Порядок обчислення стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, встановлений у ст. 82 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. і п. 3 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Із положень цих статей випливає, що період тимчасової непрацездатності працівника включається до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, як період, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося робоче місце (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування.
У ситуації, що розглядається нами, період хвороби працівника не оплачувався, оскільки підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а у разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, посвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи (п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV). Однак працівник надав довідку із закладу охорони здоров’я, яка хоча й посвідчує тимчасову непрацездатність, але оплаті не підлягає.
Таким чином, при обчисленні «відпускного» стажу для визначення кількості невикористаних днів щорічної відпустки дні хвороби, підтверджені довідкою закладу охорони здоров’я, не враховують. Після обміну довідки на належним чином оформлений лікарняний лист і надання його роботодавцю «відпускний» стаж і кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, слід перерахувати.
«Додані» дні щорічної відпустки, які підлягають компенсації, оплачуйте за середньоденною заробітною платою, розрахованою виходячи з виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, що дорівнює в загальному випадку 12 календарним місяцям, які передують місяцю звільнення.
Зверніть увагу: у цьому випадку до роботодавця відповідальність згідно зі ст. 117 КЗпП за невиплату всіх належних працівнику при звільненні сум не застосовуватиметься. Підстава — відсутня провина роботодавця.
Стосовно другого запитання зауважимо таке. Розрахунок сум відпускних при виплаті компенсації за невикористану відпустку здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Нарахування компенсації за невикористану відпустку провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Її суму визначають, поділивши сумарний заробіток за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду. Отриманий результат множиться на число календарних днів, що підлягають компенсації.
Важливо! Нараховані в розрахунковому періоді лікарняні та календарні дні, на які припадає тимчасова непрацездатність, беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати.
У ситуації, наведеній у запитанні, на момент проведення остаточного розрахунку з працівником і визначення суми середньоденної зарплати період тимчасової непрацездатності, який входить до розрахункового періоду, не оплачений. Однак виключати з розрахункового періоду дні, на які припадає така тимчасова непрацездатність, роботодавець не має права. Вони візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати, незважаючи на те що за ці дні не нараховані лікарняні.
Після обміну працівником довідки на належним чином оформлений листок непрацездатності та надання його роботодавцю останній зобов’язаний буде:
— по-перше, нарахувати лікарняні. Адже тимчасова непрацездатність настала в період, коли працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем;
— по-друге, віднести їх суму до періодів, за які вони нараховані. Річ у тім, що при розрахунку «відпускної» та «компенсаційної» середньої зарплати тільки премії включаються до зарплати того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на зарплату (абз. 1 п. 3 Порядку № 100). Решта виплат повинні враховуватися в сумі виплат за ті місяці, за які вони нараховані;
— по-третє, перерахувати суму компенсації за невикористану відпустку з урахуванням суми донарахованих лікарняних за дні тимчасової непрацездатності, що увійшли до розрахункового періоду, і виплатити її працівнику.
Використовуючи умови запитання, припустимо, що в розрахунковому періоді (червень 2015 року — травень 2016 року) працівнику були нараховані виплати, які беруть участь у розрахунку «компенсаційної» середньоденної зарплати, у сумі 43579,13 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді з урахуванням неоплачених днів тимчасової непрацездатності та без урахування святкових і неробочих днів — 357.
Кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, — 10. При їх підрахунку не брався до уваги неоплачений період тимчасової непрацездатності.
Середньоденна зарплата дорівнює:
43579,13 грн. : 357 к. дн. = 122,07 грн.
Сума компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка буде виплачена працівнику при проведенні остаточного розрахунку:
122,07 грн. х 10 к. дн. = 1220,70 грн.
У липні 2016 року вже колишній працівник надає до установи належним чином оформлений листок непрацездатності, який був виданий замість довідки про тимчасову непрацездатність. На його підставі нараховано лікарняні в сумі 4459,02 грн.
Крім того, перерахована кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації з урахуванням оплаченого періоду хвороби. Визначено, що роботодавець повинен був нарахувати компенсацію не за 10, а за 12 невикористаних календарних днів щорічної відпустки.
Розрахуємо середньоденну зарплату з урахуванням суми лікарняних, нарахованих за дні тимчасової непрацездатності, що увійшли до розрахункового періоду:
(43579,13 грн. + 4459,02 грн.) : 357 к. дн. = 134,56 грн.
Визначимо суму компенсації, яку установа зобов’язана доплатити працівнику:
134,56 грн. х 12 к. дн. - 1220,70 грн. = 394,02 грн.
