у разі державної реєстрації змін до відомостей про бюджетну установу державному реєстратору подають наступні документи:
1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР. Форма заяви затверджена наказом Мін’юсту від 06.01.2016 р. № 15/5;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР. У нашій ситуації таким документом є рішення (розпорядження) про перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів.
Вимоги щодо оформлення такого рішення визначено п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755.
Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Зокрема, така вимога не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в ЄДР, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування;
3) установчий документ бюджетної установи в новій редакції — у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.
Вимоги щодо оформлення такого документа визначено п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755.
Такий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі засвідчується нотаріально, крім випадків, передбачених законом.
Зокрема, така вимога не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в ЄДР.
Також варто знати: при поданні документів представник юридичної особи (уповноважена особа) подає документ, що засвідчує особу, та примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) документа, що засвідчує його повноваження. Виключення з цього правила стосується випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в ЄДР ( ч. 19 ст. 17 Закону № 755).
Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу вищезазначені документи можна подавати у паперовій або електронній формі ( ст. 14 Закону № 755). У разі подання документів у паперовій формі, засновник або уповноважена ним особа подають їх особисто або поштовим відправленням. До речі, поки що відсутні технічні можливості подавати такі документи в електронній формі через портал електронних сервісів Мін’юсту (https://kap.minjust.gov.ua/).
Майте на увазі: за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу адміністративний збір не справляється. Про це зазначив Мін’юст у листі від 17.11.2016 р. № 40211/34053-0-33-16/8. Наведемо витяг з цього листа:
«… Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 р. № 1666-VIII (набрав чинності 02.11.2016 р.), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 36 Закону про реєстрацію.
Абзацом дванадцятим частини першої статті 36 Закону про реєстрацію визначено, що адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу — підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.
Отже, за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу — підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», адміністративний збір не справляється».
Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, та внесення таких змін до ЄДР складає 24 години після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій (крім вихідних та святкових днів).
У свою чергу, реєстратор у день проведення державної реєстрації зазначених змін повідомляє про такі змінені відомості контролюючі органи, а саме ДФС, орган статистики, Пенсійний фонд. Тому зазначені органи вносять зміни в облікові дані юридичної особи як платника податків на підставі відомостей, отриманих з ЄДР. Про таку взаємодію між ЄДР та інформаційними системами державних органів зазначено в ст. 13 Закону № 755.
Разом з тим, незважаючи на зазначений порядок обміну відомостями, передбачений на законодавчому рівні, насправді бюджетним установам все одно доведеться повідомити органи ДФС про зміну свого місцезнаходження для внесення змін до відповідних реєстрів.
Розглянемо, в яких випадках необхідно здійснити такі зміни та які документи для цього слід подати, а коли й немає такої потреби.
Крок 3. Повідомити ДФС
Згідно з п.п. 16.1.11 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи. Тобто у разі перейменування міста, вулиці тощо платники податків повинні повідомити про зміну таких даних контролюючі органи. Але з цього правила є й певні винятки, які озвучили самі представники ДФС.
По-перше, відповідно до п. 66.1 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
— інформація органів державної реєстрації;
— документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів ( п. 66.5 ПКУ).
Як раніше зазначалось, в ЄДР містяться дані, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.
Враховуючи викладене, у разі зміни платником податку місцезнаходження та внесення відповідних змін до ЄДР контролюючі органи внесуть відповідні зміни до облікових даних платника податків на підставі відомостей, отриманих з ЄДР. Тому до контролюючих органів бюджетній установі у цьому випадку подавати заяву за формою № 1-ОПП (додаток 6 до Порядку № 1588) з позначкою «Зміни» не потрібно.
Далі наведемо відповідь фахівців ДФС, розміщену на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (далі — ЗІР), на таке запитання: чи необхідно суб’єкту господарювання вносити зміни до облікових даних, якщо відбулось перейменування міста, вулиці?
« … Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок) у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП — з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Враховуючи викладене вище, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків:
— відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням / місцем проживання;
— відомості про яких не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням /місцем проживання.»
По-друге, відповідно до п. 63.3 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
Як установлено п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У Повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
При відповіді на запитання: чи необхідно суб’єкту господарювання подавати повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування міста, вулиці, фахівці ДФС у ЗІР відповіли так:
« …Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці, інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних. При цьому у разі, якщо такі зміни підлягають державній реєстрації, то початком перебігу 10-денного строку є дата державної реєстрації змін.»
Таким чином, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У ньому зазначають нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
По-третє, у разі перейменування вулиць, міст, селищ тощо немає потреби переукладати з контролюючим органом договір про визнання електронних документів (далі — договір).
Як передбачено п. 10.23 розд. X Порядку № 1588, у разі ліквідації чи реорганізації контролюючого органу, адміністративно-територіальної реформи, зміни меж адміністративних одиниць (районів, міст) чи інших, незалежних від платника податків об’єктивних причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому обліковується платник податків, здійснюються зняття з обліку платника податку в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому відповідному контролюючому органі.
Наприкінці 2015 року ДФС спростила процес укладання договору, а саме: платник укладає один договір з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати податкові документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.
Такий договір є чинним з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
Тому нині позиція ДФС виглядає так: у разі зняття з обліку в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому відповідному контролюючому органі, якщо така зміна пов’язана з ліквідацією чи реорганізацією контролюючого органу, адміністративно-територіальною реформою або зміною меж адміністративних одиниць (районів, міст), а також у разі перейменування вулиць, міст, селищ тощо платнику податків не потрібно переукладати договір.
Крок 4. Перереєстрація платника ПДВ
Бюджетній установі, яка є платником ПДВ, необхідно пройти процедуру перереєстрації як платника такого податку.
Згідно з п. 183.15 ПКУ та пп. 4.1 і 4.2 розд. IV Положення № 1130, у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводять перереєстрацію такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ ( додаток 1 до Положення № 1130) з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розд. V ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи, що містяться у ЄДР, це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
При цьому у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.
Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 розд. IV Положення № 1130 до дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
До речі, якщо є бажання переконатися у тому, чи внесені відповідні зміни до Реєстру платників ПДВ, установа може подати Запит про отримання витягу з Реєстру платників податку на додану вартість за формою № 1-ЗВР ( додаток 12 до Положення № 1130). Такий Запит подає особисто платник ПДВ або уповноважена на це особа або надсилають поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Але якщо платник ПДВ уклав з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, зазначений Запит можна подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.
У свою чергу, контролюючий орган за запитом платника ПДВ надає безоплатно та безумовно протягом 2 робочих днів, що настають за днем отримання такого Запиту, Витяг з Реєстру платників ПДВ за формою № 2-ВР ( додаток 13 до Положення № 1130).
Крок 5. Перереєстрація РРО
Бюджетним установам, які здійснюють розрахунки готівкою за надані послуги та застосовують РРО або КОРО та РК, необхідно пройти ще одну процедуру — це перереєстрація РРО.
Зазначимо, що на необхідність проведення перереєстрації РРО у випадку зміни назви населеного пункту та вулиці звертала увагу ДФС у листах від 12.07.2016 р. № 14999/6/99-99-11-02-02-15, від 06.04.2016 р. № 7654/6/99-99-11-02-02-15, від 13.04.2016 р. № 8277/6/99-99-22-07-03-15.
Розповімо, як необхідно діяти бюджетній установі в такому випадку.
Після зміни даних щодо правовстановлюючих документів суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні за формою № 3-РРО та відповідно відображаються у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, необхідно перереєструвати РРО.
При цьому така зміна повинна стосуватися саме адреси господарської одиниці, тобто місця реалізації товарів та послуг, де здійснюються розрахункові операції за готівку.
Для цього бюджетна установа протягом 5 робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до ДФС за місцем реєстрації РРО такі документи:
1) реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;
2) довідку про опломбування РРО (у разі внесення змін про місцезнаходження, які потребували переопломбування РРО);
3) реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше 2 робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Майте на увазі: для того щоб РРО роздруковував розрахунковий документ з новою адресою, його необхідно перепрограмувати. Після цього такий РРО слід перепломбувати та отримати в ЦСО довідку про опломбування за формою № 1-ЦСО. Копію такої довідки суб’єкт господарювання повинен надати до ДФС протягом 5 робочих днів з дня переопломбування РРО (п. 7 розд. II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547). Крім того, необхідно перереєструвати КОРО. Процедура перереєстрації КОРО здійснюється в аналогічному порядку.
Таким чином, у разі перейменування міста та вулиці, внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, бюджетна установа має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність із Законом № 317. Після внесення змін до документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, має бути проведена перереєстрація РРО.
До речі, при проведені процедури перереєстрації РРО фіскальний номер не змінюється та зберігається до дати скасування реєстрації РРО (п. 3 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547).
Крок 6. Повідомити орган Казначейства
Також у разі перейменування міста та вулиці, внаслідок чого змінюється місцезнаходження бюджетної установи, необхідно повідомити орган Казначейства.
Для цього перш за все необхідно внести зміни до інформації, яка розміщена про бюджетну установу — розпорядника бюджетних коштів в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Зазначимо, що процедура внесення змін до такого Реєстру врегульована п. 4.1 Порядку № 1691:
«У разі виникнення змін у складі інформації, що міститься у Реєстраційній картці, розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) протягом трьох робочих днів подає зазначені зміни разом із супровідним листом до відповідного органу Казначейства, в якому він обслуговується, для внесення цих змін до Реєстраційної картки та до Єдиного реєстру.
Зміни подаються за формою Реєстраційної картки у двох примірниках. При цьому у верхній частині картки вказується найменування розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), а у нижній частині картки заповнюються лише поля, що змінюються, та код розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), який присвоєно.
<…>
У разі внесення змін до інформації про розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), яка міститься в Єдиному державному реєстрі, орган Казначейства отримує в електронній формі нові відомості з Єдиного державного реєстру (витяг, установчі документи клієнта).
Орган Казначейства перевіряє правильність заповнення Реєстраційної картки, вносить зміни до бази даних Єдиного реєстру та робить відмітку про їх введення на паперовому носії Реєстраційної картки (заповнюється дата перереєстрації та засвідчується підписом керівника (заступника керівника) органу Казначейства).
Один примірник змін до Реєстраційної картки (оригінал) з відповідною відміткою про введення до бази даних Єдиного реєстру повертається розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів), а другий примірник (оригінал) та документи, які надаються разом зі змінами до Реєстраційної картки, зберігаються у відповідному органі Казначейства в справі з юридичного оформлення рахунків розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).»
Після цього орган Казначейства вносить зміни до справи клієнта (бюджетної установи). На кожного клієнта формують справу, яка містить договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, Реєстраційну картку розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), складену відповідно до Порядку № 1691, зміни до неї та документи, які надаються разом з Реєстраційною карткою (змінами до неї), відомості з ЄДР (витяги, установчі документи клієнта), отримані органами Казначейства в електронній формі у порядку, встановленому законодавством, а також документи, визначені пп. 3.1 — 3.3 розд. IIІ, абз. 3, 4, 6 п. 6.6 розд. VI та п. 8.4 розд. VIIІ цього Порядку, у тому числі ті, що втратили чинність.
У результаті на підставі поданих документів орган Казначейства вносить відповідні зміни до Картки із зразками підписів та відбитка печатки (додаток 3 до Порядку № 758) та договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування (додаток 1 до Порядку № 758).
Крок 7. Повідомити орган ліцензування
Деякі бюджетні установи мають ліцензії на провадження деяких видів господарської діяльності (наприклад, освітня діяльність, медична практика), отримані відповідно до Закону № 222.
Виключний перелік підстав для переоформлення ліцензії визначено в ч. 15 ст. 13 Закону № 222, а саме: зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця.
Таким чином, у разі зміни місцезнаходження юридичної особи ліцензія не підлягає переоформленню. Саме про таке повідомила Державна регуляторна служба у листі від 16.07.2015 р. № 5223/0/201-15.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 222 ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк, встановлений ліцензійними умовами, але не пізніше ніж за один місяць з дня настання таких змін.
Крок 8. Зміна документів на нерухомість та інше майно
Законом № 317 не передбачено кінцевих термінів щодо внесення змін до документів на право власності.
Документи на право власності на об’єкти нерухомості, земельні ділянки та будь-яке інше майно, у яких зазначено старі назви міста чи вулиці, залишаються дійсними. Зміни до таких документів треба буде внести, якщо бюджетна установа здійснюватиме із зазначеними об’єктами такі операції, як, зокрема, продаж, безоплатна передача, оренда тощо.
Довідка. Мін’юст у листі від 21.06.2016 р. № 21413/677-0-2-16/8 повідомив наступне:
«Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містить імперативних вимог щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку з перейменуванням адрес реєстрації нерухомого майна. Зазначення у правовстановлювальних документах адрес об’єктів нерухомого майна, що існували до перейменування скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, не впливає на зміст права власності та чинність цих документів».
Якщо ж установа має бажання не відкладати таку справу на потім, а внести зміни вже зараз, тоді вона може скористатись механізмом, визначеним в ч. 1 ст. 26 Закону № 1952.
У такому разі суб’єкт господарювання має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці (проспекту, провулку тощо).
Для внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, які не пов’язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей. Зокрема, рішення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зміну назви міста чи вулиці є підставою для внесення відповідних змін.
Майте на увазі: за внесення змін до записів Державного реєстру прав, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами, адміністративний збір не справляється. Ця норма закріплена в ч. 8 ст. 34 Закону № 1952.
Крім того, відповідні зміни необхідно внести до правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Так, відповідно до п. 24 Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051, відомості про місцезнаходження земельної ділянки вносять до Державного земельного кадастру. При цьому відомості про об’єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об’єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів (ст. 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI).
Як зазначено у п. 117 згаданого Порядку, відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення, зокрема, змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу. У свою чергу, внесення відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку до Поземельної книги здійснюють за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них), крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання.
Тому у разі зміни адреси земельної ділянки бюджетній установі, яка має документи на право користування такою ділянкою, слід звернутися до Державного кадастрового реєстратора для внесення змін до Поземельної книги.
Також у разі наявності на балансі бюджетної установи транспортних засобів при зміні місцезнаходження є підстави для їх перереєстрації. Така підстава для перереєстрації транспортних засобів передбачена п. 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.
Послугу з перереєстрації транспортних засобів надають територіальні сервісні центри МВС за заявою юридичної особи. При цьому кінцевих термінів щодо перереєстрації транспортних засобів ані Законом № 317, ані зазначеним вище Порядком не передбачено. Тому установи самостійно вирішують, коли краще це зробити.
І останній момент. Оскільки зміна назви вулиці чи міста має наслідком зміни місцезнаходження бюджетної установи, про такі зміни доцільно повідомити своїх контрагентів шляхом оформлення додаткових угод до діючих договорів.
Нормативні документи
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 317 — Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 р. № 317-VIII.
Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.
Закон № 222 — Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.
Закон № 1952 — Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.06.2004 р. № 1952-IV.
Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.
Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.
Порядок № 758 — Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758.
Порядок № 1691 — Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затверджений наказом Мінфіну від 22.12.2011 р. № 1691.
