Спочатку нагадаємо, що у 2015 році, коли такому викладачу було присвоєно вчене звання доцента, порядок присвоєння такого звання було встановлено Порядком присвоєння вченого звання професора і доцента, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2008 р. № 1149 (далі — Порядок № 1149). Так, згідно з п. 13 цього Порядку звання доцента присвоювалося працівникам вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації або закладів післядипломної освіти III — IV рівнів акредитації:
— яким присвоєно науковий ступінь кандидата (доктора) наук;
— які мають стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи);
— які мають навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі, наукові праці, зокрема не менш як п’ять наукових праць після захисту кандидатської дисертації, опублікованих у фахових наукових виданнях України, включених до затвердженого МОНмолодьспорту переліку, чи провідних наукових виданнях інших держав;
— які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри вищого навчального закладу.
Згідно з п. 3 Порядку № 1149 вчене звання доцента присвоювалось на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III — IV рівнів акредитації або закладу післядипломної освіти III — IV рівнів акредитації. Документом, що засвідчував присвоєння зазначеного звання, був атестат, виготовлений за формою, затвердженою КМУ, і виданий МОН (п. 8 Порядку № 1149).
Зауважимо: з 1 січня 2016 року вчені звання отримуються по-новому. Це пов’язано з тим, що КМУ ухвалив постанову від 19.08.2015 р. № 656, якою вводиться в дію новий Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань, а також нові зразки державних документів про присвоєння вчених звань. Зокрема, для отримання вченого звання доцента працівникам вищих навчальних закладів необхідно мати:
— науковий ступінь;
— стаж роботи на посадах науково-педагогічних та/або наукових працівників;
— сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови;
— документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання;
— публікації наукових праць у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, рекомендованих МОН.
У свою чергу, атестати, що видані МОН, Вищою атестаційною комісією та атестаційними органами СРСР, визнаватимуться дійсними та не підлягатимуть обміну.
Але повернемося до нашого запитання і безпосередньо до встановлення доплати.
Відповідно до абз. «в» п.п. 3 п. 4 наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 працівникам, які мають вчене звання доцента, встановлюється доплата у граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Зазначена доплата призначається працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. Право встановлювати відповідність вченого звання профілю діяльності працівника на займаній посаді надано керівнику навчального закладу.
Отже, доплату за вчене звання доцента встановлюють з дати присвоєння такого звання. У зв’язку з тим що документи на присвоєння звання доцента подано до закладу із запізненням, бажано, щоб факт подання атестата працівник засвідчив заявою з проханням встановити відповідну доплату. На підставі заяви та атестата керівник видає наказ про встановлення доплати.
Чи можливо виплатити таку доплату за минулі періоди у разі її несвоєчасного нарахування? Так, можливо, але слід урахувати, що суми таких виплат за минулий рік мають бути враховані у проведених до кошторису 2016 року розрахунках. При виділенні установі, закладу достатнього обсягу коштів на вказані цілі керівником закладу приймається рішення про видання наказу, у якому, в свою чергу, буде визначено порядок виплати зазначених сум.
Тепер щодо оподаткування таких сум. Доплати, надбавки та премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснено їх нарахування (донарахування). Таке роз’яснення надала ДФСУ у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» у категорії 103.02. Тому донараховані суми доплати за вчене звання доцента разом із заробітною платою за січень 2016 року підлягають обкладенню ПДФО, ВЗ та ЄСВ на загальних підставах за правилами січня 2016 року.
