(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Січень , 2016/№ 3

Бюджетні новації — 2016

2016 рік зустрів нас численними новинами, які, зокрема, знайшли своє відображення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII* та Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII**. Ми завжди поспішаємо розповісти нашим читачам про найсвіжіші зміни. У минулому номері ми вже почали розглядати основні новації 2016 року. У цій статті продовжимо їх аналіз та докладно розповімо, що ж чекає бюджетну сферу у цьому році.

* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 1-2, с. 4.

** Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 1-2, с. 13.

Почнемо з розгляду новацій у сфері культури.

Так, Законом № 911 внесені зміни до Закону про культуру та, як наслідок, до законів про музеї, бібліотеки та театри, відповідно до яких тепер прописані положення щодо власних надходжень та платних послуг установ та закладів культури. Зокрема, тепер такі положення названих законів відповідають нормам БКУ. Тож не будемо зволікати та розглянемо їх докладніше.

Зміни до Закону про культуру

У ст. 26 Закону про культуру уточнено, що заклади культури, окрім передбачених раніше джерел, утримуються за рахунок:

— коштів, одержаних за роботи (послуги), виконані закладами культури на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

— доходів від реалізації продукції майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

— коштів, отриманих державними і комунальними закладами культури як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійних внесків та грантів, і розміщених на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору.

Важливо зазначити: такі джерела і раніше були дозволені законодавством, зокрема БКУ, але вони не були прописані безпосередньо у Законі про культуру.

Увага! У разі одержання коштів від надання платних послуг, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, з інших джерел, не заборонених законодавством, бюджетні асигнування державних і комунальних закладів культури не зменшуються.

Також у Законі про культуру тепер приділена увага положенням щодо надання платних послуг установами культури.

Так, зокрема, тепер у Законі чітко визначено, що розмір плати за надання платних послуг встановлюється державними і комунальними закладами культури щороку у національній валюті України, тобто в гривні.

Перелік платних послуг, які можуть надавати державні і комунальні заклади культури, затверджує Кабмін. Нагадаємо: на сьогодні діючим є Перелік № 1271.

Порядок надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури. На сьогодні діє Порядок № 732.

Зміни до Закону про музеї

Музеї належать до закладів культури, тому відповідно внесені зміни і до Закону про музеї. У цьому Законі також визначені додаткові джерела фінансування музеїв, як і всіх інших закладів культури у Законі про культуру.

Так, окрім раніше визначених у ст. 13 Закону про музеї додаткових джерел фінансування, тепер передбачено такі:

— кошти, що надходять від господарської діяльності та надання платних послуг;

— доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

— гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування, грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;

— кошти, отримані державними і комунальними музеями як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти і розміщені на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору.

Крім того, в Законі про музеї тепер також приділена увага положенням щодо надання платних послуг музеями.

Такі положення продубльовані із Закону про культуру, тому повторюватись і окремо зупинятись на них не будемо.

Зміни до Закону про бібліотеки

Бібліотеки також є закладами культури, тому логічно, що і до профільного Закону про бібліотеки внесено відповідні зміни.

Окрім зазначених раніше в ст. 26 цього Закону додаткових джерел фінансування бібліотек, тепер значаться такі:

— кошти, одержані за роботи (послуги), виконані на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

— доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

— гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування, грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;

— кошти, отримані бібліотеками як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти і розміщені на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору;

— інші не заборонені законодавством джерела.

Зазначимо, що положення про надання платних послуг також продубльовано із Закону про культуру та Закону про музеї, тому повторюватись і окремо зупинятись на них не має сенсу.

Крім того, звернемо увагу на те, що ті ж самі положення щодо надання платних послуг продубльовані відтепер і ще в одному профільному законі щодо установ культури — Законі про театри.

Підсумовуючи зміни, внесені до вищенаведених законів по закладах культури, можна зробити висновок, що законодавець має на меті розширення джерел фінансування закладів культури шляхом стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагодження зв’язків між закладами культури та бізнесом (фандрейзинг)). Саме про це йдеться у п.п. 2 п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911.

Далі продовжимо розглядати новації у інших бюджетних сферах.

Нові повноваження виконавчих органів місцевих рад у сфері освіти та фінансування ПТНЗ

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відтепер належить забезпечення здобуття професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах (оновлений п.п. 2 п. «а» ст. 32 Закону про місцеве самоврядування).

І це неспроста, адже у ст. 27 Закону про Держбюджет-2016 визначено, що Кабмін до 1 січня 2016 року має забезпечити передачу в установленому порядку видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах на фінансування з місцевих бюджетів.

До речі, відповідно до п.п. «е» п. 2 ст. 89 БКУ видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного та/або регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності, які розташовані на території міст обласного значення, здійснюються за рахунок бюджетів міст обласного значення.

Видатки на фінансування всіх інших професійно-технічних навчальних закладів здійснюються з обласних бюджетів ( п.п. «б» п. 2 ст. 90 БКУ).

Отже, саме з цього року розпочинається реформування системи професійно-технічних навчальних закладів, яке буде тривати щонайменше протягом трьох років.

Це випливає з того, що Кабмін має:

— забезпечити передачу з державної власності у комунальну відповідних установ, закладів та організацій;

— вжити заходів щодо модернізації мережі професійно-технічних навчальних закладів з урахуванням необхідності їх укрупнення та здійснення підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, використання потенціалу таких навчальних закладів для здійснення підготовки та перепідготовки незайнятого населення, не допустивши при цьому їх закриття чи перепрофілювання впродовж 2016 — 2018 років, а також скорочення чисельності працівників не більше 10 % щороку;

— за підсумками першого кварталу 2016 року провести моніторинг фінансового забезпечення професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності за рахунок коштів обласних та міських (міст обласного значення) бюджетів та у разі необхідності внести пропозиції щодо змін до бюджетного законодавства.

Сподіваємося, що таке реформування піде на користь професійно-технічним навчальним закладам і врешті-решт підніме їх на новий професійний рівень, адже робочі спеціальності нашій країні вкрай необхідні.

Призначення тимчасової державної допомоги дітям

Зазнала змін ст. 181 Сімейного кодексу.

Так, згідно з оновленим п. 8 ст. 181 цього Кодексу якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій вона виховується.

Нагадаємо, що раніше така допомога призначалась у розмірі не меншому ніж 30 % прожиткового мінімуму (далі — ПМ) для дитини відповідного віку.

Тобто тепер мінімальних обмежень щодо цієї допомоги немає і, перш за все, буде враховуватись матеріальний стан сім’ї, в якій виховується дитина.

Допомога на дітей одиноким матерям

Зазнав змін підхід до визначення розміру допомоги на дітей одиноким матерям, причому явно не в кращу сторону ☹.

Розмір допомоги тепер дорівнює різниці між 100 % ПМ для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (оновлена ст. 183 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-ХII).

Раніше ця різниця була на рівні 50 % ПМ.

Тобто тепер для призначення допомоги будуть порівнювати середньомісячний сукупний дохід сім’ї на одну особу не з 50 % відповідного ПМ, а зі 100 %, що відразу зменшить коло осіб, які отримають право на таку допомогу.

Крім того, до змін передбачалось, що розмір допомоги на дітей не повинен бути нижче ніж 30 % від ПМ. Тепер же цю норму скасовано.

Інші соціальні гарантії дітям

Також нерадісні зміни унесено до ч. 3 ст. 21 Закону № 651.

Відтепер органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади повинні забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1 — 4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону № 1768.

Це ж підтверджується і внесеними змінами до ст. 5 Закону № 2402.

Отже, порядок безкоштовного харчування дітей у школах змінено. У 1 — 4 класах безкоштовне харчування, яке до сьогоднішнього дня надавалося всім дітям, тепер передбачено лише для дітей із малозабезпечених сімей.

Видатки на таке харчування мають здійснюватися з місцевих бюджетів.

Але при цьому слід зазначити, що органи місцевого самоврядування можуть залишити безкоштовне харчування для всіх учнів 1 — 4 класів, передбачивши на це кошти місцевих бюджетів та прийнявши відповідні рішення щодо цього.

Далі звернемо увагу на такий важливий момент: внесеними змінами до ст. 19 Закону № 2402 уточнено, що безоплатне здобуття вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах відбувається на конкурсній основі.

Так, зі ст. 19 Закону № 2402 виключено право на пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітей, які належать до незахищених верств населення, а саме дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних сімей тощо.

Але поки що не слід панікувати на рахунок всіх пільговиків. Розбираємось.

Відповідно до розд. ХІ Умов прийому — 2016 поза конкурсом зараховуються:

— особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надане таке право;

— інваліди I, II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (обраною спеціальністю), відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

— особи, яким відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане таке право;

— особи, яким відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» надане таке право;

— особи, яким відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надане таке право;

— члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

— чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор — за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту.

Отже, вищезазначеними профільними законами продовжує передбачатись право на вступ поза конкурсом до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітей певних соціальних категорій, зокрема ст. 22 Закону № 875, ст. 12 Закону № 3551 тощо.

Водночас ні в Законі № 2402, ні в Законі № 1556 тепер немає взагалі поняття «поза конкурсом». Тому, на жаль, існує ймовірність виключення таких пільг і з вищеназваних профільних законів. Але поки що такі пільги в них залишаються.

А от такі категорії, як:

1) члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

2) чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор — за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту

виключені з п. 13 Закону № 1556 як такі, що мають право на зарахування поза конкурсом.

Крім того, відповідно до змін, внесених до Закону № 1556, брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів із конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів України мають право:

— особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання,

— діти-сироти;

— особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Також звернемо увагу: студенти вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави.

Студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами I — III груп, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону № 1768, включаючи студентів із багатодітних сімей, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Також є ще одна сумна новина ☹: виключено право дітей з багатодітних сімей на звільнення від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності (виключено ч. 11 ст. 19 Закону № 2402). Тобто тепер такі діти мають платити за навчання на загальних підставах.

Розмір плати за харчування в дитячих садках визначають місцеві ради

Зазнав значних змін підхід до визначення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах.

Важливо! З 2016 року батьки чи особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

Нагадаємо: раніше батьки чи особи, які їх замінюють, уносили плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірі, що становить не менше 60 % (у міській місцевості) і не менше 40 % (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Це було зазначено у ст. 35 Закону № 2628, в яку Законом № 911 внесені відповідні зміни.

А от у п. 2.1 Порядку № 667 ця норма поки що залишилась незмінною. Тож чекаємо внесення відповідних змін до цього Порядку.

Також п. 19 Закону № 911 установлюється, що пільгові умови оплати харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для багатодітних і малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.

При цьому від плати за харчування дитини звільняються батьки чи особи, які їх замінюють, у сім’ях яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення ПМ (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах.

До речі, ця норма існувала і раніше, але гарантований мінімум щороку міняється.

Тож тут слід звернутись до Закону про Держбюджет-2016.

Так, ст. 7 цього Закону у 2016 році ПМ встановлено на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня — 1330 грн., з 1 травня — 1399 грн., з 1 грудня — 1496 грн.

Для визначення гарантованого мінімуму спочатку необхідно визначити середній розмір ПМ на 2016 рік. Він становитиме 1408,33 грн. ((1330 грн. + + 1399 грн. + 1496 грн.) : 3) ≈ 1408 грн.

Для розрахунку індексу зростання середнього розміру ПМ у 2016 році, порівняно з 2015 роком, необхідно розрахувати середній розмір ПМ у 2015 році.

Так, згідно зі ст. 7 Закону про Держбюджет-2015 у 2015 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня у розмірі 1176 грн., з 1 вересня — 1330 грн.

Отже, середній розмір ПМ у 2015 році становив 1253 грн. ((1176 грн. + 1330 грн.) : 2).

Індекс зростання середнього розміру ПМ у 2016 році, порівняно з 2015 роком, складає ≈ 1,1237 (1408 грн. : 1253 грн.).

Рівень забезпечення ПМ на одного члена сім’ї у 2015 році становив 410 грн. (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 42, с. 19).

Таким чином, у 2016 році рівень забезпечення ПМ(гарантованого мінімуму) на одного члена сім’ї становить 461 грн. (410 грн. х 1,1237 = 460,717 грн. ≈ 461 грн.).

Зробимо висновок: батьки або особи, які їх замінюють, звільняються від плати за харчування дитини у дитячому садку за умови, якщо сукупний дохід на кожного члена їх сім’ї за попередній квартал не перевищував 461 грн.

Звернемо увагу на те, що тепер згідно з п. 19 Закону № 911 органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади також забезпечують безкоштовним харчуванням за кошти місцевих бюджетів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону № 1768.

Обмеження пенсії — 2016

Тут перш за все звернемо увагу на максимальне обмеження розміру пенсії. До внесення змін до ч. 3 ст. 85 Закону № 1788 (до 1 січня 2016 року) положення про максимальне обмеження розміру пенсії звучало так: максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 розмірів ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність.

Законом № 911 до ч. 3 ст. 85 Закону № 1788 унесено доповнення: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Водночас варто уточнити, що в п. 2 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911 зазначено, що дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсії, що призначається починаючи з 1 січня 2016 року.

Що це означає? А те, що для осіб, яким призначили пенсію до 1 січня 2016 року, у 2016 році діє обмеження щодо максимальної її величини в розмірі 10 ПМ для осіб, які втратили працездатність. Оскільки цей розмір змінюватиметься протягом 2016 року, то і максимальний розмір пенсії для зазначених осіб у 2016 році змінюватиметься. Максимальний розмір пенсії з 1 січня 2016 року — 10740 грн., з 1 травня — 11300 грн., з 1 грудня — 12080 грн.

Для осіб, яким пенсію буде призначено у 2016 році, діятиме обмеження за максимальним її розміром у сумі 10740 грн. без зміни протягом усього 2016 року.

Вважаємо, що таке обмеження діє щодо суми пенсії будь-якого пенсіонера незалежно від того, працює він чи ні.

Розглянемо тепер, які ж умови висунуто чинним законодавством щодо обмеження пенсій працюючих пенсіонерів.

Як і у 2015, у 2016 році обмеження, а саме — зменшення пенсії, працюючим пенсіонерам збереглися. Відповідні зміни про продовження строку дії на 2016 рік норм про зменшення розміру пенсії працюючим пенсіонерам були внесені до ст. 85 Закону № 1788 та інших відповідних законів.

Таким чином, у 2016 році, якщо розмір пенсії працюючого пенсіонера перевищує 150 % ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність, то розмір його пенсії становить 85 % від призначеного розміру. При цьому розмір пенсії не може бути менше 150 % ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність. Тобто у працюючого пенсіонера відповідним чином зменшуються пенсії, розмір яких перевищує:

— у січні — квітні 2016 року — 1611 грн. (1074 грн. х 150 %);

— у травні — листопаді 2016 року — 1695 грн. (1130 грн. х 150 %);

— у грудні 2016 року — 1812 грн. (1208 грн. х 150 %).

Як і минулого року, зазначені обмеження не стосуються інвалідів I і II груп, інвалідів війни III групи і учасників бойових дій, а так само осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII. Крім того, п. 3 Прикінцевих положень Закону № 911 передбачено посади працівників, на яких не поширюються обмеження з виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання. Це звільнення, наприклад, діє протягом особливого періоду для осіб, які проходять військову службу або обіймають посади в Міноборони, СБУ, Нацгвардії тощо або для осіб, які беруть участь в АТО.

Визначено коло працюючих пенсіонерів, яким узагалі не виплачуватиметься пенсія у 2016 році. Так, особам, які працюють, зокрема, на посадах та умовах, передбачених законами України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII, «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI, призначені пенсії або щомісячне довічне грошове утримання у 2016 році не виплачуються.

Окремо зазначимо зміни, що внесені до порядку призначення пенсії за вислугу років. Це стосується у тому числі пенсії за вислугу років, що призначається працівникам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення (п.п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788). З 1 січня 2016 року встановлено мінімальний вік для виходу на пенсію за вислугу років. Раніше існувала тільки вимога про мінімальний трудовий стаж, необхідний для виходу на пенсію за вислугу років. Так, мінімальний вік для виходу на пенсію за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення визначено у 55 років (для осіб, які народилися з 01.01.71 р.). Згідно зі ст. 55 Закону № 1788 для осіб, які народилися з 01.01.66 р. до 01.01.71 р., цей мінімальний вік установлено з 50 до 55 років (на кожні півроку — півроку збільшення мінімального віку).

Скорочення штатів — 2016

На жаль, у 2016 році працівникам бюджетної сфери не уникнути скорочень. Причому окремі норми зі скорочення працівників прописано в Законі № 911 прямо, а окремі — як наслідки розпоряджень, які потрібно буде виконувати за завданням КМУ. Як-то кажуть, читаємо між рядків.

Так, обласним держадміністраціям, Київській міській держадміністрації, органам місцевого самоврядування доручено провести скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів мінімум на 10 %. Не потраплять під скорочення в межах виконання цієї норми тільки педпрацівники ( п.п. 4 п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911).

Але все ж таки для деяких педпрацівників є загроза потрапити під скорочення. Пов’язано це з тим, що у 2016 році тривають заходи щодо оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема, шляхом об’єднання малокомплектних шкіл, зі скороченням їх чисельності ( п.п. 5 п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911). Орієнтовно така оптимізація відбудеться на 5 % за рахунок об’єднання малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеня, реорганізації тощо.

Модернізація чекає й мережу професійно-технічних і вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації — їх збираються укрупнювати. Це визначено в п.п. 5 п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911. Начебто про скорочення не йдеться, проте у ст. 27 Закону про Держбюджет-2016 все ж зазначений граничний розмір скорочення чисельності працівників таких закладів — не більше 10 % щороку. Модернізацію мережі професійно-технічних і вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації планують провести протягом 2016 — 2018 років.

До речі, згідно з п. 5 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911 Кабміну дано доручення переглянути типові та примірні штати бюджетних установ з метою скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, працівників, які обслуговують громадські будівлі, мінімум на 10 %. На це завдання Уряду відведено 3 місяці з моменту набуття чинності Законом № 911, а саме з 1 січня 2016 року.

Це означає, що Кабмін має право переглянути типові (примірні) штати будь-якої бюджетної установи або дати таке завдання відомству, відповідальному за затвердження типових (примірних) штатів у певній бюджетній сфері. Звісно, з метою тотальної економії бюджетних коштів у таких типових (примірних) штатах деякі посади будуть виключені, а це знову ж таки загрожує скороченням штатів ☹.

Банківська таємниця: при оформленні соцвиплат вона може бути розкрита

З 1 січня 2016 року банкам дозволено розкривати банківську таємницю на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, для перевірки даних, які громадяни надали при оформленні соціальних виплат. Законом № 911 доповнено ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III відповідним пунктом 10. Такою можливістю цей орган може скористатися під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації та перевірки достовірної інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, які проводяться за рахунок бюджетних коштів.

Зокрема, на запит Мінфіну банками повинна надаватися інформація щодо відкритих на ім’я фізичних осіб рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій і залишків за ними. У разі нарахування і отримання соцвиплат, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається на кожного члена сім’ї або домогосподарство.

Зауважимо, що Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 24.12.2015 р. № 914-VIII внесено відповідні зміни до БКУ з цього питання. Так, п. 40 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ встановлено, що під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомоги, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Мінфін має право отримувати інформацію, яка містить банківську таємницю, персональні дані.

Для отримання та обробки таких персональних даних Мінфіну не потрібно отримувати згоду від фізичних осіб, якщо така згода вже надана іншому центральному органу виконавчої влади під час надання такої інформації.

На нашу думку, такі зміни до вищезгаданих законодавчих актів були внесені у зв’язку зі збільшенням витрат на соціальні виплати (зокрема, субсидії) у Держбюджеті-2016. Безумовно, такі нововведення вплинуть на роботу банків і органів соціального захисту, які оформляють субсидії та пільги фізособі.

Що означає — «…застосовуються в порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів державних і місцевих бюджетів…»?

У п. 11 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2016 установлено, що норми та положення низки законодавчих документів застосовуються в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявності фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів і бюджету Фонду соціального страхування України.

Причому цей перелік законів чималий. Та варто зазначити, і у 2015 році діяли такі ж уточнення за багатьма положеннями зазначених і зараз законів. Так, наприклад, норми і положення Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-III у 2015 році повинні були застосовуватися в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявності фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів і бюджету фондів соціального страхування. Те ж саме стосується і 2016 року.

Ще приклад: положення ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII і у 2015, і у 2016 році теж застосовуються в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявності фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

Нагадаємо, що положення ст. 57 цього Закону стосуються гарантій держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям. До них, у тому числі, належать: виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у відповідних розмірах; надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за добросовісну працю, зразкове виконання службових обов’язків; виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки та інші державні гарантії.

Умовою «…виходячи з наявності фінансових ресурсів державних і місцевих бюджетів…» охопили й деякі раніше (у 2015 році) не охоплені положення окремих законів. Так, наприклад, це стосується ст. 41 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР у частині права на особливий соціальний захист від держави визначеним у цій статті особам до закінчення навчальних закладів, або не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Водночас варто зазначити: ураховуючи досвід минулого року, це не означає, що відразу ж усі гарантійні законодавчі норми уріжуть під приводом недостатності фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів. Зовсім ні. Просто в КМУ є чудова можливість, не проходячи довгої процедури з ініціативи внесення змін до відповідного закону через Верховну Раду України, у разі потреби прийняти відповідну постанову та урізати певні виплати. Як це відбуватиметься на практиці і чи взагалі відбуватиметься — покаже час.

Фінансування малокомплектних шкіл

Пунктом 4 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911 визначено, що з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається менше 25 осіб, за рахунок освітньої субвенції здійснюватися не буде. Ця норма не стосується лише закладів початкової школи.

Тобто видатки на утримання малокомплектних шкіл з вересня 2016 року мають проводитись з місцевих бюджетів. Не виключено також, що на місцевому рівні можуть бути прийняті рішення щодо ліквідації таких шкіл.

І тут саме час перейти до наступної новини, пов’язаної з оптимізацією мережі бюджетних закладів.

Оптимізація мережі бюджетних установ

Статтею 28 Закону про Держбюджет-2016 доручено Кабміну разом із Нацакадемією наук, Нацакадемією педагогічних наук, Нацакадемією медичних наук, Нацакадемією мистецтв, Нацакадемією правових наук, Нацакадемією аграрних наук:

— забезпечити концентрацію бюджетних видатків та науково-технічного потенціалу на здійсненні фундаментальних та прикладних наукових досліджень з найважливіших проблем;

— провести державну атестацію закладів, установ, організацій та визначити ефективність їхньої діяльності;

— до 1 серпня 2016 року вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема, реорганізації, об’єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їхньої діяльності.

Тобто слід мати на увазі, що Урядом буде проведена робота щодо визначення доцільності існування деяких бюджетних організацій, закладів та установ.

Розширення переліків платних послуг, які можуть надавати бюджетні установи

Законодавці передбачили розширення переліків платних послуг, які можуть надаватися державними та комунальними закладами освіти, науки, культури, засобами масової інформації та іншими бюджетними установами. Про це йдеться у п. 5 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911.

Здійснення таких кроків законодавців, напевно, має на меті зменшення бюджетного фінансування та переведення бюджетних установ у більшій мірі на самоокупність. Тим паче що окремо в п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911 передбачено переведення окремих типів закладів на самоокупність.

Тож очікуємо найближчим часом внесення змін до переліків платних послуг, які можуть надавати бюджетні установи, які затверджено Кабміном.

Також передбачено перегляд та встановлення економічно обґрунтованих розмірів платних послуг, що надаються бюджетними установами.

Крім того, п.п. 1 п. 6 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 911 передбачено, що обласні державні адміністрації, Київська міська державна адміністрація та органи місцевого самоврядування мають забезпечити встановлення керівниками державних і комунальних закладів та установ переліку платних послуг, що надаються ними, із зазначенням способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості відповідно до економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх наданням.

Не зовсім зрозуміло, що саме законодавець мав тут на увазі, адже, як правило, усі бюджетні установи, які надають платні послуги, спочатку визначають конкретний перелік тих послуг, які планується надавати за плату, та визначають вартість і порядок надання кожної послуги. Тому, можливо, цим пунктом законодавець передбачив, що плату за послуги слід своєчасно переглядати і слідкувати за тим, щоб вартість платних послуг складалась лише з економічно обґрунтованих витрат.

Створення освітніх та культурних округів

І ще одна новація — створення освітніх та культурних округів.

Для чого це потрібно? Як каже законодавець — для задоволення потреб населення у високоякісних освітніх та культурних послугах.

Так, створення освітніх та культурних округів має забезпечити:

— реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтересах кожної дитини; перетворення існуючих шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або у загальноосвітні навчальні заклади; перепрофілювання закладів та оптимальне їх використання;

— продовження роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, інших галузей бюджетної сфери, насамперед оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості (орієнтовно на 5 % за рахунок об’єднання малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеня, реорганізації тощо), підвищення наповнюваності класів, груп;

— модернізацію мережі професійно-технічних та вищих навчальних закладів І — ІІ рівнів акредитації з урахуванням необхідності їх укрупнення та здійснення підготовки фахівців і робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, використання потенціалу таких навчальних закладів для здійснення підготовки та перепідготовки незайнятого населення;

— побудову нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій; створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади.

У двомісячний строк (тобто протягом січня — лютого 2016 року) мають бути затверджені плани створення освітніх та культурних округів, об’єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ (із збереженням фінансової самостійності) для раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону.

На 2016 рік призупинено дію істотної умови договору оренди майна — індексації орендної плати

Так, відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2016 на цей рік припинено дію норми ст. 10 Закону про оренду у частині індексації орендної плати.

Нагадаємо: відповідно до п. 1 ст. 10 Закону про оренду однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

При цьому ж не все так просто.

Порядок визначення розміру оренди прописаний у Методиці № 786. Ця Методика продовжує містити вимоги щодо індексації орендної плати.

Далі — Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затверджений наказом № 1774, також містить вимоги щодо індексації оренди.

Так, зокрема, у п. 3.3 цього Типового договору прописано наступне: «Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України».

А в тій же ст. 10 Закону про оренду (у її п. 2) чітко визначено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна, в якому, як ми вже зазначили, міститься вимога щодо індексації орендної плати.

Слід зазначити, що типові договори оренди майна комунальної власності складені на підставі Типового договору, затвердженого наказом № 1774, і також містять вимогу щодо індексації орендної плати.

При цьому, як бачимо, ця норма Закону про Держбюджет-2016 не містить прямої заборони проведення індексації орендної плати у 2016 році.

Тобто залишається питання — чи потрібно взагалі індексувати орендну плату у 2016 році, чи внесені зміни говорять нам лише про те, що індексація орендної плати не є істотною умовою договору оренди?

Сподіваємось на роз’яснення законодавців з цього приводу найближчим часом, адже це питання на сьогодні залишається законодавчо неузгодженим.

Відносини об’єднаних територіальних громад із держбюджетом

У рамках процесу децентралізації в Україні на сьогодні в окремих регіонах вже успішно пройшли вибори та створені об’єднані територіальні громади.

Одним із привілеїв для новостворених об’єднаних територіальних громад є перехід на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Це означає, що гроші не розподілятимуться з області чи району, як було раніше, а напряму надходитимуть з державного бюджету до об’єднаних територіальних громад.

Так, ст. 24 Закону про Держбюджет-2016 встановлено, що у 2016 році міжбюджетні відносини з державним бюджетом мають бюджети об’єднаних територіальних громад, наведені у додатку 10 до цього Закону, у яких 25 жовтня 2015 року відбулися перші місцеві вибори.

Тобто конкретний перелік бюджетів об’єднаних територіальних громад, які у 2016 році мають прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, наведений у додатку 10 до Закону про Держбюджет-2016.

Утворення Державного фонду регіонального розвитку у 2016 році не обмежено розміром

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2016 передбачено зупинення у цьому році дії абз. 2 ч. 1 ст. 241 БКУ.

Саме у цьому абзаці було зазначено про те, що при складанні проекту держбюджету та прогнозу держбюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди Державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 % прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту держбюджету на відповідний бюджетний період. Тобто цією нормою було передбачено розмір, в якому слід створювати Державний фонд регіонального розвитку.

Виходить, що у 2016 році цей розмір не обмежений.

До речі, згідно з додатком 3 до Закону про Держбюджет-2016 Державний фонд регіонального розвитку затверджений у сумі 3000000 тис. грн.

Зазначимо: кошти Державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів.

Нормативні документи

Сімейний кодекс — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон про культуруЗакон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.

Закон про музеїЗакон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР.

Закон про Держбюджет-2016 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII.

Закон про Держбюджет-2015 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.

Закон № 2628 — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.

Закон № 911 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII.

Закон № 1768 — Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Закон № 651 — Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV.

Закон про бібліотеки — Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР.

Закон № 2402 — Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III.

Закон № 875 — Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.

Закон № 1788 — Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.

Закон № 1556 — Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Закон про театри — Закон України «Про театри і театральну справу» від 31.05.2005 р. № 2605-IV.

Закон про оренду — Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII.

Закон про місцеве самоврядування — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Методика № 786 — Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджена постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786.

Перелік № 1271 — Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджений постановою КМУ від 12.12.2011 р. № 1271.

Порядок № 732 — Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 21.12.99 р. № 732/306/152.

Порядок № 667 — Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 р. № 667.

Умови прийому — 2016 — Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.10.2015 р. № 1085.

Наказ № 1774 — наказ Фонду державного майна України «Про затвердження договорів оренди» від 23.08.2000 р. № 1774.

держбюджет додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті