Теми статей
Обрати теми

Проводимо електронні торги

Дуброва Ярослава, начальник відділу Департаменту безпеки ПАТ «АК «Київводоканал»
Нині в Україні активно запроваджується механізм електронних державних закупівель в межах, що не перевищують вартісні пороги, визначені Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII. Багато країн світу вже знайомі з електронними держзакупівлями. Більш того, в багатьох із них замовники користуються механізмом е-торгів, наприклад у США, Канаді, Грузії, у країнах Західної Європи. Про те, які існують особливості проведення електронних закупівель замовниками за бюджетні кошти, ми й розповімо у цьому матеріалі.

Європейський досвід

Застосування електронних торгів (далі — е-торги) в Європейському Союзі до 2016 року було врегульовано директивами № 2004/17/ЄС та № 2004/18/ЄС. Зазначені директиви дозволяють здійснювати комунiкацiю шляхом електронної пошти та передбачають застосування повнiстю електронних процедур у формі динамiчних закупівельних систем та електронних аукціонів.

Разом з тим у 2014 році директиви № 2004/17/ЄС та № 2004/18/ЄС було переглянуто, вдосконалено та на їх заміну прийнято новi директиви.

Так, на заміну Директиви № 2004/18/ЄС Європейським Союзом було прийнято Директиву № 2014/24/ЄС, а на заміну Директиви № 2004/17/ЄС — Директиву № 2014/25/ЄС.

Зауважимо, що директиви № 2014/24/ЄС та № 2014/25/ЄС починають дiяти на всiй території ЄС із 2016 року.

При цьому всі країни ЄС до середини 2016 року мають перейти на обов’язкове застосування електронної форми держзакупівель.

Довідка. З директивами можна ознайомитися в мережі Інтернет за адресою:

http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/EU-PP-Directives-Compendium_UKR.pdf

Слід зазначити, що на законодавчому рівні Європейського Союзу або окремих країн-членів ЄС можемо виділити декілька форм е-торгів, зокрема електронний ринковий майданчик, електронний аукціон, електронний каталог.

Як свідчить досвід інших країн, введення електронної системи державних закупівель вже в перший рік дає 10 — 20 % економії коштів за рахунок удосконалення процедур.

Електронні закупівлі в Україні

1. Нормативне забезпечення реформи

Реформування державних закупівель в Україні нині спрямовано на якомога швидше впровадження електронних держзакупівель та введення електронного документообігу.

Так, у Законі № 1197 передбачено, що замовник може здійснювати передбачені цим Законом процедури закупівлі з використанням електронних засобів.

Довідка. Електронні засоби — це електронне обладнання та програмне забезпечення для створення, обробки, передачі та зберігання даних і електронних документів (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197).

При цьому в разі якщо електронні засоби використовують з метою подання пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних та цінових пропозицій і здійснення їх оцінки, то документи та відповідну інформацію створюють та подають з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV та «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV.

Увага! Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII було внесено відповідні зміни до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV. У результаті таких змін електронний підпис не є обов’язковим реквізитом електронного документа.

Зауважимо, що відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 1197 особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівель визначає Кабмін.

Електронні засоби, які замовник використовує під час здійснення торгів, повинні бути загальнодоступними та мають гарантувати недискримінацію учасників і рівний доступ до інформації щодо процедур закупівель усім учасникам торгів.

Та незважаючи на те, що право замовників проводити «понадпорогові процедури» держзакупівель шляхом використання електронних засобів прописано в Законі № 1197, поки що не в повній мірі сформована нормативно-правова база для реалізації зазначеного механізму.

Так, нині в Україні запроваджено пілотний проект щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів, вартість яких не перевищує суми, визначеної законами № 1197 і № 4851 (далі — пілотний проект).

Пілотний проект з впровадження е-торгів, який має назву ProZorro, на сьогодні застосовується на так званих «допорогових торгах». Зазначимо, що Закон № 1197 терміна «допорогові торги» не містить. До таких закупівель відносяться ті, які за вартісними межами не підпадають під дію зазначеного Закону.

Згідно з розпорядженням № 501-р під час реалізації пілотного проекту його учасники проводять електронні закупівлі товарів з використанням автоматизованої інформаційної системи, яка забезпечує прозорість результатів закупівель. До складу системи входять: центральна база даних, єдиний модуль аукціону та кілька електронних майданчиків (сайтів у Інтернеті), що взаємодіють з центральною базою даних через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Метою системи електронних державних закупівель є забезпечення прозорості процесу державних закупівель і підвищення довіри з боку бізнесу. Крім того, запровадження електронних закупівель має на меті посилення боротьби з корупцією.

На сьогодні закупівлі через систему ProZorro проводить велика кількість замовників, серед яких такі, як Державне управління справами, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство юстиції України, Міністерство оборони України, Національний банк України, Енергоатом, КМДА, Державна фінансова інспекція України та інші.

Поступово до системи ProZorro долучаються й інші державні органи та компанії, комунальні підприємства.

Довідка. На сьогодні система ProZorro формально належить міжнародній некомерційній організації Transparency International.

2. Щодо порогів для проведення електронних держзакупівель

Верхні вартісні пороги для проведення державних закупівель через систему ProZorro — це та вартісна межа, яка встановлена Законом № 1197 (при закупівлі за бюджетні кошти до 200 тис. грн. — для товарів і послуг та до 1,5 млн грн. — для робіт) і Законом № 4851 (при закупівлі за власні кошти до 1 млн грн. — для товарів і послуг та до 5 млн грн. — для робіт).

Стосовно ж нижніх порогів, то варто зауважити, що замовник сам приймає рішення, яка вартісна межа буде таким нижнім порогом, починаючи з якого замовник буде проводити е-торги в системі ProZorro.

Разом з тим нині спостерігається ситуація, коли не сам замовник, а організація, якій підпорядковуються відповідні замовники (наприклад, відповідне міністерство чи обласна адміністрація), приймає рішення про долучення до пілотного проекту ProZorro й оформляє таке рішення наказом (розпорядженням). При цьому в зазначеному рішенні визначають відповідну суму — нижній поріг для проведення е-торгів через ProZorro.

Довідка. Згідно з дорученням Голови Київської обласної державної адміністрації від 21.08.2015 р. № 53-1 у Київській області запроваджено електронну систему державних закупівель товарів, робіт і послуг.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 23.07.2015 р. № 764/1628 у місті Києві запроваджено пілотний проект «Система електронних закупівель» у секретаріаті Київської міської ради, структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у місті Києві державних адміністраціях, комунальних підприємствах, установах, організаціях територіальної громади міста Києва та в інших одержувачах та розпорядниках коштів бюджету міста Києва.

Наприклад, у Києві нижня вартісна межа застосування пілотного проекту починається з 1 грн.

Хоча ми б радили застосовувати е-торги, починаючи з більшої вартісної межі, ніж 1 грн. Наприклад, не менше ніж 3 тис. грн., оскільки за менших сум витрати постачальників для участі в торгах можуть нівелювати їх прибуток.

Звичайно, що нижнім порогом можна ставити й більшу суму закупівлі. Все залежить від того, як замовник пропише умови свого долучення до пілотного проекту та особливості проведення закупівель в системі ProZorro. Тож радимо замовнику перед затвердженням документа (положення чи регламенту тощо), який буде регулювати такі закупівлі, добре поміркувати аби не загнати потім самого себе в глухий кут. Наприклад, у власному положенні про проведення торгів через ProZorro передбачити, з якої нижньої межі очікуваної вартості товарів, робіт та послуг будуть здійснюватися закупівлі через ProZorro. Також можна передбачити перелік предметів закупівель, які будуть закуповуватися поза пілотним проектом шляхом укладання «прямих» договорів (наприклад, у разі нагальної потреби в закупівлі).

3. Плата за участь у електронних закупівлях

Звичайно постає питання: як зробити такі низькобюджетні торги привабливими для постачальників, для того щоб вони взяли участь у торгах, щоб торги відбулися? Наприклад, можна запропонувати один зі таких способів: зменшити кількість документів, які повинні подати учасники для кваліфікаційного відбору. Або інший спосіб: у документації щодо торгів визначити, що кваліфікаційні документи подає тільки учасник, пропозицію якого за результатами аукціону визначено найбільш економічно вигідною (тобто учасник-переможець).

Зауважимо, що для державних замовників зазначена система е-торгів безкоштовна. Плата встановлена лише для учасників, що подають пропозиції у разі закупівлі із запланованою вартістю вище 35 тис. грн. На період проведення пілотного проекту вартість подання пропозиції на такі торги встановлено в розмірі 175 грн. Вже після передачі системи е-торгів державі ціноутворення буде регулювати відповідний уповноважений орган.

4. Щодо електронних майданчиків

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті проекту ProZorro (www.prozorro.org), учасниками проекту є такі електронні торговельні майданчики:

— http://dz.prom.ua/

— http://smarttender.biz/government

— http://e-tender.biz/

— http://www.dzo.com.ua/

— https://public-bid.com.ua/

— https://newtend.com/gos-zakupki/

З метою врегулювання взаємовідносин між адміністратором майданчика та учасниками проекту (закупівельниками) щодо використання таким закупівельником електронного майданчика для придбання товарів укладають договори про використання системи електронних закупівель.

Довідка. Проект ProZorro відкритий для підключення нових учасників — торговельних майданчиків на умовах, розміщених на офіційному сайті ProZorro за адресою: http://prozorro.org/novi_maidanchyky/

5. Проведення е-торгів через ProZorro

Отже, щоб отримати практичні навички проведення е-торгів на «допорогових процедурах», нині замовники «тренуються» у системі ProZorro. Далі розглянемо, яким же чином проводять «допорогові торги».

Визначення основних понять, вимоги щодо проведення замовниками закупівель в електронній формі в межах пілотного проекту е-торгів встановлено Регламентом. Також у цьому документі визначено алгоритм проведення замовниками «допорогових закупівель» на електронних майданчиках та врегульовано відносини, що виникають при проведенні закупівель в системі ProZorro.

Слід зазначити, що Регламент розміщено на офіційному сайті ProZorro в рубриці «Державному замовнику» (підрубрика «Загальна інформація»). Також Регламент можна переглянути за посиланням в мережі Інтернет: https://docs.google.com/document/d/1uLEJrgA3V6kGy9dW2pEizXpNgqZ1FdP7hDJRsexcgZs/edit?pli=1

Замовники можуть взяти собі цей Регламент для використання як зразок, доповнивши його власними положеннями.

Так, Регламентом передбачено, що «система» — це програмний комплекс, розроблений для проведення пілотного проекту та призначений для автоматизації відбору постачальників товарів, робіт та послуг, визначених замовником шляхом проведення електронного реверсивного аукціону, та функціонує з електронними майданчиками. При цьому система має бути загальнодоступною, гарантувати недискримінацію і рівний доступ усім користувачам до інформації.

Зауважимо, що одним із позитивних моментів е-торгів є те, що вплив на результати торгів зведено до мінімуму. Багато процесів під час такої процедури закупівлі здійснюється автоматично системою електронних закупівель. Зокрема, створене замовником оголошення про проведення закупівлі оприлюднюється одразу на всіх майданчиках, що входять в систему. При цьому до початку аукціону замовник не володіє інформацією про кількість поданих пропозицій учасників, їх назви й деталі поданих ними пропозицій. Під час проведення аукціону система має забезпечити, щоб учасники бачили вартість пропозицій один одного, але не бачили назв конкурентів. Система відкриває усі пропозиції учасників після завершення аукціону.

Довідка. Електронний майданчик — це апаратно-програмний комплекс (програмне забезпечення), що функціонує в мережі Інтернет, є частиною системи електронних закупівель та забезпечує держзакупівельникам безоплатну реєстрацію та користування сервісами системи електронних закупівель з автоматичним обміном інформацією щодо процесу закупівлі товарів на електронних майданчиках.

Щоб зареєструватися в системі чи то замовнику, чи учаснику, чи іншій особі, варто пройти відповідну процедуру реєстрації, передбачену Регламентом та регламентом вибраного електронного майданчика. З регламентом електронного майданчика можна ознайомитися на офіційному сайті цього майданчика у відповідному розділі. Якщо оператором та/або електронним майданчиком ухвалено рішення про реєстрацію в системі особи, то вона набуває статусу «користувач системи».

Слід зазначити, що залежно від характеризуючих ознак статусу тієї чи іншої особи на різних стадіях закупівлі вона згідно з Регламентом має різне термінологічне визначення.

Так, користувач системи, юридична особа, фізична особа — підприємець, що надає товари, роботи чи/та послуги, визначається системою як постачальник. Якщо такий постачальник подав в електронному вигляді пропозицію для участі в закупівлях, оголошених замовником у відповідності з Регламентом у межах пілотного проекту, то цей постачальник набуває статусу учасника торгів.

Учасник електронного реверсивного аукціону, який запропонував найнижчу ціну серед інших учасників, а при однакових цінах той, що розмістив пропозицію раніше, що пройшов етап кваліфікації або кандидатура якого ще не була розглянута, є кандидатом.

Якщо кандидат пройде кваліфікацію і замовник за результатами аналізу пропозицій, поданих учасниками закупівлі, вважатиме, що цей кандидат відповідає усім виставленим вимогам, то замовник обирає цього кандидата переможцем.

Зауважимо, що серед користувачів системи є ще й так звані «спостерігачі», які не можуть проводити торги в ролі замовника або ж брати в них участь як учасник. Але цікаво те, що спостерігач має право оскаржити процедуру закупівлі.

Отже, як бачимо, принцип відкритості та прозорості закупівель забезпечується всебічно.

Довідка. Спостерігач — це користувач системи, який має право оскарження та/або право участі у обговоренні закупівлі без можливості ініціювати закупівлю або брати участь у ролі учасника;

або будь-яка особа, яка має право перегляду закупівлі та іншої інформації без можливості ініціювати закупівлю або брати участь у ролі учасника та без можливості оскарження або участі у обговоренні закупівлі за правилами, встановленими Регламентом.

Електронний реверсивний аукціон, ЕРА (Редукціон) — це процедура визначення кандидата з найменшою ціновою пропозицією, в ході якої учасники мають можливість для поетапного зменшення ціни своєї пропозиції (робити кілька ставок зі зменшенням суми цінової пропозиції).

Етап закупівлі, в рамках якого проводиться електронний реверсивний аукціон з метою визначення кандидата, називається аукціоном.

З огляду на суть поняття «аукціон», в ході пілотного проекту на «допорогових торгах» немає сенсу проводити закупівлі, стосовно яких відсутня конкуренція на відповідному ринку, а отже, закупівля може бути проведена лише в одного постачальника (за відсутності при цьому альтернативи).

Процедурні особливості е-торгів

Проведення е-торгів можна умовно поділити на такі етапи:

1) повідомлення про закупівлю;

2) аукціон;

3) кваліфікація пропозицій;

4) підписання договору.

1 етап. Повідомлення про закупівлю

Для старту торгів у системі електронних закупівель замовник оприлюднює повідомлення про проведення закупівлі.

У повідомленні зазначають інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, інформацію про порядок і умови проведення закупівлі та про строк подання пропозицій. До повідомлення додається додаток — документація про проведення закупівлі.

При цьому замовник має право вносити зміни та уточнення до повідомлення і документації про проведення закупівлі виключно до початку прийому пропозицій. Зазначимо, що процедура внесення змін і уточнень до документації про проведення закупівлі передбачена п. 9 Регламенту.

Увага! У рамках пілотного проекту е-торгів не передбачено поділ закупівлі на лоти та оформлення гарантійного забезпечення.

Цікаво те, що замовник має право відмовитися від проведення закупівлі. Про це він має опублікувати відповідне рішення в системі.

Тепер декілька слів щодо учасників е-торгів. Для того щоб узяти участь у закупівлі, учасник подає заявку за допомогою заповнення екранної форми в системі, доступ до якої здійснюється з його «Особистого кабінету». При цьому учасник завантажує в систему електронні документи, які вимагає надати замовник. Заявка учасника повинна відповідати вимогам, зазначеним замовником у повідомленні та документації про проведення закупівлі.

Зауважимо, що учасник може подати заявку лише до моменту закінчення прийому таких заявок, який замовник установив у повідомленні про проведення закупівлі.

2 етап. Аукціон

Аукціон є основним етапом процесу е-торгів (закупівель), в ході якого учасникам надається можливість подавати свої цінові/комерційні пропозиції відповідно до встановлених правил роботи системи.

Цікаво, що аукціон складається з двох підпроцесів. Умовно видiлимо такi особливості.

Подання / редагування / анулювання пропозицій

Реверсивний аукціон

До дати закінчення прийому пропозицій учасники мають право зняти (видалити) пропозицію, внести до неї зміни . Про реєстрацію пропозиції знає виключно учасник, який її подав. Іншим особам жодна інформація про дані пропозиції не відома

Ця функція запускається автоматично в дату і час аукціону, встановлену системою. Отримання доступу до аукціону в режимі учасника

Пропозиція учасника для участі в закупівлі складається з наступних частин:

— інформація про учасника, що подає пропозицію;

— початкова ставка (цінова пропозиція);

— вкладені документи, що містять опис пропозиції і супутніх умов

Для кожного учасника створюють індивідуальну веб-сторінку. На веб-сторінці відображаються:

— номер аукціону;

— предмет закупівлі;

— «номер учасника в аукціоні», що забезпечує анонімність участі;

— початкова цінова пропозиція кожного з учасників;

— час до початку аукціону та/або ходу учасника

Довідка. Дата аукціону призначається на наступний робочий день після закінчення прийому пропозицій (або ж у той самий день, якщо пропозиції приймалися до 10:00), якщо є така технічна можливість. Тобто дату аукціону автоматично визначає система, а не замовник. Регламентом передбачено, що електронні майданчики можуть інформувати користувачів системи про наближення дати старту аукціону.

При цьому, якщо в момент закінчення прийому пропозицій жоден учасник не зареєстрував свою пропозицію, то система автоматично присвоює такій закупівлі статус «Закупівля не відбулася».

У разі ж якщо зареєстровано одного учасника, то система автоматично реєструє такого учасника як кандидата та переходить до процесу «Оцінка». Водночас закупівлі присвоюється статус «Кваліфікація».

Увага! На відміну від «післяпорогових торгів», які проводять за Законом № 1197, в пілотному проекті торги можуть відбутися, навіть якщо тільки один учасник подав пропозицію.

Якщо ж зареєстровано більше одного учасника, то система активує єдиний модуль «Аукціон». При цьому в аукціоні можуть брати участь тільки зареєстровані учасники/кандидати аукціону. Всі ж інші користувачі системи (у тому числі й замовник) можуть спостерігати за ходом аукціону онлайн. Для спостерігачів та замовників створюють одну загальну сторінку, на якій немає можливості подати цінову пропозицію.

Система проводить аукціон раундами. Всього проводять 3 раунди аукціону.

При цьому в кожному раунді учасники в порядку від більших пропозицій до менших, а їх при співпадінні — від пізніших до більш ранніх пропозицій, протягом 2 хвилин мають право зробити ставку на пониження своєї попередньої ставки. Далі система вибирає учасника з найнижчою ціною, який є кандидатом на перемогу в торгах. При цьому за умови однакових за величиною цінових пропозицій кандидатом є той, що подав пропозицію раніше.

Будь-яка інформація про учасників та їх пропозиції є закритою до закінчення аукціону, крім початкових цінових пропозицій, які є закриті тільки до початку аукціону, для всіх осіб, крім самого учасника, який подав пропозицію. До завершення аукціону переглянути пропозицію можна тільки за наявності ID-пропозиції, і коду доступу, виданого електронним майданчиком/оператором при створенні пропозиції. Але виконати такий запит API зможе тільки електронний майданчик, через який пропозицію було подано.

3 етап. Кваліфікація пропозицій учасників

Потім відбувається процес оцінки, який передбачає почергову оцінку комерційної та кваліфікаційної частини пропозицій кандидата та запит кваліфікаційних документів, які не були обов’язковими в момент реєстрації пропозиції.

Рішення про вибір переможця або про визнання закупівлі такою, що не відбулась, приймає замовник на підставі останніх представлених учасниками закупівлі пропозицій за результатами аукціону.

Зауважимо, що замовник може дискваліфікувати кандидата у випадках, передбачених Регламентом та документацією по торгах.

Підстави дискваліфікації учасника:

— комерційна або кваліфікаційна частина пропозиції кандидата не відповідає умовам закупівлі;

— кандидат не надав кваліфікаційні документи протягом строку, встановленого замовником.

У випадку дискваліфікації учасника система автоматично визначає наступного кандидата з наступною за величиною ціновою пропозицією. У разі якщо цінові пропозиції однакові, то вибір здійснюють за поданою раніше ціновою пропозицією. При цьому якщо кандидатів більше немає, система завершує закупівлю, встановивши для неї статус «Неуспішна».

Якщо ж комерційна та кваліфікаційна частини пропозиції відповідають умовам закупівлі, то замовник обирає кандидата переможцем процедури. При цьому замовник має оприлюднити в системі скан-копію документа з відповідним своїм рішенням про вибір переможця торгів.

4 етап. Підписання договору

Далі починається процес підготовки договору між замовником та переможцем, а також реєстрації договору в системі. При реєстрації договору система присвоює закупівлі статус «Закупівля завершена». Розмістити договір в системі може тільки замовник, опублікувавши скан-копію договору.

Увага! Після завершення закупівлі в системі оскаржити її за допомогою функцій такої системи неможливо.

Довідка. Договір за результатами проведення закупівлі укладається між замовником та переможцем поза системою в письмовій формі або іншим способом, передбаченим законодавством. При цьому договір має бути розміщено в системі протягом 5 робочих днів з дня його укладання. Такий договір перебуває у вільному доступі для користувачів системи для перегляду.

Звернення учасників, оскарження торгів

Учасник торгів у пілотному проекті ProZorro може звернутися до замовника з вимогою усунути порушення під час проведення закупівлі. Такі звернення умовно можна поділити на два види, а саме:

1) звернення щодо усунення порушення, яке стосується предмета закупівлі — «Умови закупівлі» в процесі проведення закупівель до закінчення строку подання пропозицій (далі — звернення № 1);

2) звернення щодо усунення порушення після прийняття замовником рішення про переможця або відхилення пропозиції (далі — звернення № 2).

Довідка. Звернення має містити інформацію, яка передбачена в Регламенті. Подається воно в електронній формі до системи через такі електронні адреси:

claims@ti-ukraine.org;

claims@prozorro.org;

— електронна пошта замовника, яку він зазначив у повідомленні про торги.

У разі отримання звернення № 1 замовник має право на добровільній основі скасувати закупівлю та/або вжити належних заходів для врегулювання питань, зазначених у зверненні. При цьому інформацію про результати розгляду звернення замовник має оприлюднити у системі протягом 2 робочих днів з моменту звернення.

Також у випадку виявлення порушення учасник може звернутися до замовника зі зверненням щодо усунення порушення після прийняття замовником рішення про визначення переможця або відхилення пропозиції протягом 2 робочих днів з моменту прийняття замовником такого рішення або через 15 робочих днів з моменту завершення аукціону в разі неприйняття замовником рішення про визначення переможця/відхилення пропозиції/відміни торгів. Звернення № 2 замовник розглядає не пізніше 2 днів з моменту отримання звернення, але до дня укладення договору.

Якщо учасник не згоден з рішенням замовника по зверненням № 1 і № 2 або ж замовник не оприлюднив рішення у зазначений вище строк, то учасник має право звернутись в орган оскарження для отримання рішення за своїм зверненням.

Довідка. Орган оскарження складається з чотирьох членів, відібраних комісією у складі представників:

— Міністерства економічного розвитку та торгівлі;

— Антимонопольного комітету;

— Громадської організації (до передачі системи державі — громадська організація Transparency Internatіonal).

Головна функція органу з оскарження в пілотному проекті — це аналіз і моделювання оптимального процесу розгляду звернень користувачів системи, а в подальшому — і процесу оскарження.

Зауважимо, що процес розгляду скарги не зупиняє процес проведення закупівель, за винятком обставин, які прямо передбачені в Регламенті.

Довідка. Рішення органу з оскарження має рекомендаційний характер. При цьому замовник на підставі такого рішення може прийняти нове рішення, змінити попереднє або залишити таке рішення без змін.

Увага! Положення, визначені в Регламенті, не можуть розглядатися як будь-яке обмеження права звернення замовника, учасника до судових органів.

Хто за що відповідає

Цікаво, що оператор не несе відповідальність за те, що апаратно-технічний комплекс замовника не має відповідних технічних можливостей для належної роботи у системі або ж має недоліки в роботі мережевих систем провайдера, який надає послуги замовнику, що призвело до відключення замовника від мережі Інтернет під час здійснення закупівлі через систему.

Також Регламентом передбачено, що оператор не несе відповідальність за будь-які збитки, втрати, які поніс замовник, якщо вони виникли з причини:

— незнання співробітниками замовника Регламенту, зневаги і неналежного виконання ними всіх вимог і процедур, зазначених у Регламенті, що призвело до прийняття замовником на себе додаткових, зайвих, підвищених і незапланованих зобов’язань перед іншими користувачами системи і негативно позначилося на його діловій репутації;

— неналежного зберігання авторизаційних даних, не санкціонованої керівництвом замовника передачі авторизаційних даних для входу і роботи в системі третім особам, які не мають відповідних повноважень і кваліфікації для роботи в системі;

— дій, вчинених у системі від імені замовника третіми особами, які отримали доступ до системи через некомпетентність і незнання замовниками Регламенту, що призвело до прийняття замовником на себе додаткових, зайвих, підвищених і незапланованих зобов’язань перед іншими користувачами системи;

— дій, вчинених у системі від імені замовника третіми особами, які спричинили зміну інформації про самого замовника, що негативно позначилося на його діловій репутації.

Більш детальні права та обов’язки оператора, а також перелік процедурних моментів, за які оператор не відповідає, викладено в розд. 5 Регламенту.

Разом з тим Регламентом передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання вимог Регламенту оператор, адміністратор системи і користувач (замовник/учасник) несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Одночасно Регламентом передбачено, що користувач системи, оператор, електронний майданчик, адміністратор системи несуть відповідальність за некоректні по відношенню до інших осіб дії, що спричинили шкоду (матеріальну, моральну) та/або збитки.

Перспективи е-закупівель

Після завершення пілотного етапу система ProZorro має бути безкоштовно передана на адміністрування державі. При цьому після внесення певних змін до законодавства, доопрацювання засобів комунікації, захисту інформації, а також підготовки відповідної інфраструктури систему електронних закупівель мають поширити на всю держзакупівельну сферу в Україні.

Так, Верховна Рада України 25.12.2015 р. прийняла Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон)*.

*На дату подготовки цього матеріалу Закон не подписано президентом - (прим.ред.)

Далі звернемо увагу на окремі положення цього Закону.

Як передбачено ст. 2 Закону, він має застосовуватися:

— до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.;

— до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.

Якщо ж вартість товарів, робіт і послуг менша зазначених порогів, то під час здійснення закупівлі замовник має дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених у ст. 3 Закону і може використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Але в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. і менша зазначених вище порогів, для замовника передбачено обов’язок лише оприлюднити звіт про укладені договори в системі електронних закупівель.

Отже, якщо закупівля перевищує вартісні пороги, зазначені в Законі, то замовник має здійснювати процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.

При цьому, як передбачено в Законі, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, уставленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону електронізацію закупівель мають вводити у 2016 році поступово:

з 1 квітня 2016 року — для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;

з 1 серпня 2016 року — для всіх інших замовників.

При цьому, як зазначено у Перехідних положеннях Закону, з 1 квітня 2016 року Закон № 1197 не застосовується до центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Але зазначене положення має діяти не раніше дня набрання чинності Законом.

Без сумніву, лише запровадженням е-торгів неможливо побороти всі проблеми та наявні корупційні ризики у сфері державних закупівель. Разом з тим необхідно апробувати всі можливі варіанти, в тому числі й здійснення закупівель на відкритих електронних майданчиках.

Тож маємо надію, що перехід з «паперових» державних закупівель на електронні публічні дозволить замовникам ефективніше використовувати кошти держави, закуповувати товари, роботи, послуги за найнижчими цінами при достатній якості, що в кінцевому результаті таки призведе до відчутного економічного ефекту. З європейського досвіду видно, що здійснення публічних закупівель через електронні торговельні майданчики несе відповідні плюси й для держави — замовників торгів (зниження бюджетних витрат), й для бізнесу — постачальників (підвищення конкуренції серед учасників), й для громадськості (доступ до інформації та зменшення корупційних ризиків).

В одному з наступних номерів газети «Бюджетна бухгалтерія» ми приділимо увагу основним моментам, визначеним Законом, та пояснимо детальніше, до чого слід готуватися замовникам у 2016 році у сфері е-торгів.

Нормативні документи

Директива № 2004/17/ЄС — Директива ЄС щодо здійснення закупівель в комунальнiй сфері від 31.03.2004 р. № 2004/17/ЄС.

Директива 2004/18/ЄС — Директива ЄС про здійснення закупівель в державному секторi від 31.03.2004 р. № 2004/18/ЄС.

Директива № 2014/24/ЄС — Директива про здійснення закупівель в державному секторi від 26.02.2014 р. № 2014/24/ЄС.

Директива № 2014/25/ЄС — Директива про здійснення закупівель в комунальнiй сфері від 26.02.2014 р. № 2014/25/ЄС.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 20.04.2014 р. № 1197-VII.

Закон № 4851 — Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.

Розпорядження № 501 — розпорядження КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів» від 20.05.2015 р. № 501-р.

Регламент — Регламент роботи системи пілотного проекту електронних державних закупівель, затверджений наказом ТІ Україна від 28.10.2015 р. № 5-пр.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі